ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2020 року
Київ
справа №420/229/19
адміністративне провадження №К/9901/1800/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Губської О.А., Загороднюка А.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №420/229/19
за позовом ОСОБА_1 до Малиновського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області, Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування висновку щодо анулювання дозволів на носіння та зберігання вогнепальної зброї, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року (прийняте у складі головуючого судді Бжассо Н.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Джабурія О.В., суддів: Запорожана Д.В., Кравченка К.В.)
У С Т А Н О В И В :
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Малиновського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області, Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати Висновок Малиновського відділу поліції у м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області від 06 липня 2018 року про анулювання ОСОБА_1 дозволів на носіння та зберігання вогнепальної зброї.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
2. 06 липня 2018 року начальником Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області прийнято висновок про анулювання дозволів ОСОБА_1 на право носіння та зберігання мисливської та гладкоствольної зброї на підставі вимог глави 4 та підпункту 5.1 глави 5 розділу І Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом МВС України від 21 серпня 1998 року № 622 (далі - Інструкція № 622).
2.1. 24 липня 2018 року до ГУ НП в Одеській області від Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області надійшли матеріали-клопотання анулювання дозволу на право носіння та зберігання зброї громадянину ОСОБА_1 , зареєстрованого як власник зброї за адресою: АДРЕСА_1 , додатком до яких є повідомлення ОСОБА_1 про підозру від 22 липня 2017 року в рамках кримінального провадження № 120171604700000497 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 385, частиною 4 статті 296, частиною 4 статті 190, частиною 3 статті 27 Кримінального кодексу України.
2.2. 06 серпня 2018 року заступником начальника УПД ГУ НП в Одеській області І.В. Іщенко затверджено висновок про анулювання дозволів на право зберігання та носіння пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями та мисливських нарізних карабінів ОСОБА_1
2.3. З огляду на зміст вказаного висновку, на підставі інформації, яка надійшла від Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області відносно ОСОБА_1 та на підставі вимог глави 4 та підпункту 5.1 глави 5 розділу І Інструкції № 622 анульовано ОСОБА_1 дозвіл № НОМЕР_1 на право зберігання та носіння пристрою "Форт 12Р", калібр 9мм, № НОМЕР_2 та дозвіл на право зберігання та носіння мисливських нарізних карабінів ANTONIO ZOLI", калібр 308 Win, № НОМЕР_3 та "WALTER G-22", калібр 22 Lr, № НОМЕР_4.
2.4. Так, у висновку вказано, що відповідач встановив, що прокурором Одеської області старшим радником юстиції Жученко Олегом Дем`яновичем 22 серпня 2018 року в межах кримінального провадження № 120171604700000497, на підставі наявності достатніх доказів, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 385, частиною 4 статті 296, частиною 4 статті 190, частиною 3 статті 27 Кримінального кодексу України.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.
3.1. Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскільки позивачеві було повідомлено про підозру в рамках кримінального провадження № 120171604700000497 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною 4 статті 385, частиною 4 статті 296, частиною 4 статті 190, частиною 3 статті 27 Кримінального кодексу України, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного висновку.
IV. Касаційне оскарження
4. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд.
5. В обґрунтування касаційної скарги позивач вказує, що внаслідок набуття особою спеціального статусу учасника кримінального провадження, а саме підозрюваного, лише нормами КПК України (Закону) можуть встановлюватися заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом - правом на володіння та носіння зброї.
6. У відзивах на касаційну скаргу відповідачі посилаються на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм процесуального права, а тому не підлягають скасуванню.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
7. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
9. Відповідно до статті 2 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
10. Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
11. Пунктом 21 частини 1 статті 23 Закону №580-VIII визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань, крім іншого, здійснює контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ.
12. Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 31 Закону №580-VIII поліція може застосовувати такі превентивні заходи, крім іншого, як перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ.
13. Відповідно до пункту 1 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 «Про затвердження Положення про дозвільну систему» (далі - Положення № 576) дозвільна система - це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.
14. Згідно з пунктом 2 Положення № 576 до предметів, матеріалів і речовин, на які поширюється дозвільна система, поміж іншого, належить вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї тощо.
15. Пунктом 3 Положення № 576 визначено, що громадяни мають право у встановленому порядку використовувати, зберігати, перевозити предмети, матеріали і речовини, на які поширюється дозвільна система.
16. Право на володіння вогнепальною зброєю посадовими особами та громадянами і умови її застосування визначаються в порядку, встановленому законодавством України (пункт 4 Положення № 576).
17. Відповідно до пункту 9 Положення № 576 видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється, на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну), бойові припаси до неї, холодну зброю, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї - у порядку, визначеному МВС.
18. Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21 серпня 1998 року затверджено Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів (далі - Інструкція № 622).
19. З прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» №580-VІІІ повноваження з видачі та анулювання дозволів на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї покладено на органи Національної поліції, які до врегулювання на законодавчому рівні повноважень застосовують норми Інструкції № 622.
20. Відповідно до абзацу 6 глави 4 розділу І Інструкції № 622 органам поліції надано право анулювати дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, основних частин зброї та пристроїв, видані громадянам, у випадках, передбачених підпунктом 5.1 глави 5 цього розділу.
21. Приписами п. 5.1 глави 5 розділу І Інструкції № 622 визначено, що органи поліції не мають права давати згоду керівникам підприємств, установ, організацій та суб`єктам господарювання на укладення трудових договорів на виконання таких робіт, а також видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проводити їх перереєстрацію в разі: надходження від уповноваженого органу до УП ЦОУП, УП ГУНП інформації про повідомлення такій особі про підозру або інформації про складення щодо такої особи повідомлення про підозру, що не вручене через невстановлення її місцезнаходження.
22. Відповідно до пункту 12.19 глави 12 розділу II Інструкції № 622 у разі анулювання дозволу на зберігання та носіння вогнепальної зброї (разом із основними частинами зброї - за наявності), пневматичної та холодної, охолощеної зброї, пристроїв органом поліції виноситься мотивований висновок про анулювання дозволу на їх зберігання, який затверджується начальником органу поліції. У цьому висновку викладаються підстави прийняття такого рішення.
23. Наказом МВС України від 29 грудня 2015 року №1644 «Про реалізацію повноважень Національної поліції України з видачі та анулювання дозволів» відповідно до Закону України від 23 грудня 2015 року № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про Національну поліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №877 «Про затвердження Положення про Національну поліцію» наказано:
1) ужити організаційних заходів з реалізації Закону України від 23 грудня 2015 року №901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» в частині покладення на органи Національної поліції повноважень з видачі та анулювання дозволів на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, щодо зберігання і використання яких установлено спеціальні правила, порядок та на які поширюється дія дозвільної системи органів внутрішніх справ, а також на відкриття та функціонування об`єктів, де вони зберігаються чи використовуються, діяльність стрілецьких тирів, стрільбищ невійськового призначення та мисливських стендів, підприємств і майстерень з виготовлення та ремонту зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, магазинів, у яких здійснюється їх продаж, піротехнічних майстерень, пунктів вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, правил поводження з ними та їх застосування;
2) до врегулювання на законодавчому рівні повноважень органів Міністерства внутрішніх справ України при виконанні Національною поліцією України повноважень, передбачених пунктом 1 цього наказу, застосовувати норми, визначені наказом Міністерства внутрішніх справ від 18 жовтня 1993 року №642 «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1993 року №706 «Про затвердження Положення про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 жовтня 1993 року за №163, наказом Міністерства внутрішніх справ від 21 серпня 1993 року №622 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1993 року за №637/3077, та наказом Міністерства внутрішніх справ від 13 червня 2000 року №379/ДСК, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2000 року за №696/4917.
23.1 У пункті 3 вказаного Наказу зазначено Національній поліції України організувати діяльність з реалізації повноважень, указаних у пункті 1 цього наказу, через: 1) Департамент превентивної діяльності Національної поліції України; 2) уповноважений підрозділ (управління, відділ, сектор) з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України; 3) відповідні підрозділи територіальних органів Національної поліції України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві, районах, містах, районах у містах.
VI. Позиція Верховного Суду
24. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).
25. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
26. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
27. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
28. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
29. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
30. Як вбачається з вищенаведених правових норм, пункт 4 Інструкції №622 кореспондується з пунктом 5.1 цієї Інструкції, а саме перелік підстав для невидачі дозволу на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проведення їх перереєстрації, зазначені в пункті 5.1 Інструкції №622, також є переліком підстав для анулювання вказаних дозволів.
31. Отже, суди дійшли вірного висновку, що дозвіл анулюється з тих самих підстав, з яких і відмовляється у видачі дозволу на придбання, зберігання та носіння зброї.
32. Судами встановлено, що підставою для затвердження оскаржуваного висновку було повідомлення ОСОБА_1 про підозру від 22 липня 2017 року в рамках кримінального провадження № 120171604700000497 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 385, частиною 4 статті 296, частиною 4 статті 190, частиною 3 статті 27 Кримінального кодексу України.
33. З урахуванням наведеного, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 у зв`язку із тим, що дозволи на носіння та зберігання зброї анульовано на підставі повідомлення ОСОБА_1 про підозру в рамках кримінального провадження.
34. Посилання скаржника на невідповідність вимог Інструкції № 622 вимогам КПК України, які регулюють порядок тимчасового обмеження особи у користуванні спеціальним правом колегія суддів Верховного Суду вважає необгрунтованими, оскільки, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, тимчасове обмеження особи у користуванні спеціальним правом за нормами КПК України, зокрема статтями 131, 148, є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується в рамках конкретного кримінального провадження, тоді як норми Інструкції № 622 регулюють порядок набуття та анулювання спеціального права на носіння та зберігання зброї. КПК України та Інструкція № 622 спрямовані на врегулювання різних правовідносин, а отже, не можуть суперечити один одній.
35. Оскільки, позивач набув право на носіння та зберігання зброї шляхом отримання дозволу у відповідності до вимог Інструкції № 622, а отже, і анулювання такого дозволу на підставі положень Інструкції № 622 є правомірним.
36. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
37. Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.
38. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
39. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
VIІ. Судові витрати
40. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
О.А. Губська
А.Г. Загороднюк ,
Судді Верховного Суду