ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 420/12018/22
адміністративне провадження № К/990/13641/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Соколова В.М., Мельник-Томенко Ж.М.
розглянув як суд касаційної інстанції в попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 420/12018/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «С-ОЙЛ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним і скасування рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «С-ОЙЛ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2022, ухвалене у складі судді Левчук О.А., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023, ухвалену у складі: судді-доповідача Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., Кравченка К.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім С-ОЙЛ» (далі - ТОВ «Торговий дім «С-ОЙЛ», ТОВ «ТД «С-ОЙЛ», позивач) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (далі - відповідач) з вимогою визнати протиправним і скасувати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 26 липня 2022 року №42 на суму 68 491,01 грн.
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення ТОВ «Торговий дім «С-ОЙЛ» положень Порядку декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 341.
3. За доводами позивача, указаний порядок зобов`язує суб`єктів господарювання декларувати зміну роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, у випадку їх підвищення порівняно з цінами станом на день набрання чинності вказаною постановою Кабінету Міністрів України, тобто станом на 18.05.2020.
4. Водночас станом на 18.05.2020 ТОВ «Торговий дім «С-ОЙЛ» не було зареєстроване як юридична особа, продажу відповідних товарів воно не здійснювало, у зв`язку з чим на нього не поширювався обов`язок повідомляти відповідні контролюючі органи про підвищення ціни.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
5. ТОВ «ТД «С-ОЙЛ» зареєстровано як юридична особа 24.04.2022. Основним видом діяльності товариства є роздрібна торгівля пальним.
6. 11 липня 2022 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області видано наказ № 820-ОД, про здійснення в період з 12.07.2022 по 25.07.2022 позапланової перевірки ТОВ "Торговий дім «С-ОЙЛ" з питань дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
7. 22 липня 2022 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області складено акт № 50 за результатами проведення позапланової перевірки за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
8. Актом перевірки встановлено, що ТОВ «Торговий дім «С-ОЙЛ» у період з 07.06.2022 по 27.06.2022 реалізовувало дизельне пальне за цінами, які збільшилися на 5 % і більше без декларування зміни роздрібних цін на дизельне паливо.
9. Так, в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Торговий дім «С-ОЙЛ» 25.04.2022 було зареєстроване як юридична особа, а 25.05.2022 ним було здійснено першу реалізацію дизельного палива за ціною 58,00 грн/л (з ПДВ). Водночас у період з 07.06.2022 по 27.06.2022 ТОВ «Торговий дім «С-ОЙЛ» проводило реалізацію дизельного пального за ціною від 64,00 грн/л (з ПДВ) до 65,00 грн/л, тобто більш ніж на 5 % більше від ціни першої реалізації.
10. 26 липня 2022 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області ухвалено рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін № 42.
11. Не погоджуючись з указаним рішенням, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
12. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2022, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023, у задоволенні позову відмовлено.
13. Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення» суб`єкти господарювання зобов`язані були декларувати зміну роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, до яких, зокрема, відносилося і дизельне пальне, якщо роздрібна ціна на такі товари збільшується на 5 % і більше в порівнянні із попередньо задекларованою ціною, або ціною станом на 18.05.2020.
14. Суди попередніх інстанцій з`ясували, що початкова ціна на дизельне паливо, за якою ТОВ «Торговий дім «С-ОЙЛ» здійснювало його роздрібний продаж, становила 58,00 грн/л. У подальшому, «Торговий дім «С-ОЙЛ» збільшило ціну палива до 64,00 грн, водночас декларації про зміну ціни у строки, встановлені вказаною постановою Кабінету Міністрів України, не подало.
15. З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій погодилися з висновками відповідача про порушення позивачем законодавства у сфері державних регульованих цін.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
16. 17 квітня 2023 року від позивача до Суду надійшла касаційна скарга, у якій позивач просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
17. Ухвалою Суду від 02.05.2023 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
18. За доводами позивача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, у спірних правовідносинах відсутній висновок щодо застосування пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про ціни і ціноутворення», пунктів 3,4,5, Порядку декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року №341 (далі - Порядок № 341).
19. Позивач доводить, що відповідно до вказаних норм суб`єкти господарювання зобов`язані декларувати зміну роздрібної ціни, за якою вони здійснюють реалізацію відповідних товарів, якщо вона збільшилися порівняно з роздрібною ціною станом на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 341 (18.05.2020) або з попередньо задекларованою роздрібною ціною.
20. Позивач зауважує, що ТОВ «Торговий дім «С-ОЙЛ» було зареєстроване як юридична особа лише 25.04.2022, тобто через рік і 4 місяці після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №341, у зв`язку з чим станом на 18.05.2020 продажу дизельного палива не здійснювало, відповідно, в подальшому і не декларувало зміни його ціни в порівнянні з ціною станом на 18.05.2020.
21. З урахуванням викладеного, позивач уважає, що він не мав декларувати зміну ціни на дизельне пальне.
22. Позивач зазначає, що, виходячи із зазначених пунктів Порядку №341, відповідач не мав правових підстав ототожнювати ціну палива при першій його реалізації ТОВ «Торговий дім «С-ОЙЛ» з попередньо задекларованою ціною або ж ціною станом на 18.05.2020.
23. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подавав.
24. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу було передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів: Шевцової Н.В., Мацедонської В.Е.
25. У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 10.08.2023 №815/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку», розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 14.08.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
26. За наслідками повторного автоматизованого розподілу справу №420/12018/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів Соколова В.М., Мельник-Томенко Ж.М.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
27. Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VI (далі - Закон № 5007-VI) реалізація державної цінової політики, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін, розроблення та внесення пропозицій щодо формування та реалізації державної цінової політики здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну цінову політику.
28. Згідно з частиною першою статті 12 Закону №5007-VI державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
29. Статтею 13 Закону №5007-VI передбачено, що державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом:
1) установлення обов`язкових для застосування суб`єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів);
2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.
30. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону №5007-VI декларування зміни ціни та/або реєстрація ціни - це інформування суб`єктом господарювання у встановленому порядку органів державного регулювання і контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення про наміри встановлення та застосування ціни, відмінної від поточної.
31. 22 квітня 2020 року №341 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення», якою відповідно до підпунктів 5-7 пункту 8 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та статей 5 і 13 Закону №5007-VI затвердив:
- Перелік товарів, що мають істотну соціальну значущість (далі - Перелік №341);
- Перелік товарів протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;
- Порядок декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Порядок №341).
32. Відповідно до пункту 2 Порядку №341 декларуванню підлягає зміна роздрібних цін (з урахуванням податку на додану вартість) на кожний окремий вид товару незалежно від виду його упаковки (крім товарів, вид упаковки яких визначено у переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 341), ваги (об`єму) одиниці товару, дозування, форми випуску та будь-яких інших ознак.
33. У разі встановлення суб`єктом роздрібної торгівлі однакової ціни на один і той самий товар в усіх або кількох об`єктах (закладах) роздрібної торгівлі, що йому належать, декларування зміни роздрібних цін може здійснюватися за усіма/кількома об`єктами (закладами) роздрібної торгівлі в цілому або за кожним об`єктом (закладом) торгівлі окремо.
34. Згідно з пунктом 3 Порядку №341 декларування зміни роздрібних цін на товари здійснюється суб`єктом господарювання щодо об`єкта (закладу) роздрібної торгівлі у разі збільшення роздрібної ціни на товар, що реалізується таким об`єктом (закладом), порівняно з роздрібною ціною на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 341 або з попередньо задекларованою роздрібною ціною (крім випадків збільшення ціни внаслідок закінчення строку дії знижки або зменшення ціни):
- на 15 відсотків і більше - за 30 днів до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування;
- на 10 відсотків і більше, але менше ніж 15 відсотків, - за 14 днів до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування;
- на 5 відсотків і більше, але менше ніж 10 відсотків, - за три дні до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування.
35. Відповідно до статті 20 Закону №5007-VI до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за:
1) порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки;
2) стягнення плати за товари, які згідно із законодавством надаються безоплатно, - штраф у розмірі 100 відсотків вартості проданих (реалізованих) товарів;
3) надання уповноваженим органам недостовірних відомостей - штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
4) невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
VI. Позиція Верховного Суду
36. Спір виник у зв`язку із застосуванням до позивача адміністративно-господарських санкцій за правопорушення у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, що полягало у невиконанні обов`язку декларувати зміну роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 341.
37. Суд зазначає, що державні регульовані ціни як спосіб реалізації державної цінової політики впроваджуються, зокрема, на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
38. Відповідно до статті 13 Закону №5007-VI способами державного регулювання цін є:
- установлення обов`язкових для застосування суб`єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів);
- запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.
39. Пункт 3 Порядку № 341 визначав для суб`єктів господарювання обов`язок декларувати зміну роздрібних цін на товари, передбачені Переліком №341 (зокрема дизельне паливо), у випадках:
- збільшення роздрібної ціни на товар, що реалізується таким суб`єктом, порівняно з роздрібною ціною на дату набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 341, - 18.05.2020;
- збільшення роздрібної ціни на товар, що реалізується суб`єктом, порівняно з попередньо задекларованою роздрібною ціною.
40. Особливістю спірних правовідносин є те, що станом на 18.05.2020 позивач роздрібну реалізацію товарів, що мають істотну соціальну значущість (дизельного палива), не здійснював, адже як юридична особа був зареєстрований після набрання нею чинності - 25.04.2022.
41. Ураховуючи вказану особливість, відповідач під час перевірки для цілей застосування пункту 3 Порядку №341 щодо обов`язку декларувати зміну ціни оцінював динаміку роздрібних цін на дизельне паливо, починаючи з першої реалізації позивачем вказаного товару - з 26.08.2022.
42. У касаційній скарзі позивач доводить, що вказаний підхід не ґрунтується на вимогах Закону №5007-VI та Порядку №341, які чітко встановлюють, які ціни підлягають порівнянню для цілей оцінки їх зміни як підстави для декларування таких змін.
43. Суд з викладеними у касаційній скарзі аргументами не погоджується.
44. Виходячи із визначення, наведеного пункті 3 частини першої статті 1 Закону №5007-VI, декларування зміни ціни та/або реєстрація ціни як спосіб державного регулювання цін за своїм змістом є інформуванням суб`єктом господарювання у встановленому порядку органів державного регулювання і контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення про наміри встановлення та застосування ціни, відмінної від поточної.
45. Аналіз викладеного, у взаємозв`язку із вимогами пункту 3 Порядку №341, дає підстави для висновку, що декларувати зміну роздрібних цін на товари суб`єкти господарювання зобов`язані за першого ж їх підвищення на 5 відсотків і більше, починаючи з дня запровадження державного контролю цін за відповідними товарами, - 18.05.2020.
46. Таким чином, поточною, у значенні пункті 3 частини першої статті 1 Закону №5007-VI, пункту 3 Порядку №341, є роздрібна ціна на товари, передбачені Переліком №341, станом на 18.05.2020, або наступна задекларована ціна. Якщо станом на 18.05.2020 суб`єкт господарювання не здійснював продажу відповідних товарів, поточною ціною може бути ціна першого продажу таким суб`єктом господарювання товарів, передбачених Переліком №341.
47. Установивши, що станом на 18.05.2020 позивач роздрібної реалізації дизельного палива не здійснював, відповідач обґрунтовано вважав, що поточною ціною для цілей застосування пункту 3 Порядку №341 є ціна першої реалізації дизельного палива позивачем після 18.05.2020, тобто ціна 58,00 грн/л, за якою позивач реалізовував дизельне пальне 26.08.2022.
48. Отже, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права судами попередніх інстанцій.
49. Положеннями частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
50. Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
51. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
52. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд уважає, що висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими і такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
VII. Судові витрати
53. Ураховуючи результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
54. Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
55. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім "С-ОЙЛ» залишити без задоволення.
56. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023 залишити без змін.
57. Судові витрати не розподіляються.
58. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська
Судді: В.М. Соколов
Ж.М. Мельник-Томенко