ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 420/36843/23
адміністративне провадження № К/990/34746/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Коваленко Н.В., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 (суддя Танцюра К.О.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2024 (у складі колегії суддів: Лук`янчук О.В., Бітова А.І., Ступакової І.Г.) у справі № 420/36843/23 за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА-2019» про припинення права на виконання будівельних робіт,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - УДАБК Одеської міської ради, позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА-2019» (далі - ТОВ «ЮНА-2019», відповідач), в якому просило припинити відповідачу право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 04.04.2023 № ОД 051230403247 «Нове будівництво двоповерхового житлового будинку садибного типу з мансардою за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А».
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що 04.04.2023 ним зареєстровано повідомлення № ОД 051230403247 про початок виконання будівельних робіт на об`єкті «Нове будівництво житлового будинку садибного типу за адресою: Одеська обл., Одеський район, Одеська територіальна громада, м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А» на земельній ділянці кадастровий номер 5110136900:43:007:0028, площею 0,0328 га, з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», замовником будівництва є ТОВ «ЮНА-2019».
Однак, при проведенні 27.09.2023 комісійного обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів та правил встановлено порушення відповідачем вимог державних будівельних норм, а саме: площа земельної ділянки з кадастровим номером 51110136900:43:007:0028 становить 0,0328 га (328 кв. м), тобто є меншою, ніж це передбачено нормами ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», які дозволяють здійснювати забудову земельної ділянки (500 кв. м для індивідуальної житлової забудови).
Тому позивач вважає, що будівництво житлового будинку з істотними порушеннями будівельних норм і правил є самочинним будівництвом в розумінні частини першої статті 376 Цивільного кодексу України, а відтак відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» наявні підстави для припинення права на початок виконання будівельних робіт.
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2024, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2024, у задоволенні позову відмовлено.
4. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2024 та направити справу на новий розгляд.
5. Ухвалою Верховного Cуду від 01.10.2024 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
6. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу позивача не скористався.
7. Враховуючи відсутність клопотань про участь у судовому засіданні від усіх учасників справи, справа розглядається в порядку письмового провадження.
8. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами встановлено, що ТОВ «ЮНА-2019» на підставі іпотечного договору від 19.05.2021 взяло в іпотеку нерухоме майно у вигляді у т. ч. сформованої земельної ділянки, загальною площею 0,5642 га, кадастровий номер 5110136900:43:007:0009, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)». Раніше вказана земельна ділянка була надана іншій фізичні особі.
10. 07.06.2021 земельна ділянка загальною площею 0,5642 га, кадастровий номер 5110136900:43:007:0009 перестала існувати, оскільки була розподілена на 17 окремих земельних ділянок (16 ділянок під будівництво житлових будинків, 1 ділянка - для улаштування проїзду), які наново сформовані шляхом присвоєння окремих кадастрових номерів, в тому числі і ділянка з кадастровим номером 5110136900:43:007:0028, відомості про що внесені до Державного земельного кадастру.
11. 27.09.2023 УДАБК Одеської міської ради провело комісійне обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси, за результатами якого складено акт.
12. Згідно з актом від 27.09.2023 під час виїзду на місце за адресою: АДРЕСА_1 (земельна ділянка з кадастровим номером 5110136900:43:007:0028) встановлено факт здійснення ТОВ «ЮНА-2019» будівельних робіт - будівництво житлового будинку, а саме: влаштовані залізобетонні балки та арматурна сітка.
13. Під час комісійного обстеження також встановлено, що ТОВ «ЮНА-2019» здійснює будівництво житлового будинку на вказаній земельній ділянці на підставі схеми забудови реєстраційний номер NB 01:0184-8200-1851-3104 від 31.03.2023 та повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД 051230403247, яке зареєстроване УДАБК Одеської міської ради 04.04.2023.
14. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельна ділянка загальною площею 0,0328 га, кадастровий номер 5110136900:43:007:0028, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ТОВ «ЮНА-2019».
15. Згідно із схемою намірів забудови земельної ділянки від 31.03.2023 реєстраційний номер NВ 01:0184-8200-1851-3104, яка виготовлена архітектором ОСОБА_1 , планується нове будівництво двоповерхового житлового будинку з мансардою на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 511036900:43:007:0028), з намірами забудови - двоповерховий житловий будинок з мансардою, загальною площею 199,69 кв. м, габаритними розмірами 8,50х13,41 м. Будинок віднесено до ІІ ступеню вогнестійкості.
Будівельний паспорт на забудову земельної ділянки за вказаною адресою не видавався.
16. На підставі наявних матеріалів, УДАБК Одеської міської ради дійшло висновку, що площа земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:43:007:0028), яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А, на якій заплановано будівництво двоповерхового індивідуального житлового будинку з мансардою складає - 328 кв. м, що суперечить пункту 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», згідно з яким граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва має становити не менше 150 кв. м для блокованої забудови і не менше 500 кв. м для індивідуальної житлової забудови. Тому позивач дійшов висновку, що нове будівництво двоповерхового житлового будинку з мансардою на земельній ділянці загальною площею 328 кв.м з кадастровим номером 51110136900:43:007:0028 за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А, здійснюється з порушеннями п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій».
17. Посилаючись на встановлені під час обстеження порушення ТОВ «ЮНА -2019», позивач звернувся до суду з позовом про припинення права на виконання будівельних робіт, яке набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 04.04.2023 № ОД 051230403247 «Нове будівництво двоповерхового житлового будинку садибного типу з мансардою за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А».
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що такий спосіб захисту порушеного права як подання позову про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення, в якому не встановлено недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, не передбачений Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). На підставі цього суди дійшли висновку, що позивачем не було надано доказів існування визначених положеннями Закону № 3038-VI підстав припинення права на виконання будівельних робіт, яке набуто відповідачем на підставі реєстрації УДАБК Одеської міської ради 04.04.2023 поданого ТОВ «ЮНА-2019» повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД 051230403247.
19. Крім того суди попередніх інстанцій зазначили, що обмеження щодо мінімальних площ земельних ділянок для нового житлового будівництва, встановлених пунктом 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», розповсюджуються, насамперед, на проектні рішення містобудівної та землевпорядної документації, яка використовується при наданні земельних ділянок громадянам, а застосування цієї норми при здійсненні забудови раніше сформованих земельних ділянок відповідного цільового призначення не має достатнього нормативного підґрунтя.
20. Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що позивач не підтвердив належними та допустимими доказами доводів щодо недостовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, оскільки акт обстеження від 27.09.2023 є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом в розумінні статей 73-76 КАС України, адже ним зафіксовано будівництво будинку з порушенням вимог державних будівельних норм - на земельній ділянці, площа якої є меншою, ніж передбачено нормами ДБН, які дозволяють здійснювати забудову земельної ділянки.
21. Також скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 29.03.2023 у справі № 640/1990/22, від 14.06.2023 у справі № 826/22842/15 та від 19.08.2020 у справі № 826/6660/16.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
23. Закон № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
24. Згідно з абзацами 1 та 2 частини першої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
25. За змістом пунктів 6, 7 частини першої статті 7 Закону № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом:
- контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації;
- надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів):
виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів;
виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів.
26. Згідно з визначеннями, сформульованими у частині першій статті 1 Закону № 3038-VI будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва; замовник будівництва - фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт.
27. Відповідно до статті 27 Закону № 3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
28. Частиною першою статті 34 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
29. Згідно з частиною другою статті 34 Закону № 3038-VI зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
30. За змістом частин першої та другої статті 36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
У разі якщо у складі об`єкта будівництва є майбутні об`єкти нерухомості, у повідомленні про початок виконання будівельних робіт зазначається реєстраційний номер проектної документації на будівництво в Реєстрі будівельної діяльності, крім об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.
Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.
31. Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 722 «Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану», зокрема, установлено, що надання послуг з питань дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві здійснюється з урахуванням таких особливостей:
на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану: будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею до 500 кв. метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки за рішенням замовника відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні, а у разі відсутності затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні - відповідно до цільового призначення земельної ділянки та обмежень у використанні земель, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини», може здійснюватися замовником без отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки.
У такому разі замовник звертається до архітектора або інженера-проектувальника, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, на підставі укладеного між ними договору, архітектор або інженер-проектувальник забезпечує створення та/або завантаження до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Електронна система) з накладенням кваліфікованого електронного підпису схеми намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), створеної з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил.
При цьому під час подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт замовник зазначає реєстраційний номер схеми намірів забудови земельної ділянки в Електронній системі.
32. Отже, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, з 12.07.2022 дозволяється будівництво без оформлення будівельного паспорту, як документа, який визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.
33. Відповідач отримав передбачену положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 722 схему намірів забудови земельної ділянки від 31.03.2023 реєстраційний номер NВ 01:0184-8200-1851-3104, яка виготовлена архітектором ОСОБА_1 .
34. Відповідно до частини другої статті 39-1 Закону № 3038-VI у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
35. Згідно з частиною сьомою статті 36 Закону № 3038-VI право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
36. Частиною восьмою вказаної статті передбачено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
37. За такого правового регулювання, виключною підставою для звернення з позовом до суду про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт є встановлений факт здійснення самочинного будівництва. Ознаками самочинного будівництва, зокрема, є: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження.
При цьому наявність порушень, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для припинення права на виконання будівельних робіт, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру.
38. У вказаній справі підставою для звернення до суду позивач вказував порушення відповідачем вимог державних будівельних норм, а саме: пункту 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», оскільки площа земельної ділянки з кадастровим номером 51110136900:43:007:0028 становить 0,0328 га (328 кв. м), тобто є меншою, ніж передбачено вказаною нормою ДБН, яка визначає, що граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва, має становити не менше 150 м2 для блокованої забудови і не менше 500 м2 для індивідуальної житлової забудови.
39. Як встановлено судами в ході розгляду справи та видно з матеріалів справи ТОВ «ЮНА-2019» на підставі іпотечного договору від 19.05.2021 взяло в іпотеку нерухоме майно у вигляді у т.ч. сформованої земельної ділянки, загальною площею 0,5642 га, кадастровий номер 5110136900:43:007:0009, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».
Після цього вказана земельна ділянка, загальною площею 0,5642 га, кадастровий номер 5110136900:43:007:0009 була розподілена на шістнадцять окремих земельних ділянок, яким було присвоєно окремі шістнадцять кадастрових номерів, відомості про що внесені до Державного земельного кадастру, в тому числі, земельна ділянка з кадастровим номером 511013690043:007:0028 загальною площею 328 кв.м.
40. Відповідно до частин першої-шостої статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється:
- у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;
- шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;
- шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
- шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;
- за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
- за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.
Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.
41. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що новосформована внаслідок поділу земельна ділянка з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», загальною площею 328 кв. м., щодо будівництва на якій виник спір, належним чином оформлена, оскільки зареєстрована у Державному земельному кадастрі. Спір у вказаній справі не стосується правомірності внесення до Державного земельного кадастру відомостей щодо цієї земельної ділянки.
А тому як вірно зазначали суди першої та апеляційної інстанцій, незгода позивача з реєстраційними діями реєстратора щодо внесення до Державного земельного кадастру всупереч діючим будівельним нормам в частині граничних розмірів новосформованої земельної ділянки з присвоєнням кадастрового номеру не свідчить про факт подання відповідачем недостовірних даних у повідомленні або здійснення ним будівництва з порушенням норм.
42. За встановлених обставин, коли під час судового розгляду не було встановлено факту зазначення відповідачем недостовірних даних у надісланому та зареєстрованому позивачем повідомленні про початок виконання будівельних робіт, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для припинення права на виконання будівельних робіт, яке набуто на підставі вказаного повідомлення про початок виконання будівельних робіт та відмовили у задоволенні позову.
43. У постанові Верховного Суду від 29.03.2023 у справі № 640/1990/22, на яку посилався скаржник у касаційній скарзі, також підкреслено, що виключною підставою для звернення з позовом до суду про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про введення об`єкта до експлуатації є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, ознаками якого є, зокрема: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження.
44. Водночас, колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14.06.2023 у справі № 826/22842/15 та від 19.08.2020 у справі № 826/6660/16, оскільки останні ухвалені за інших фактичних обставин, тобто є нерелевантними.
45. Так, у справі № 826/22842/15 ключовим було питання щодо обов`язку відповідача вжити заходи щодо знесення самочинного будівництва у разі ухилення суб`єкта містобудування від участі у перевірці виконання припису.
Верховний Суд, переглядаючи цю справу в касаційному порядку, констатував, що об`єктивні обставини цієї справи свідчать про те, що ДАБІ достеменно знало про самочинне будівництво зі стадії котловану і не вжило заходів до його припинення і подальшого знесення. Фактично самоусунулося від виконання своїх завдань, ховаючись за формальну причину - відсутність сприяння з боку правоохоронних органів у пошуку замовника будівництва.
Суд наголосив, що закон не зобов`язує уповноважений орган державного архітектурно-будівельного контролю проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у декларації даних є очевидною. У такому випадку непроведення перевірки не може слугувати перешкодою для реалізації повноважень органу державного архітектурно-будівельного контролю, визначених статтею 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції, до внесення змін до цієї норми Законом України від 17.10.2019 № 199-IX.
46. У справі № 826/6660/16 суди встановили, що позивачем не підтверджено право власності чи іншого права користування на приміщення підвалу площею 81 кв. м., яке було зазначено ним у декларації про початок виконання будівельних робіт від 01.07.2015 № КВ083151820613, а тому, відомості, внесені позивачем до вказаної декларації, є недостовірними в частині розміру площі належних йому на праві власності чи користуванні приміщень.
Крім того, у цій справі Верховний Суд зробив висновок щодо застосування норми статті 39-1 Закону № 3038-VI у редакції, яка не передбачала право органу державного архітектурно-будівельного контролю на звернення до суду із позовом про припинення права на виконання будівельних робіт. Цей орган був наділений самостійними повноваженнями щодо скасування дозвільного документа.
47. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
48. Частиною першою статті 350 КАС передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
49. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
50. Зважаючи, що судові рішення залишені без змін, перерозподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 КАС України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2024 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Ю. Бучик
Судді: Н.В. Коваленко
Л.В. Тацій