20.07.2025

№ 440/16678/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 року

м. Київ

справа №440/16678/23

адміністративне провадження № К/990/16958/24

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Авто» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 (суддя - Клочко К.І.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 (головуючий суддя - Мельнікова Л.В., судді: Бегунц А.О., Курило Л.В.) у справі №440/16678/23.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Авто» (далі - ТОВ «Арсенал-Авто») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській області) № 166-рл від 10.10.2020 про анулювання ліцензії ТОВ «Арсенал-Авто» на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 16010314201900080;

зобов`язати ГУ ДПС у Полтавській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним відомості щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 16010314201900080, терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024 та відновити інформацію про дію цієї ліцензії;

Одночасно з позовною заявою ТОВ «Арсенал-Авто» подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Полтавській області № 166-рл від 10.10.2020 про анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Авто» на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 16010314201900080 до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів заявника, оскільки основним видом господарської діяльності заявника є роздрібна торгівля пальним, у зв`язку з чим дія зазначеного розпорядження позбавляє позивача можливості здійснювати господарську діяльність та отримувати дохід та прибуток. Зазначені обставини, на думку заявника, призведуть до скрутного фінансового становища, заявник не зможе виплачувати заробітну плату своїм працівникам, сплачувати податки та збори.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного позову від 09.11.2023 заяву ТОВ «Арсенал-Авто» про забезпечення позову задоволено, шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Полтавській області від 10.10.2020 №166-рл щодо анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним № 16010314201900080 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №440/16678/23.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 змінено, викладено третій абзац резолютивної частини ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 в наступній редакції: «Зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Полтавській області від 10.10.2023 №166-рл щодо анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним №16010314201900080 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 440/16678/23».

Рішення судів мотивовано тим, що позивачем доведено існування реальної загрози завдання шкоди правам, свободам та інтересам заявника та третіх осіб, в тому числі і трудовому колективу внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення судом рішення у справі щодо оскарження розпорядження Головного управління ДПС у Полтавській області про анулювання ліцензій, та того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

ГУ ДПС у Полтавській області звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2023, постанову Другого апеляційного адміністративного суду у справі №440/16678/23 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви «Арсенал-Авто» про забезпечення позову відмовити.

У доводах касаційної скарги ГУ ДПС у Полтавській області не погоджується з обґрунтуванням ухвали про забезпечення позову та зазначає, що заявником не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, що унеможливило б захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, як і не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі.

Посилається на позицію щодо подібних правовідносин, викладену у постановах Верховного Суду від 06.03.2024 у справі № 375зп-23/160, від 16.04.2024 у справі № 520/33506/23, від 16.04.2024 у справі № 120/15171/23.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення судів першої та апеляційної інстанцій, просить залишити його без змін, а касаційну скаргу контролюючого органу просить залишити без задоволення.

Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.

Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Висновки судів попередніх інстанцій про існування визначених у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України обставин для вжиття заходів забезпечення позову у даному випадку є помилковими, з огляду на наступне.

Як встановлено судами, основним видом діяльності ТОВ «Арсенал-Авто» (ЄДРПОУ 21059285) є: 47.30 роздрібна торгівля пальним. Також, підприємство займається такими видами діяльності як: 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва; 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.90 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

Для здійснення господарської діяльності ТОВ «Арсенал-Авто» має ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним № 16010314201900080, терміном дії з 01.07.2019 до 01.07.2024, за адресою: 36021, Полтавська область, м. Полтава, Октябрський район, вул. Київське шосе, буд. 56/А,1.

Підставою для анулювання ліцензії є засвідчений актом від 07.09.2023 № 8840/16-31-09-01/21059285 про результати фактичної перевірки факт здійснення ТОВ «Арсенал-Авто» роздрібної торгівлі пальним через реєстратор розрахункових операцій, не зазначений в ліцензії ГУ ДПС у Полтавській області.

Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтували наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову тим, що своєчасне невжиття судом забезпечення цього адміністративного позову до набрання законної сили судовим рішення у цій може призвести до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, та ускладнити або зробити фактично неможливим виконання рішення суду у цій справі у майбутньому, з огляду на можливі негативні наслідки застосування оскаржуваного розпорядження, яким у цьому випадку може бути неможливість здійснення позивачем фінансово-господарської діяльності, яка спрямована на отримання прибутку з огляду на те, що діяльність з торгівлі пальним, є основним видом діяльності позивача, яка можлива лише за наявності відповідної ліценції.

Таким чином, анулювання ліцензії призведе до зупинення господарської діяльності позивача, що очевидно потягне за собою неминучі наслідки як неможливість сплати підприємством податків та загальнообов`язкових платежів за результатами господарської діяльності, позбавить підприємство можливості своєчасно та у повному обсязі сплачувати заробітну плату працівникам.

Верховний Суд звертає зауважує, що безумовно, рішення, дії та/чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень справляють певний вплив на правовий статус особи, щодо прав, свобод та/чи законних інтересів якої прийнято рішення, вчинена (невчинена) дія. Рішення, дії (бездіяльність) суб`єкта владних повноважень можуть мати наслідки, які особа оцінює щодо себе негативно. Водночас, позивачем не наведено будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та/або витрат, що виключає можливість застосування заходів забезпечення позову в межах спірних правовідносин.

Колегія суддів уважає, що висновки судів попередніх інстанцій що, невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може ускладнити чи унеможливити поновлення оспорюваних прав та інтересів, зокрема, що анулювання ліцензії призведе до зупинення господарської діяльності позивача, що очевидно потягне за собою неминучі наслідки як неможливість сплати підприємством податків та загальнообов`язкових платежів за результатами господарської діяльності, позбавить підприємство можливості своєчасно та у повному обсязі сплачувати заробітну плату працівникам) є не обґрунтованими, оскільки не підтверджено що оскаржуване розпорядження впливає на господарську діяльність товариства в цілому.

Суди не зазначили, на підставі яких саме доказів визнано підтвердженими доводи позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав позивача. До матеріалів заяви про забезпечення позову заявником не долучено належних та допустимих доказів в розумінні статей 150 151 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, колегія суддів вважає, що у справі, яка розглядається, заявником не доведено, а судами першої та апеляційної інстанцій належно не встановлено і не підтверджено у передбаченому процесуальним законом порядку наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову за заявою позивача.

Враховуючи викладене висновки судів щодо підстав застосування заходів забезпечення адміністративного позову, заявленим у заяві про забезпечення позову, на відповідність їх вимогам частини другої статті Кодексу адміністративного судочинства України не ґрунтуються на повно і правильно досліджених та проаналізованих судом доказах, із наведенням відповідних висновків і мотивів у судовому рішенні.

Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом у постановах від 05.08.2022 у справі № 140/1116/21, від 31.05.2022 у справі № 600/6293/21-а, від 17.05.2022 у справі № 240/16158/21, від 04.07.2024 у справі № 160/7437/24, від 03.12.2024 у справі № 380/13157/24 та інших.

З оскаржуваних судових рішень та доводів позивача не вбачається наявності виняткового, виключного випадку, який би зумовлював існування передбачених процесуальним законом підстав для забезпечення позову та вимагав би невідкладного й негайного вжиття таких заходів з тією метою, яка закладена законодавцем у інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві. Необхідності вжиття таких заходів у цьому конкретному випадку не доведено.

За правилами пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Частинами першою та другою статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судові рішення ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій з порушенням норм процесуального права, а тому вони підлягають скасуванню із прийняттям у справі нового рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства про забезпечення позову.Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі №440/16678/23 скасувати.

У задоволенні заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Авто» про забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

В.В. Хохуляк

І.Я.Олендер

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду