ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2025 року
м. Київ
справа №420/6056/25
адміністративне провадження № К/990/12284/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Смоковича М.І.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №420/6056/25
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Погібком Олександром Олеговичем, на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2025 року, постановлену в складі колегії суддів: судді-доповідача Крусяна А.В., суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) з вимогами:
1.1. визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо незастосування за період проходження ОСОБА_1 військової служби у період з 14.05.2022 по 19.05.2023 у військовій частині НОМЕР_1 розміру усіх видів щомісячного грошового забезпечення та інших виплат відповідно до вимог постанови Кабінету Міністра України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704;
1.2. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 у період з 14.05.2022 по 19.05.2023 усіх видів щомісячного грошового забезпечення та інших виплат за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022-2023 роки, грошової компенсації за дні додаткової відпустки за 2022-2023 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 2022 рік, на 2023 рік, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт у відповідному році, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
2. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2025 адміністративну справу №420/6056/25 передано судді Одеського окружного адміністративного суду Лебедєвій Г.В.
3. На зазначений витяг з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду позивач подав апеляційну скаргу.
4. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на витяг з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду.
5. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що за правилами статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оскаржуваний витяг з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями не входить до переліку судових рішень, на які можуть бути подані апеляційні скарги.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
6. 23.03.2025 до Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Погібком Олександром Олеговичем, на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2025 у справі №420/6056/25.
7. У касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та просить скасувати оскаржувану ухвалу, ухваливши нове рішення, яким задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.
8. Касаційну скаргу скаржник обґрунтовує тим, що ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження перешкоджає подальшому розгляду справи.
9. На думку скаржника, було порушено порядок проведення автоматизованого розподілу цієї справи, оскільки між розподілами справ №420/6055/25 (головуючий суддя Лебедєва Г.В.) і №420/6056/25 (головуючий суддя Лебедєва Г.В.) не здійснювався розподіл судових справ іншим суддям Одеського окружного адміністративного суду.
10. Скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції, розглядаючи питання про відкриття апеляційного провадження, не врахував, що зазначене процесуальне порушення є підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.
11. Суд апеляційної інстанції залишив без уваги правові висновки Верховного Суду у постанові від 25.04.2024 у справі №640/19764/20, у якій зазначено, що чинне процесуальне законодавство не надає визначення терміна «неповноважний склад суду», однак неповноважним складом суду можна вважати тоді, коли: 1) справу розглянуто з порушенням правил підсудності; 2) справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді, строк повноважень якого закінчився; 3) справу розглянуто і вирішено особою, яка не є суддею цього суду або за її участі; 4) справу передано на розгляд судді з порушенням встановленого порядку розподілу судових справ або з порушенням принципу незмінності складу суду; 5) справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді, який брав участь у її вирішенні; 6) справу, яку належить, розглядати колегіально, розглянуто і вирішено суддею одноособово.
12. Зазначена правова позиція відповідає усталеній практиці Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами, зокрема, викладеній у постановах від 28.12.2022 у справі №183/4809/19, від 11.10.2023 у справі №306/844/20, від 06.03.2024 у справі №686/9073/22 і від 25.04.2024 у справі №640/19764/20.
13. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Смоковичу М.І., Кашпур О.В.
14. Ухвалою Суду від 17.04.2025 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
15. Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
ІІІ. Джерела права. Позиція Верховного Суду
16. Спірним у цій справі є можливість/неможливість оскарження в апеляційному порядку витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, з огляду на твердження позивача про порушення порядку визначення складу суду.
17. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.
18. Статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
19. Ця засада (принцип) судочинства закріплена й у частині третій статті 2 і статті 13 КАС України.
20. Реалізація цього принципу здійснюється через надання особі права на апеляційне оскарження (стаття 293 КАС України).
21. Так, відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
22. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається (частина друга статті 293 КАС України).
23. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню (частина третя статті 293 КАС України).
24. Пунктом 1 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
25. З огляду на встановлені норми процесуального права, апеляційне оскарження можливе лише щодо судових рішень суду першої інстанції, перелік яких чітко визначений процесуальним законом, тоді як витяг із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями є лише документом, що відображає результати розподілу і не є судовим рішенням, а отже, не може бути предметом апеляційного оскарження.
26. В іншій частині доводи касаційної скарги зводяться до порушення порядку проведення автоматизованого розподілу цієї справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду.
27. Суд зазначає, що процесуальні порушення під час визначення складу суду дійсно призводять до скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд. Одним із таких порушень є розгляд справи неуповноваженим складом суду, що прямо порушує положенням КАС України.
28. Водночас зміст норм процесуального закону свідчить про те, що такі порушення підлягають оцінці судами апеляційної і касаційної інстанцій лише під час перегляду судових рішень по суті справи та / або ухвал суду першої інстанції.
29. У межах цього касаційного провадження відсутнє судове рішення суду першої інстанції, яке б піддягало перевірці, а тому наведені у касаційні скарзі доводи щодо процесуальних порушень не можуть бути предметом касаційного розгляду.
30. Доводи касаційної скарги щодо неврахування судом апеляційної інстанції правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 25.04.2024 у справі №640/19764/20, від 28.12.2022 у справі №183/4809/19, від 11.10.2023 у справі №306/844/20, від 06.03.2024 у справі №686/9073/22 і від 25.04.2024 у справі №640/19764/20, щодо визначення терміна «неповноважний склад суду» є необґрунтованими, адже, як зазначалося вище, в оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції питання автоматизованого розподілу справи та визначення складу суду не розглядалося.
31. Таким чином, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, оскільки оскаржуваний витяг з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями не входить до переліку судових рішень, на які можуть бути подані апеляційні скарги, то підстави для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на витяг з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями відсутні.
32. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
33. З урахуванням викладеного, Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
ІV. Судові витрати
34. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
35. Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
36. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
37. Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2025 року залишити без змін.
38. Судові витрати не розподіляються.
39. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
М.І. Смокович