ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 440/1385/19
адміністративне провадження № К/9901/29997/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Юрченко В.П., Гімона М.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства ''Зовнішторг'' до Головного управління ДФС у Полтавській області (правонаступник - Головне управління ДПС у Полтавській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Приватного підприємства ''Зовнішторг'' на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 (суддя - Головко А.Б.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 (головуючий суддя - Гуцал М.І., судді - Донець Л.О., Бенедик А.П.),
У С Т А Н О В И В :
У квітні 2020 року Приватне підприємство ''Зовнішторг'' (далі - ПП ''Зовнішторг'', Підприємство, позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - ГУ ДФС, відповідач), в якій просило: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) або відмову в такій реєстрації, про внесення ПП ''Зовнішторг'' до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 27.09.2018 №33; зобов`язати ГУ ДФС виключити ПП ''Зовнішторг'' з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Обґрунтовуючи позов, позивач вказав на протиправність рішення відповідача про включення його до переліку ризикових платників податків у зв`язку із тим, що податкова інформація щодо відсутності його контрагентів за місцезнаходженням та щодо їх участі у сумнівних операціях неконкретна, не ґрунтується на об`єктивно встановлених обставинах, оскільки їх перевірки не проведені.
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 31.07.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019, в задоволенні позову ПП ''Зовнішторг'' відмовив.
Судові рішення про відмову в позові вмотивовані тим, що дії ГУ ДФС щодо внесення до інтегрованої системи результатів засідання комісії від 27.09.2018 (за результатами якої не приймалось рішення про відмову в реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для позивача і не порушують його права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується органами ДФС для здійснення функції податкового контролю. Внесення до інформаційних систем податкової інформації щодо відповідності позивача критеріям ризиковості є одним із заходів зі збирання, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій і завдань; протокол засідання комісії не є рішенням контролюючого органу, яке змінює правовий статус позивача.
У касаційній скарзі ПП ''Зовнішторг'' просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що включення Підприємства до переліку ризикових платників податків спричинило для нього негативні наслідки, а саме: зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, що свідчить про обмеження (порушення) його прав.
Заперечуючи проти касаційної скарги у відзиві на скаргу, Головне управління ДПС у Полтавській області (правонаступник ГУ ДФС у Полтавській області; ГУ ДПС) просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від 15.01.2020 №460-ІХ (Закон набрав чинності з 08.02.2020), відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, обґрунтування заперечень відповідача на касаційну скаргу, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, згідно з протоколом від 27.09.2018 засідання Комісії ГУ ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, ПП «Зовнішторг» було включено до переліку ризикових платників податків, як таке, що відповідає пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків, визначених в листі Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, оскільки стосовно Підприємства у контролюючого органу є інформація, що свідчить про здійснення ним ризикових операцій. Висновок Комісії вмотивований тим, що за результатами податкового контролю зібрано податкову інформацію про те, що ПП ''Зовнішторг'' має господарські взаємовідносини з постачальниками товарів (послуг), щодо яких встановлено, що вони відсутні за місцезнаходженням, приймали участь у ризикових операціях із декларуванням сумнівного ПДВ без встановлення джерела походження реалізованих товарів (послуг). За результатами аналізу ЄРПН встановлено, що протягом 2018 року ПП ''ТехМаш'' зареєструвало податкові накладні на адресу ПАТ "Арселорміттал Кривий Ріг" з номенклатурою ''надання послуги з організації робіт по складуванню розкривних скельних порід кар`єра №2-біс у вироблений простір кар`єру №1» з використанням екскаватора ЕШ 11/70 Рудоуправління гірничого департаменту ПАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг" на загальну суму ПДВ 2904 тис. грн. Послуги із суборенди вказаного екскаватора із нарахуванням ПДВ в загальній сумі 2073 тис. грн придбавались ПП ''ТехМаш'' у ТОВ "Кавіста", ТОВ ''Буд-Інженерія'', ТОВ ''Дарджест'', ТОВ ''Стальстандарт'', ТОВ ''ВВП Холдинг". У свою чергу вказані постачальники ПП "ТехМаш" придбали послуги з оренди цього ж екскаватора у ПП ''Зовнішторг'' (сума нарахованого ПДВ в ціні послуг - 342 тис. грн). До Управління Держпраці у Полтавській області був направлений запит від 10.01.2018 №401/10/16-31-07-03-24 про надання інформації щодо реєстрації екскаватора ЕШ 11/70, на який отримано відповідь від 18.01.2018 №08-11/295, що реєстраційні дії відносно цього екскаватора не вчинялися.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають зазначеним вимогам.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (далі - ПК) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).
Згідно з пунктом 71.1 статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Порядок збору податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючими органами встановлений статями 72, 73 ПК.
Відповідно до статті 74 ПК податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 3, 5, 6, 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165) (далі - Порядок), передбачено здійснення автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків. Податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Так само, зупиняється реєстрація, якщо за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку.
Моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється на підставі аналізу податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС, за алгоритмом, встановленим пунктом 3 Порядку.
Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням норм ПК та неможливості здійснення операції з постачання товарів (послуг), щодо яких складено податкову накладну/розрахунок коригування, та/або у ймовірності уникнення платником податку виконання податкового обов`язку.
Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.
Обов`язковою ознакою рішення, дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають для них обов`язковий характер.
Дії ж контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання комісії, яка вирішує питання реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН), мають характер службової діяльності відповідних службових осіб по інформаційно-аналітичному забезпеченню діяльності цього органу. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів для виконання покладених на них функцій та завдань з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.
Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
Верховним Судом вже зроблено висновок щодо застосування наведених вище норм у подібних правовідносинах (зокрема, в постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №480/4006/18, від 03.03.2020 у справі №240/3665/19, від 05.08.2020 у справі №520/5692/19, від 21.08.2020 №520/6051/19).
Згідно з висновком Верховного Суду використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДФС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. Безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, не порушує права та інтереси позивача. Віднесення Комісією контролюючого органу позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку відповідних письмових пояснень та запитуваних копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування є підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи таке рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом своїх прав. У межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Підстав для відступу від наведеної правової позиції щодо застосування норми права у подібних правовідносинах Верховний Суд у цій справі не знаходить.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) при виборі і застосування норми до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми права, що регулюють спірні правовідносини, та спір у цій справі вирішили правильною.
Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
У зв`язку з утворенням юридичних осіб публічного права територіальних органів ДПС та реорганізації деяких територіальних органів ДФС шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДПС згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 здійснено процесуальну заміну відповідача (Головне управління ДФС у Полтавській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області) відповідно до частини першої статті 52 КАС.
Керуючись статтями 52 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємства ''Зовнішторг'' залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЄ.А. Усенко В.П. Юрченко М.М. Гімон