№ 433/2401/15-ц

Постанова

Іменем України

10 березня 2021 року

м. Київ

справа № 433/2401/15-ц

провадження № 61-1334св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Фогель Володимир Володимирович, на рішення Апеляційного суду Луганської області від 08 вересня 2016 року у складі колегії суддів: Стахової Н. В., Фарятьєва С. О., Карайван Т. Д.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі -ПАТ «Дельта Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 27 червня 2008 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» (далі - ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 1201/0608/71-026 про надання кредиту в сумі 20 879,60 дол. США на строк з 27 червня 2008 року до 27 червня 2040 року.

На забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором 27 червня 2008 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 укладений договір поруки № 1201/0608/71-026-р-1.

25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладений договір відступлення права вимоги за кредитними зобов`язаннями, у тому числі і за кредитним та забезпечувальним договорами, укладеними з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Позивач посилався на те, що відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконав.

Ураховуючи викладене, ПАТ «Дельта Банк» просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором станом на 28 липня 2015 року у сумі 378 585,16 грн, з яких сума заборгованості за кредитом - 333 007,36 грн, сума заборгованості за відсотками - 45 577,80 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 19 квітня 2016 року у складі судді Крівоклякіної Н. В. у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не надав розгорнутого розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором. Крім того, позивач не надав доказів того, що ПАТ «Дельта Банк» набув право вимоги за кредитним договором, оскільки не надав доказів на підтвердження надання відповідачу грошових кошти у вигляді кредиту як це передбачено умовами кредитного договору.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 08 вересня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» задоволено.

Рішення Троїцького районного суду Луганської області від 19 квітня 2016 року скасовано.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором від 18 вересня 2007 року № 1201/0608/71-026, укладеним між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 , у сумі 378 585,16 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 333 007,36 грн, заборгованості за відсотками у сумі 45 577,80 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позичальник і поручитель належним чином не виконали взяті на себе зобов`язання за кредитним договором та договором поруки, унаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, розмір якої відповідає умовам договору. У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, з нього та з поручителя ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк»» підлягає солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Фогель В. В., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

У листопаді 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що надана позивачем довідка про наявність заборгованості відповідачів за кредитним договором від 27 червня 2008 року № 1201/0608/71-026 не є належним доказом на підтвердження наявності заборгованості, оскільки не містить розгорнутого розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що банк виконав зобов`язання щодо надання відповідачу грошових коштів, як це передбачено умовами кредитного договору.

Крім того, розгляд справи в суді апеляційної інстанції проведений без його участі та належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Відзив на касаційну скаргу позивач до суду не подавав.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Фогель В. В., підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

27 червня 2008 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 1201/0608/71-026, за умовами якого останній отримав кредит у сумі 19 000,00 доларів США на строк з 27 червня 2008 року по 27 червня 2040 року та зобов`язався повернути кредит, сплачувати відсотки за користування отриманими коштами у розмірі 11,9 % річних за весь строк фактичного користування кредитом згідно із графіком погашення кредиту, який є додатком № 1 до кредитного договору № 1201/0608/71-026 та його невід`ємною частиною.

20 червня 2011 року внесено зміни до кредитного договору, за умовами якого банк має право надавати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 20 879,60 дол. США на строк до 27 червня 2040 року включно.

20 червня 2011 року внесено зміни до кредитного договору, за умовами якого сторони домовилися, що позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі:

підпункт 1.3.1 пункту 1.3 - 11,9 % річних за період від дати укладення договору по 20 червня 2011 року включно;

підпункт 1.3.2 - 7 % за період користування кредитом з 21 червня 2011 року по 09 травня 2012 року;

підпункт 1.3.3 - 10 % річних за період користування кредитом з 10 травня 2012 року по 09 травня 2013 року;

підпункт 1.3.4 - 12,80 % річних за період користування кредитом з 10 травня 2013 року по 27 червня 2040 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором 27 червня 2008 року за вказаним кредитним договором між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 укладений договір поруки № 1201/0608/71-026-р-1, за яким остання взяла на себе зобов`язання відповідати перед банком за виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором про надання кредиту від 27 червня 2008 року № 1201/0608/71-026.

25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладений договір відступлення права вимоги за кредитними зобов`язаннями, у тому числі і за кредитним та забезпечувальним договорами, укладеними з відповідачами.

Відповідно до акта приймання-передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу права вимоги від 25 травня 2012 року від ПАТ «Сведбанк» до ПАТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги за кредитним договором від 27 червня 2008 року № 1201/0608/71-026, укладеним з ОСОБА_1 та договором поруки № 1201/0608-71-026-р-1, укладеним з ОСОБА_2 .

У період з липня 2014 року до дня розгляду справи ОСОБА_1 не сплачував заборгованість за кредитом та відсотками за користування ним, унаслідок чого станом на 28 липня 2015 року виникла заборгованість у сумі 378 585,16 грн, з яких сума заборгованості за кредитом - 333 007,36 грн, сума заборгованості за відсотками - 45 577,80 грн.

Постановою Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 березня 2015 року № 51 у ПАТ «Дельта Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію. Призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В. В.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до частини другої статті 6 ЦПК України 2004 року ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи.

Згідно з частиною першою статті 158 ЦПК України 2004 року розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов`язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Перевіряючи явку в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, суд установлює, чи повідомлені ті, хто не з`явився, про час і місце судового засідання з дотриманням вимог закону, чи вручені особам, які беруть участь у справі, судові повістки в строк, визначений частиною четвертою статті 74 ЦПК України 2004 року.

За змістом статті 74 ЦПК України 2004 року судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.

Судом установлено, що відомості щодо належного повідомлення ОСОБА_1 у матеріалах справи відсутні.

Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, ОСОБА_1 посилався на те, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

У матеріалах справи (т. 2, а.с. 71) міститься лист, адресований ОСОБА_1 , яким йому надсилалась повістка про призначення до розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Разом з тим матеріали не містять рекомендованого повідомлення про вручення ОСОБА_1 повістки про призначення до розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» від 08 квітня 2010 року наголошується на принципі рівності сторін як одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Згідно з частиною першою статті 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.

Таким чином, суд апеляційної інстанції порушив право ОСОБА_1 знати про час і місце розгляду його справи (частина друга статті 6 ЦПК України 2004 року), що є порушенням права на доступ до правосуддя та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Віктор Назаренко проти України» від 03 жовтня 2017 року та у справі «Лазаренко та інші проти України» від 27 червня 2017 року).

За таких обставин доводи касаційної скарги про неналежне повідомлення про розгляд справи в суді є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження.

Оскільки ОСОБА_1 обґрунтовує доводи касаційної скарги тим, що апеляційний суд не повідомляв його про розгляд справи і ця обставина підтверджується матеріалами справи, тому оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції підлягає обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Оскільки позивач пред?явив позов про солідарне стягнення кредитної заборгованості, то з урахуванням положень частин третьої статті 400 ЦПК України судове рішення апеляційного суду підлягає скасуванню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Керуючись статтями 400 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Фогель Володимир Володимирович, задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Луганської області від 08 вересня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк