09.10.2023

№ 428/12217/19

Постанова

Іменем України

06 липня 2021 року

м. Київ

справа № 428/12217/19

провадження № 61-3522св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), ВисоцькоїВ. С., Грушицького А. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 вересня 2020 року під головуванням судді Кордюкової Ж. І. та постанову Луганського апеляційного суду від 28 січня 2021 року у складі колегії суддів: Коновалової В. А., Карташової О. Ю., Луганської В. М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просила суд:

визнати звільнення незаконним та поновити її на рівнозначній посаді, а саме посаді начальника управління фінансового забезпечення (головного бухгалтера) Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області;

стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на її користь середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з 26 жовтня 209 року по дату поновлення на роботі.

В обґрунтування позову зазначила, що 15 січня 2015 року прийнята до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - ГУ ДСНС України у Луганській області) на посаду провідного фахівця відділу планування та фінансування управління економіки і фінансів.

Відповідно до наказу ГУ ДСНС України у Луганській області від 28 січня 2015 року № 16св з 02 лютого 2015 року переведена на посаду начальника управління економіки і фінансів ГУ ДСНС України у Луганській області.

На підставі наказу ГУ ДСНС України у Луганській від 26 вересня 2019 року № 343 її звільнено відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку з реорганізацією у ГУ ДСНС України у Луганській області.

Копію наказу про звільнення та трудову книжку отримала 26 вересня 2019 року.

Вважає, що наказ про її звільнення є незаконним і підлягає скасуванню, оскільки 25 квітня 2019 року та 26 вересня 2019 року відповідач ознайомив її з попередженням про наступне вивільнення з займаної посади за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, яке мало відбутись через проведення організаційно-штатних заходів внаслідок переведення відповідача зі штату № 13/260 на штат № 13/281.

Від запропонованих їй посад відмовилась, оскільки вони нижчі рівня її освіти, кваліфікації та стажу роботи, при цьому вакантна посада начальника управління фінансового забезпечення (головного бухгалтера) ГУ ДСНС України у Луганській області їй не пропонувалась, хоча вона мала переважне право залишення на роботі, яке не було враховане відповідачем. Її єдину звільнили з числа працівників ГУ ДСНС України у Луганській області та не залишили на роботі в штаті № 13/281.

Змін в організації виробництва і праці не було, а фактично відбулась внутрішня реорганізація юридичної особи шляхом створення в штатному розписі нового управління, посада начальника якого аналогічна за змістом і обсягом посадових обов`язків тій посаді, яку обіймала вона.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ДСНС України у Луганській області про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без задоволення.

Постановою Луганського апеляційного суду від 28 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 вересня 2020 року без змін.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтував рішення тим, що в ГУ ДСНС у Луганській області відбулись зміни в організації виробництва і праці. Відповідачем дотримано вимоги частини другої статті 40 та частин першої-третьої статті 49-2 КЗпП України щодо забезпечення гарантованих позивачу прав на сприяння у збереженні роботи та дотримання процедури звільнення.

ОСОБА_1 не була запропонована посада начальника управління фінансового забезпечення (головного бухгалтера) ГУ ДСНС у Луганській області, оскільки позивач не є атестованою особою, отже не відповідає новим кваліфікаційним вимогам, які пред`являються до цієї посади.

Суд вважав, що вимога позивача про поновлення на рівнозначній посаді начальника управління фінансового забезпечення (головного бухгалтера) ГУ ДСНС України у Луганській області, яку вона ніколи не обіймала, при тому, що її було звільнено з посади начальника управління економіки і фінансів (головного бухгалтера) ГУ ДСНС у Луганській області є необґрунтованою, оскільки ОСОБА_1 у випадку її незаконного звільнення мала бути поновлена саме на тій посаді, з якої звільнили, а не вимагати фактичного призначення судом на нову посаду, кваліфікаційним вимогам якої, вона не відповідає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 вересня 2020 року та постанову Луганського апеляційного суду від 28 січня 2021 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить оскаржувані судові рішення скасувати, а у справі ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі не передаючи справу на новий розгляд.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У поданій касаційній скарзі зазначає, що відповідач всупереч приписам частини третьої статті 32 КЗпП України не повідомив позивача про зміну істотних умов праці. Про зміну істотних умов праці позивач довідалась лише під час судового розгляду тому вважає, що відповідач навмисно не повідомив її про те, що посада, яку вона займала з спеціальним званням полковник служби цивільного захисту.

Вважає, що відповідачем, при звільненні її з роботи не було враховано її переважного права про залишення на роботі.

Посилається на те, що судами не було враховано тієї обставини, що наказ ДСНС України від 27 вересня 2018 року № 568 було змінено у частині затвердження штату наказом ДСНС України від 20 серпня 2019 року № 475 «Про здійснення організаційно-штатних заходів в організаційних структурах ДСНС», а тому як наслідок на час звільнення позивача його редакція втратила чинність, а тому штатний розпис, з яким позивача ознайомлювали станом на 25 квітня 2019 року був нечинним. Вказане змусило відповідача повторно - 26 вересня 2019 року повідомляти про те, що її посада підлягає скороченню, а тому звільнення позивача 26 вересня 2019 року свідчить про порушення її прав щодо строків про наступне вивільнення.

Запропонований позивачу перелік посад був неповний, оскільки в ньому була відсутня посада начальника управління фінансового забезпечення (головного бухгалтера) ГУ ДСНС України в Луганській області, яка була вакантна на той час.

Вказує, що станом на 25 квітня 2019 року не було встановлено вимог до кандидата на посаду начальника управління фінансового забезпечення (головного бухгалтера) ГУ ДСНС України в Луганській області щодо спеціальності, кваліфікації, професії, яким вона не відповідала, отже їй не було запропоновано всіх вакантних посад, що свідчить про упереджене ставлення до позивача.

Вважає, що висновки судів попередніх інстанцій не узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду у справі № 487/6407/16-ц та правовою позицією Верховного Суду України викладеній у постанові від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15.

Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2021 року представник ГУ ДСНС України в Луганській області - т. в. о. начальника, полковник служби цивільного захисту - Корчагін П. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, подану ОСОБА_1 , в якому у задоволенні касаційної скарги просив відмовити, посилаючись на необґрунтованість її доводів.

Представник відповідача вказував, що питання щодо визначення структури підприємства чи установи та питання про зміну організації виробництва та праці, скорочення штату або чисельності працівників відноситься до виключної компетенції власника.

Вважає, що відповідач належним чином виконав вимоги законодавства при звільненні працівника. Питання щодо наявності переважного права працівників у залишенні на роботі виникає у випадку скорочення однакових посад, проте посаду, яку обіймала позивач була єдиною у штатному розписі який діяв і відсутня у штатному розписі на час її звільнення.

Організаційно-штатні заходи в апараті відповідача проводились з метою запровадження нових кваліфікаційних вимог до осіб, що можуть обіймати посаду начальника Управління фінансового забезпечення і головного бухгалтера, і скорочення посади начальника Управління економіки і фінансів (головного бухгалтера) головного управління, що підлягає комплектуванню не атестованим працівником, що свідчить про скорочення штату.

Чинним законодавством здійснено розмежування працівників та осіб начальницького та рядового складу служби цивільного захисту. ОСОБА_1 до осіб рядового чи начальницького складу не відноситься, а тому на вакантну атестовану посаду начальника управління фінансового забезпечення (головний бухгалтер) - полковника служби цивільного захисту претендувати не могла.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із Сєвєродонецького міського суду Луганської області.

07 травня 2021 року цивільна справа № 428/12217/19 надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 02 лютого 2015 року ОСОБА_1 працювала на посаді начальника управління економіки і фінансів (головного бухгалтера) ГУ ДСНС України у Луганській області, що підтверджується записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

Наказом Державної служби України з Надзвичайних ситуацій «Про здійснення організаційно-штатних заходів в апарати Головного управління ДСНС України у Луганській області» № 568 від 27 вересня 2018 року затверджено штат № 13/281 управління ДСНС України у Луганській області (мирного часу) та Головне управління ДСНС України у Луганській області», що утримується на штаті 13/260 переведено на штат 13/281.

19 жовтня 2018 року у ГУ ДСНС України у Луганській області введено в дію штат № 13/281 «Головне управління ДСНС України у Луганській області (мирного часу)», переведено відповідача на новий штат, а штат №13/260 «Головне управління ДСНС України у Луганській області» скасовано, про що видано наказ «Про здійснення організаційно-штатних заходів» від 19 жовтня 2018 року № 386-НО.

25 квітня 2019 року ОСОБА_1 попереджено про майбутнє звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України з посиланням на наказ ДСНС України «Про здійснення організаційно-штатних заходів в апараті Головного управління ДСНС України у Луганській області» від 27 вересня 2018 року № 568, про що свідчить підпис ОСОБА_1 на попередженні про подальше звільнення.

Встановлено, що 25 квітня 2019 року позивач була ознайомлена з переліком вакантних посад ГУ ДСНС України у Луганській області, проте від запропонованих посад відмовилася у зв`язку з тим, що їй не запропонували посаду начальника управління фінансового забезпечення ГУ ДСНС України в Луганській області (а. с. 1, том 1).

25 квітня 2019 року та 26 вересня 2019 року відбулось засідання комісії з визначення переважного права залишення на службі (роботі), де розглядалось питання визначення переважного права залишення позивачки ОСОБА_1 на роботі.

Також, відповідачем 26 вересня 2019 року пропонувалися позивачу вакантні посади ГУ ДСНС України у Луганській області, проте остання відмовилась, оскільки вони не відповідають її кваліфікаційному рівню (а. с. 18, том 1).

Наказом ГУ ДСНС України у Луганській області від 26 вересня 2019 року № 343 ОСОБА_1 , начальника управління економіки і фінансів (головного бухгалтера) ГУ ДСНС у Луганській області, звільнено 26 вересня 2019 року за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України .

Апеляційним судом встановлено, що згідно штату № 13/260, який введений в дію наказом ДСНС України від 09 листопада 2015 року № 551, до складу Головного управління ДСНС України у Луганській області входило управління економіки і фінансів, в якому була одна посада начальника управління (головного бухгалтера) без спеціального звання, тобто посада вільного найму.

27 вересня 2018 року у ГУ ДСНС України у Луганській області введено в дію штат № 13/281 «Головне управління ДСНС України у Луганській області (мирного часу)», який затверджено наказом Державної служби України з Надзвичайних ситуацій «Про здійснення організаційно-штатних заходів в апарати Головного управління ДСНС України у Луганській області» від 27 вересня 2018 року № 568, переведено відповідача на новий штат, а штат № 13/260 «Головне управління ДСНС України у Луганській області» скасовано, про що видано наказ «Про здійснення організаційно-штатних заходів» від 19 жовтня 2018 року № 386-НО (а. с. 83, том 2).

В пункті 4.2. наказу ГУ ДСНС України у Луганській області «Про здійснення організаційно-штатних заходів» від 19 жовтня 2018 року № 386-НО зазначено про ознайомлення ОСОБА_1 начальника управління економіки і фінансів (головний бухгалтер) Головного управління зі скороченням посади.

Згідно штату № 13/281 «Головне управління ДСНС України у Луганській області (мирного часу)» в структурі ГУ ДСНС у Луганській області створено Управління фінансового забезпечення, в складі якого передбачено створення Відділу планування, фінансування та формування спеціального фонду та Відділу бухгалтерського обліку та звітності. В створеному Управлінні фінансового забезпечення передбачено посаду начальника управління (головного бухгалтера).

Разом з тим, наказом Державної служби України з Надзвичайних ситуацій «Про здійснення організаційно-штатних заходів в організаційних структура ДСНС» від 20 серпня 2019 року № 475 внесені зміни до штату 13/281 «Головне управління ДСНС України у Луганській області», в тому числі начальник Управління фінансового забезпечення (головний бухгалтер) повинен мати спеціальне звання полковник служби цивільного захисту.

Зазначені зміни до штату № 13/281 введені в дію наказом ГУ ДСНС України у Луганській області «Про здійснення організаційно-штатних заходів» від 03 вересня 2019 року № 233-НО.

На час звільнення ОСОБА_1 введена посада начальника Управління фінансового забезпечення (головний бухгалтер) була атестованою.

05 січня 2021 року Об`єднана профспілкова організація Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на засіданні при розгляді ухвали Луганського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року постановила, що при звільненні головного бухгалтера ГУ ДСНС України у Луганській області ОСОБА_1 профспілкова організація діяла в межах чинного законодавства згідно зі статтею 43-1 КЗпП України, відповідно до якої попередня згода на розірвання трудового договору виборним органом профспілкової організації не надається з тих підстав, що відповідно до статті 41-1 КЗпП України таке звільнення не потребує погодження з профспілковим органом.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 та 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06 листопада 1992 року зазначено що, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.

Суди встановили, що 27 вересня 2018 року у ГУ ДСНС України у Луганській області введено в дію штат №13/281 «Головне управління ДСНС України у Луганській області (мирного часу)», який затверджено наказом Державної служби України з Надзвичайних ситуацій «Про здійснення організаційно-штатних заходів в апарати Головного управління ДСНС України у Луганській області» від 27 вересня 2018 року № 568, переведено відповідача на новий штат, а штат №13/260 «Головне управління ДСНС України у Луганській області» скасовано, про що видано наказ «Про здійснення організаційно-штатних заходів» від 19 жовтня 2018 року № 386-НО .

Наказом Державної служби України з Надзвичайних ситуацій «Про здійснення організаційно-штатних заходів в організаційних структура ДСНС» від 20 серпня 2019 року № 475 внесені зміни до штату 13/281 «Головне управління ДСНС України у Луганській області», в тому числі начальник Управління фінансового забезпечення (головний бухгалтер) повинен мати спеціальне звання полковник служби цивільного захисту.

Ураховуючи викладені вище обставини, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що в ГУ ДСНС України у Луганській області відбулися зміни в організації виробництва і праці.

Відповідно до частини першої статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Тобто КЗпП України регулює трудові відносини всіх працівників, до кола яких особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, як спеціальні суб`єкти права, не належать, оскільки не перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а проходять саме службу цивільного захисту на умовах контракту.

Призначенню вільнонайманої особи на посаду начальницького складу передує подання такою особою заяви про прийняття на службу цивільного захисту з усіма необхідними документами до органу чи підрозділу, в якому така особа бажає проходити службу, після чого відповідний орган, вивчивши документи кандидата, складає висновок про прийняття на службу цивільного захисту та направляє його до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, яка приймає остаточне рішення про прийняття або неприйняття такого кандидата на службу з призначенням на посаду.

Суди правильно врахували, що у разі виникнення у позивача бажання поновитися на службі цивільного захисту, на атестованій посаді начальника управління економіки і фінансів (головного бухгалтера) - полковника служби цивільного захисту - їй необхідно б було письмово повідомити про це відповідача, з наданням відповідних документів для прийняття на службу цивільного захисту.

Вищенаведене узгоджується із правовою позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/20961/17 (провадження № 61-2899св19).

Апеляційний суд правильно вважав, що у ГУ ДСНС України у Луганській області відбулося скорочення штату працівників. Наказами Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 27 вересня 2018 року № 568 та від 20 серпня 2019 року № 475 посада вільного найму начальника управління економіки і фінансів (головний бухгалтер) вилучена та введена атестована посада начальника управління фінансового забезпечення (головний бухгалтер) - полковник служб цивільного захисту.

З огляду на вищенаведене Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що, оскільки ОСОБА_1 звільнена з вільнонайманої посади, а начальник Управління фінансового забезпечення (головний бухгалтер), на час звільнення позивача, повинен мати спеціальне звання полковник служби цивільного захисту, позивач не є атестованою особою, тому останній не була запропонована посада начальника Управління фінансового забезпечення (головний бухгалтер) ГУ ДСНС України в Луганській області.

Вищенаведеним спростовуються аналогічні за змістом доводи касаційної скарги.

Вищенаведене також підтверджує правильний висновок судів попередніх інстанцій про те, що робота ОСОБА_1 на посаді начальника Управління фінансового забезпечення (головний бухгалтер) ГУ ДСНС України у Луганській області є неможливою, оскільки вона не є атестованою особою, а отже, не відповідає новим кваліфікаційним вимогам, що висуваються до цієї посади.

З огляду на вказане колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 мала переважне право на залишенні на роботі, а саме на посаді начальника Управління фінансового забезпечення (головний бухгалтера) ГУ ДСНС України у Луганській області, а також доводи про те, що їй не було запропоновано всіх вакантних посад.

Частиною другою статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Статтею 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Оскільки обов`язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду, і які існували на день звільнення.

Суди також встановили, що 25 квітня 2019 року ОСОБА_1 було попереджено про майбутнє звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України з посиланням на наказ ДСНС України «Про здійснення організаційно-штатних заходів в апараті Головного управління ДСНС України у Луганській області» від 27 вересня 2018 року № 568, про що свідчить підпис ОСОБА_1 на попередженні про подальше звільнення.

25 квітня 2019 року позивач була ознайомлена з переліком вакантних посад ГУ ДСНС України у Луганській області, проте від запропонованих посад відмовилася у зв`язку з тим, що їй не запропонували посаду начальника управління фінансового забезпечення ГУ ДСНС України в Луганській області.

26 вересня 2019 року відповідачем пропонувалися позивачу вакантні посади ГУ ДСНС України у Луганській області, проте остання відмовилась, оскільки вони не відповідають її кваліфікаційному рівню.

Наказом ГУ ДСНС України у Луганській області № 343 від 26 вересня 2019 року ОСОБА_1 , начальника управління економіки і фінансів (головного бухгалтера) ГУ ДСНС у Луганській області, звільнено на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Таким чином з огляду на вищенаведене колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову та відхиляє доводи касаційної скарги про порушення прав позивача щодо строків повідомлення про наступне вивільнення та звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, адже такі доводи спростовуються матеріалами справи та правильно встановленими судами попередніх інстанцій обставинами.

Доводи касаційної про те, що висновки судів попередніх інстанцій не узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду у справі № 487/6407/16-ц та правовою позицією Верховного Суду України викладеній у постанові від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15 де вказано, що звільнення з підстав, зазначених у пункті 1 частини першої статті 40 КЗпП допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу колегія суддів відхиляє з тих підстав, що у справі, яка є предметом касаційного перегляду позивачу було запропоновано вакантні посади в ГУ ДСНС України в Луганській області, проте остання відмовилась він них, оскільки вони не відповідають її кваліфікаційному рівню, а на нову посаду начальника Управління фінансового забезпечення (головний бухгалтер) може претендувати лише особа, яка має спеціальне звання полковника служби цивільного захисту, яке у позивача відсутнє. Отже судами у цій справі встановлено дотримання відповідачем при звільненні ОСОБА_1 порядку вивільнення працівників.

Аргументи касаційної скарги про те, що у ГУ ДСНС України у Луганській області мали місце обумовлені реорганізацією зміни в організації виробництва і праці, які потягли введення нового штату та скорочення посади начальника управління економіки і фінансів (головний бухгалтер) ГУ ДСНС України у Луганській області колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

Як правильно вказував суд апеляційної інстанції зміна істотних умов праці, передбачена частиною третьою статті 32 КЗпП України, за своїм змістом не тотожна звільненню у зв`язку із зміною організації виробництва праці, скороченням чисельності або штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці.

Факт скорочення посади сам по собі виключає попередження за частиною третьою 32 КЗпП України та подальше звільнення за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України, оскільки відсутні передбачені частиною третьою статті 32 КЗпП України обставини.

Інші доводи касаційної скарги спростовуються встановленими судами фактами і обставинами, а також змістом правильно застосованих до спірних правовідносин норм матеріального закону.

При цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 вересня 2020 року та постанову Луганського апеляційного суду від 28 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко В. С. Висоцька А. І. Грушицький