ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2022 року
м. Київ
справа № 420/6999/21
адміністративне провадження № К/990/7026/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Губської О.А., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 420/6999/21
за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суд від 26 січня 2022 року, постановлену у складі колегії суддів: судді-доповідача - Коваля М.П., суддів: Кравця О.О., Зуєвої Л.Є.,
УСТАНОВИВ:
Суть спору
1. У квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач, ЦМУ ДПС РВПП), де, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
1.1. визнати протиправними дії та бездіяльність ЦМУ ДПС РВПП, яка полягала у ненаданні ОСОБА_1 , шляхом відмови надання, такої публічної інформації на запити ОСОБА_1 № 31/2020 від 07 грудня 2020 року. №31-1/2020 (повторний) від 10 січня 2021 року, №31-2/2020 (утретє) від 21 січня 2021 року:
чи перебувало на обліку Офісу платників податків Державної податкової служби акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго», а у наступному публічне акціонерне товариство «Київенерго» у період з 2007 року до 2015 року?;
яку суму податку на прибуток було сплачене акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», а у наступному відповідно публічним акціонерним товариством «Київенерго» у період з 2007 року до 2015 року (надати щорічні показники)?;
яку суму податку на додану вартість було сплачене акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», a у наступному вiдповiдно публічним акцiонерним товариством «Київенерго» у період з 2007 року до 2015 року (надати щорічні показники)?;
1.2. зобов`язати ЦМУ ДПС РВПП утриматися від нових відмов у наданні ОСОБА_1 цієї інформації та вчинити дії, а саме надати ОСОБА_1 публічну інформацію на його запити №31/2020 вiд 07 грудня 2020 року, №31-1/2020 (повторний) від 10 січня 2021 року, №31-2/2020 (утретє) від 21 січня 2021 року.
1.3. установити судовий контроль за виконанням судового рішення в цій справі та зобов`язати ЦМУ ДПС РВПП у місячний строк з дня набрання рішення суду законної сили подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про його виконання;
1.4. стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ЦМУ ДПС РВПП, судові витрати, понесені ОСОБА_1 , зокрема у зв`язку зі сплатою судового збору у цій справі;
1.5. стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ЦМУ ДПС РВПП, моральну шкоду, заподіяну ОСОБА_1 через описані у позові незаконнi дiї та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а саме ЦМУ ДПС РВПП у розмірі 10800 гривень.
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року відмовлено у задоволенні позову.
3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними дії ЦМУ ДПС РВПП щодо відмови у наданні ОСОБА_1 публічної інформації на запити №31/2020 від 07 грудня 2020 року, №31-1/2020 від 10 січня 2021 року, №31-2/2020 від 21 січня 2021 року; зобов`язано ЦМУ ДПС РВПП повторно розглянути запити ОСОБА_1 на отримання публічної інформації №31/2020 від 07 грудня 2020 року, №31-1/2020 від 10 січня 2021 року, №31-2/2020 від 21 січня 2021 року, з урахуванням висновків суду; стягнуто з ЦМУ ДПС РВПП на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн.
4. 09 грудня 2021 року до суду першої інстанції надійшла заява позивача, подана у порядку статті 383 КАС України щодо визнання протиправними дій ЦМУ ДПС РВПП, вчиненими на виконання рішення суду та 15 грудня 2021 року заява про доповнення зазначеної раніше заяви, де позивач просив:
4.1. визнати протиправними дії тa бездіяльність з боку ЦМУ ДПС РВПП - суб`єкта владних повноважень та відповідача у справі № 420/6999/21, на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року у цій справі, шляхом не надання вчасної відповіді та не надання вчасно запитуваної публічної інформації на його запити № 31/2020 від 07 грудня 2020 року. № 31-1/2020 (повторний) вiд 10 січня 2021 року та № 31-2/2020 (утретє) від 21 сiчня 2021 року, про що постановити окрему ухвалу;
4.2. визнати порушеними права ОСОБА_1 як позивача у справі № 420/6999/21 шляхом не надання йому з боку ЦМУ ДПС РВПП на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року у цій справі, вчасної відповіді та запитуваної публічної інформації на його запити № 31/2020 вiд 07 грудня 2020 року, №31-1/2020 (повторний) від 10 сiчня 2021 року та № 31-2/2020 (утретє) вiд 21 січня 2021 року, а також шляхом пересилання цих його запитів ЦМУ ДПС РВПП завідомо неналежному суб`єкту владних повноважень, про що схвалити окрему ухвалу.
5. Вказану заяву позивачем обґрунтовано тим, що замість надання позивачу вчасної відповіді на запити, ЦМУ ДПС РВПП переслало його запити до неналежного розпорядника запитуваної публічної інформації, а саме до Головного управління ДПС у Донецькій області. Це порушило права та законні інтереси ОСОБА_1 , зокрема на справедливий суд, включно із його правом на добросовісне, повне та вчасне виконання рішення суду на його користь, зокрема для надання доказів, а отже й практичної можливості захистити його права у іншій справі, його право на інформацію, включаючи доступ до інформації, зокрема інформації про себе, та на її поширення, гарантовані відповідно статті 6, 8, 10, 13 Конвенції 1950 року, частини третьої статті 32, частини другої статті 34, статті 55 Конституції, законами «Про доступ до публічної інформації» та «Про інформацію».
6. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 КАС України у справі № 420/6999/21.
7. На вказану ухвалу суду першої інстанції, ЦМУ ДПС РВПП подало апеляційну скаргу.
8. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ЦМУ ДПС РВПП на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року про задоволення заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 КАС України у справі № 420/6999/21 на підставі пункту 1 частини першої статті 299 КАС України, оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
9. 21 лютого 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ЦМУ ДПС РВПП на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суд від 26 січня 2022 року, де відповідач просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляд до суду апеляційної інстанції.
9.1. Ця касаційна скарга подана на підставі частини третьої статті 328 КАС України, а саме оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження та посилання скаржника на порушення судом норм процесуального права.
9.2. В обґрунтування цієї підстави касатор зазначає, що за наявності підстав для задоволення заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
9.3. Відповідно до пункту 6 частини другої статті 383 КАС України Одеський окружний адміністративний суд постановив ухвалу передбачену статтею 249 КАС України, а саме задовольнив заяву позивача про визнання протиправними дій та бездіяльність вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
9.4. Своєю чергою пунктом 23 частини першої статті 294 КАС України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції - окремі ухвали.
10. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою.
11. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 18 липня 2022 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
12. 13 травня 2022 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, де позивач просить залишити її без задоволення, та закрити касаційне провадження.
12.1. Так, позивач зазначає, що перегляд судових рішень у цій справі можливий виключно за наявності обґрунтування відповідного підпункту пункту 2 частини п`ятої статі 328 КАС України, однак касаційна скарга відповідача не міститься жодних пояснень щодо можливості застосування до заяви позивача, поданої в порядку статті 383 КАС України визначених пунктом 2 частини п`ятої статі 328 КАС України підстав касаційного оскарження.
12.2. Указує, що Верховним Судом ухвалами від 09 листопада 2021 року у справі № 420/6999/21, провадження К/9901/37993/21 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ЦМУ ДПС, зокрема за відсутності випадків касаційного оскарження, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
12.3. Наведене, на думку позивача, є підставою для закриття касаційного провадження у справі № 420/6999/21 на підставі пункту 4 частини першої статті 328 КАС України.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
13. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
14. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 28 квітня 2022 року касаційне провадження у справі на підставі частини третьої статті 328 КАС України та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, а саме статті 294 КАС України.
15. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, Верховний Суд зазначає про таке.
16. Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
17. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
18. Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
19. Положеннями частини другої статті 293 КАС України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
20. Згідно з частиною першою статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову; 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 6) передачі справи на розгляд іншого суду; 7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 8) затвердження умов примирення сторін; 9) призначення експертизи; 10) визначення розміру судових витрат; 11) зупинення провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; 15) відмови ухвалити додаткове рішення; 16) роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; 19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення; 22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 23) окрема ухвала; 24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу; 26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження; 27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.
21. Так, відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
22. Згідно з абзацом другим частини п`ятої статті 383 КАС України у разі невідповідності заяви вимогам частини другої цієї статті вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
23. Частиною шостою статті 383 КАС України передбачено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
24. Отже, виходячи зі змісту частини шостої статті 383 КАС України ухвала суду у разі задоволення цієї заяви, яка в такому випадку ухвалюється в порядку статті 249 КАС України підлягає оскарженню.
25. Вказане кореспондується із приписами частини сьомої статті 249 КАС України відповідно до якої окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується та пункту 23 частини першої статті 294 КАС України, відповідно до якого окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, зокрема, окремі ухвали суду першої інстанції.
26. Зі змісту ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року слідує, що заяву ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 КАС України у справі № 420/6999/21 було задоволено.
27. Натомість суд апеляційної інстанції, зазначаючи, що вказаною ухвалою суду було відмовлено у задоволенні такої заяви, не правильно застосував положення статтей 249, 294 та 383 КАС України, та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з тих підстав, що апеляційну скаргу відповідачем подано на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню.
28. Отже, Суд констатує, що судом апеляційної інстанції безпідставно застосовано наслідки, визначені пунктом 1 частини першої статті 299 КАС України щодо відмови у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року.
29. За такого правового врегулювання справа підлягає направленню для продовження апеляційного розгляду.
30. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
31. За правилами статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
32. Таким чином, Суд скасовує ухвалу апеляційного суду, який безпідставно застосував наслідки, встановлені пунктом 1 частини першої статті 299 КАС України, чим порушив норми процесуального права і направляє справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
33. З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити.
2. Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суд від 26 січня 2022 року у справі № 420/6999/21 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.О. Єресько О.А. Губська В.М. Соколов