№ 420/3654/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2023 року

м. Київ

справа № 420/3654/23

адміністративне провадження № К/990/21051/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області

на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року (суддя Харченко Ю.В.)

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2023 року у справі (головуючий суддя Єщенко О.В. судді Крусян А.В., Яковлєв О.В.,)

у справі за заявою Головного управління ДПС в Одеській області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту,

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду із заявою, в якій просило підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 згідно рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 22 лютого 2023 року.

1.3. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення апеляційного суду і мотиви його прийняття

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року заяву Головного управління ДПС в Одеській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі частини 5 статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Суд першої інстанції залишаючи заяву без розгляду виходив з того, що звернення до суду Головного управління ДПС в Одеській області з заявою зумовлене відмовою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, що мало місце 21 лютого 2023 року о 15 год. 40 хв., отже граничним строком подання заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, з урахуванням приписів частини 2 статті 283 КАС України, відповідно є 22 лютого 2023 року до 15.40 год., тому звернувшись до суду о 15:57 Головне управління ДПС в Одеській області пропустило строк звернення до суду.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 12 травня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишив без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року без змін.

Апеляційний суд вказав на те, що заява Головного управління ДПС в Одеській області про підтвердження умовного адміністративного арешту майна надійшла до суду через підсистему «Електронний суд» 22 лютого 2023 року о 15:57 год., із пропуском установленого строку, який відповідно до частини 5 статті 270 КАС України не може бути поновлено, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність залишення заяви без розгляду. Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що подання учасником іншими відповідними засобами зв`язку (в електронній формі) заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту не перериває строк, передбачений статтею 283 КАС України. Скорочені терміни вирішення цієї категорії справ, а також особливості опрацювання заяв, поданих через підсистему «Електронний суд», зумовлюють на думку суду те, що заява в порядку статті 283 КАС України має бути подана у письмовій формі безпосередньо до відповідного адміністративного суду або ж, в іншому випадку, з розрахунком учасником строку, що впливає на фактичність прийняття та опрацювання судом в установленому порядку процесуальних матеріалів.

2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

У касаційній скарзі Головне управління ДПС в Одеській області стверджує про порушення судами норм процесуального права та просить Суд скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2023 року й направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги скаржник наполягає на тому, що заява щодо підтвердження обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна була зареєстрована Головним управлінням ДПС в Одеській області у системі «Електронний суд» 22 лютого 2023 року о 15 год. 14 хв., та доставлена до Одеського окружного адміністративного суду 22 лютого 2023 року о 15 год. 20 хв., тому заяву було підписано, скеровано та доставлено до Одеського окружного адміністративного суду у робочий час робочого дня та без порушення 24-годинного строку, визначеного статтею 283 КАС України.

Правом на подання відзиву на касаційну скаргу Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не скористалась, що не перешкоджає її перегляду.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

3.1. Оцінка доводів скаржника і висновки судів

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, виходить з такого.

Згідно з приписами частини 4 статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Право звернення до суду суб`єктом владних повноважень - податковим органом визначено статтею 94 ПК України, за змістом пункту 94.1 якої адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (підпункт 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України).

Пунктом 94.6 статті 94 ПК України передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: 94.6.1 платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; 94.6.2 іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні (пункт 94.10 статті 94 ПК України).

КАС України встановлено особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ (глава 11) та порядок розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ (§ 2 цієї глави).

Так, статтею 283 КАС України врегульовано особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів.

Пунктом 2 частини 1 статті 283 КАС України визначено, що провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до частини 2 статті 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Згідно із частинами 1, 2 та 5 статті 270 КАС України на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283--1 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу. Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами. Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Наведені норми дає підстави для висновку, що обставиною, з якою стаття 283 КАС України пов`язує початок відліку 24-годинного строку для подання до суду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, є дата прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Така правова позиція викладена в постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, від 26 червня 2020 року у справі №280/2993/19 та у постановах Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі №320/11720/22 та від 13 червня 2023 року у справі №320/11733/22, від якої суд касаційної інстанції у встановленому процесуальним законом порядку не відступав.

Висновок судів попередніх інстанцій, які пов`язували початок перебігу 24-годинного строку з відмовою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, є помилковим.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанції дійшли передчасного висновку щодо обчислення процесуальних строків в окремих категоріях адміністративних справ які розглядаються в порядку статті 270 КАС України пов`язуючи момент реєстрації процесуального документу з його надходженням до суду.

Згідно зі частинами 1 - 8 статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).

Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.

Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15/21 затверджено «Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (далі - Положення №1845/0/15/21), а 4 вересня 2021 року у газеті «Голос України» №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС Електронний кабінет, Електронний суд, підсистеми відеоконференцзв`язку.

Абзацом 3 підпункту 15.17 пункту 15 частини першої розділу VII «Перехідних положень» КАС України передбачено, що окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України.

Таким чином, зазначені в оголошені Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 5 жовтня 2021 року.

Згідно з нормам частин сьомої і восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Вказані положення КАС України кореспондуються із нормами, що закріплені у пункті 16 Положення №1845/0/15/21.

За змістом пунктів 24-27 Положення №1845/0/15/21 підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб адресою https://wiki.court.gov.ua.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

Відповідно до пунктів 39-41 Положення №1845/0/15/21 документи, що надійшли через Електронний суд, реєструються судами, іншими органами та установами в системі правосуддя в день їх надходження упродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та відповідними інструкціями з діловодства в судах чи в інших органах та установах у системі правосуддя.

Відповідальний працівник суду або інших органу чи установи в системі правосуддя перед реєстрацією документів, що надійшли в електронній формі, повинен переконатися в тому, що такий документ доступний для перегляду.

У разі неможливості відкрити (переглянути) документ він не реєструється, про що складається відповідний акт, примірник якого разом з відповідним повідомленням надсилається особі.

У разі реєстрації отриманого документа до Електронного кабінету користувача автоматично надсилається відповідне повідомлення. В іншому випадку надсилається повідомлення із зазначенням причини відмови в реєстрації документа.

Відповідно до підпункту 1.1.2 пункту 1.2 Положення "Про автоматизовану систему документообігу суду", затвердженого рішенням ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 25 та погодженого наказом Державної судової адміністрації України 02 квітня 2015 року № 45 (далі Положення), реєстрація вхідної кореспонденції - фіксування в автоматизованій системі факту надходження до суду судових справ та інших передбачених законом документів. (1.1.2)

Відповідно до підпункту 2.2.1. пункту 2, вказаного Положення вхідна кореспонденція, в тому числі процесуальні документи, приймається і опрацьовується користувачами автоматизованої системи, яким надано доступ до автоматизованої системи відповідно до їх функціональних обов`язків, і реєструється в автоматизованій системі в день її надходження.

Реєстрація документа - сукупність дій, пов`язаних із фіксуванням факту створення або надходження документа, шляхом присвоєння унікального номера із записом у реєстраційних формах необхідних відомостей про документ, які проводяться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в документі інформації (Інструкція з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затверджена наказом Державної судової адміністрації України наказ від 20 серпня 2019 року № 814 "Про затвердження інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України").

Суд звертає увагу на особливості обчислення процесуальних строків в окремих категоріях адміністративних справ, визначених статтею 270 Кодексу, наведені строки, за загальним правилом, не можуть бути поновлені, оскільки відповідно до частини 1 статті 270 КАС України на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частини другої - десятої статті 120 цього Кодексу (поновлення строків).

Також, частина 5 цієї статті встановлює, що днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду, тобто процесуальна норма чітко визначає момент від якого розпочинається відлік строків, а саме момент надходження заяви/скарги до суду.

Крім того, пропуск відповідних строків має застосовуватися адміністративними судами з належною обґрунтованістю та доцільністю застосування наслідків пропуску таких строків.

Відповідно до картки руху документу Електронного кабінету Головного управління ДПС в Одеській області, яка знаходиться у матеріалах справи, заява створена 22 лютого 2023 року о 15:04, доставлена в суд 22 лютого 2023 року о 15:20, а зареєстрована в суді 22 лютого 2023 року о 15:59.

Отже, суди першої та апеляційної інстанції дійшли передчасного висновку про застосування до заяви положень частини 5 статті 270 КАС України, з огляду на звернення суб`єкта владних повноважень в межах строків встановлених процесуальними нормами.

3.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною першою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Відповідно до частини п`ятої статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Отже, зважаючи на положення статті 353 КАС України, касаційну скаргу належить задовольнити, а оскаржувані судові рішення - скасувати із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.

Керуючись статтями 3 345 353 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2023 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх