ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2023 року
м. Київ
справа №420/14944/22
адміністративне провадження №К/990/12825/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕНІ» до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Державної інспекції архітектури та містобудування України на рішення Одеського окружного адміністративного суду у складі судді Бойко О.Я. від 20.12.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Лук`янчук О.В., Бітова А.І., Ступакової І.Г. від 14.03.2023,
УСТАНОВИВ:
ВСТУП
У спірних правовідносинах відповідач повернув позивачу подані ним повідомлення про початок виконання будівельних робіт, посилаючись на те, що зазначений у цих повідомленнях договір оренди землі не посвідчує право користування земельною ділянкою, вказаною замовником, оскільки державна реєстрація такого права у встановленому законом порядку не здійснювалась. Відповідач також наголошував, що на цю земельну ділянку зареєстроване відповідне обтяження і це, на його переконання, є додатковою перешкодою для внесення до Реєстру будівельної діяльності вказаної у повідомленнях позивача.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що здійснення державної реєстрації речових прав користування (оренди) на земельні ділянки, набутих за спеціальним законодавством про спеціальні економічні зони, законом не передбачена та не вимагається, а реєстрація цих прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно передбачається Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виключно щодо загальної процедури оформлення прав на землю, відповідно, зокрема, до Земельного кодексу України. З цих підстав позов було задоволено у повному обсязі.
Суд апеляційної інстанції у цілому погодився з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позову у справі, що розглядається, однак змінив мотиви рішення, яке переглядалось, констатувавши, що повернення повідомлення про початок виконання будівельних робіт законом не передбачено, а тому вважав, що у спірних відносинах відповідач діяв протиправно та всупереч наявних у нього повноважень.
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
І.І Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕНІ» (далі також ТОВ «АГРО-РЕНІ», Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі також ДІАМ, Інспекція, відповідач), у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення (індивідуальний акт), прийняте Державною інспекцією архітектури та містобудування України, та відображене у Витязі з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 25.05.2022, згідно з яким було повернуто на доопрацювання (відмовлено у видачі) повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕНІ» про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CCI) від 28.04.2022 реєстраційний номер ІУ051220429553 «Будівництво складу зерна ТОВ «АГРО-РЕНІ» на території Ренійського морського торгівельного порту в м. Рені Одеської області»;
- визнати протиправним та скасувати рішення (індивідуальний акт), прийняте Державною інспекцією архітектури та містобудування України, та відображене у Витязі з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 26.05.2022, згідно з яким було повернуто на доопрацювання (відмовлено у видачі) повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕНІ» про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CCI) від 28.04.2022 реєстраційний номер ІУ051220429299 «Будівництво критого складу зерна ТОВ «АГРО-РЕНІ» на території Ренійського морського торгівельного порту в м. Рені, Одеської області, кадастровий номер 5124110100:02:009:0003»;
- визнати протиправною бездіяльність Державної інспекції архітектури та містобудування України у вигляді невнесення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інформації, зазначеної у повідомленні Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕНІ» про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CCI) від 28.04.2022 реєстраційний номер ІУ051220429553 «Будівництво складу зерна ТОВ «АГРО-РЕНІ» на території Ренійського морського торгівельного порту в м. Рені Одеської області»;
- визнати протиправною бездіяльність Державної інспекції архітектури та містобудування України у вигляді невнесення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інформації, зазначеної у повідомленні Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕНІ» про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CCI) від 28.04.2022 реєстраційний номер ІУ051220429299 «Будівництво критого складу зерна ТОВ «АГРО-РЕНІ» на території Ренійського морського торгівельного порту в м. Рені, Одеської області, кадастровий номер 5124110100:02:009:0003»;
- зобов`язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України повторно розглянути повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕНІ» про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CCI) від 28.04.2022 реєстраційний номер ІУ051220429553 «Будівництво складу зерна ТОВ «АГРО-РЕНІ» на території Ренійського морського торгівельного порту в м. Рені Одеської області» та внести до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інформацію, зазначену у цьому повідомленні.
- зобов`язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України повторно розглянути повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕНІ» про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CCI) від 28.04.2022 реєстраційний номер ІУ051220429299 «Будівництво критого складу зерна ТОВ «АГРО-РЕНІ» на території Ренійського морського торгівельного порту в м. Рені, Одеської області, кадастровий номер 5124110100:02:009:0003» та внести до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інформацію, зазначену у цьому повідомленні.
2. В обґрунтуванні позовних вимог зазначалось, що відповідач, на думку Товариства, безпідставно повернув на доопрацювання подані позивачем для реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
3. У позові Товариство стверджувало про наявність у нього належним чином оформленого правовстановлюючого документа на користування земельною ділянкою, на якій він мав намір виконувати будівельні роботи.
4. Позивач зазначав, що повертаючи на доопрацювання вказані повідомлення, відповідач не взяв до уваги ту обставину, що територія на якій передбачається виконання будівельних робіт, відповідно до чинного законодавства є частиною території, на якій встановлюється та діє спеціальний правовий режим економічної діяльності та спеціальний порядок застосування та дії законодавства України. Зокрема, на переконання Товариства, відповідачем не враховано, що суб`єкт господарювання, який уклав договір оренди землі в порядку, визначеному спеціальним законодавством про спеціальну економічну зону, безвідносно до реєстрації такого права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, має наділятися правами на оформлення дозвільної документації на виконання будівельних робіт, в тому числі повідомлення про початок виконання таких будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (СС1), на рівні з іншими землевласниками та землекористувачами, які оформили свої права на землю в загальному порядку, визначеному Земельним кодексом України.
5. Товариство вважало, що відповідач, приймаючи спірні рішення, відображені у витягах, необґрунтовано не врахував оформлене належним чином право користування земельною ділянкою із повним дотриманням спеціального порядку та процедури, передбачених спеціальним законодавством про спеціальні економічні зони, шляхом укладення відповідного договору землі із Державним підприємством «Ренійський морський торговельний порт» як органом господарського розвитку та управління спеціальної економічної зони «Рені».
І.ІІ Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
6. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 позов задоволено повністю.
7. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у встановленому законом порядку набув право користування на земельну ділянку, на якій ним планувалось розмістити об`єкт будівництва.
8. Такі висновки суд обґрунтував тим, що в силу приписів статті 368 Цивільного кодексу України, враховуючи презумпцію правомірності правочину, договір оренди землі, укладений між позивачем та Ренійським морським торговельним портом, набув чинності з моменту його укладення, а обставин про встановлення на момент розгляду справи недійсності цього правочину законом або судом не встановлено.
9. Суд першої інстанції також вказував, що необхідність державної реєстрації речових прав користування (оренди) на земельні ділянки, набутих за спеціальним законодавством про спеціальні економічні зони, законом не передбачена та не вимагається, а реєстрація цих прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на думку суду, передбачена Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виключно щодо загальної процедури оформлення прав на землю, відповідно, зокрема, до Земельного кодексу України. Посилаючись на це, у рішенні суду першої інстанції висловлена правова позиція про те, що вимоги вищевказаних актів законодавства України на спірні правовідносини не поширюється.
10. З урахуванням вищезазначеного, суд першої інстанції констатував, що такий договір посвідчує право оренди позивача на земельну ділянку, у зв`язку з чим визнав протиправними дії відповідача щодо повернення поданого Товариством повідомлення про початок виконання будівельних робіт з підстав відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відведену під забудову.
11. З огляду на такі висновки щодо застосування норм права, суд першої інстанції відхилив аргументи відповідача про те, що відсутність реєстрації прав на нерухоме майно є підставою для фактичної відмови реєстрації повідомлень позивача у Реєстрі будівельної діяльності Електронної системи.
12. Судом першої інстанції враховано й те, що за доводами відповідача, наведеними у судових засіданнях і заявах по суті справи, однією з підставою для повернення поданих Товариством повідомлень слугували обставини стосовно наявності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію обтяження, здійсненого приватним нотаріусом.
13. Водночас, суд першої інстанції визнав ці аргументи Інспекції необґрунтованими і їх відхилив, оскільки встановив, що у оскаржуваних у цій справі рішеннях стосовно повернення повідомлень, посилання на ці обставини відсутні й доказів на їх підтвердження ДІАМ не надала. Крім того, суд зауважив, що відповідач не зазначив, яким чином вказана інформація стосується предмета позову.
14. У оскаржуваному рішенні суду першої інстанції з цього приводу також зазначено, що територія Ренійського морського порту, який розташовано на земельній ділянці з кадастровим номером 5124110100:02:009:0003, має площу 94,3629 га і на ній виконуються будівельні роботи різними суб`єктами господарювання щодо спорудження різних об`єктів нерухомості, які не пов`язані між собою та не мають один до одного жодного відношення.
15. При цьому, згідно з наведеними у рішенні суду першої інстанції мотивами, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про обтяження 46784368 у вигляді заборони на нерухоме майно, на який посилається відповідач, пов`язаний з укладенням та нотаріальним посвідченням договору іпотеки від 18.02.2022 між зовсім іншими суб`єктами, а саме - фізичною особою ОСОБА_1 та ТОВ «Рені-Оіл». Предметом іпотеки є зовсім інший об`єкт - комплекс по перевалці наливних вантажів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 245,8 кв.м, реєстраційний номер майна 585697651241, який належить на праві власності ТОВ «Рені-Оіл».
16. Зважаючи на вищевикладене, суд відхилив зазначені вище аргументи відповідача як підставу відмови у реєстрації поданого Товариством повідомлення, оскільки такі доводи не стосуються предмету позову.
17. Суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний перегляд справи, у цілому погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, однак вважав за необхідне змінити мотиви ухваленого у цій справі рішення по суті спору.
18. В обґрунтуванні такого висновку апеляційний суд зазначав, що чинним станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин законодавством, яким вони врегульовані, не передбачено наявності у посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю повертати документи, зокрема повідомлення про початок виконання будівельних робіт, на доопрацювання, тобто не здійснювати реєстрацію такого повідомлення.
19. Суд апеляційної інстанції вважав, що Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» і Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, закріплюють єдиний можливий варіант поведінки органу державного архітектурно-будівельного контролю за наслідком подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт у паперовій формі, а саме - внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднення її на порталі електронної системи.
20. Апеляційним судом враховано й те, що у витягах з Реєстру будівельної діяльності відсутні жодні посилання на вказане відповідачем обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно, у зв`язку з чим, за позицією суду апеляційної інстанції, відсутні підстави стверджувати, що програмними засобами електронної системи автоматично обрано критичний рівень ризику, що має наслідком автоматичне блокування можливості подання/внесення електронного документа або відомостей до Реєстру будівельної діяльності електронної системи та передбачає припинення програмними засобами можливості подальшого заповнення документа замовником та його надсилання, а також надсилання повідомлення (попередження) про блокування замовнику.
21. Крім того, апеляційним судом підкреслено, що ТОВ «АГРО-РЕНІ» повідомлено саме про повернення на доопрацювання повідомлень, а не про автоматичне блокування можливості подання таких повідомлень.
22. З огляду на це, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 змінено мотивувальну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 в частині підстав для задоволення позову Товариства, а в іншій частині це судове рішення залишено без змін.
І.ІІІ Короткий зміст вимог касаційної скарги
23. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
24. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на території міста Рені Одеської області на земельній ділянці загальною площею 94,36 га, наданої у користування Ренійському морському торговельному порту, відповідно до статті 1 Закону України «Про спеціальну економічну зону «Рені» та пункту 2 Положення про спеціальну економічну зону «Рені», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2000 №1344, створена і діє спеціальна економічна зона «Рені» (далі також «СЕЗ «Рені»).
25. Позивач для отримання статусу суб`єкта спеціальної економічної зони (далі також СЕЗ), розробив інвестиційний проект з будівництва зернового комплексу, затверджений рішенням виконавчого комітету Ренійської міської ради №2 від 31.01.2014, та уклав інвестиційний договір з виконавчим комітетом Ренійської міської ради, затверджений рішенням виконкому цієї ради №3 від 31.01.2014.
26. 07.02.2014 позивач отримав Свідоцтво про реєстрацію суб`єктом СЕЗ «Рені» №13.
27. 08.11.2018 позивач та Ренійський морський торговельний порт (далі також РМТП) як орган господарського розвитку та управління СЕЗ «Рені», уклали договір оренди землі №14/18.
28. Відповідно до умов договору оренди ТОВ «Агро-Рені» було передано земельну ділянку площею 29093 кв.м., яка входить до складу загальної земельної ділянки, оформленої у постійне користування РМТП (кадастровий номер 5124110100:02:009:0003).
29. 28.04.2022 позивач подав два повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), а саме:
- повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CCI) реєстраційний номер ІУ051220429299 щодо об`єкта будівництва - «Будівництво критого складу зерна ТОВ «АГРО-РЕНІ» на території Ренійського морського торгівельного порту в м. Рені, Одеської області, кадастровий номер 5124110100:02:009:0003» ;
- повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CCI) реєстраційний номер 1У051220429553 щодо об`єкта будівництва - «Будівництво складу зерна ТОВ «АГРО-РЕНІ» на території Ренійського морського торгівельного порту в м. Рені Одеської області».
30. Відповідно до вказаних вище повідомлень передбачається виконання будівельних робіт на території земельної ділянки , яка діє як спеціальна економічна зона «Рені».
31. Повідомлення позивач подав через Центр надання адміністративних послуг Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області до відповідача - Державної інспекції архітектури та містобудування України.
32. 25.05.2022 та 26.05.2022 відповідач оформив витяги з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, якими зазначені повідомлення повернув позивачу на доопрацювання.
33. Як на причину для повернення повідомлень відповідач послався на пункт 5 Порядку виконання будівельних робіт, зокрема на те, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію.
ІІІ. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
34. Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої та підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
35. На думку скаржника, відкриття касаційного провадження у цій справі та перегляд у касаційному порядку рішень суду першої та апеляційної інстанції має виняткове значення для ДІАМ та сприяє формуванню єдиної правозастосовної практики.
36. На думку відповідача, розгляд справи у суді касаційної інстанції має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. За доводами касаційної скарги, поняття «суспільний інтерес» охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства.
37. Окрім цього скаржник звертає увагу на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
38. Вважає, що апеляційний суд формально підійшов до трактування норм законодавства, зокрема, зазначає, що висновки суду стосовно безальтернативної поведінки органу архітектурно-будівельного контролю під час реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт суперечать частині четвертій статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка чітко передбачає, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
39. Скаржник також зазначає, що судом апеляційної інстанції не досліджувались фактичні обставини справи, а надавалося виключно трактування норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт. Зокрема, суд не досліджував правову природу договору про оренду земельної ділянки та відсутність державної реєстрації такого правочину.
40. У відзиві на касаційну скаргу представник позивача зазначає, зокрема, що скаржником не наведено жодних із передбачених процесуальним законом підстав для направлення цієї справи на новий розгляд і не вказано порушення яких саме конкретних норм було допущено судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи і ухвалення у ній оскаржуваних судових рішень.
41. Товариство вважає, що судами попередніх інстанцій повно і всебічно з`ясовані обставини справи, яка розглядається, з наданням оцінки усім аргументам сторін та наявним у матеріалах справи доказам.
42. Позивач заперечує доводи Інспекції про наявність у неї повноважень на повернення повідомлень на доопрацювання, в обґрунтуванні яких позивач наполягав на тому, що мав право на такі дії, оскільки це прямо не заборонено законом.
43. З цього приводу Товариство акцентуючи увагу на приписах норм статті 19 Конституції України, підкреслює, що діяльність державних органів принципово відрізняється від діяльності приватних суб`єктів, яким, навпаки, дозволено все, що прямо не заборонено законом.
44. Відзив на касаційну скаргу містить незгоду з доводами ДІАМ й про те, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт нібито є документом дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.
45. У контексті цих аргументів відповідача зазначається, що на відміну від дозволу на виконання будівельних робіт, який видається замовнику будівництва відповідним органом державного архітектурно - будівельного контролю, повідомлення про початок будівельних робіт за своєю правовою природою не є документом дозвільного характеру, а по суті є декларативним документом; в якому замовник будівництва повідомляє цей орган про початок виконання відповідних будівельних робіт, декларуючи при цьому дотримання всіх вимог чинного законодавства в процесі подання такого повідомлення та виконання робіт і беручи на себе всю повноту відповідальності за таке дотримання.
46. На думку позивача, саме у зв`язку із цим законом передбачено лише обов`язок замовника будівництва подати (направити) зазначене повідомлення до відповідного органу державного архітектурно - будівельного контролю.
47. Тому Товариство вважає, що поширення відповідачем на спірні правовідносини норм Закону України «Про дозвільну систему сфері господарської діяльності» є помилковим.
48. Вказується, що всі наведені вище доводи та аргументи щодо правової природи повідомлення про початок виконання будівельних робіт та відсутності у органів державного архітектурно- будівельного контролю повноважень щодо повернення таких повідомлень на доопрацювання (у випадках, коли це прямо не передбачено законом) підтверджуються, серед іншого, практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 17.02.2022 у справі №640/9519/19 та від 08.10.2020 у справі №813/85/16.
49. Стосовно аргументів касаційної скарги в частині міркувань про відсутність у позивача права користування земельною ділянкою, на території якої заплановано проведення будівельних робіт, зазначених у поданих відповідачу повідомленнях, Товариство зазначає, що суб`єкт господарювання, який уклав договір оренди землі в порядку, визначеному спеціальним законодавством про спеціальні економічні зони, безвідносно до реєстрації такого права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, має наділятися правами на виконання будівельних робіт, у тому числі, на подання повідомлення про початок виконання таких будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (СС1), на рівні з іншими землевласниками та землекористувачами, які оформили свої права на землю в загальному порядку, визначеному Земельним кодексом України.
50. У зв`язку з цим позивач переконаний, що договір оренди землі, укладений між ним та Державним підприємством «Ренійський морський торговельний порт», є документом, що посвідчує право на користування (оренду) землі, тобто, є належною підставою для реєстрації повідомлень у Реєстрі будівельної діяльності Електронної системи.
51. З вищевказаних підстав Товариство у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
52. У відповіді на відзив ДІАМ наполягає на тому, що договір оренди землі, за відсутності державної реєстрації такого права, не є документом, який посвідчує право замовника на користування земельною ділянкою, у зв`язку з чим вважає, що у спірних правовідносинах позивачем не було надано документів, які б засвідчували виникнення у нього права на виконання будівельних робіт на об`єкті, й це, на думку відповідача, зумовлює наявність у нього повноважень на повернення поданого Товариством повідомлення на доопрацювання, вказує на законність таких дій органу державного архітектурно - будівельного контролю.
53. Відповідач переконаний, що зазначені позивачем у відзиві на касаційну скаргу доводи є безпідставними й засновані на помилковому розумінні ним норм чинного законодавства.
54. У зв`язку з цим, а також вважаючи, що наведені Товариством аргументи доводів скаржника не спростовують, відповідач у відповіді на відзив просить задовольнити касаційну скаргу в повному обсязі.
ІV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
55. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і далі у тексті цієї постанови в редакції, чинній станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин), який також спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (преамбула до цього Закону).
56. За приписами статті 3 вищевказаного Закону відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України «Про Генеральну схему планування території України», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», «Про землеустрій», іншими нормативно-правовими актами.
57. Згідно з положеннями абзацу четвертого пункту 7 частини першої статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів):
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів
58. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку (частина друга статті 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
59. Відповідно до частини четвертої статті 26 цього ж Закону право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
60. Питання, пов`язані з поданням документів для отримання адміністративних та інших визначених цим Законом послуг у сфері будівництва та отримання результатів їх розгляду врегульовані нормами статті 26-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
61. Частинами першою, четвертою та сьомою вищевказаної статті встановлено, що документи для отримання адміністративних та інших визначених цим Законом послуг у сфері будівництва подаються до суб`єкта надання відповідної послуги за вибором заявника (якщо інше не визначено цим Законом):
1) в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є суб`єкт звернення та суб`єкт надання відповідної послуги;
2) у паперовій формі особисто заявником (у тому числі через центри надання адміністративних послуг) або поштовим відправленням з описом вкладення.
Документи, що подаються для отримання адміністративних та інших визначених цим Законом послуг у сфері будівництва, повинні відповідати таким вимогам:
1) документи мають викладатися державною мовою;
2) текст документів має бути розбірливим (написаний машинодруком або від руки друкованими літерами);
3) документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;
4) документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством.
Проектна документація на будівництво в електронній формі повинна бути засвідчена кваліфікованим електронним підписом замовника та генерального проектувальника (проектувальника). Проведення експертизи проектної документації на об`єкт будівництва підтверджується кваліфікованими електронними підписами експертів, які проводили експертизу, та керівника відповідної експертної організації.
Подання документів з порушенням вимог, визначених цією частиною, є підставою для залишення таких документів без розгляду та повернення їх заявнику, про що повідомляється заявник у строк, що не перевищує строк, передбачений для розгляду відповідних документів.
62. Приписами пункту 1 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
63. При цьому, за визначенням пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
64. За нормами статті 36 зазначеного вище Закону право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зміну даних у поданому повідомленні, зміну даних про початок виконання будівельних робіт, які містяться у Реєстрі будівельної діяльності, відомості про припинення права на початок виконання будівельних робіт не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного повідомлення в паперовій формі або настання обставин, визначених частиною сьомою цієї статті, вносяться органами державного архітектурно-будівельного контролю до Реєстру будівельної діяльності з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.
Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зміну даних у поданому повідомленні, зміну даних про початок виконання будівельних робіт, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, відомості про припинення права на початок виконання будівельних робіт, які подані в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, включаються до Реєстру будівельної діяльності автоматично з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.
У повідомленні про початок виконання будівельних робіт та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема, така інформація:
1) кадастровий номер земельної ділянки (для земельних ділянок, право власності чи користування на які виникло до 2004 року, - за наявності) або відмітка про випадок, визначений частиною четвертою статті 34 цього Закону та/або частиною першою статті 12-1 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
2) реєстраційний номер містобудівних умов та обмежень або будівельного паспорта, технічних умов у Реєстрі будівельної діяльності;
3) реєстраційний номер звіту про результати експертизи проектної документації на будівництво об`єкта (у разі її проведення) у Реєстрі будівельної діяльності;
4) реєстраційний номер енергетичного сертифіката у Реєстрі будівельної діяльності (у разі проведення енергетичної сертифікації);
5) ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) (у повідомленні про початок виконання будівельних робіт зазначається для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) до подання повідомлення).
У день включення до Реєстру будівельної діяльності інформації про початок виконання будівельних робіт програмні засоби електронної системи забезпечують автоматичне направлення до органу з присвоєння адреси повідомлення про необхідність присвоєння адреси об`єкту нового будівництва.
Право на виконання будівельних робіт вважається припиненим з дати внесення/включення відомостей про припинення такого права до Реєстру будівельної діяльності.
65. Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт (абзац перший пункту 1 цього Порядку).
66. Пунктом 3 вищезгаданого Порядку визначено, що надання (отримання), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
67. Підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, можуть виконуватися замовником після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - дозвіл) (пункт 4 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт).
68. За змістом пунктів 4-1, 5, 11, 13, 15 та 15-1 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт документи, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, подаються за вибором замовника до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю особисто через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюються та надсилаються рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.
Будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта
Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення:
вносить інформацію, зазначену у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності (крім об`єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю») згідно з цим Порядком;
реєструє повідомлення та зміни до нього, подані щодо об`єкта, на який поширюється дія Закону України «Про державну таємницю», у журналі реєстрації повідомлень;
під час внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності проставляє відмітку про місцезнаходження об`єкта будівництва на картографічній основі (у разі коли така відмітка не проставлена на картографічній основі до внесення інформації, зазначеної у повідомленні).
У разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомленні про початок виконання будівельних робіт, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляє про це замовникові протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.
Замовник (його уповноважена особа) протягом трьох робочих днів з дня отримання від органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про виявлення недостовірних даних або самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) у поданому повідомленні зобов`язаний надіслати до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 з виправленими (достовірними) даними щодо інформації, яка потребує змін.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом трьох робочих днів з дня отримання від замовника повідомлення, визначеного абзацом другим цього пункту, забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності (крім об`єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю»).
Орган державного архітектурно-будівельного контролю забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності (крім об`єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю») згідно з цим Порядком. У випадках, встановлених у Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, у разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
V.І Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
69. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
70. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
71. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.
72. Аналіз наведених у розділі IV цієї постанови Верховного Суду приписів законодавства дає колегії суддів підстави для висновку про те, що суб`єкт надання відповідної адміністративної послуги у сфері будівництва, визначеної Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у спірних відносинах ДІАМ при наданні послуги з подання та отримання документів у електронній формі, пов`язаних з отриманням права на виконання підготовчих та будівельних робіт), уповноважений залишати без розгляду та повертати суб`єкту звернення документи, якщо вони подані з порушенням вимог, визначених частиною четвертою статті 26-1 вказаного вище Закону.
73. Водночас, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених, зокрема, у надісланому повідомленні про початок виконання будівельних робіт, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет зобов`язаний повідомити про це замовникові протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.
74. Отримавши це повідомлення, замовник (його уповноважена особа) протягом трьох робочих днів зобов`язаний надіслати до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення за встановленою Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт формою з виправленими (достовірними) даними щодо інформації, яка потребує змін.
75. Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом трьох робочих днів з дня отримання від замовника вищевказаного повідомлення, забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності.
76. Згідно з обставинами, встановленими судами попередніх інстанцій у справі, що розглядається, підставою для повернення на доопрацювання (відмови у видачі) поданих Товариством повідомлень, слугувало те, що зазначений у повідомленнях договір оренди землі не може посвідчувати таке право, оскільки воно підлягало державній реєстрації як того вимагає Цивільний та Земельний кодекси України, Закон України «Про оренду землі» та Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
77. Відповідач стверджував, що сам собою договір про оренду землі не може посвідчувати прав на земельну ділянку, про намір виконання будівельних робіт на якій було заявлено Товариством у повідомленнях, оскільки такі права згідно з законодавством виникають з моменту їх державної реєстрації, а не з моменту укладення відповідного правочину та/або набрання ним чинності.
78. Такі обставини, на думку колегія суддів, можуть свідчити про виявлення у поданих позивачем повідомленнях недостовірних даних, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.
79. Тому колегія суддів вважає, що у такому випадку відповідач у спірних правовідносинах повинен був діяти згідно з вимогами абзаців першого - третього пункту 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт й, не повертаючи позивачу документів, упродовж одного робочого дня з дня виявлення недостовірних даних у повідомленнях, поданих Товариством, письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомити про це замовникові, надавши таким чином останньому можливість усунути виявлені недоліки.
80. Водночас відповідач одразу відмовив у видачі Товариству повідомлень і повернув подані ним документи на доопрацювання, що, однак, не передбачено законодавством, яке врегульовує спірні правовідносини, у яких виник спір у справі, що розглядається.
81. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо порушення ДІАМ передбаченої законом процедури розгляду документів, поданих позивачем для отримання адміністративних послуг у сфері будівництва, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
82. Колегія суддів вважає, що такі процедурні порушення, допущені Інспекцією, є суттєвими і грубими, оскільки у разі дотримання відповідачем встановленої законом процедури й надання Товариству можливості подати відповідне повідомлення з виправленими (достовірними) даними щодо інформації, яка потребує змін, результат розгляду документів міг бути іншим.
83. Поряд із тим колегія суддів вважає, що за таких обставин справи й зважаючи на закріплені у статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження суду при вирішенні справи, суди попередніх інстанцій, обираючи спосіб захисту прав Товариства, мали б врахувати, що перевірка повноти і достовірності даних, наведених у повідомленнях про початок виконання будівельних робіт, та документів, які подаються для отримання відповідної адміністративної послуги, належить до повноважень відповідних органів та їх посадових осіб (суб`єктів надання послуги), а не суду і повинна здійснюватися саме цими суб`єктами, а не судом під час розгляду справи. Суд не може підміняти цих органів (суб`єктів) та здійснювати повноваження, якими вони наділені за законом.
84. Оскільки обставини цієї справи підтверджують, що відповідач, допустивши порушення встановленої законом процедури, фактично позбавив Товариство можливості усунути виявлені Інспекцією недоліки та подати виправлені повідомлення із зазначенням у них достовірних даних (якщо недостовірність даних дійсно мала місце у спірних відносинах) й, відповідно, розгляд таких повідомлень не здійснив, колегія суддів переконана, що задоволення цього позову у повному обсязі судами попередніх інстанцій є передчасним.
85. Проте, з метою підтвердження або спростування обґрунтованості тверджень відповідача щодо наявності у поданих Товариством повідомленнях недостовірних даних, а отже й для встановлення того, чи є порушеними права Товариства у спірних правовідносинах, суд апеляційної інстанції мав би надати оцінку аргументам учасників справи та висновкам суду першої інстанції стосовно того, чи потребувало державної реєстрації право користування (оренди) на земельну ділянку, набуте позивачем як суб`єктом спеціальної економічної зони «Рені» на підставі відповідного правочину з урахуванням особливостей, визначених Законом України від 23.03.2000 №1605-III «Про спеціальну економічну зону «Рені», а також встановити, чи може посвідчувати зазначений у повідомленнях ТОВ «АГРО-РЕНІ» договір оренди землі таке право у розумінні норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» й приписів Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, з`ясувати у встановленому процесуальним законом порядку обставини справи в цій частині, перевірити їх доказами.
86. Верховний Суд наголошує, що підпункти «б» та «в» пункту 3 частини першої статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України імперативно вимагають від суду апеляційної інстанції зазначати у мотивувальній частині прийнятої ним постанови доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції, мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
87. Разом з тим зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції засвідчує, що таких мотивів у цьому судовому рішенні не наведено, а вищевказані аргументи сторін залишені поза увагою апеляційного суду. Обставини справи в цій частині не з`ясовані і не перевірені доказами, хоча вони мають значення для правильного вирішення спору у справі, що розглядається.
88. До того ж, у мотивувальній частині оскаржуваної відповідачем у касаційному порядку постанови апеляційного суду не наведено доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах закон не вимагає здійснення державної реєстрації права оренди земельної ділянки у разі набуття такого права суб`єктом спеціальної економічної зони «Рені» на підставі відповідного правочину з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про спеціальну економічну зону «Рені».
89. Вищезазначене, на переконання колегії суддів, вказує на те, що апеляційний перегляд справи у цій частині доводів сторін та висновків суду першої інстанції фактично не проведено, оцінка їм не надана, відповідні обставини справи не з`ясовані й не перевірені доказами, а належного правового обґрунтування позиції суду по суті спору мотивувальна частина постанови апеляційного суду не містить.
90. Усе це вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також дає підстави для висновку, що оскаржувана постанова не відповідає встановленим у статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям законності та обґрунтованості.
91. Суд же касаційної інстанції, в силу наявних у нього повноважень, закріплених у статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
V.ІІ Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
92. За правилами пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
93. Відповідно до пункту 1 частини другої, частини четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
94. Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції були допущені порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим та на підставі частини другої статті 353 цього Кодексу, оскаржувану постанову апеляційного суду належить скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
95. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, дослідити відповідні докази, повно і всебічно встановити обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин й охоплюються предметом доказування, надати належну і повну юридичну оцінку обставинам справи та усім аргументам учасників справи, перевірити їх доказами, та постановити рішення відповідно до вимог 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
96. Керуючись статтями 340 341 344 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України задовольнити частково.
Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді: Я.О. Берназюк
Т.Г. Стрелець