ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2024 року
м. Київ
справа № 420/7591/21
адміністративне провадження № К/9901/41511/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року (колегія у складі суддів Джабурія О.В., Вербицької Н.В., Кравченка К.В.)
у справі № 420/7591/21
за позовом ОСОБА_1
до Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області
про визнання противоправною бездіяльність та зобов`язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою.
І. РУХ СПРАВИ
1. 11.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області (далі - Великодолинська селищна рада; відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду клопотання від 10.12.2020 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- зобов`язати Великодолинську селищну раду на найближчому пленарному засіданні сесії розглянути його клопотання від 10.12.2020 та надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цільовим призначенням будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної власності, орієнтовною площею 0,25 га, виділену на викопіюванні, що знаходиться в районі та поруч із земельними ділянками за кадастровими номерами: 5123782000:02:004:5145, 5123782000:02:004:5168, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у межах населеного пункту Молодіжненської сільської ради Одеського (раніше Овідіопольського) району Одеської області;
- зобов`язати відповідача надати звіт про виконання рішення суду у цій справі.
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду (суддя Бойко О.Я.) від 30.06.2021 позов задоволено.
3. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 20.10.2021 скасував рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 та:
- закрив провадження в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Великодолинської селищної ради щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 10.12.2020 та зобов`язання Великодолинської селищної ради розглянути клопотання на найближчому пленарному засіданні сесії;
- ухвалив в іншій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про зобов`язання Великодолинської селищної ради надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
4. 15.11.2021 ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2021 та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2021.
5. Ухвалою від 03.12.2021 Верховний Суд відкрив провадження у справі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.12.2020 позивач звернувся до Великодолинської селищної об`єднаної територіальної громади Одеського району Одеської області з клопотанням про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цільовим призначенням - будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної власності, орієнтовною площею 0,25 га, виділену на викопіюванні, що знаходиться в районі та поруч із земельними ділянками за кадастровими номерами: 5123782000:02:004:5145, 5123782000:02:004:5168 (для визначення місцезнаходження бажаної земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у межах населеного пункту Молодіжненської сільської ради Одеського (раніше Овідіопольського) району Одеської області або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу.
7. До клопотання позивач додав: копію паспорта та ідентифікаційного номеру; копію документів, що посвідчують участь у АТО (копія посвідчення учасника бойових дій та копія довідки про участь у АТО); графічний матеріал на бажану земельну ділянку із позначенням місця її розташування (викопіювання з ДЗК); викопіювання з Генерального плану села Молодіжне з позначенням бажаної до відведення земельної ділянки; викопіювання плану зонування села Молодіжне з позначенням, що дана земельна ділянка відноситься до зони житлової забудови.
8. Позивач безпосередньо брав участь у АТО та має посвідчення учасника бойових дій, що дає право на пільги передбачені законодавством, в тому числі на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. Документи на підтвердження участі у АТО додавались до клопотань позивача.
9. В той же день позивач направив відповідачу запит, де він просив надати інформацію про земельну ділянку, виділену на викопіюванні, що знаходиться в районі та поруч із земельними ділянками з кадастровими номерами: 5123782000:02:004:5145, 5123782000:02:004:5168.
10. 18.01.2021 позивач направив запит про доступ до публічної інформації стосовно результатів розгляду його клопотання, просив надати копію рішення за результатами розгляду, копію самого клопотання та викопіювання, що додавалося до нього.
11. 21.01.2021 листом відповідач надав відповідь на запит про доступ до публічної інформації про те, що окреслена у запиті земельна ділянка не є земельною ділянкою в розумінні земельного законодавства України, а відтак, відомості про неї не відображені та незадокументовані на будь-яких носіях.
12. 27.01.2021 відповідач надіслав лист, в якому повідомив, що у зв`язку з незавершеною реорганізацією Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області розгляд клопотання є неможливим.
13. Також позивач з аналогічним клопотанням про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою звернувся 03.12.2020 до Молодіжненської сільської ради. Листом Молодіжненської сільської ради від 16.12.2020 було повідомлено, що Молодіжненська сільська рада, яка входить до склади Великодолинської селищної територіальної громади перебуває в стадії реорганізації. Для подальшого розгляду запиту запропоновано звернутися до Великодолинської селищної ради після закінчення реорганізації та передачі всіх документів та майна Молодіжненської сільської ради.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
14. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що бездіяльність відповідача щодо розгляду його клопотання про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою є протиправною, суперечить ст. 118 122 123 Земельного кодексу України (далі - ЗК України). Зазначав про порушення відповідачем встановленого ст. 118 ЗК України місячного строку розгляду вищезазначеного клопотання, у зв`язку з чим звернувся з позовом до суду.
15. Відповідач покликався на правомірність дій, адже відповідно до плану реорганізації одним із заходів є передавання документів та архівів з Молодіжненської сільської ради до Великодолинської селищної ради на підставі передавальних актів, в тому числі містобудівної документації та документів, які підтверджують право власності або користування земельними ділянками.
16.04.2021 рішенням Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області № 150- VІІІ було затверджено передавальні акти та фактично завершено процедуру реорганізації Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району.
На момент подання позивачем клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та його розгляду відповідач не міг з об`єктивних зазначених причин ані задовольнити отримане клопотання, ані відмовити в задоволенні та прийняти відповідне рішення, відповідно до ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» оскільки Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області достеменно не було обізнана про наявність будь-яких прав у третіх осіб на зазначену земельну ділянку, так само не володіла усією необхідною містобудівною документацією з урахуванням початого процесу реорганізації Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.
Прийняття Великодолинською селищною радою Одеського району Одеської області будь-якого рішення, чи позитивного чи негативного для позивача у місячний строк, до 11.01.2021, порушувало б принцип належного урядування.
Отже, з урахуванням того, що Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області не приймала жодного рішення з тих, що могла прийняти, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача з огляду на те, що станом на час надання відповіді на клопотання позивача (21.01.2021) Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області була правонаступником Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області та відповідно уповноваженим органом щодо розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Доводи відповідача з приводу того, що фактично станом на час надання відповіді позивачу до Великодолинської селищної ради не було передано документації щодо бажаної земельної ділянки є неприйнятними, оскільки станом на 21.01.2021 відповідач був уповноваженим суб`єктом щодо розгляду клопотання позивача та підстави щодо не розгляду клопотання позивача, на які посилається відповідач, є формальними та такими, що не відповідають вимогам Земельного кодексу України.
17. Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками і зазначив що, з огляду на те, що Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області прийняла рішення про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вбачається необхідним про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 10.12.2020 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цільовим призначенням - будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної власності, орієнтовною площею 0,25 га, виділену на викопіюванні, що знаходиться в районі та поруч із земельними ділянками за кадастровими номерами: 5123782000:02:004:5145, 5123782000:02:004:5168 (для визначення місцезнаходження бажаної земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у межах населеного пункту Молодіжненської сільської ради Одеського (раніше Овідіопольського) району Одеської області.
18. Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав задоволення позовних вимог стосовно зобов`язання Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області на найближчому пленарному засіданні сесії розглянути клопотання ОСОБА_1 від 10.12.2020 та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки на час прийняття такого судового рішення відсутні підстави зобов`язувати суб`єкта владних повноважень до вчинення певних дій.
19. Як на підставу касаційного оскарження позивач покликається на те, що суд апеляційної інстанції вирішив спір без урахування висновку щодо застосування п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, сформульованого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №800/369/17, та висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №440/1922/19, від 28.05.2020 у справі №819/654/17 про те, що суд має з`ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.
20. Позивач вважає, що у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2021 не обґрунтовано чому суд вважає, що відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача не відбулося, якщо відповідач після тривалого періоду бездіяльності нібито розглянув клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і відмовив у наданні такого дозволу. Хоча судом першої інстанції було зобов`язано відповідача такий дозвіл надати.
Великодолинською селищною радою не було розглянуто клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що сам же відповідач і підтверджує у своєму листі від 09.11.2021 у відповідь на запит позивача.
Жодного обґрунтування, чому П`ятий апеляційний адміністративний суд вважає, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача відбулося, - не надано. Єдина причина, яку суд вважає достатньою - це те, що відповідач, після тривалого періоду бездіяльності, нібито розглянув клопотання і відмовив у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
В Одеському окружному адміністративному суді перебувала 21 справа від інших позивачів з приводу цього самого земельного масиву. По ряду цих справ були прийняті рішення про зобов`язання розглянути клопотання позивачів з урахуванням висновків суду, викладених у даних рішеннях. Відповідач на виконання даних рішень суду прийняв рішення від 14.07.2021 №270-VIII та від 13.08.2021 №327-VIII «Про розгляд клопотань громадян України на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду», яким було вирішено відмовити у задоволенні клопотань громадян України (зазначених у Додатку до рішення) про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з підстав, передбачених п. 7 чт. 118 Земельного кодексу України (деталізація підстав визначена у Додатку до рішення). Дані два рішення з додатками до них додавались до відзиву позивача на апеляційну скаргу.
Проте, у переліку осіб, чиї клопотання були розглянуті Великодолинською селищною радою Одеського району Одеської області ОСОБА_1 , а також рішення по суті розгляду його клопотання від 10.12.2020 немає.
Апеляційним судом не досліджено надані позивачем докази на належному рівні і зроблено хибний висновок по суті даного питання. Таким чином, бездіяльність відповідача щодо розгляду клопотання від 10.12.2020 триває.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанцій порушив ст. 9, ч. 3 ст. 242 КАС України та не повною мірою з`ясовано обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення. Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо закриття провадження у даній справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, чим фактично позбавив позивача права на судовий захист.
21. У відзиві Великодолинська селищна рада покликається на правомірність висновків суду апеляційної інстанції з огляду на те що, рада була позбавлена можливості через законодавчі зміни та реформу децентралізації належним чином розглянути клопотання позивача відповідно до вимог законодавства, а тому рішення не було прийнято з обґрунтованих поважних причин.
Зазначає, що станом на день подання відзиву позивач повторно не звертався з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Також відповідач вважає непропорційними та необґрунтованими витрати на правову допомоги з огляду на нескладність справи, завищену вартість послуг адвоката, дублювання наданих послуг.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права в межах доводів касаційної скарги та відзиву на неї, дійшов таких висновків.
23. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. За змістом ст. 3 ЗК України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
25. Згідно з ч. 2 ст. 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
26. За змістом ч.ч. 1-3,5 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
27. Згідно з ч. 1 ст. 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.
На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.
Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.
28. Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
Повноваження відповідних органів виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність встановлені ст. 118 122 ЗК України.
29. Частиною 6 ст. 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
30. Згідно з положеннями ч. 7 наведеної статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
31. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
32. Виходячи з аналізу ст. 118 ЗК України, вбачається, що порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:
- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;
- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;
- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
33. Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до ст.118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок, а надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття в подальшому суб`єктом владних повноважень позитивного рішення щодо відведення земельної ділянки у власність.
34. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 27.03.2018 у справі №463/3375/15-а, від 28.01.2020 у справі №2240/2962/18, від 28.02.2020 у справі №806/3304/18, від 08.09.2020 у справі № 812/1450/17, від 26.10.2021 у справі №160/5982/19, від 23.12.2021 у справі №480/4737/19 та від 03.08.2023 у справі №300/3771/22.
35. Суд першої інстанції зробив висновок, що відповідач протиправно не розглянув клопотання позивача, визначивши належним способом захисту - зобов`язати відповідача на найближчому пленарному засіданні сесії розглянути клопотання ОСОБА_1 від 10.12.2020 та надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
36. Натомість постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на тому, що відповідач, розглянувши клопотання позивача щодо надання дозволу та прийнявши рішення про відмову у наданні такого дозволу, фактично виправив бездіяльність. З огляду на цю обставину, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області.
37. Водночас у касаційній скарзі представник позивача відзначає, що бездіяльність відповідача виправлено не було; зауважує, що відповідачем так і не було розглянуто клопотання позивача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Також у касаційній скарзі зазначено, що позивачем було направлено запит до відповідача про доступ до публічної інформації від 03.11.2021 з проханням надати рішення за результатами розгляду клопотання від 10.12.2020, на який було отримано відповідь від 09.11.2021 про те, що за результатом вирішення по суті справи №420/7591/21 буде розглянуто вищезазначене клопотання.
38. Таким чином, твердження про прийняття/неприйняття рішення Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області за результатами розгляду клопотання позивача від 10.12.2020 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є взаємовиключними.
39. Суд звертає увагу, що таке рішення відсутнє і в матеріалах справи.
40. Таким чином, в основу постанови суду апеляційної інстанції покладено обставину, яка не доведена належними доказами.
41. Пунктом 4 ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.
42. Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
43. Відповідно до п. 1-3 ч. 4 ст. 246 КАС України у мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Аналогічні вимоги щодо мотивованості оцінки аргументів у постанові суду апеляційної інстанції наведено у ч.3 ст. 322 КАС України.
44. Суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права - а саме, не було дотримано принципу адміністративного судочинства - офіційне з`ясування всіх обставин справи.
45. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
46. Згідно зі ст. 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
47. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
48. У ч. 4 цієї ж статті КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
49. Враховуючи те, що суд апеляційної інстанцій не дослідив належним чином подані сторонами докази та аргументи, не встановив обставини справи, справу слід направити на новий розгляд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Керуючись ст. 345 349 353 355 356 КАС України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі №420/7591/21 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб