ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2024 року
м. Київ
справа №420/15429/23
адміністративне провадження № К/990/20272/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 420/15429/23
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки
про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу,
за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року (колегія у складі: головуючого судді Лук`янчук О.В., суддів Бітова А.І., Ступакової І.Г.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2023 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28 грудня 2021 року №301641 та №301642.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року позов задоволено; визнано протиправними та скасовано постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28 грудня 2021 року №301641 та №301642.
3. Повний текст зазначеного судового рішення був складений 07 лютого 2024 року та його копія доставлена до електронного кабінету Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки наступного ж дня, а саме 08 лютого 2024 року о 07:43 год.
4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті 28 березня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала апеляційну скаргу (яка була зареєстрована 28 березня 2024 року), в якій також порушила й питання поновлення строку для її подання, в обґрунтування причин пропуску якого зазначено, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі №420/15429/23 не надходило на адресу відповідача, а саме по собі направлення процесуального документу до електронного кабінету не свідчить про дійсне його отримання, при цьому, наголосивши, що місцезнаходженням Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки є місто Херсон.
5. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті було залишено без руху із наданням їй можливості протягом десяти днів після отримання копії ухвали подати документ про сплату судового збору, а також заяву про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших (поважних та підтверджених документально) причин його пропуску.
6. На виконання вимог ухвали від 01 квітня 2024 року Державною службою України з безпеки на транспорті подало до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, в яких як на підставу для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою вказувала на введення в Україні воєнного стану та знаходження міста Херсона й Херсонської області в безпосередній близькості від лінії фронту, де ведуться активні бойові дії, постійні ракетні удари, здійснюються позапланові відключення електроенергії, перебої роботи засобів зв`язку та інтернет-провайдерів, що суттєво впливає й ускладнює роботу державних органів, у тому числі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, та об`єктивно унеможливило своєчасне звернення до суду із апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі №420/15429/23. При цьому жодних доказів в підтвердження наведених в заявах мотивів скаржником не додано.
7. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі №420/15429/23 внаслідок неусунення недоліків апеляційної скарги, встановлених ухвалою суду від 01 квітня 2024 року.
8. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник не навів інших поважних підстав пропуску строку апеляційного оскарження, а матеріали справи не містять доказів, які підтверджують, що причина пропуску процесуального строку має об`єктивний і незалежний від нього характер; обставини ж, на які покликається скаржник у заявах, на переконання суду, не є непереборними чи такими, що унеможливлювали вчасну реалізацію права на апеляційне оскарження, у тому числі й з огляду на значний пропуск строку, установленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Короткий зміст вимог касаційної скарги та їх обґрунтування
9. Не погодившись із ухвалою від 22 квітня 2024 року, Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права й ті ж обставини, що вже наводились нею у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження, яка подавалася до апеляційного суду разом з апеляційною скаргою, просила вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
10. 24 травня 2024 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
11. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 травня 2024 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
12. Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року.
13. Позивач не скористалася своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
14. Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Позиція Верховного Суду
15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування апеляційним судом норм процесуального права, виходить з наступного.
16. Так, забезпечення права на апеляційний перегляд справи згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
17. Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
18. За змістом статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
19. В свою чергу, частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
20. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
21. Слід зазначити, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
22. Водночас статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
23. Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
24. Таким чином, Державна служба України з безпеки на транспорті, маючи намір добросовісної реалізації належного їй права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна була забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від неї дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.
25. Окрім того, пунктом 2 частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
26. Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
27. Відтак, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
28. Як встановлено судом апеляційної інстанції та вже вказувалось в цій постанові, скаржником 28 березня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» подано до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року, в якій також порушено питання поновлення строку апеляційного оскарження, пропуск якого обґрунтовано ненадходженням копії рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі №420/15429/23 на поштову адресу відповідача, неналежним способом його вручення шляхом надсилання до «Електронного кабінету» Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, а також місцезнаходженням Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, яким є місто Херсон.
29. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху із наданням скаржнику можливості подати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших (поважних та підтверджених документально) причин його пропуску.
30. Відмовляючи ж у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстави, наведені скаржником в надісланих на виконання вимог ухвали заявах для поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними й не підтверджуються жодними доказами.
31. Оцінюючи вказані висновки суду апеляційної інстанції в аспекті доводів та аргументів касаційної скарги, Суд зазначає таке.
32. Загальний порядок вручення судового рішення визначений у статті 251 КАС України.
33. Так, положеннями частин першої, п`ятої статті 251 КАС України установлено, що копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
34. Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
35. Отже, у розумінні статті 251 КАС України врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення.
36. Відповідно до частин четвертої - сьомої статті 18 КАС України єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
37. Пунктом 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції, чинній з 26 травня 2021 року, встановлено порядок вчинення дій, передбачених цим Кодексом, до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення відповідних дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Зокрема, його підпунктом 15.15 встановлено, що суд вручає судові рішення в паперовій формі.
38. Пунктом 17 цього розділу КАС України врегульовано, що справи, розгляд яких розпочато та не закінчено за матеріалами у паперовій формі до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, продовжують розглядатися за матеріалами у паперовій формі. За наявності технічної можливості суд може розглядати таку справу за матеріалами в електронній формі.
39. 17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про ЄСІТС, а з 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний суд», «Електронний кабінет» та підсистема відеоконференцзв`язку.
40. Згідно з пунктом 3 Розділу І Положення про ЄСІТС (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.
41. За визначеннями, наведеними у підпунктах 5.3, 5.6 та 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС, електронне повідомлення (повідомлення) - це автоматично створена та передана в електронній формі інформація, в тому числі про доставку, отримання, реєстрацію чи відмову в реєстрації електронного документа адресатом; користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень; офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.
42. Розділом ІІ Положення про ЄСІТС визначені основні функції ЄСІТС, зокрема те, що відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», процесуального законодавства України ЄСІТС забезпечує обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) в електронній формі між судами, іншими органами та установами в системі правосуддя, учасниками судового процесу, а також проведення відеоконференції в режимі реального часу (підпункт 6.5 пункту 6).
43. Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема, підсистеми «Електронний кабінет» визначено розділом ІІІ Положення про ЄСІТС, відповідно до пунктів 9, 10 передбачено, що процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Користувачі зобов`язані вносити повну та актуальну інформацію в Електронний кабінет в обсязі, визначеному функціональними можливостями ЄСІТС, невідкладно після створення, отримання або зміни такої інформації. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку.
44. Пункт 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, який кореспондується із положеннями частини сьомої статті 18 КАС України, встановлює, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
45. Пунктами 20, 21 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС встановлено, що адміністратор ЄСІТС надає користувачеві доступ до інформації, підсистем, модулів, функцій та сервісів ЄСІТС в межах прав користувачів, визначених законодавством. Зміна повноважень користувача передбачає зміну в системі обсягу його прав та наданих функцій. Користувачі зобов`язані використовувати технічні засоби і технології, що мають забезпечувати належну якість та інформаційну безпеку передачі та отримання інформації, зображення та звуку, й самостійно несуть ризики технічної неможливості отримання доступу до ЄСІТС, погіршення якості чи переривання зв`язку тощо.
46. Згідно з пунктом 37 наведеного розділу Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
47. Пунктом 42 наведеного розділу передбачено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
48. Згідно з пунктом 43 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС до Електронного кабінету надсилаються документи у справі лише в разі наявності ідентифікаційних даних користувача (учасника справи), внесених до автоматизованої системи діловодства. У разі надсилання користувачем документів у справі за допомогою власного Електронного кабінету ідентифікаційні дані користувача вносяться до автоматизованої системи діловодства в автоматичному режимі. У разі надсилання документів у справі особою в паперовій формі її ідентифікаційні дані вносяться до автоматизованої системи діловодства працівником суду.
49. Підпункт 5.5 пункту 5 розділу I «Загальні положення» Положення про ЄСІТС дає визначення поняття «ідентифікаційні дані особи», зокрема, для юридичних осіб: ідентифікаційний код юридичної особи (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, - код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України).
50. Зміст зазначених норм дає підстави для висновку, що діюче законодавство визначило вичерпний перелік осіб, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку, а щодо інших осіб встановлює, що така реєстрація здійснюється ними в добровільному порядку. Перевірка наявності в учасника справи зареєстрованого електронного кабінету здійснюється в автоматизованому порядку, і у випадку наявності такого, формування судового рішення в автоматизованій системі діловодства судів та направлення судового рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень супроводжується автоматичним направленням рішення суду до електронного кабінету.
51. Таким чином, повідомлення про доставлення електронної копії судового рішення в електронний кабінет суб`єкта владних повноважень, якщо таке повідомлення містить усі відомості щодо особи, якій було направлено електронний документ, є належним доказом його вручення, відповідно, підлягає долученню до матеріалів справи, які формуються в паперовому вигляді (у випадку розгляду справи в паперовій формі).
52. Як вбачається зі змісту наявної в матеріалах справи довідки Одеського окружного адміністративного суду, безпосередньо рішення суду від 07 лютого 2024 року було надіслане в електронний кабінет Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки та доставлено їй 08 лютого 2024 року о 07:43 год.
53. Натомість, з апеляційною скаргою Державна служба України з безпеки на транспорті через підсистему «Електронний суд» звернулася до П`ятого апеляційного адміністративного суду 28 березня 2024 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження, установленого статтею 295 КАС України.
54. В контексті ж доводів скаржника, які, на його переконання, свідчать про наявність підстав для поновлення строку подання апеляційної скарги, Суд також враховує й практику ЄСПЛ, згідно якої сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
У рішенні ЄСПЛ від 04 жовтня 2001 року в справі «Тойшлер проти Германії» наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain; заява №11681/85), Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони у справі зобов`язані проявляти зацікавленість процесом її розгляду.
55. У зв`язку із цим Суд наголошує, що можливість скаржника ознайомлюватися з тим чи іншим судовим рішенням, яке було доставлено до зареєстрованого ним «Електронного кабінету», залежить виключно від бажання такої особи, а тому несвоєчасне ознайомлення Державної служби України з безпеки на транспорті з копією рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року, яка була доставлена до її електронного кабінету, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду із апеляційною скаргою.
56. Не заслуговують на увагу й посилання скаржника, як на підставу для поновлення йому строку звернення до суду з апеляційною скаргою, на наявність воєнного стану та знаходження міста Херсона й Херсонської області в безпосередній близькості від лінії фронту, постійні ракетні удари, позапланові відключення електроенергії, перебої роботи засобів зв`язку та інтернет-провайдерів.
57. Так, дійсно, введений в країні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливив) участь учасників справи у розгляді справи. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
58. Державна служба України з безпеки на транспорті зареєстрована у підсистемі «Електронний суд» та процесуальні документи надсилає/отримує саме за допомогою цієї системи; доказів щодо неможливого своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою з використанням цієї підсистеми через введення воєнного стану скаржник не надає; до того ж, місцезнаходженням самого скаржника - юридичної особи є місто Київ.
59. За таких обставин наведені скаржником обставини, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року, не пов`язані з об`єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо неповажності наведених скаржником причин та відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
60. Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали вчасно скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою, скаржником не наведено.
61. Врахувавши наведене вище в сукупності, П`ятий апеляційний адміністративний суд дійшов переконання про наявність правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, про що 22 квітня 2024 року постановив відповідну ухвалу.
62. Разом з тим, доводи касаційної скарги не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні вказаного судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
63. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій