№ 428/6337/18

Постанова

Іменем України

27 січня 2022 року

м. Київ

Справа № 428/6337/18

Провадження № 51 3809 км 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальні провадження, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018130370000979 від 13 квітня 2018 року, № 1201813037000-1601 від 09 липня 2018 року, щодо

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженцям. Кадіївка Луганської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого двічі судимого, останній раз за вироком Сєвєродонецькогоміського суду Луганської області від 29 травня 2018 року за ст. 185 ч. 2 КК України до 2років 2 місяців позбавлення волі,

за ст. 185 ч. 2 КК України,

за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на вирок Луганського апеляційного суду від 24 березня 2021 року щодо ОСОБА_6 .

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26 листопада 2018 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2роки 6 місяців.

На підставі ст. 71 ч. 1 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29 травня 2018 року йостаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 8 місяців. Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 вказано обчислювати з дня винесення вироку 26 листопада 2018 року. Зараховано ОСОБА_6 в строк призначеного за даним вироком, строк відбутого покарання, з моменту його затримання за попереднім вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29 травня 2018 рокупо день ухвалення цього вироку 26 листопада 2018 року. Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.

Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.

13 квітня 2018 року близько 11-30 години ОСОБА_6 , знаходячись на четвертому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_3 , зайшов в кабінет № 6, де побачив, що в кабінеті нікого не має, та, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, таємно, керуючись корисливим мотивом, взяв зі столу ноутбук марки «Lenovo», щоналежить ОСОБА_8 ,після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду, розмір якої за висновком судово-товарознавчої експертизи становить 4 500грн.

Крім того, 06 червня 2018 року приблизно о 14-25 годині ОСОБА_6 , перебуваючи надругому поверсі приміщення Управління Пенсійного фонду України вм.Сєвєродонецьку, вул. Шевченко, 9, зайшов у кабінет № 215, де побачив, що там нікого немає, та,переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, таємно, керуючись корисливим мотивом, взяв зі столу мобільний телефон марки «Samsung Galaxy А7» і гаманець із грошовими коштами, які належать ОСОБА_9 , після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном навласний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на суму 7353грн.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 28 травня 2019 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишено без задоволення, апеляційну скаргу прокурора задоволено частково. Вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26листопада 2018 року стосовно ОСОБА_6 за ст. 185 ч. 2 КК України змінено, виключено із резолютивної частини вироку посилання суду щодо зарахування устрок призначеного ОСОБА_6 за цим вироком покарання строку відбутого покарання запопереднім вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від29травня 2018 року з моменту його затримання за попереднім вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29 травня 2018 року по26листопада 2018 року. Початок строку відбування покарання за ухваленим вироком ОСОБА_6 вказано обчислювати з 28 травня 2019 року. В іншій частині вирок суду залишено без зміни.

Постановою Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12лютого2020року частково задоволено касаційну скаргу прокурора, скасовано ухвалу Луганського апеляційного суду від 28 травня 2019 року щодо ОСОБА_6 , вчастині виключення із вироку Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26 листопада 2018 року посилання щодо зарахування у строк призначеного покарання строку попереднього ув`язнення, і призначено новий розгляд усуді апеляційної інстанції. У решті судове рішення залишено без зміни.

Вироком Луганського апеляційного суду від 24 березня 2021 року частково задоволено апеляційну скаргу першого заступника прокурора Луганської області ОСОБА_10 , вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської обл. від 26 листопада 2018 року щодо ОСОБА_6 за ст. 185 ч. 2 КК України в частині призначення покарання скасовано та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 вказано обчислювати з 24 березня 2021 року.

На підставі ст. 534 ч. 1 КПК України зараховано в строк призначеного за цим вироком покарання строк перебування ОСОБА_6 у ДУ «Старобільській слідчий ізолятор» у зв`язку з розглядом цього кримінального провадження з 09.09.2018 р. по 29.12.2018 р. включно, з 19.03.2019 р. до 19.08.2019 р. включно та з 29.07.2020 р. по 23.03.2021 р. включно.

Запобіжний захід у кримінальних провадженнях № 12018130370000979 від 13.04.2018 р. та № 12018130370001601 від 09.07.2018 р. обвинуваченому ОСОБА_6 органом досудового розслідування та судом не обирався.

Віншій частині вирок суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник просить змінити вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_6 та зарахувати в основний строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 29 травня 2018 року по 24 березня 2021 року, тобто з моменту затримання по день винесення рішення Луганським апеляційним судом. Вважає, що апеляційним судом безпідставно не зараховано у строк призначеного за цим вироком ОСОБА_6 покарання термін його перебування в Державній установі «Харківська виправна колонія (№ 43)», а саме: з 26 липня 2018 року по 08 вересня 2018 року, з 30 грудня 2018 року по 18 березня 2018 року, з 20 серпня 2019 року по 28 липня 2020 року, що підтверджується наявними в матеріалах його особової справи довідками.

Заперечень на касаційну скаргу захисника від інших учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

В судовому засіданні прокурор вважав касаційну скаргу необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост. 94цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Обґрунтованість засудження ОСОБА_6 та правильність кваліфікації його дій за ст. 185 ч. 2 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до ст. 72 ч. 5 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської обл. від 29 травня 2018 року ОСОБА_6 був засуджений за ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць. На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15 березня 2018 року у виді позбавлення волі строком 1 місяць та остаточно призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки 2 місяці. При цьому запобіжний захід ОСОБА_6 було залишено у виді домашнього арешту, а строк відбування покарання вказано обчислювати з дня його затримання.

За наданою ДУ «Старобільський слідчий ізолятор» інформацією на відповідний запит апеляційного суду, ОСОБА_6 був затриманий 17 липня 2018 року Сєвєродонецьким ВП ГУНП в Луганській області на підставі вироку Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29 травня 2018 року і з цього дня обраховувався початок відбування ним покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки 2 місяці.

Станом на 24 березня 2021 року засуджений ОСОБА_6 відбув призначене йому покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29 травня 2018 року, а в даному кримінальному провадженні (справа № 428/6337/18, кримінальні провадження № 12018130370000979 від 13 квітня 2018 року та № 1201813037000-1601 від 09 липня 2018 року) ОСОБА_6 запобіжний захід не обирався.

Апеляційним судом також встановлено, що ОСОБА_6 , який відбував покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29 травня 2018 року, ухвалами суду від 31 липня 2018 року та від 29 грудня 2018 року ( т. 1, а. п. 29, 49), був залишений у Старобільському слідчому ізоляторі для розгляду вказаного кримінального провадження та перебував у слідчому ізоляторі з 09 вересня 2018 року до 29 грудня 2018 року.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року (т. 1, а.п. 92-93) ОСОБА_6 був залишений у Старобільському слідчому ізоляторі для розгляду вказаного кримінального провадження, де він перебував з 19 березня 2019 року до 19 серпня 2019 року.

Крім того, під час нового розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції ухвалою Луганського апеляційного суду від 28 лютого 2020 року (т. 2, а. п. 186) ОСОБА_6 був залишений у Старобільському слідчому ізоляторі для розгляду вказаного кримінального провадження, де він перебував з 29 липня 2020 року до 23 березня 2021 року.

Врахувавши вказані обставини та приписи ст. 534 КПК України, апеляційний суд правильно зарахував йому вищезазначені періоди перебування під вартою у слідчому ізоляторі в термін відбування покарання як таких, що були пов`язані із необхідністю розгляду вказаного кримінального провадження.

Отже, вирок суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст.ст. 370 420 КПК України.

При цьому, безпідставними є доводи касаційної скарги захисника щодо необхідності також зарахувати ОСОБА_6 у строк основного покарання періоди його перебування під вартою в ДУ «Харківська виправна колонія (№ 43)» з 26 липня 2018 року по 08 вересня 2018 року, з 30 грудня 2018 року по 18 березня 2018 року, з 20 серпня 2019 року по 28 липня 2020 року, оскільки він перебував у вказаній установі на виконання попереднього вироку від 29 травня 2018 року щодо нього, де відбував покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 2 місяці, а не у зв`язку із його участю у вказаному кримінальному провадженні.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, також не виявлено.

Враховуючи зазначене, підстав для задоволення касаційної скарги, зміни вироку апеляційного суду щодо ОСОБА_6 та зарахування йому в основний строк покарання попереднього ув`язнення з 29 травня 2018 року по 24 березня 2021 року, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 436 438 КПК України, Суд

ухвалив:

Вирок Луганського апеляційного суду від 24 березня 2021 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу його захисника - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_11 ОСОБА_3