19.08.2023

№ 440/15341/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 440/15341/21

адміністративне провадження № К/990/19660/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Білак М.В., Єресько Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 440/15341/21

за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Луганській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2023 року (головуючий суддя - Калиновський В.А., судді: Мінаєва О.М., Кононенко З.О.),

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

18 листопада 2021 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області (далі - УДМС в Луганській області), у якій просив:

- визнати неправомірними (протиправними) дії УДМС в Луганській області, якими припинено громадянство України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набутого згідно з рішенням від 04 березня 2015 року УДМС України в Луганській області;

- скасувати рішення відповідача від 31 серпня 2016 року, яким скасовано рішення УДМС України в Луганській області від 04 березня 2015 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» та оформленого довідкою № 44/91 про реєстрацію особи громадянином України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31 серпня 2016 року УДМС в Луганській області прийнято рішення про скасування рішення від 04 березня 2015 року про оформлення набуття громадянства України громадянином Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спірне рішення позивач уважає незаконним, прийнятим з порушенням вимог Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень та Закону України «Про громадянство України», оскільки станом на момент прийняття рішення про оформлення набуття позивачем громадянства УДМС в Луганській області перевірялись надані документи, будь-яких порушень законодавства встановлено не було. Таким чином, обґрунтування відповідачем рішення про скасування громадянства ОСОБА_1 свідомим поданням неправдивих документів не відповідає дійсності.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2022 року позов задоволено повністю.

28 липня 2022 року УДМС в Луганській області засобами електронного зв`язку звернулося до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою від 01 листопада 2022 року суд апеляційної інстанції витребував матеріали справи №440/15341/21 з Полтавського окружного адміністративного суду.

06 березня 2023 року Другий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги скаржнику, яка мотивована тим, що скарга подана до суду не у спосіб, визначений процесуальним законом.

08 березня 2023 року відповідач через підсистему «Електронний суд» удруге подав апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2022 року, в якій заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою від 16 березня 2023 року суд апеляційної інстанції повторно витребував матеріали справи № 440/15341/21 з Полтавського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання УДМС в Луганській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити, визнано неповажними вказані в клопотанні причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2022 по справі № 440/15341/21, апеляційну скаргу УДМС в Луганській області залишено без руху з наданням десятиденного строку з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надіслання до суду: вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.

04 травня 2023 року відповідачем на виконання вимог ухвали суду подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Наведені у поданій заяві аргументи заявника полягали у тому, що оскаржуване судове рішення надійшло до особистого кабінету УДМС в Луганській області у підсистемі «Електронний суд» 15 травня 2022 року. Строк для подачі апеляційної скарги закінчився 15 червня 2023 року. Однак, у зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану з 24 лютого по 13 липня 2022 року та простоєм у роботі УДМС в Луганській області, в апелянта була відсутня можливість своєчасно ознайомитися з повним текстом рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2022 року у справі 440/15341/21 та подати апеляційну скаргу.

Ухвалою від 09 травня 2023 року Другий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання УДМС в Луганській області про поновлення строку та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2022 по справі № 440/15341/21.

ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

31 травня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга УДМС в Луганській області, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

У скарзі зазначено, що УДМС у Луганській області пропущено строк для подання першої апеляційної скарги від 27 липня 2022 року № 4401.8-1846/44.1-22 з поважних причин, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення апелянта, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами. Зокрема, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» наказом ДМС України від 24 лютого 2022 року №43 «Про зупинення роботи органів ДМС, підприємств та установ, що входять до сфери управління ДМС» оголошено з 25 лютого 2022 року простій для територіальних органів/підрозділів ДМС, який у відповідача тривав до 13 липня 2022 року. Більше того, з 24 лютого 2022 року та по теперішній час УДМС у Луганській області не має можливості здійснювати свою службову діяльність за офіційною юридичною адресою на тимчасово окупованій території: АДРЕСА_1 .

Таким чином скаржник зауважує, що в УДМС у Луганській області була відсутня можливість своєчасно, у строк до 14 червня 2022 року, ознайомитися з повним текстом рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2022 року у справі №440/15341/21 та подати до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на це рішення з поважних причин, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення апелянта, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами для своєчасної реалізації права щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, оскільки період простою не передбачає можливості виконання посадових обов`язків.

Однак, приймаючи оскаржувану ухвалу суд апеляційної інстанції залишив указані факти поза увагою, тим самим проігнорував конкретні обставини, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та які були зазначені у заяві УДМС в Луганській області від 04 травня 2023 року № 4401.8-1004/4401.8-23 про поновлення строку апеляційного оскарження та визнання поважними причин його пропуску.

На тлі цього заявник вказує, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, оскільки не прийнято до уваги обґрунтовані докази УДМС в Луганській області, що призвело до прийняття незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвалою від 18 липня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

У зв`язку з відпусткою судді Загороднюка А.Г., який входить до складу колегії суддів, визначеної для розгляду касаційної скарги № К/990/19660/23, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, здійсненого на підставі розпорядження № 1351/0/78-23 від 14 серпня 2023 року, визначено новий склад суду для розгляду вказаної касаційної скарги: головуючий суддя - Соколов В.М., судді: Білак М.В., Єресько Л.О.

Ухвалою від 16 серпня 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами на підставі пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.

IV. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Позиція Верховного Суду

Згідно з ухвалою від 18 липня 2023 року, касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів заявника щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції пункту 4 частини першої статті 299 КАС України (тут і далі - у редакції на час постановлення оскаржуваної ухвали) при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, що відповідає підставам касаційного оскарження.

Переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції у межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 КАС України є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.

Право на апеляційне оскарження визначено положеннями статті 293 КАС України.

Так, частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Строк на апеляційне оскарження регламентований статтею 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Водночас, згідно з частиною другою статті 299 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Як установлено частиною третьою статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Як установлено судом апеляційної інстанції та не оспорюється відповідачем, копія рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2022 року, ухваленого в порядку письмового провадження, надійшла до електронного кабінету УДМС в Луганській області в підсистемі «Електронний суд» 15 травня 2022 року. Відповідно, строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спливав 14 червня 2022 року.

Водночас, уперше апеляційну скаргу на зазначене рішення відповідачем подано засобами електронного зв`язку 28 липня 2022 року, тобто з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 295 КАС України.

Таким чином, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про подання апеляційної скарги УДМС в Луганській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2022 року поза межами встановленого процесуальним законом строку.

Поряд з цим, як уже зазначалося, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2023 року апеляційну скаргу УДМС в Луганській області, подану 28 липня 2022 року, було повернуто скаржнику з підстав її подання не у спосіб, визначений процесуальним законом, а саме надіслання скарги на електронну пошту апеляційного суду.

Ухвалу про повернення апеляційної скарги доставлено до електронного кабінету УДМС в Луганській області в підсистемі «Електронний суд» 07 березня 2023 року, що підтверджується матеріалами справи.

Вже наступного дня, 08 березня 2023 року, відповідач через підсистему «Електронний суд» удруге подав апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2022 року, в якій заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26 квітня 2023 року відмовив у задоволенні клопотання УДМС в Луганській області про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнав неповажними вказані в клопотанні причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою і залишив її без руху з наданням десятиденного строку з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надіслання до суду: вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач посилався на запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року та простою в роботі УДМС в Луганській області до 13 липня 2022 року, з метою збереження життя та здоров`я працівників. Отже, з позиції апелянта, у відповідача була відсутня можливість своєчасно ознайомитися з повним текстом рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2022 року та подати до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на дане рішення суду.

Зазначена ухвала апеляційного суду мотивована тим, що посилання відповідача на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу відповідача, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги. Зокрема, судом не встановлено обставин, що перешкоджали відповідачу через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду з апеляційною скаргою вчасно, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк.

Також апеляційний суд зазначив, що неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

За наведених міркувань суд апеляційної інстанції виснував, що наведені відповідачем у заяві про поновлення строку обставини не можуть свідчити про поважність причин пропуску такого строку.

У контексті доводів відповідача та висновків апеляційного суду Верховний Суд зазначає про таке.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність пропуску повинен доводити скаржник).

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

На тлі цього принагідно зазначити, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

По-перше слід відзначити, що вдруге апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції УДМС в Луганській області подано на наступний день після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги, тобто невідкладно та без зайвих зволікань.

Як убачається з матеріалів справи, в апеляційній скарзі від 08 березня 2023 року та у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження від 04 травня 2023 року відповідач зазначав, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», наказом ДМС України від 24 лютого 2022 року №43 «Про зупинення роботи органів ДМС, підприємств та установ, що входять до сфери управління ДМС» оголошено з 25 лютого 2022 року простій для територіальних органів/підрозділів ДМС.

У подальшому, наказом ДМС України від 10 березня 2022 року № 50 «Про роботу ГУ ДМС у Донецькій області та УДМС у Луганській області» продовжено з 10 березня 2022 року простій для працівників УДМС у Луганській області до припинення чи скасування воєнного стану. Наказом ДМС України від 23 червня 2022 року № 115 «Про роботу ГУ ДМС у Донецькій області, УДМС у Луганській області та УДМС у Херсонській області» закінчено простій для працівників, зокрема УДМС у Луганській області, при цьому надано право начальникам указаних територіальних управлінь ДМС вирішувати питання щодо оголошення простою для конкретних працівників.

У свою чергу, наказом УДМС в Луганській області від 11 липня 2022 року № 15 «Про продовження простою для працівників УДМС у Луганській області та роботи окремих працівників УДМС у Луганській області поза межами адміністративної будівлі» продовжено з 23 червня 2022 року до припинення чи скасування воєнного стану або до особливого розпорядження простій для працівників структурних та територіальних підрозділів УДМС у Луганській області. На період воєнного стану або до особливого розпорядження працівникам УДМС у Луганській області (згідно Додатку 1 до даного наказу), які знаходяться на зв`язку та мають можливість виконувати завдання посадою за межами адміністративної будівлі УДМС у Луганській області дистанційно, за ініціативою державного службовця) в будь-якому місці за власним вибором, з використанням доступних інформаційно-комунікаційних технологій, з дотриманням заходів безпеки, для вирішення поточних питань та оперативного реагування на складну обстановку, з 13 липня 2022 року встановити затверджений у УДМС в Луганській області графік роботи: з понеділка по четвер з 09:00 до 18:00, п`ятниця з 09:00 до 16:45 та обідньою перервою з 13:00 до 13:45, вихідні дні субота, неділя, без змін інших умов праці.

Ураховуючи наведене відповідач зазначав, що після з`ясування та вирішення відповідних питань щодо можливості організації дистанційної роботи, що потребувало певного часу, керівництвом УДМС у Луганській області, в розумний інтервал часу (протягом двох тижнів, що є нетривалим, розумним та стислим строком), було вжито відповідні заходи та видано відповідний наказ, яким 13 липня 2022 року припинено простій деяким працівникам, зокрема, і завідувачу сектору юридичного забезпечення УДМС у Луганській області Мітічкіній О.В.

Таким чином, з огляду на описані обставини, апелянт уважав, що в розумний строк після припинення простою, а саме протягом двох тижнів, підготував та подав апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2022 року, у зв`язку із чим просив поновити пропущений строк.

Слід зазначити, що копії зазначених вище наказів були долучені апелянтом як до апеляційної скарги, так і до заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, і з їхнього змісту слідує, що з 24 лютого до 13 липня 2022 року усі без винятку працівники відповідача перебували на простої і лише зазначені в Додатку 1 до наказу УДМС в Луганській області від 11 липня 2022 року № 15 працівники з 13 липня 2022 року мали можливість виконувати завдання за посадою дистанційно.

За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про відновлення роботи УДМС в Луганській області з 23 червня 2022 року є помилковим.

Відповідно до частини першої статті 34 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Згідно з частиною першою статті 60-2 КЗпП України, дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

З аналізу наведених приписів КЗпП України вбачається, що простій полягає у повному зупиненні роботи підприємства, у той час як дистанційна робота передбачає працю поза робочим приміщенням чи територією за вибором працівника.

Однак, при вирішенні питання поважності пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження Другий апеляційний адміністративний суд вказаного не врахував, означивши факт простою відповідача як неналежну організацію роботи суб`єкта владних повноважень.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022 від 12 серпня 2022 року №573/2022, від 07 листопада 2022 року №757/2022. Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, тобто, останній триває й досі.

Верховний Суд не заперечує того, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Суд наголошує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.

У постанові від 28 листопада 2022 року у справі № 140/11951/21 Верховний Суд вказував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

У цій справі судом апеляційної інстанції необґрунтовано не взято до уваги те, що місцезнаходження та юридична адреса УДМС у Луганській області: вул. Партизанська, 12, м. Сєвєродонецьк, Луганська область. Загальновідомим є факт, що з 24 лютого 2022 року і по теперішній час на території Луганської та Донецької області проходить активна фаза бойових дій, що спричинює загрозу життю і здоров`ю населенню. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004, затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, згідно з яким на території Луганської області з 24 лютого 2022 року ведуться активні бойові дії, та на теперішній час територіальні громади Луганської області, у тому числі Сєвєродонецька міська територіальна громада, є тимчасово окупованою російською федерацією територією України.

У випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

У розглядуваному випадку наявні усі вищеперелічені умови.

Отже, надаючи оцінку доводам скаржника про те, що пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі пов`язаний із введенням воєнного стану в Україні, колегія суддів уважає, що скаржником було надано докази та належне обґрунтування того, яким саме чином введення воєнного стану вплинуло на його обов`язок своєчасно подати апеляційну скаргу.

За описаних обставин колегія суддів уважає, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги усіх дійсних обставин, які зумовили пропуск УДМС в Луганській області строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про відсутність поважних причин пропуску відповідачем такого строку та, відповідно, про наявність передбаченої пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином касаційна скарга УДМС в Луганській області підлягає задоволенню, а оскаржуваний судовий акт - скасуванню з направлянням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

З огляду на результат касаційного перегляду розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Луганській області задовольнити.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2023 року у справі №440/15341/21 скасувати.

Справу № 440/15341/21 направити до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.М. Соколов М.В. Білак Л.О. Єресько