Постанова
Іменем України
16 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 428/9103/18
провадження № 61-4573св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - Петропавлівська селищна рада Станично-Луганського району Луганської області,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Жердєвим Сергієм Миколайовичем, на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 травня 2020 року, ухвалене у складі судді Максименко О. Ю., та постанову Луганського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Лозко Ю. П., Коновалової В. А., Кострицького В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року Петропавлівська селищна рада Станично-Луганського району Луганської області (далі - Петропавлівська селищна рада) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків у розмірі 399 265,84 грн.
Позовна заява мотивована тим, що 26 вересня 2012 року між Петрівською селищною радою та приватним підприємством «Блиц-Буд» укладений договір про закупівлю робіт за кошти місцевого бюджету № 157 на здійснення робіт за об`єктом «Реконструкція каналізаційного колектора, мережі та каналізаційної насосної станції смт Петрівка Станично-Луганського району Луганської області». Ціна договору склала 5 049 766,86 грн, у тому числі ПДВ - 841 627,81 грн.
Згідно з вказаним договором підписані акти приймання виконаних робіт: № 4 від 20 грудня 2012 року на суму 158 494,80 грн, № 1 від 25 квітня 2013 року на суму 297 715,20 грн, № 2 від 25 квітня 2013 року на суму 152 660,40 грн, № 3 від 24 травня 2013 року на суму 1 019 763,60 грн, № 1 від 01 липня 2013 року на суму 155 325,60 грн, № 1 від 05 вересня 2013 року на суму 132 672,00 грн, № 1 від 01 жовтня 2013 року на суму 211 708,80 грн.
Відповідно до договору № 36 від 21 березня 2013 року, укладеного між Петрівською селищною радою та товариством з обмеженою відповідальністю «БУД-ВІК» в особі генерального директора ОСОБА_1, остання здійснювала технічний нагляд та приймання виконаних робіт за об`єктом «Реконструкція каналізаційного колектора, мережі та каналізаційної насосної станції смт Петрівка Станично-Луганського району Луганської області», достовірно знаючи, що за вказаним об`єктом роботи виконані не в повному обсязі, своїми підписами та печаткою затвердила вищевказані акти приймання виконаних робіт.
У подальшому на підставі договору № 157 від 26 вересня 2012 року та актів виконаних робіт, погоджених сторонами та інженером з технічного нагляду ОСОБА_1 , Петрівською селищною радою складені у повному обсязі платіжні доручення та безпідставно через Управління Державної казначейської служби України у Станично-Луганському районі Луганської області перераховані бюджетні кошти підрядній організації ПП «Блиц-Буд».
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1346/1353 від 11 листопада 2016 року вартість робіт, які не виконувались згідно з актом комісії з «Реконструкція каналізаційного колектора, мережі та каналізаційної насосної станції смт Петрівка Станично-Луганського району Луганської області», склала 399 265,84 грн.
Внаслідок зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права - генеральним директором ТОВ «БУД-ВІК» ОСОБА_1 спричинено тяжкі наслідки Петропавлівській селищній раді, а саме спричинено майнову шкоду на загальну суму 399 265,84 грн.
Вироком Біловодського районного суду Луганської області від 22 березня 2018 року у справі № 408/1005/18 вина ОСОБА_1 повністю доведена та її дії кваліфіковані за частиною другою статті 364-1 КК України, як зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права, що спричинило тяжкі наслідки.
ОСОБА_1 в судовому засіданні визнала себе винною у повному обсязі, підтвердила всі обставити вчиненого нею злочину. У скоєному кримінальному правопорушенні щиро розкаялася та була засуджена до покарання у виді штрафу в розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 13 600,00 грн з позбавленням права обіймати адміністративні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності строком на три місяці.
З урахуванням зазначеного, Петропавлівська селищна рада просила стягнути з ОСОБА_2 матеріальні збитки у розмірі 399 265,84 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року, позов Петропавлівської селищної ради задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Петропавлівської селищної ради завдані матеріальні збитки у сумі 399 265,84 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач довів спричинення винними діями ОСОБА_1 матеріальної шкоди Петропавлівській селищній раді у заявленому розмірі, а відповідач не спростувала заподіяння цієї шкоди не з її вини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У березні 2021 року ОСОБА_1 в особі адвоката Жердєва С. М. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що у провадженні Біловодського районного суду Луганської області перебуває справа № 408/3308/18-к про той самий предмет і з тих саме підстав, а саме в рамках цієї справи пред`явлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 матеріальних збитків у сумі 399 265,84 грн, а тому дійшли передчасного висновку про стягнення вказаних коштів з ОСОБА_1 .
Підставами касаційного оскарження рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 травня 2020 року та постанови Луганського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме відносинах, що стосуються розгляду позовної заяви, що подана на підставі положень ЦПК України, про стягнення матеріальних збитків з особи, відносно якої вже було подано цивільний позов в рамках кримінального провадження (пункт 3 частини 2 статті 389 ЦПК України).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2021 року Петропавлівська селищна рада подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Вироком Біловодського районного суду Луганської області від 22 березня 2018 року у справі № 408/1005/18-к ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364-1 КК України та призначено їй покарання у виді штрафу в розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 13 600,00 грн в дохід держави з позбавленням права обіймати адміністративні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності строком на три місяці.
За змістом мотивувальної частини вказаного вироку, судом встановлено, що внаслідок зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права - генеральним директором ТОВ «БУД-ВІК» ОСОБА_1 спричинено тяжкі наслідки Петропавлівській селищній раді, а саме спричинено майнову шкоду на загальну суму 399 265,84 грн.
Вироком Апеляційного суду Луганської області від 15 серпня 2018 року у справі № 408/1005/18-к вирок Біловодського районного суду Луганської області від 22 березня 2018 року, яким ОСОБА_1 визнана винною та засуджена за частиною другою статті 364-1 КК України, скасовано у частині призначеного додаткового покарання.
Ухвалено новий вирок, яким призначено ОСОБА_1 , яка визнана винною за частиною другою статті 364-1 КК України, додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати адміністративні посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, строком на один рік.
В іншій частині вирок залишено без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно з частиною першою статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до частин першої та другої статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Згідно з частиною шостою статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.
Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.
Суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.
З огляду на викладене, встановлені у кримінальній справі обставини є обов`язковими для суду, що вирішує зазначений цивільній спір з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Вироком Біловодського районного суду Луганської області від 22 березня 2018 року у справі № 408/1005/18-к встановлено, що внаслідок зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права - генеральним директором ТОВ «БУД-ВІК» ОСОБА_1 спричинено тяжкі наслідки Петропавлівській селищній раді, а саме спричинено майнову шкоду на загальну суму 399 265, 84 грн.
Відповідно до частини сьомої статті 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.
Зазначеною процесуальною нормою не позбавлено особу, яку не було залучено потерпілою особою в кримінальному провадженні, заявляти вимоги про відшкодування шкоди внаслідок неправомірних дій іншої особи, яку визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення.
Установивши, що факт заподіяння майнової шкоди позивачу та її розмір внаслідок вчинення злочину відповідачем встановлено судом у кримінальному провадженні, вирок суду набрав законної сили, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Петропавлівської селищної ради завданих матеріальних збитків у сумі 399 265,84 грн.
Доводи касаційної скарги про порушення судами положень 44 175 257 ЦПК України, оскільки у провадженні Біловодського районного суду Луганської області перебуває справа № 408/3308/18-к про той самий предмет і з тих саме підстав, є безпідставними, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той саме предмет і з тих саме підстав.
Тобто необхідна наявність водночас трьох складових: тотожних сторін спору; тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, якими обґрунтовується звернення до суду.
Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає розгляду таких позовів.
Згідно з листом першого заступника керівника Луганської місцевої прокуратури № 2 Луганської області від 24 лютого 2020 року Луганською місцевою прокуратурою № 2 Луганської області 31 липня 2018 року до Біловодського районного суду Луганської області спрямовано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018130570000104 від 27 лютого 2018 року стосовно посадової особи Петропавлівської селищної ради за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України. Також, разом із обвинувальним актом до суду спрямовано цивільний позов, який заявлений прокурором у рамках кримінального правопорушення в інтересах Петропавлівської селищної ради про стягнення завданої шкоди кримінальним правопорушенням у сумі 399 265,84 грн (а. с. 163).
Згідно з даними з Єдиного державного реєстру судових рішень у провадженні Біловодського районного суду Луганської області перебуває справа № 408/3308/18-к за обвинуваченням ОСОБА_3 за частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України (кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12018130570000104).
За таких обставин цивільний позов, який заявлений прокурором у рамках кримінального правопорушення в інтересах Петропавлівської селищної ради про стягнення завданої шкоди кримінальним правопорушенням у сумі 399 265,84 грн у справі № 408/3308/18-к, не є тотожним позову у справі, яка переглядається.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судових рішень, Верховний Суд не встановив.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Жердєвим Сергієм Миколайовичем, залишити без задоволення.
Рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 травня 2020 року та постанову Луганського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник