17.05.2024

№ 420/11902/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року

м. Київ

справа № 420/11902/21

провадження № К/990/30317/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2023 (головуючий суддя Шеметенко Л.П., судді Турецька І.О., Шевчук О.А.)

у справі №420/11902/21

за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради

до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Технологія. Процеси. Контроль",

про скасування містобудівних умов і обмежень.

І. РУХ СПРАВИ

1. У липні 2021 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Технологія. Процеси. Контроль", у якому просило:

- скасувати містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, затверджені наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 12.10.2017 №01-06/171 "Реконструкція нежитлового одноповерхового будинку з надбудовою під адміністративні приміщення з випробувальним центром агропродукції та продуктів її переробки без зміни геометричних параметрів фундаментів у плані" за адресою: м. Одеса, Суворовський район, вул. Миколи Гефта, 5, видані замовнику будівництва Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче-об`єднання "Технологія. Процеси. Контроль".

2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 позов задоволено.

3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Технологія. Процеси. Контроль" задоволено, внаслідок чого рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 скасовано та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

4. Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, натомість залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5. Від третьої особи надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Технологія. Процеси. Контроль" належить на праві власності нежитлова будівля за адресою: м. Одеса, вул. Гефта Миколи, 5, яка придбана третьою особою за договорами купівлі-продажу від 13.03.2017 №№ 519, 522.

7. Згідно з технічним паспортом на громадський будинок № 5 по вул. Миколи Гефта у м.Одесі від 19.05.2005, який виданий Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» попередньому власнику будівлі, площа земельної ділянки під будинком 518 кв.м., площа приміщень 444,6 кв.м.

8. 12.10.2017 Управлінням архітектури та містобудування замовнику Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Технологія. Процеси. Контроль" видані містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки № 205 «Реконструкція нежилого одноповерхового будинку з надбудовою під адміністративні приміщення з випробувальним центром агропродукції та продуктів її переробки без зміни геометричних параметрів фундаментів у плані» за адресою: м. Одеса, Суворовський район, вул. Миколи Гефта, 5.

9. Згідно з пунктом 5 вказаних містобудівних умов і обмежень, документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою:

- договір купівлі-продажу від 13.03.2017 № 522, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 82264644, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1194027851101, об`єкт нерухомого майна: нежила будівля, загальна площа 444,6 кв.м., номер запису про право власності: 19405616, форма власності: приватна, вид спільної власності: спільна часткова, розмір частки: 1/2, власник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Технологія. Процеси. Контроль";

- договір купівлі-продажу від 13.03.2017 № 519, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 82264263, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1194027851101, об`єкт нерухомого майна: нежила будівля, загальна площа 444,6 кв.м., номер запису про право власності: 19405418, форма власності: приватна, вид спільної власності: спільна часткова, розмір частки: 1/2, власник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Технологія. Процеси. Контроль".

10. Відповідно до пункту 8 містобудівних умов і обмежень, посилання на містобудівну документацію: генеральний план населеного пункту, план зонування, детальний план території та рішення про їх затвердження: згідно з «Генеральним планом м. Одеси», затвердженим рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 № 6489-VI - територія виробничих підприємств та комунальних об`єктів, згідно з «Планом зонування території (зонінг) м. Одеси», затвердженим рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016 № 1316-VII - територія комунально-складських зон, КС-5, де можливе розміщення об`єктів, що пов`язані з експлуатацією існуючих будівель та споруд.

11. Згідно з пунктом 10 містобудівних умов і обмежень, основні техніко-економічні показники земельної ділянки у межах благоустрою об`єкта будівництва (орієнтовано):

- до реконструкції, зокрема: площа забудови земельної ділянки до реконструкції 518 кв.м., загальна площа 444,60 кв.м., поверховість 1;

- після реконструкції, зокрема: площа забудови земельної ділянки після реконструкції 518 кв.м., загальна площа 2317,60 кв.м., поверховість 5.

12. Також визначені наступні містобудівні умови та обмеження, зокрема: гранично допустима висота будівель: не більше 22,5 метрів; максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки: не змінюється; максимально допустима щільність населення (для житлової забудови): не визначається; відстані від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови: не змінюється.

13. Згідно з містобудівним розрахунком «Реконструкція нежилого одноповерхового будинку з надбудовою під адміністративні приміщення з випробувальним центром агропродукції та продуктів її переробки без зміни геометричних параметрів фундаментів у плані» за адресою: АДРЕСА_1 , розробленого головним архітектором проекту Багриною К.М. (сертифікат АА № 002874) та головним інженером проекту ОСОБА_1 (сертифікат АР № 012191), техніко-економічні показники об`єкта реконструкції наступні:

14. Також у містобудівному розрахунку зазначено, що реконструкція здійснюється з надбудовою та збереженням існуючих розмірів фундаменту у плані.

15. 20.01.2021 посадовими особами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради із залученням спеціалістів Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, Управління земельних ресурсів, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради проведено обстеження нежитлової будівлі за адресою: м.Одеса, вул. Миколи Гефта, 5, за результатами якого складено акт, в якому зазначено, що містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки № 205 «Реконструкція нежилого одноповерхового будинку з надбудовою під адміністративні приміщення з випробувальним центром агропродукції та продуктів її переробки без зміни геометричних параметрів фундаментів у плані» за адресою: АДРЕСА_1 , видані 12.10.2017 № 01-06/171 Управлінням архітектури та містобудування замовнику Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Технологія. Процеси. Контроль" за відсутності документів, які посвідчують право власності або користування земельною ділянкою, що є порушенням абзацу 2 частини 3 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

16. В акті також зазначено, що на момент обстеження будівлі забудова не проводилась, будівельники та будівельна техніка відсутня.

17. Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулось до суду з цим позовом про скасування наведених містобудівних умов і обмежень.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що оскаржувані містобудівні умови та обмеження видані без документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, що є порушенням абзацу 2 частини 3 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та є підставою для їх скасування.

19. Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився і, відмовляючи у позові, керувався тим, що враховуючи підстави позову, визначені Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - недотримання порядку планування та забудови території, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за таких обставин наділене повноваженнями на звернення до адміністративного суду із позовом до Департаменту архітектури, зокрема з метою захисту інтересів територіальної громади у спірних правовідносинах у сфері містобудівної діяльності.

20. Поряд з цим, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи позивача щодо недотримання порядку планування та забудови території, а саме щодо видачі містобудівних умов і обмеження на реконструкцію спірного об`єкта будівництва з порушенням встановленого порядку, зокрема, без отримання права власності або користування земельною ділянкою, на якій здійснюється будівництво, не знайшли свого підтвердження.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

21. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо скасування містобудівних умов та обмежень з підстав наведення недостовірних відомостей у містобудівних умовах та обмеженнях при реконструкції нежитлового приміщення без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані щодо права власності на земельну ділянку або користування земельною ділянкою, а саме зазначення лише правовстановлюючого документу на нежитлову будівлю.

22. На думку скаржника, є помилковими висновки суду апеляційної інстанції стосовно того, що при видачі містобудівних умов відсутні порушення вимог абзацу 2 частини 4 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки площа забудови земельної ділянки до реконструкції та після реконструкції складає 518 кв.м., реконструкція проводиться без зміни геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, тому вважає, що така реконструкція може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а площа земельної ділянки вказано 444,6 кв.м.

23. У відзиві на касаційну скаргу третя особа погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, а також зазначає, що наявність документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою для реконструкції нежитлового одноповерхового будинку з надбудовою під адміністративні приміщення з випробувальним центром агропродукції та продуктів її переробки без зміни геометричних параметрів фундаментів у плані, не вимагається. Аналогічна правова позиція вже висловлювалась Верховним Судом у постановах від 06.02.2020 у справі № 822/5941/15, від 29.04.2021 у справі № 823/1741/17.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, керується таким.

25. Статтею 145 Конституції України гарантовано судовий захист прав місцевого самоврядування.

26. Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

27. За приписами пункту "б" частини першої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі делеговані повноваження, зокрема: надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

28. Право органу місцевого самоврядування на звернення до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування, передбачено статтею 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"; органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування (частина четверта статті 71).

29. Спеціальним нормативно-правовим актом, що спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності".

30. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

31. Згідно з положеннями частини першої статті 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом, зокрема: контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації; надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів):

- виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів;

- виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів.

32. Частиною сьомою цієї ж статті визначено, що структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад у межах делегованих цим Законом державних повноважень є підконтрольними центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а їхні рішення можуть бути розглянуті у порядку державного архітектурно-будівельного нагляду або оскаржені до суду.

33. В абзаці 5 частини 8 статті 29 чинного на момент спірних правовідносин Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у редакції Закону від 17.10.2019 №199-IX визначено, що скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється виключено за двох умов:

за заявою замовника;

за рішенням суду.

34. Попередня редакція вказаної норми передбачала ще одну підставу для скасування містобудівних умов і обмежень - головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам.

35. Відповідно до статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

36. Частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) звертатися до суду з позовами про скасування рішень, прийнятих об`єктами нагляду, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи; 7) зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності (крім документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів), з одночасним поданням позову до суду про скасування такого рішення та подальшим оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи.

37. Зі змісту наведених норм права вбачається, що скасування наданих містобудівних умов і обмежень земельної ділянки можливе без згоди суб`єкта містобудівної діяльності, лише у судовому порядку.

38. При цьому право звернення до суду має відповідний виконавчий орган з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад або центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.

39. У постанові Верховного Суду від 23.02.2024 у справі №300/2289/23 зроблено такий висновок: «МУО можуть бути скасовані за рішенням суду відповідно до частини восьмої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". З урахуванням положень частини десятої статті 52 та статті 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", правом звернення до суду з таким позовом має відповідний орган місцевого самоврядування або на підставі статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" - виконавчий орган сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю у порядку реалізації своїх повноважень у сфері здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».

40. Вказаний висновок підтримано також у постанові Верховного Суду від 04.04.2024 у справі № 600/2709/22-а.

41. У справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Одеської міської ради від 12.06.2019 № 4686-VII затверджено Положення про Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до підпунктів 2.3.1 та 2.3.2 пункту 2.3 розділу 2 якого Департамент відповідно до покладених на нього завдань у сфері регулювання забудови територій, зокрема:

- визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні та надає відповідну довідкову інформацію з цього питання:

- надає суб`єктам містобудівної діяльності у встановленому порядку містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок (далі - містобудівні умови та обмеження), забезпечує отримання інших вихідних даних на проектування об`єктів, а також забезпечує можливість отримання інформації з містобудівного кадастру відповідно до вимог чинного законодавства України.

Пунктом 1.4 розділу 1 цього Положення передбачено, що Департамент підзвітний і підконтрольний Одеській міській раді, підпорядкований її виконавчому комітету, міському голові, заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів відповідно до розподілу обов`язків, а при виконанні делегованих повноважень органів виконавчої влади - відповідним органам виконавчої влади.

42. Суд апеляційної інстанції також встановив, що в структурі виконавчих органів Одеської міської ради повноваження у сфері регулювання містобудівної діяльності розподілені таким чином, що Департамент архітектури є органом, уповноваженим визначати наміри забудови та видавати містобудівні умови і обмеження, а Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради є органом, що здійснює контроль за дотриманням встановленого порядку надання містобудівних умов і обмежень, дозвільних документів у сфері містобудівної діяльності, їх дотриманням. Ці органи не підпорядковані між собою та не є підзвітними один одному.

43. Отже, оскільки саме на Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради покладено контрольні повноваження у сфері регулювання містобудівної діяльності, дотримання містобудівної документації на місцевому рівні, включаючи контроль за правомірністю видачі містобудівних умов і обмежень, та з огляду на те, що на момент виникнення спірних правовідносин Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (стаття 29) допускав можливість скасування відповідних рішень Департаменту архітектури виключно у судовому порядку, звернення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради з цим позовом до суду зумовлено метою реалізації своїх контрольних повноважень.

44. Враховуючи підстави позову, визначені Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - недотримання порядку планування та забудови території, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за цих обставин наділене повноваженнями на звернення до адміністративного суду із позовом до Департаменту архітектури, зокрема з метою захисту інтересів територіальної громади у спірних правовідносинах у сфері містобудівної діяльності.

45. В акті обстеження від 20.01.2021, який складений посадовою особою Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та спеціалістами Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, Управління земельних ресурсів, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, визначено, що спірні містобудівні умови і обмеження видані за відсутності документів, які посвідчують право власності або користування земельною ділянкою, що є порушенням абзацу 2 частини 3 статті. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

46. Надаючи оцінку доводам позивача про те, що оскаржувані містобудівні умови та обмеження видані без документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою в порушення абзацу 2 частини 3 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», колегія суддів враховує таке.

47. Частиною сьомою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній до 10.06.2017) визначалося, що склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

48. На виконання цієї норми Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 07.07.2011 затвердило Порядок № 109.

49. Пунктом 2.2 Порядку № 109 визначалося, що для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються, зокрема засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою.

50. Водночас, пунктом 2.3 цього ж Порядку № 109 було регламентовано, що для будівництва об`єктів, передбачених частиною четвертою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівні умови та обмеження можуть надаватися без документів, що засвідчують право власності чи користування земельною ділянкою.

51. 17.01.2017 Законом № 1817-VІІІ до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» були внесені зміни, згідно з якими, зокрема частину третю статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» викладено у новій редакції, а саме:

« 3. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.»

52. Згідно з частиною 4 статті Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент видачі спірних містобудівних умов і обмежень) підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

53. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до містобудівних умов від 12.10.2017 №01-06/171, наміри забудови: реконструкція нежитлового одноповерхового будинку з надбудовою під адміністративні приміщення з випробувальним центром агропродукції та продуктів її переробки без зміни геометричних розмірів у плані.

Посилання на містобудівну документацію: генеральний план населеного пункту, план зонування, детальний план території та рішення про їх затвердження, згідно з «Генеральним планом м.Одеси», затвердженим рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 №6489-VI територія виробничих підприємств та комунальних об`єктів, згідно з «Планом зонування території (зонінг) м. Одеси», затвердженим рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016 року №1316-VII - територія комунально - складських зон, КС-5 - де можливе розміщення об`єктів, що пов`язані з експлуатацією існуючих будівель та споруд.

54. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що реконструкція вже існуючого об`єкту нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, тобто вказані документи можуть не подаватись.

55. Колегія суддів вважає такі висновки необґрунтованими, виходячи з того, що застосуванню у цьому випадку підлягала чинна на момент видачі містобудівних умов і обмежень редакція статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», частина третьої якої містила виключний перелік документів, необхідний для отримання містобудівних умов і обмежень земельної ділянки, а частина четверта визначала наслідок у вигляді відмови у наданні містобудівних умов і обмежень у разі виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці.

56. Щодо можливості поширення положень частини 4 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній після набрання чинності законодавчих змін на підставі Закону № 1817-VІІІ) на стадії отримання містобудівних умов і обмежень у постанові Верховного Суду від 24.10.2023 у справі №420/6244/19 зроблено такі висновки:

«Суди мали здійснити аналіз норми частини 4 статті 34 Закону №3038-VI у взаємозв`язку з іншими нормами цього Закону, зокрема частини п`ятої статті 26, яка визначає порядок проектування та будівництво об`єктів. За цією нормою отримання забудовником вихідних даних, зокрема містобудівних умов та обмежень, та здійснення підготовчих і будівельних робіт є окремими стадіями здійснення забудови. При цьому кожна із стадій містить своє правове регулювання: отримання вихідних даних - статтею 29, а реалізація права на виконання будівельних робіт - статтею 34 Закону №3038-VI.

17. Відповідно, на стадії отримання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва обов`язковим є надання, серед іншого, копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копії договору суперфіцію та витягу із Державного земельного кадастру. При цьому чинне на час видачі містобудівних умов та обмежень містобудівне законодавство не містило будь-яких винятків щодо такого обов`язку.

18. На стадії ж виконання будівельних робіт згідно з пунктом 28 постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» для отримання дозволу на виконання будівельних робіт замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про отримання дозволу за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку, до якої додається, серед інших документів, копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію. Проте, реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

19. За наведених обставин справи та правового регулювання правовідносин, які виникли, суди попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи не перевірили можливості застосувати до правовідносин, які виникли під час розгляду цієї справи, норм матеріального права - статей 26, 29 та 34 Закону №3038-VI та прийшли до передчасного висновку про те, що при видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва із реконструкції житлового будинку без зміни геометричних параметрів фундаментів не вимагається подання копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копії договору суперфіцію та витягу із Державного земельного кадастру».

57. Застосовуючи вказані висновки до обставин цієї справи, колегія суддів враховує, що судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна: нежила будівля, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 444,6 кв.м. належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче-об`єднання «Технологія. Процеси. Контроль», підстава реєстрації права власності договір купівлі - продажу від 13.03.2017 №522. При цьому, у абзаці 2 пункту 1 вказаного договору, зазначено, що земельна ділянка, на якій розташована відчужувана частка нежилих будівель, приватизована не була, державний акт на цю земельну ділянку не видавався, кадастровий номер не присвоювався.

58. Відтак, викладене свідчить, що у пункті 5 містобудівних умов та обмежень земельної ділянки вказано недостовірні відомості щодо права власності або користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , що було підставою для відмови у видачі містобудівних умов і обмежень відповідно до частини 4 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

59. У пункті 6 містобудівних умов та обмежень зазначено площа земельної ділянки (умовна): згідно з договором 444,6 кв.м., в той час ця площа є площею нежилої будівлі.

60. Також судом першої інстанції встановлено, що згідно розробленого головним архітектором проекту ОСОБА_2 (сертифікат АА №002874) та головним інженером проекту ОСОБА_1 (сертифікат АР №012191), встановлено, що загальна площа ділянки після реконструкції становить 518,0 кв.м. та площа благоустрою території становить 330,7 кв.м., що додатково спростовує висновки суду апеляційної інстанції про можливість застосувати до спірних правовідносин положення частини четвертої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

61. З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані містобудівні умови та обмеження видані без документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, що є порушенням абзацу 2 частини 3 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме видані містобудівні умови та обмеження без документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

62. Колегія суддів відхиляє посилання третьої особи у відзиві на касаційну скаргу на висновки, зроблені у постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 822/5941/15, від 29.04.2021 у справі № 823/1741/17, оскільки інше вирішення вказаних справ зумовлене іншим правовим регулюванням порядку надання містобудівних умов та обмежень. У вказаних справах Верховний Суд висловлювався щодо порядку застосування частини четвертої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо містобудівних умов та обмежень, наданих до 10.06.2017, або заява про надання яких надійшла до цієї дати. Натомість, у справі, що розглядається, містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки видані 12.10.2017, тобто після набрання чинності законодавчих змін на підставі Закону № 1817-VІІІ.

63. Вказане не дозволяє аналогічно застосувати правові позиції у справах, наведених третьою особою, до вибору і застосування норм права у справі №420/11902/21.

64. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

65. Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 2 3 341 345 349 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради задовольнити.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2023 у справі №420/11902/21 скасувати.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 у справі №420/11902/21 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб