ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2024 року
м. Київ
справа №420/25417/21
адміністративне провадження № К/990/30299/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 (суддя Аракелян М.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2023 (колегія суддів: Єщенко О.В., Крусян А.В., Яковлєв О.В.) у справі №420/25417/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2022, яке набрало законної сили 10.03.2022, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №ЮО100657 від 13.08.2021, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №ЮО100657 від 13.08.2021, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та здійснити виплату йому різниці між нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.
2. 26.04.2023 дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просила замінити стягувача - померлого ОСОБА_1 у виконавчому провадженні в адміністративній справі №420/25417/21 його правонаступником - ОСОБА_2 .
3. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2023, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2023, заяву ОСОБА_2 задоволено.
4. Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та в задоволенні заяви відмовити.
5. Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2023 відкрито касаційне провадження.
6. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
7. Зважаючи на предмет касаційного перегляду, справа розглядається в порядку письмового провадження.
8. Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Задовольняючи заяву, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, визнав обґрунтованими доводи заявниці, що вона є правонаступником ОСОБА_1 щодо отримання невиплаченої пенсії у зв`язку із його смертю. Суди першої та апеляційної інстанції також виходили з того, що однією з умов виплати пенсії вказаній вище особі є те, що пенсія (доплата до пенсії) повинна бути недоодержана за життя померлого пенсіонера, тобто має існувати таке, що набрало законної сили за життя пенсіонера рішення суду про спонукання пенсійного органу до нарахування пенсії і виплаті боргу за пенсією. При цьому, сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким цей орган було зобов`язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії. Таким чином, оскільки на виконання рішення суду у цій справі відповідачем нарахована ОСОБА_1 пенсія за минулий період, однак така заборгованість за життя позивачу не виплачена, суди дійшли висновку, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, а тому ОСОБА_2 як дружина позивача, яка проживала разом із пенсіонером на день його смерті, має право на одержання сум пенсії, неотриманих пенсіонером.
10. В обґрунтування касаційної скарги зазначається, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували статтю 1219 Цивільного кодексу України, а також частину п`яту статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII). Вказане призвело до ухвалення необґрунтованого рішення про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому листі. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги відсутність будь-яких доказів того, що остання є правонаступником померлого ОСОБА_1 щодо отримання невиплачених коштів. Управління стверджує, що спірні правовідносини у цій справі не допускають правонаступництва і заміни сторони у виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду в частині зобов`язання Управління здійснити перерахунок та виплату пенсії.
ІУ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
12. Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
13. Згідно з частиною першою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 КАС України).
14. Відтак, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи.
15. Судами встановлено, що судовим рішенням, яке набрало законної сили у цій справі, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 з 01.04.2019 виплату пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №ЮО100657 від 13.08.2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
16. Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 10.04.1993 ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_1 .
17. Згідно свідоцтва про смерть від 28.09.2022 серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
18. На адвокатський запит у листі від 10.02.2023 Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області повідомило, що на підставі судового рішення, яке набрало законної сили в адміністративній справі №420/25417/21, ОСОБА_1 23.06.2022 року проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №ЮО100657 від 13.08.2021 року про грошове забезпечення станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог ст.ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704.
19. Сума доплати за період з 01.04.2019 по 30.06.2022 з урахуванням виплачених сум склала 287910,39 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.
20. Колегія суддів зазначає, що спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон №2262-ХІІ.
21. Відповідно до частини першої статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
22. Порядок подання відповідною особою заяви про виплату недоодержаної пенсії, її форма, а також перелік необхідних документів визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
23. Відповідно до пункту 3 Порядку № 3-1 така заява подається заявником до органу, що призначає пенсію.
24. Згідно з пунктом 9 Порядку № 3-1 до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера додаються такі документи:
1) свідоцтво про смерть пенсіонера;
2) документи, що підтверджують належність членів сім`ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника;
3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім`ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).
25. Зміст статті 61 Закону №2262-ХІІ узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
26. Так, згідно зі статтями 1218 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
27. Статтею 1227 Цивільного кодексу України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
28. Отже, Закон № 2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону № 2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
29. Лише у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ) членів сім`ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім`ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов`язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.
30. Колегія суддів звертає увагу, що вимоги зобов`язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов`язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони у виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника.
31. В свою чергу, відмова пенсійного органу у виплаті ОСОБА_2 таких сум може бути підставою для звернення останньої до суду із позовом за захистом своїх прав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 01.05.2023 у справі № 520/926/21 та від 21.11.2023 у справі № 420/25799/21.
32. З огляду на вищенаведені висновки, враховуючи відповідне законодавче регулювання та судову практику, що склалася при вирішенні спірних правовідносин аналогічного характеру, а також беручи до уваги необхідність дотримання критерію ефективності у правовідносинах щодо захисту осіб, що наділені правом отримання нарахованих, але неодержаних за життя пенсіонера сум пенсії, вказане процесуальне питання не може бути вирішене за правилами статей 52 376 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони у виконавчому провадженні, натомість підлягає вирішенню в позасудовому порядку.
33. Згідно з частиною першою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
34. Таким чином колегія суддів доходить висновку, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку про наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому листі, а доводи касаційної скарги щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права знайшли своє підтвердження. Вказане свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішень і ухвалення у цій справі нового рішення про відмову у задоволенні про заміну сторони (стягувача) правонаступником.
35. Враховуючи результат касаційного перегляду, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 341 344 349 352 355 356 359 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2023 скасувати.
В задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді А.І. Рибачук
Т.Г. Стрелець