ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2024 року
м. Київ
справа № 420/1918/22
провадження № К/990/31705/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Головного управління Держпраці в Одеській області
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року (суддя Катаєва Е.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року (головуючий суддя Кравець О.О., судді Коваль М.П., Зуєва Л.Є.)
у справі №420/1918/22
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці в Одеській області
про визнання протиправною та скасування постанови.
І. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2022 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області, у якому просила визнати протиправною та скасувати постанову від 12 січня 2022 року про накладення штрафу за допуск працівника до роботи без укладення трудового договору.
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року, яке було залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року, позов задоволено.
3. Головне управління Держпраці в Одеській області із вказаними судовими рішеннями не погодилося, тому звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 02 серпня 2021 року.
5. 17 листопада 2021 року Головним управлінням Державної податкової служби України (далі - ГУ ДПС) прийнятий наказ №8332-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 », яким визначено провести перевірку ФОП ОСОБА_1 , у тому числі на господарському об`єкті магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 тривалістю 10 днів з 18 листопада 2021 року з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами - лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку.
6. На підставі вказаного наказу посадовими особами ГУ ДПС з 19 листопада 2021 року по 24 листопада 2021 року проведена фактична перевірка господарської одиниці - бар-магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт реєстраційний номер № 25411/15/14/РРО/ НОМЕР_1 від 24 листопада 2021 року.
7. Згідно з висновком акту перевірки встановлені порушення пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», статті 24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 в частині не подання або несвоєчасного подання до органів ДПС України повідомлення про прийняття працівника на роботу.
8. У змісті акту перевірка, крім іншого, вказано, що в ході перевірки встановлено використання праці найманої особи без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцем доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та допущена до роботи без оформлення наказу і повідомлення про прийняття на роботу до органів ДПС. Працює з 06 серпня 2021 року та отримує зарплатню у розмірі 6000,00грн.
9. ГУ ДПС направило на адресу ГУ Держпраці лист від 10 грудня 2021 року з додатком копії акту фактичної перевірки від 24 листопада 2021 року, в якому повідомило про встановлені обставини щодо використання праці найманої особи без належного оформлення трудових відносин, зазначивши, що інформація надається для подальшого відпрацювання та контролю за усуненням встановлених порушень податкового законодавства в частині укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
10. Головний державний інспектор ГУ Держпраці Соболь К.Є. подала на ім`я начальника ГУ Держпраці Байдюку С.В. службову записку від 22 грудня 2021 року, згідно з якою надала лист ГУ ДПС від 10 грудня 2021 року з додатками для розгляду справи про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП України.
11. 24 грудня 2021 року ГУ Держпраці направило ФОП ОСОБА_1 повідомлення від 24 грудня 2021 щодо отримання 22 грудня 2022 року начальником ГУ Держпраці акту фактичної перевірки ГУ ДПС, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю, для розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю відповідно до частини 2 статті 2 статті 265 КЗпП України, яке отримано позивачкою 30 грудня 2021 року.
12. Постановою про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 12 січня 2022 року №06ДПС/ТД-ФС на ФОП ОСОБА_1 за порушення, відображене в акті перевірки ГУ ДПС, накладений штраф у розмірі 6000,00 грн на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.
13. Незгода позивача з постановою про накладення штрафу стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 12 січня 2022 року №06ДПС/ТД-ФС є порушенням вимог статей 8 19 Конституції України, частин 2, 8 статті 265 КЗпП України та статті 1 Протоколу 1 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, державний орган, який не довів наявність порушення з боку позивача та не дотримується своїх власних процедур, не повинен мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.
15. Суд першої інстанції зауважив, що у самому листі ГУ ДПС від 10 грудня 2022 року вказано, що інформація надається для подальшого відпрацювання та контролю за усуненням встановлених порушень податкового законодавства в частині укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), тобто надається саме інформація. Вказаний лист, у якому вказувалось про встановлення порушення позивачем вимог законодавства про працю, відповідальність за яке встановлена абзацом 2 частини другої статті 265 КЗпП України, міг бути використаний лише як інформація для проведення інспектування також з тих підстав, що ГУ ДПС не здійснювало фактичну перевірку з питань використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, про що свідчить наказ ГУ ДПС від 17 листопада 2021 року про призначення перевірки позивача.
16. Заявник, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зазначає, що суди попередніх інстанцій під час вирішення спору не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 29 вересня 2022 року у справі №460/3829/20, від 28 січня 2021 року у справі №380/1116/20, про те, у що суб`єкта владних повноважень є можливість на свій розсуд здійснювати власні активні дії, зокрема, виносити постанови на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
18. Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509), пунктом 2 якого передбачено, що штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
19. Згідно з пунктом 4 Порядку № 509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 вказаного Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
20. Абзацом 2 частини другої статті 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
21. Частинами першою, третьою статті 24 КЗпП України передбачено, що при укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
22. Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17 червня 2015 року №413 установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.
23. Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 вказаного Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
24. Відповідно до абзацу 1 пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
25. Згідно з пунктом 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється, серед іншого, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог такого Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
26. Абзацом 1 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
27. Статтею 86 ПК України, зокрема, передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені ПК України, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених ПК України випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.
28. Абзацом 2 пункту 86.5 статті 86 ПК України передбачено, що акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 вказаного Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
29. Пунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 вказаного Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до такого Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.
30. Суди попередніх інстанцій встановили, що за результатами проведеної посадовими особами ГУ ДПС фактичної перевірки встановлено порушення статті 24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 в частині не подання або несвоєчасного подання до органів ДПС України повідомлення про прийняття працівника на робот.
31. Суд першої інстанції також встановив те, що у самому листі ГУ ДПС від 10 грудня 2022 року вказано, що інформація надається для подальшого відпрацювання та контролю за усуненням встановлених порушень податкового законодавства в частині укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
32. У позовній заяві зазначалося про те, що ОСОБА_2 , яку зазначено в акті перевірки ГУ ДПС як особу, яка допущена до роботи без оформлення наказу і повідомлення про прийняття на роботу до органів ДПС, ніколи не працювала у ФОП ОСОБА_1 , натомість існує працівник ОСОБА_3 , яка офіційно працевлаштована у позивача, що підтверджено трудовим договором №1, про що зроблено запис у трудовій книжці, формою ОК-7, в якій зазначені відомості про застраховану особу, платіжним дорученням від 28 листопада 2021 року №34 щодо сплати податку на доходи фізичних осіб.
33. У контексті обставин цієї справи, суд першої інстанції зробив законний та обґрунтований висновок про те, що лист ГУ ДПС, у якому вказувалось про встановлення порушення позивачем вимог законодавства про працю, відповідальність, за яке встановлена абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України, міг бути використаний лише як інформація для проведення інспектування також з тих підстав, що ГУ ДПС не здійснювало фактичну перевірку з питань використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, про що свідчить наказ ГУ ДПС від 17 листопада 2021 року про призначення перевірки позивача.
34. Не здійснення відповідачем у встановленому законодавством порядку заходу державного нагляду (контролю) потягло також те, що в оскаржуваному наказі не відображені правильно прізвище найманого працівника та обставини її працевлаштування. Відповідачем не були спростовані доводи позивача, що з найманим працівником ОСОБА_3 ФОП ОСОБА_1 було укладено своєчасно трудовий договір, а особа ОСОБА_2 позивачу не відома і ніколи не працювала у ФОП ОСОБА_1 .
35. Посилання на постанови Верховного Суду від 28 січня 2021 року у справі №380/1116/20, від 20 серпня 2020 року у справі №813/2520/16 є безпідставними, оскільки у вказаних справах доведено факт використання позивачем, як суб`єктом господарювання, праці працівників, з якими не було укладено трудових договорів, тоді як у справі, що розглядається, суди встановили, що факт використання саме позивачем, як суб`єктом господарювання, праці неоформлених працівників не доведено, а тому позивач не може вважатися належним суб`єктом відповідальності відповідно до абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України.
36. Отже, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження.
37. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
38. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
39. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
40. Керуючись статтями 2 3 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року у справі №420/1918/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб