№ 420/27049/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року

м. Київ

справа №420/27049/21

адміністративне провадження № К/990/28651/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Соколова В.М.,

суддів: Білак М.В., Єресько Л.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 420/27049/21

за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування рішення, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року (головуючий суддя Тарасишина О.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року (головуючий суддя - Лук`янчук О.В., судді: Бітов А.І., Ступакова І.Г.),

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (надалі - КДКА Одеської області, відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2 ), про визнання протиправним та скасування рішення від 30 листопада 2021 року «Про закриття дисциплінарної справи», яким закрито дисциплінарну справу (провадження № 364/20) за скаргою ОСОБА_2 проти адвоката ОСОБА_1

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що незважаючи на те, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року у справі №420/509/21 визнано протиправним та скасовано рішення КДКА Одеської області від 15 грудня 2020 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців за скаргою ОСОБА_2 , КДКА Одеської області 30 листопада 2021 року повторно, у тому ж складі, розглянула скаргу ОСОБА_2 та прийняла спірне рішення, яким встановила наявність у діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку. На думку позивача, рішення відповідача від 30 листопада 2021 року прийняте з порушенням принципу презумпції невинуватості, а також з наявністю як прямого конфлікту інтересів члена КДКА ОСОБА_3 , так і з наявністю конфлікту інтересів усіх членів Комісії за ознакою повторного розгляду справи тим же складом КДКА після скасування її рішення у судовому порядку.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що встановлення наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, а також ухвалення відповідного рішення за результатами розгляду справи є виключними (дискреційними) повноваженнями КДКА, як органів адвокатського самоврядування, якими КДКА наділені відповідно до діючого законодавства. Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України) критеріям, не втручається у його дискрецію (вільний розсуд) поза межами перевірки за цими критеріями. Таким чином, за висновками суду, правову оцінку рішенню КДКА Одеської області слід надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, на предмет їх достатності.

Також суд першої інстанції зауважив про те, що загалом у позові ОСОБА_1 не зазначає, яким саме чином рішення про закриття проти нього дисциплінарного провадження може порушувати його права чи законні інтереси. Таке рішення не покладає на позивача додаткові обов`язки, не встановлює йому будь-якого статусу, а тому я жодним чином не впливає і не може вплинути на його права. У свою чергу, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

П`ятий апеляційний адміністративний суд погодився з позицією окружного суду про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 і додатково у постанові від 13 вересня 2022 року зазначив про те, що в ході розгляду справи не підтверджено факту подвійної юридичної відповідальності, оскільки органи адвокатського самоврядування не вирішують питання про вчинення адвокатом злочину та притягнення його до кримінальної відповідальності, а при здійсненні кримінального судочинства не вирішується питання вчинення адвокатом дисциплінарного проступку. До того ж суд наголосив, що спірним рішенням КДКА Одеської області дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 закрито.

Стосовно доводів позивача про наявність конфлікту інтересів у члена дисциплінарної палати КДКА Одеської області ОСОБА_3 , яка була доповідачем у дисциплінарному провадженні за скаргою його клієнта ОСОБА_4 , суд апеляційної інстанції зазначив, що ця обставина не є беззаперечним свідченням про наявність у члена КДКА Одеської області ОСОБА_3 конфлікту інтересів при прийнятті рішення від 30 листопада 2021 року. При цьому суд відмітив, що ОСОБА_1 використав надане йому чинним законодавством право на заявлення відводу члену дисциплінарної палати ОСОБА_3 з підстав наявного конфлікту інтересів, в задоволенні якого дисциплінарна палата КДКА Одеської області відмовила у зв`язку з його необґрунтованістю.

Також апеляційний суд відхилив доводи позивача щодо неможливості повторного розгляду дисциплінарної справи тим же складом КДКА Одеської області з тих підстав, що в рамках справи № 420/509/21 судом не надавалася правова оцінка висновкам КДКА Одеської області про наявність у діях адвоката ОСОБА_1 складу дисциплінарного правопорушення, а рішення КДКА Одеської області було скасоване судом з підстав порушення процедури розгляду дисциплінарної справи.

Окрім зазначеного, П`ятим апеляційним адміністративним судом не прийнято до уваги твердження ОСОБА_1 про наявність між окремими членами дисциплінарної палати КДКА Одеської області та скаржником ОСОБА_2 корупційної змови, метою якої є позбавлення його, як адвоката, права на представництво інтересів позивачів у цивільній справі № 500/2395/18, оскільки такі доводи, за висновком суду, належним чином не підтвердженні шляхом встановлення такого факту уповноваженим державним органом та подальшого його підтвердження судом.

Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки посиланням позивача на викриття ним, як адвокатом у цивільній справі №500/2395/18, факту виготовлення та подальшого використання підроблених документів, оскільки вказана обставина виходить за межі предмету даного спору. У зв`язку з цим, колегія суддів не врахувала при вирішенні спору надану апелянтом копію ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2022 року у справі №522/4353/22 (провадження №1-кс/522/2228/22).

Відносно тверджень ОСОБА_1 про порушення КДКА Одеської області його права на поставлення запитань скаржнику ОСОБА_2 суд апеляційної інстанції зазначив, що скаржник ОСОБА_2 не скористався своїм правом на особисту участь у засіданні дисциплінарної палати КДКА Одеської області, подав клопотання про проведення засідання за його відсутності. При цьому, ні Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VІ), а ні Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120, дисциплінарній палаті КДКА не надано повноважень щодо визнання явки скаржника на засідання дисциплінарної палати обов`язковою та/або зобов`язання його надати відповіді на питання адвоката щодо якого відкрите відповідне провадження.

ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

20 жовтня 2022 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року і ухвалити у справі нове рішення про задоволення позову.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються позивачем з підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Так, у касаційній скарзі заявник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (надалі - Конвенція), статей 37, 38, 39, 40, 41 Закону № 5076-VІ та статтю 6 КАС України, що полягає: у незастосуванні до спірних правовідносин статті 6 Конвенції та недослідженні питання правового статусу КДКА регіону за змістом цієї норми права і, відповідно, поширення її приписів на позивача, як адвоката у дисциплінарному провадженні; у помилковості висновку судів про можливість участі членів КДКА регіону брати участь у дисциплінарному провадження за наявності конфлікту інтересів; у помилковості висновку судів щодо можливості повторного розгляду КДКА регіону однієї й тієї ж самої справи за однією й тією ж скаргою проти одного й того ж адвоката. Однак, наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах.

За твердженнями касатора, під час розгляду дисциплінарної справи КДКА регіону має статус квазісудового органу, а тому на порядок розгляду дисциплінарної справи, як і на її учасників, поширюються положення статті 6 Конвенції, зокрема щодо права особи на справедливий і своєчасний розгляд справи судом, встановленим законом. Водночас, за словами скаржника, у спірних правовідносинах КДКА Одеської області не відповідає ознакам «суду, встановленого законом», оскільки, незважаючи на наявність судового рішення у справі № 420/509/21, вказаний дисциплінарний орган у тому ж складі повторно розглянув скаргу ОСОБА_2 відносно адвоката ОСОБА_1, при цьому за наявності в одного із членів КДКА Одеської області конфлікту інтересів щодо адвоката.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги № К/990/28651/22 у складі: головуючий суддя - ОСОБА_5., судді: Мацедонська В.Е., Уханенко С.А.

Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1

29 листопада 2022 року через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив КДКА Одеської області на касаційну скаргу, в якому його автор просить залишити скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Зазначає, що КДКА Одеської області, розглядаючи дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 та приймаючи спірне рішення, діяла відповідно до чинного законодавства, оскільки рішення про порушення дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_2 в судовому порядку не було скасовано, а отже, згідно з приписами статей 40, 41 Закону № 5076-VІ дисциплінарна палата була зобов`язана здійснити розгляд справи. Звертає увагу Суду, що Закон № 5076-VІ не містить виключень або особливого порядку щодо розгляду дисциплінарних справ у разі скасування рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Також автор відзиву вказує, що сам факт того, що член КДКА Одеської області ОСОБА_3 проводила перевірку за скаргою ОСОБА_4 , який є клієнтом адвоката ОСОБА_1, жодним чином не свідчить про наявність у неї конфлікту інтересів при прийнятті рішення від 30 листопада 2021 року. Так само не підтверджують наявності конфлікту інтересів посилання позивача на те, що ним були подані скарги відносно члена дисциплінарної палати ОСОБА_3 , оскільки сама по собі подача таких скарг не має жодних негативних наслідків для вказаного члена дисциплінарної палати. За наведених мотивів відповідач уважає, що рішення дисциплінарної палати від 30 листопада 2021 року відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

У свою чергу, ОСОБА_1 подав до Верховного Суду численні додаткові пояснення на підтвердження доводів, викладених у касаційній скарзі, та клопотання про долучення доказів, які стосуються обставин цивільної справи № 500/2395/18, а також інші клопотання про долучення документів, які стосуються неодноразових звернень ОСОБА_1 до Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів щодо надання роз`яснень з приводу застосування законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність.

У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 10 серпня 2023 року № 815/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» та згідно з наказом Голови Верховного Суду від 10 серпня 2023 року № 2512-К «Про відрахування судді ОСОБА_5 зі штату Верховного Суду», протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 14 серпня 2023 року № 1354/0/78-23, визначено новий склад суду для розгляду касаційної скарги № К/990/28651/22: головуючий суддя - Соколов В.М., судді: Білак М.В., Єресько Л.О.

Ухвалою від 29 листопада 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

IV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1822 від 04 листопада 2009 року, виданого на підставі рішення КДКА Одеської області № VI-3/159 від 30 жовтня 2009 року. Згідно відомостей Єдиного реєстру адвокатів України адвокат ОСОБА_1. обліковується у Раді адвокатів Одеської області.

26 червня 2020 року до КДКА Одеської області за реєстраційним номером 551/0/7-20 надійшла скарга громадянина ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 Скаржник зазначав, що адвокат ОСОБА_1. здійснює представництво інтересів ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» у справі № 500/2395/18 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння. За твердженнями скаржника, адвокат ОСОБА_1. здійснює представництво інтересів позивачів у цивільній справі № 500/2395/18 некомпетентно і недобросовісно, оскільки не має високого рівня професійної підготовки, ґрунтовного знання, зокрема цивільного процесуального законодавства, а також практики його застосування, а саме порядок та підстави залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, встановлені статтею 53 Цивільного процесуального кодексу України (далі також - ЦПК України); порядок письмового опитування учасників справи та взагалі, хто є учасниками справи в цивільному процесі, встановлені статтями 43 93 ЦПК України; порядок та підстави витребування доказів, встановлені статтею 84 ЦПК України; порядок проведення підготовчого засідання, перелік дій суду у підготовчому порядок з`ясування обставин справи та дослідження доказів, встановлені статтями 229 230 264 265 ЦПК України; норма про те, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу судді, відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України; наявна заборона подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення, встановлені статтею 44 ЦПК України. У зв`язку із цим, ОСОБА_2 просив порушити дисциплінарну скаргу та притягнути адвоката ОСОБА_1 до відповідальності.

21 вересня 2020 року член дисциплінарної палати КДКА Одеської області ОСОБА_6 , розглянувши матеріали перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_2 стосовно адвоката ОСОБА_1, керуючись положеннями статей 33, 34, 36, 38 Закону № 5076-VІ, склав довідку про хід результатів перевірки матеріалів скарги ОСОБА_2 у відношенні адвоката ОСОБА_1, у якій запропонував: порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1. та передати матеріали перевірки на розгляд дисциплінарної палати КДКА Одеської області для прийняття рішення.

Згідно зі змістом вказаної довідки за результатами перевірки було встановлено, що у провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області знаходиться справа №500/2395/18 за позовом ОСОБА_4 , ТОВ «Злагода» до селянського (фермерського) господарства «Чебана Петра Григоровича», селянського (фермерського) господарства «Ніколенко Ігор Степанович», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_11 , про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння. Представником позивачів у цій справі є, зокрема, адвокат ОСОБА_1.

Відповідно до частини першої статті 7 Правил адвокатської етики, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

15 грудня 2019 року на адресу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від адвоката ОСОБА_1 надійшло клопотання про залучення третіх осіб, зокрема Міністерства інфраструктури України, Державної служби морського та річкового транспорту України (Морської адміністрації), Державної служби України з безпеки на транспорті, Адміністрації Державної прикордонної служби України (Адміністрації Держприкордонслужби), Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України, Національної поліції України.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20 грудня 2019 року у задоволенні заяви про залучення третіх осіб було відмовлено. Судом розцінено вказане клопотання як затягування розгляду справи, враховуючи, що у ньому адвокатом не зазначено, що рішення у справі може вплинути на права чи обов`язки осіб, яких він просить залучити до участі у розгляді справи.

22 лютого та 30 квітня 2020 року на адресу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від адвоката ОСОБА_1 надійшли клопотання аналогічного змісту про залучення третіх осіб. В обґрунтування вказаних заяв адвокат посилається на обставини, оцінка яким уже була надана в ухвалі Ізмаїльського міськрайонного суду від 20 грудня 2019 року.

11 лютого 2020 року на адресу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від адвоката ОСОБА_1 надійшло клопотання про витребування доказів. Аналогічні клопотання були подані адвокатом 19 та 22 лютого 2020 року. У своїх клопотаннях адвокат ОСОБА_1. просить витребувати з Міністерства юстиції України та Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) інформацію про обставини складання актового запису щодо факту смерті ОСОБА_12 та встановлення осіб, які видавали свідоцтво про смерть вказаної особи.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 лютого 2020 року визнано подання такої заяви як зловживанням процесуальними правами та відсутністю причинного зв`язку з доказами, витребування яких заявлено у клопотанні, та предметом спору по суті позовних вимог.

28 лютого 2020 року представником позивачів адвокатом ОСОБА_1 подано заяву про письмове опитування учасників справи як свідків, зокрема ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 лютого 2020 року у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_1 було відмовлено з тих підстав, що вказані особи не є учасниками справи, а тому їх не може бути допитано в порядку статті 93 ЦПК України, як сторін по справі.

11 лютого 2020 року адвокат ОСОБА_1. звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів, зокрема: просив витребувати з Державної служби морського та річкового транспорту України та Державної служби України з безпеки на транспорті інформацію про те, чи підписувала особа з числа тих, хто працювали або наразі працюють в Морській адміністрації, документи на ім`я ОСОБА_7 (свідоцтво про право власності на судно НОМЕР_2 та судовий патент НОМЕР_3), яка особа підписувала вказане свідоцтво та хто відповідальний за таке підписання.

За результатами розгляду вказаного клопотання Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області визнав його зловживанням процесуальними правами та ухвалою від 28 лютого 2020 року відмовив у задоволенні такого клопотання.

21 січня 2020 року на адресу Ізмаїльського міськрайонного суду надійшла заява адвоката ОСОБА_1 про відвід (самовідвід) головуючого суді Жигуліна С.М., датована 18 січня 2020 року. Підставою для подання заяви про відвід судді адвокат зазначив його фактичну незгоду з процесуальними рішеннями судді, зокрема з ухвалою про відмову у залученні третіх осіб.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24 січня 2020 року суд визнав заяву адвоката ОСОБА_1 про відвід судді такою, що у порядку передбаченому статті 44 ЦПК України є підставою для визнання зловживанням процесуальним правом. В порядку, передбаченому частиною другою статті 40 ЦПК України, було зупинено провадження по справі, а вирішення питання про відвід судді було передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначений у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

За результатами розгляду цієї заяви суд, оцінюючи зміст заяви про відвід судді та відображені у ній доводи для відводу судді, дійшов до висновку, що не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід головуючого судді Жигуліна С.М. та відмовив у задоволенні клопотання про відвід судді.

31 січня 2020 року на адресу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від адвоката ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючого суді Жигуліна С.М., яку він позначив як «додаткову».

Аналогічну за своїм змістом заяву про відвід головуючого судді подано адвокатом 06 лютого 2020 року. Заяви про відвід головуючого суді Жигуліна С.М. надійшли до суду від адвоката ОСОБА_1 також 12 та 26 лютого 2020 року.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 лютого 2020 року вказані заяви про відвід залишено без задоволення.

28 квітня 2020 року адвокат ОСОБА_1. вкотре подав до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області заяву про відвід судді, обґрунтовану тими ж підставами, що і попередні його заяви, розглянуті судом.

За результатами розгляду цієї заяви Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області ухвалою від 28 квітня 2020 року визнано заявлений адвокатом відвід необґрунтованим.

Відповідно до статті 44 Правил адвокатської етики адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Згідно з положеннями статті 34 Закону № 5076-VІ підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

На підставі викладеного член дисциплінарної палати КДКА Одеської області ОСОБА_6 дійшов висновку, що в діях адвоката ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку.

Скарга, матеріали перевірки та довідка передані на розгляд дисциплінарної палати КДКА Одеської області для прийняття рішення.

За результатами розгляду скарги про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки 22 вересня 2020 року дисциплінарна палата КДКА Одеської області прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи № 364/19 стосовно адвоката ОСОБА_1 .

Рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 15 грудня 2020 року (провадження №364/19, реєстраційний №364/1/14-2/2020) адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за грубе одноразове порушення Правил адвокатської етики (пункт 3 частини другої статті 31 Закону № 5076-VІ) та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців.

Рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 22 вересня 2020 року про порушення дисциплінарної справи №364/19 та рішення від 15 грудня 2020 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвокат ОСОБА_1 оскаржив у судовому порядку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року у справі №420/509/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 до КДКА Одеської області відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року у справі №420/509/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення КДКА Одеської області від 15 грудня 2020 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців за скаргою ОСОБА_2 . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

31 серпня 2021 року на засіданні дисциплінарної палати КДКА Одеської області призначено новий розгляд дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 у зв`язку із скасуванням у судовому порядку рішення КДКА Одеської області від 15 грудня 2020 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з підстав недотримання процедури розгляду справи. КДКА Одеської області також ураховано чинність рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 22 вересня 2020 року про порушення дисциплінарної справи №364/19.

За результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарна палата КДКА Одеської області прийняла рішення від 30 листопада 2021 року «Про закриття дисциплінарної справи», яким закрила дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 з підстав закінчення строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Між тим, у вказаному рішення дисциплінарна палата КДКА Одеської області дійшла висновку, що у діях адвоката ОСОБА_1 є порушення Правил адвокатської етики, які вступають у протиріччя з принципами адвокатської діяльності, передбаченими частиною першою статті 4 Закону №5076-VІ, з професійними обов`язками адвоката, передбаченими статтею 21 цього Закону, нормами статей 7, 11, 42, 44 Правил адвокатської етики. Таким чином, за висновками КДКА Одеської області, у діях адвоката ОСОБА_1 наявний склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 34 Закону № 5076-VІ. Однак, ураховуючи положення частини другої статті 35 Закону № 5076-VІ щодо можливості притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку, дисциплінарна справа стосовно адвоката ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Не погодившись з рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 30 листопада 2021 року «Про закриття дисциплінарної справи», позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон № 5076-VI (тут і далі - у редакції на час спірних правовідносин).

За змістом пунктів 1-2 частини першої статті 1 цього Закону, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Пунктом 1 частини першої статті 21 Закону № 5076-VI визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Питання дисциплінарної відповідальності адвоката регламентує Розділ VI Закону № 5076-VI.

Так, відповідно до статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно з частинами першою, другою статті 34 Закону № 5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

За правилом частини другої статті 35 Закону № 5076-VI адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (частина перша статті 36 цього Закону).

Стадіями дисциплінарного провадження відповідно до статті 37 Закону № 5076-VI є: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Приписами статті 38 Закону № 5076-VI визначено, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

а результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону № 5076-VI, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Відповідно до частини другої цієї статті рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду (частина третя статті 39 цього Закону).

Як обумовлено частиною першою статті 40 Закону № 5076-VI, дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Частиною другою цієї статті передбачено, що розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Як установлено статтею 41 Закону № 5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

За змістом частини першої статті 42 Закону № 5076-VI, адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури наведені у частині п`ятій статті 50 Закону № 5076-VI і до них належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

Відповідно до Закону № 5076-VI, Закону України «Про звернення громадян», Правил адвокатської етики, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та інших актів законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів розроблено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, яке затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 (надалі - Положення № 120; у редакції рішення Ради адвокатів України від 10 вересня 2021 року № 93).

VІ. Позиція Верховного Суду

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

При визначенні меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З метою конкретизації меж касаційного перегляду Суд зауважує, що у цій постанові належить перевірити правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 6 Конвенції у розрізі доводів касаційної скарги про наявність у КДКА Одеської області статусу «квазісудового органу», а також положень статей 37, 38, 39, 40, 41 Закону № 5076-VІ і статті 6 КАС України у контексті доводів касаційної скарги про неправомірність повторного розгляду відповідачем скарги ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1, за результатом розгляду якої КДКА Одеської області уже приймалося рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, яке було скасоване в судовому порядку.

Стисло окреслюючи обставини виникнення спірних правовідносин Суд зазначає, що на розгляді КДКА Одеської області перебувала скарга громадянина ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1.

22 вересня 2020 року відповідачем було прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи № 364/19 стосовно адвоката ОСОБА_1, а 15 грудня 2020 року - про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за грубе одноразове порушення Правил адвокатської етики та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року у справі №420/509/21 скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року та прийнято нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до КДКА Одеської області задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення КДКА Одеської області від 15 грудня 2020 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців за скаргою ОСОБА_2 . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Водночас, на засіданні 31 серпня 2021 року члени дисциплінарної палати КДКА Одеської області одноголосно вирішили призначити новий розгляд дисциплінарної справи № 364/19 стосовно адвоката ОСОБА_1 . Таке рішення дисциплінарної палати ґрунтувалося на тому, що стаття 37 Закону № 5076-VІ визначає стадії дисциплінарного провадження, а постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року у справі № 420/509/21 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення КДКА Одеської області від 22 вересня 2020 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , а тому згідно зі статтями 39, 40 Закону № 5076-VІ дисциплінарна палата дійшла до висновку про необхідність призначення нового розгляду справи.

І як уже зазначалося, 30 листопада 2021 року КДКА Одеської області за результатами розгляду дисциплінарної справи ухвалила рішення про закриття дисциплінарної справи № 364/20 за скаргою ОСОБА_2 проти адвоката ОСОБА_1, у зв`язку із закінченням строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у разі встановлення дисциплінарного проступку у діях адвоката.

Підсумовуючи наведене можна зробити висновок про те, що спірним у розглядуваному спорі є питання можливості повторного розгляду відповідачем дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_2 , після скасування у судовому порядку прийнятого за скаргою останнього рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності від 15 грудня 2020 року.

Так, Закон № 5076-VІ гарантує кожному можливість звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) на дії адвоката та відповідно встановлює процедуру дисциплінарного провадження, що полягає у розгляді дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Частина перша статті 37 Закону № 5076-VІ чітко визначає стадії дисциплінарного провадження, а саме: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

У свою чергу, приписи статей 38- 40 Закону № 5076-VІ унормовують здійснення перших трьох стадій дисциплінарного провадження - проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, порушення дисциплінарної справи та розгляд дисциплінарної справи, а також визначають повноваження дисциплінарного органу на кожній із цих стадій.

Поряд із цим, завершальну стадію дисциплінарного провадження (порядок її проведення та повноваження дисциплінарного органу) регламентовано у статті 41 Закону № 5076-VІ. Зокрема, відповідно до частини першої цієї статті за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Отже, конструкція статті 41 Закону № 5076-VІ чітко визначає, що дисциплінарне провадження завершується прийняттям одного із двох можливих рішень КДКА, а саме: про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності або про закриття дисциплінарної справи.

Процесуальна можливість оскарження рішення КДКА регіону закріплена у статті 42 Закону №5076-VІ, відповідно до якої адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. При цьому право сторони, яка не згодна з рішенням КДКА регіону, не обмежене процедурою його оскарження спочатку до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а вже потім до суду. Тож суб`єкт вправі обирати орган оскарження на власний розсуд.

У випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності КДКА регіону до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закон № 5076-VІ визначає повноваження останньої та види процесуальних рішень, які вона вправі ухвалити.

Так, частиною п`ятою статті 52 указаного Закону визначено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Відтак, приписи Закону № 5076-VІ пов`язують процесуальну можливість направлення Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури дисциплінарної справи на новий розгляд до КДКА у разі оскарження її рішення саме до цього органу адвокатського самоврядування.

У світлі наведеного принагідно зауважити, що у розглядуваному випадку дисциплінарне провадження за скаргою ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 завершилося прийняттям рішення КДКА Одеської області від 15 грудня 2020 року про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців, яке було скасовано постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року у справі № 420/509/21. Водночас, зі змісту указаного судового рішення не слідує, що суд вирішував питання про новий розгляд дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 і зобов`язував КДКА Одеської області вчинити у зв`язку із цим відповідні дії.

Аргументи відповідача про те, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року у справі № 420/509/21 було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення КДКА Одеської області від 22 вересня 2020 року про порушення дисциплінарної справи, як на підставу здійснення нового розгляду дисциплінарної справи, Суд уважає безпідставними. По-перше, Закон № 5076-VІ не містить такої норми, яка б дозволяла кваліфікаційно-дисциплінарній палаті повертатися до розгляду справи спочатку у випадку нескасування судом рішення про порушення дисциплінарної справи, а по-друге, рішення КДКА Одеської області від 22 вересня 2020 року вичерпало свою дію з моменту прийняття рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Тож оскільки законодавець не визначив повноважень КДКА здійснювати повторний розгляд справи у разі скасування її первинного рішення у судовому порядку, Верховний Суд погоджується з доводами скаржника щодо безпідставного проведення КДКА нового розгляду дисциплінарного справи стосовно нього і ухвалення у ній рішення від 30 листопада 2021 року.

За таких обставин, у КДКА Одеської області були відсутні нормативні повноваження здійснювати повторний розгляд дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 після скасування рішення від 15 грудня 2020 року у судовому порядку. Отже, у даному випадку КДКА Одеської області діяла у спосіб, що не передбачений Законом № 5076-VІ., у зв`язку із чим прийняте нею за наслідками нового розгляду дисциплінарної справи № 364/20 рішення від 30 листопада 2021 року є протиправним і підлягає скасуванню.

Зважаючи на правове регулювання спірних правовідносин у зіставленні з обставинами цієї справи, Верховний Суд констатує неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм статей 37, 38, 39, 40, 41 Закону № 5076-VІ, що призвело до незаконного рішення про відмову у задоволенні позову.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах сформований Верховним Судом у постанові від 23 лютого 2023 року у справі № 160/1150/21 і підстав для відступу від нього колегія суддів не вбачає.

Наведені відповідачем у відзиві на касаційну скаргу аргументи не спростовують наведених у цій постанові висновків.

Щодо статусу відповідача у розумінні статті 6 Конвенції колегія суддів зазначає наступне

Преамбулою до Закону № 5076-VI установлено, що цей Закон визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

За частинами першою, другою, третьою статті 2 Закону № 5076-VI адвокатурою України визнається недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Згідно зі статтею 3, частиною першою статті 4, пунктами 2, 1 частини першої статті 1 цього ж Закону правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, Закон № 5076-VI, інші законодавчі акти України. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Під адвокатською діяльністю розуміється незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Адвокатом визнається фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

За частиною першою статті 43 та пунктами 1, 2, 3, 6, 7 частини першої статті 44 цього Закону адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов`язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката.

Завданнями адвокатського самоврядування є: забезпечення незалежності адвокатів, захист від втручання у здійснення адвокатської діяльності; підтримання високого професійного рівня адвокатів; утворення та забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України; участь у формуванні Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному законом.

Згідно з частиною другою статті 46 Закону № 5076-VI адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

У статті 50 Закону № 5076-VI визначені порядок формування, повноваження та правила діяльності кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури.

Із системного тлумачення положень профільного законодавчого акта, який визначає статус, мету, завдання та функції адвокатури, убачається, що адвокатура як інституція та її діяльність в аспекті забезпечення реалізації конституційного права особи на правову допомогу набуває певних особливих властивостей суб`єкта публічних відносин. Ця властивість адвокатури увиразнюється (посилюється) метою її служіння суспільному інтересу шляхом надання своєчасної і належної правової допомоги у поєднанні з виконанням делегованих їй державою окремих владних повноважень.

Оскільки публічна влада в Україні представлена розгалуженою системою суб`єктів владних повноважень (суб`єктів публічних відносин), або суб`єктів адміністрування, які різняться організаційно-правовою формою, обсягом повноважень та метою діяльності, які у розумінні КАС України можуть залучатися до адміністративного процесу як відповідач, відповідна вимога здійснення справедливої процедури органами адвокатського самоврядування під час прийняття владних рішень, у тому числі, коли йдеться про реалізацію повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (суб`єкта публічних відносин) у рамках дисциплінарного провадження щодо адвоката, має бути обов`язково дотримана.

Верховний Суд неодноразово висловлювався з приводу важливості принципу правової (справедливої) процедури (постанова від 16 квітня 2020 року у справі №495/5105/17, постанова від 13 березня 2020 року у справі №805/2340/17-а, постанова від 4 червня 2020 року №460/354/19), яка є невід`ємною частиною верховенства права. Вказаний принцип спрямований на забезпечення справедливого ставлення до особи під час прийняття актів суб`єктом владних повноважень. Правова (справедлива) процедура встановлює стандарти у процесі прийняття актів суб`єктами владних повноважень, які відображені у рішеннях ЄСПЛ, у яких здійснюється застосування статті 6 Конвенції, яка передбачає дотримання процесуальних (процедурних) гарантій у судовому провадженні.

Втім, указані гарантії поширюються і на адміністративні процедури за участі суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічних відносин). Згідно зі статтею 6 Конвенції має бути забезпечене право особи: бути поінформованим; мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника; ознайомитися з матеріалами справи; вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення; обґрунтувати органом влади прийняття несприятливих актів; визначити порядок їх оскарження, відшкодувати заподіяну шкоду.

Основна мета правової (справедливої) процедури - щоб суб`єкти владних повноважень (суб`єкта публічних відносин), діяли правомірно, тобто належно, згідно з визначеними нормами права, але такими нормами права, які відповідають критеріям природного права, моральності, розумності, справедливості, а також загальноправовим принципам, що встановлені органами правосуддя.

Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який набрав чинності з 11 вересня 1997 року, Україна як член Ради Європи ратифікувала Конвенцію, взявши на себе зобов`язання поважати права людини. Цим законом Україна повністю визнала на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію ЄСПЛ в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.

Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Ключовими принципами цієї норми є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

ЄСПЛ неодноразово висловлювався щодо статусу національних органів, які провадять спеціальні процедури, у контексті статті 6 Конвенції. Зокрема ЄСПЛ зазначав, що орган влади, який не є судом держави, для виконання статті 6 § 1, може розглядатися як «суд» у змістовному значенні цього терміна (рішення у справі «Sramek v. Austria» від 22 жовтня 1984 року). Суд або трибунал у змістовному значенні визначається за судовими функціями, тобто визначенням питань, що знаходяться у межах повноважень органу, що засновані на нормах права, і після проведення провадження у передбаченому законом порядку (рішення у справі «Sramek v. Austria» від 22 жовтня 1984 року та у справі «Cyprus v. Turkey» від 10 травня 2001 року, § 233). Право винесення рішення входить у визначення поняття «суд». Провадження повинні забезпечувати «визначення судом проблем у спорі» відповідно до статті 6 § 1 (рішення у справі «Benthem v. the Netherlands» від 23 жовтня 1985 року).

У контексті наведеного КДКА є квазісудовим органом, який наділений повноваженнями щодо проведення спеціальної дисциплінарної перевірки у відповідності до Розділу VІ «Дисциплінарна відповідальність адвоката».

Принагідно звернути увагу на те, що у постанові від 08 жовтня 2020 року Верховний Суд досліджував правову природу діяльності КДКА регіону та сформував висновок про те, що відповідно до завдань, які визначенні в статті 50 Закону № 5076-VI, з урахуванням практики ЄСПЛ (рішення «Sramek v. Austria», пункт 36) КДКА регіону має всі ознаки «суду» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції. Під час виконання своїх функцій є належним судом, встановленим законом, саме як квазісудовий орган у системі Національної асоціації адвокатів України.

Цю позицію щодо статусу КДКА у розумінні частини першої статті 6 Конвенції Верховний Суд застосовував неодноразово і в подальшому, зокрема у справах № 816/2353/17, № 640/20599/19, № 640/20588/21, № 140/7518/21, № 140/7522/21.

Разом із тим слід зауважити, з огляду на вищевикладене, у спірних правовідносинах КДКА Одеської області не відповідає визначеному статтею 6 Конвенції критерію «суд, встановлений законом», оскільки за відсутності передбачених Законом № 5076-VI повноважень здійснила повторний розгляд дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 після скасування судом первинного рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Реагуючи на доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що полягає у здійсненні розгляду справи без участі позивача напередодні проведення судового засідання 13 вересня 2022 року та прийняття постанови у справі, Верховний Суд уважає за необхідне зауважити, що наведені обставини не підтверджуються матеріалами справи та відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр), оскільки у справі відсутні будь-які інші протоколи судового засідання, аніж протокол від 13 вересня 2022 року з долученим до нього CD-диском фіксації судового засідання, а у Реєстрі значиться дата набрання постановою суду апеляційної інстанції законної сили - 13 вересня 2022 року. До того ж, скаржник не зазначає конкретних норм процесуального закону, які, на його думку, були порушені судом апеляційної інстанції. Отже, доводи касаційної скарги у цій частині є непідтвердженими.

Іншим доводи касатора щодо наявності конфлікту інтересів у члена дисциплінарної палати КДКА Одеської області ОСОБА_3 при розгляді дисциплінарної справи № 364/20 та про позбавлення членами дисциплінарної палати адвоката ставити питання учасникам провадження, а саме ОСОБА_2 , який не з`явився на розгляд справи, колегія суддів не надає оцінку з огляду на те, що це не має визначального юридичного змісту в контексті зроблених Судом у цій постанові висновків.

Суд уважає, що в контексті обставин цієї справи та підстав касаційного оскарження, ним надано відповідь на всі доводи учасників, які можуть вплинути на правильне вирішення справи.

Згідно з частинами першою - третьою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Беручи до уваги, що у цій справі вирішення спору залежить від застосування норм матеріального права, а у питанні застосування та тлумачення норм матеріального права Верховний Суд є судом, який має повну юрисдикцію, колегія суддів за правилами частини першої статті 351 КАС України, уважає за необхідне прийняти нове рішення, не направляючи справу на новий судовий розгляд.

За вказаних обставин Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову.

VІІ. СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно з частиною шостою статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За приписами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом установлено, що в цій справі позивач сплатив судовий збір: 1) при зверненні до суду першої інстанції з позовною заявою у сумі 908,00 грн відповідно до квитанції від 23 грудня 2021 року № 92834; 2) за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у сумі 1 362,00 грн відповідно до квитанції ID 6608-3150-1441-6041 від 27 квітня 2022 року; 3) за подання касаційної скарги у сумі 1 816,00 грн відповідно до квитанції ID 8721-5053-5804-8638. Загальна сума судового збору, яку сплатив позивач у цій справі, становить 4 086 грн.

З огляду на те, що за наслідками касаційного перегляду суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позову, то судовий збір, який позивач сплатив у цій справі, підлягає стягненню з відповідача (суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах) у повному обсязі.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року у справі № 420/27049/21 скасувати.

Ухвалити у цій справі нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 30 листопада 2021 року «Про закриття дисциплінарної справи», яким закрито дисциплінарну справу (провадження № 364/20) за скаргою ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1.

Стягнути з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (65045, м. Одеса, вул. Жуковського, 23, кв. 1, 1А, код ЄДРПОУ 23861029) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у розмірі 4086 (чотири тисячі вісімдесят шість) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.М. Соколов

М.В. Білак

Л.О. Єресько ,

Судді Верховного Суду