ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 420/2436/20
адміністративне провадження № К/9901/15163/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2021 (судді: Стас Л.В., Градовський Ю.М., Турецька І.О.)
у справі №420/2436/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування наказів.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 11 Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 06.03.2020 «Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт» ;
- визнати протиправним та скасувати наказ № 12 Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 06.03.2020 «Про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації» ;
- визнати протиправним та скасувати Акт № 28, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю), щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 05.03.2020, проведений на об`єкті - Будівництво торгівельно-розважального комплексу за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог покликалась на те, що реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларація про готовність об`єкта до експлуатації за своїм змістом є актами одноразового застосування, які потягнули за собою певні правові наслідки, а саме: позивачем проведено відповідні будівельні роботи, об`єкт завершено будівництвом та зареєстровано право власності, тому у відповідача були відсутні правові підстави для скасування реєстрації повідомлення та декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
Також покликалась на те, що відповідачем не дотримано порядку проведення перевірки, що нівелює її наслідки.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області під час моніторингу єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Реєстр) встановлено, що 03.03.2020 в Реєстрі через електронний кабінет замовника будівництва зареєстровані замовником ОСОБА_1 на об`єкт: «Будівництво пляжного торгівельно- розважального комплексу: АДРЕСА_1» повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками СС1 за № МК 061200631817; декларація про готовність об`єкта до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) за № МК 141200632188.
Під час аналізу реєстру містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Управління містобудування та архітектури та містобудування Миколаївської обласної державної адміністрації, розміщеного на веб-сайті Миколаївської облдержадміністрації http://www.mk.gov.ua/ua/oda/pidrozidyly/arh/, офіційних веб-сайтах органів влади, при яких утворені відповідні уповноважені органи містобудування та архітектури (Коблевської сільській раді та Березанської районної ради) встановлено, що інформація про видачу містобудівних умов та обмежень на об`єкт «Будівництво пляжного торгівельно-розважального комплексу; АДРЕСА_1» відсутня.
Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 05.03.2020 ОСОБА_1 взята в суборенду земельна ділянка у ТОВ «Триа-Плюс» за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до листа Коблевської сільської ради від 04.03.2020 №389 земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , не існує, рішення сесії щодо присвоєння зазначеної адреси не приймалось, документи про право користування земельною ділянкою за вказаною адресою та містобудівні умови та обмеження не видавалися.
Згідно листа Управління містобудування та архітектури Миколаївської ОДА від 04.04.2020 №390-01-23 містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва за адресою : АДРЕСА_1, не надавалися.
Позивачем 05.03.2020 зареєстровано право приватної власності на об`єкт нерухомого майна: громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами. Пляжний торгівельно-розважальний комплекс загальною площею 802,4 га за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2047059748209), що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 7-8).
Наказом Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №11 від 06.03.2020 «Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт» відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», на підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Ю. Денежко № 39/1014-20 від 06.03.2020 визнано скасованою реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1 від 03.03.2020 за № МК061200631817 на об`єкт «Будівництво пляжного торгівельно-розважального комплексу за адресою: АДРЕСА_1.» (замовник будівництва - ОСОБА_1) (а.с. 88).
Наказом Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №12 від 06.03.2020 «Про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта», відповідно до ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів», на підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Ю. Денежко № 39/1014-20 від 06.03.2020 визнано скасованою реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 03.03.2020 за №МК 141200632188 на об`єкт будівництва: «Будівництво пляжного торгівельно-розважального комплексу за адресою: АДРЕСА_1.» (замовник будівництва - ОСОБА_1) (а.с. 87).
Не погоджуючись з наказами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №11 від 06.03.2020 та №12 від 06.03.2020, позивач звернулась до суду з цим позовом.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №11 від 06.03.2020 «Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт».
Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №12 від 06.03.2020 «Про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта».
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, покликаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.09.2018 у справі №804/1510/16 та від 02.10.2018 у справі № 465/1461/16-а, виходив з того, що на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації позивачем зареєстровано право власності на збудований об`єкт нерухомості, в зв?язку з чим така декларація вичерпала свою дію фактом виконання, тому її скасування не буде нести будь-яких правових наслідків.
Також суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено процедуру здійснення державного контролю, оскільки не надано до суду доказів щодо ознайомлення позивача з підставою проведення позапланового заходу з наданням їй копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Також суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані накази не містять посилання на жодну з встановлених законом підстав, наявність яких надавала б підстави для скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об`єкта.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування акту проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю), суд першої інстанції виходив з того, що такий акт не є рішеннями суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, його висновки не зумовлюють виникнення суб`єктивних прав та обов`язків суб`єкта господарювання, а тому оцінка висновків акту перевірки має надаватися лише при вирішенні спору щодо правомірності рішення, прийнятого на підставі такого акту, оскільки сам по собі цей акт не впливає на стан прав, свобод чи інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2021 рішення суду першої інстанції скасовано.
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скасування повідомлення та декларації зумовили виявлені відповідачем факти, які свідчили про самочинне будівництва об`єкта, що свідчить, про порушення вимог законодавства та наведення замовником будівництва недостовірних даних у інформації, яка внесена через електронний кабінет замовника будівництва.
Покликаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, в силу наведених вище положень законодавства та приписів частини 2 статті 376 ЦК України, не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
З рішенням суду апеляційної інстанції не погодилась позивач, подала касаційну скаргу.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема, покликається на те, що судом апеляційної інстанції безпідставно застосовано висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, оскільки правовідносини у цій справі відрізняються від правовідносин, які є спірними у справі яка розглядається.
Як на підставу касаційного оскарження відповідач посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладені у постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №804/1510/16, від 02.10.2018 у справі №465/1461/16-а, від 12.06.2019 у справі №916/1986/18, від 01.10.2019 у справі №826/9967/18, від 09.02.2021 у справі №826/10284/16.
Просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відзив відповідача на касаційну скаргу не надходив.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин (Закон №3038-VІ) забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.
Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.
Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;
6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
Таким чином, завершальним етапом проектування та будівництва об`єктів містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону №3038-VІ право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Відповідно до частини першої статті 39 Закону №3038-VІ прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I - III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України 461-2011-п.
Відповідно до частин 5-6 цієї статті прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.
Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об`єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.
Відповідно до частин 9-10 цієї статті зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
Підключення закінченого будівництвом об`єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Відповідно до частини 2 статті 39-1 Закону №3038-VI у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку 553-2011-п, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог зазначеної статті постановою КМ України від 23.05.2011 №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (Порядок №553)
Відповідно до пункту 7 Порядок №553 необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність об`єкта до експлуатації є однією з підстав для проведення позапланової перевірки.
При цьому, така перевірка проводиться протягом трьох місяців з дня подання декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
Верховний Суд України у постанові від 11.11.2014 у справі № 21-405а14 в складі Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах, Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у питанні можливості оскарження рішення, яке вичерпало свою дію шляхом виконання, сформував висновок, відповідно до якого позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.
Аналізуючи положення статті 41 Закону №3038-VI Верховний Суд у постанові від 02.10.2018 у справі №465/1461/16-а дійшов наступних висновків:
«…для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватись лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.
Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.
Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.
Водночас, на думку колегії суддів після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.».
Аналогічна правова позиція висловлена також у постановах Верховного Суду від 01.10.2019 №826/9967/18, від 05.06.2019 у справі №815/3172/18, від 23.07.2019 у справі №826/5607/17, від 09.06.2021 у справі №826/2123/18, від 18.06.2021 у справі №420/3572/19, від 17.10.2023 у справі №440/12326/21, від 14.03.2024 у справі № 640/1622/20 та інших.
Крім того, вирішуючи питання можливості скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об?єкта до експлуатації, Верховний Суд у постановах від 19.09.2018 у справі № 804/1510/16 та від 02.10.2018 у справі № 465/1461/16-а, від 01.10.2019 № 826/9967/18, від 05.06.2019 у справі № 815/3172/18, від 23.07.2019 у справі № 826/5607/17, від 18.06.2021 у справі №420/3572/19 дійшов висновку, що реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку вчинення позивачем дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт. Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.
У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об?єкта до експлуатації здійснено відповідачем після того як позивачем уже було зареєстровано право власності на об?єкт будівництва.
За таких обставин та сформованої практики Верховного Суду суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо протиправності оскаржуваних рішень відповідача, а судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Водночас, оскільки встановлення факту реєстрації права власності на об?єкт будівництва, щодо якого скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об?єкта до експлуатації, є самостійною обов?язковою підставою для скасування наказів відповідача, відтак позовні вимоги підлягали задоволенню саме з таких мотивів без дослідження та встановлення чи спростування наявності ознак самочинного будівництва.
Крім того, приймаючи оскаржувані у цій справі накази, відповідач продемонстрував формальне виконання своїх функцій, оскільки він не спрямований на досягнення поставленої мети щодо забезпечення дотримання суб`єктом містобудівної діяльності містобудівного законодавства та правил благоустрою, оскільки за наявності зареєстрованого права власності на об`єкт будівництва скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об?єкта до експлуатації не тягне за собою настання будь-яких правових наслідків.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у від 18.06.2021 у справі №420/3572/19.
Натомість, після реєстрації права власності на об`єкт будівництва, у разі виявлення визначених законом ознак, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом, орган державного архітектурно - будівельного контролю зобов`язаний вчинити дії, спрямовані на усунення відповідних порушень у сфері містобудівної діяльності та наслідків самочинного будівництва аж до звернення з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта (об`єктів) у порядку, встановленому законом.
Вчинення саме таких дій у разі виявлення ознак самочинного будівництва об`єкта, будівельні роботи на якому вже завершено і стосовно якого зареєстровано декларацію про його готовність до експлуатації, зареєстровано право власності на нього, і буде належним виконанням органом державного архітектурно - будівельного контролю своїх повноважень, ефективним способом судового захисту.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією, яка міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №826/12543/16, а також у постановах Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №815/3172/18, від 30.03.2021 у справі №826/5513/17 та від 24.10.2022 у справі №640/22599/19, від 17.10.2023 у справі №440/12326/21.
Покликання суду апеляційної інстанції в цій частині на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13 є безпідставними, оскільки у справі у справі № 916/2791/13 предметом позовних вимог власне і було знесення самочинно збудованого об?єкта, на який зареєстровано право власності, що в такому випадку і є ефективним способом захисту і відповідає наведеній вище практиці Верховного Суду.
Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Відповідно до частин 1, 4 статті 352 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню, а рішення суду першої інстанції - зміні в частині мотивів часткового задоволення позовних вимог, які викласти в редакції цієї постанови.
В частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування акту проведення заходу державного контролю рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується, відтак в цій частині рішення суду першої інстанції не переглядається.
Керуючись статтями 341 343 349 350 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі №420/2436/20 скасувати.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі №420/2436/20 залишити в силі, змінивши в частині мотивів часткового задоволення позовних вимог.
В решті рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі №420/2436/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук