№ 440/17243/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року

м. Київ

справа №440/17243/23

адміністративне провадження № К/990/23285/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Прокопенка О.Б.

суддів - Загороднюка А.Г., Радишевської О.Р.,

розглянувши в письмовому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №440/17243/23

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2024 року (у складі колегії суддів: головуючого судді - Русанової В.Б., суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.),

У С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу спожитих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця, місяця підвищення грошових доходів).

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року позов задоволено.

Не погодившись із рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій також заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року визнано наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року підстави пропуску строку неповажними, апеляційна скарга залишена без руху, з наданням десятиденного строку для усунення її недоліків шляхом направлення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав такого пропуску.

На виконання вимог указаної ухвали суду апеляційної інстанції, відповідач надіслав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року та зазначив про наявність електронного кабінету. На обґрунтування клопотання апелянт зазначив, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції в підсистемі "Електронний суд" не отримував, рішення від 02 лютого 2024 року отримав лише 22 березня 2024 року, строк на апеляційне оскарження припав на дію в країні воєнного стану, апелянт є військовим формуванням, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, особовий склад скаржника залучається до участі в бойових завданнях. Посилається на часті повітряні тривоги, віднесення військової частини НОМЕР_1 до об`єктів критичної інфраструктури, значного навантаження на юридичний відділ, що унеможливило вчасне подання апеляційної скарги.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2024 року в задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року у справі №440/17243/23 відмовлено.

Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 у справі №440/17243/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про помилковість доводів відповідача, що датою отримання оскаржуваного рішення є 22 березня 2024 року, а саме дата реєстрації вказаного рішення у журналі вхідної кореспонденції відповідача, оскільки відповідно до пункту 3 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а проставлена дата вхідної кореспонденції свідчить лише про внутрішню реєстрацію документа.

Також суд зауважив, що неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склалися у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

У касаційній скарзі військова частина НОМЕР_1 , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що висновок суду апеляційної інстанції викладений в оскаржуваній ухвалі є передчасним та таким, що ґрунтується на формальному підході.

Скаржник зазначає, що, починаючи з 02 лютого 2024 року і до моменту отримання рішення Полтавського окружного адміністративного суду Полтавської області від 02 лютого 2024 року у справі № 440/17243/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, а саме 22 березня 2024 року, вказане рішення в повідомленнях в підсистемі "Електронного суду" в "Електронному судовому кабінеті" не з`являлося, у зв`язку з чим, командування військової частини НОМЕР_1 не мало змоги отримати та ознайомитися з цим рішенням раніше. Командування військової частини НОМЕР_1 повідомляє, що текст рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року у справі № 440/17243/23 отримано в підсистемі "Електронний суд" в "Електронному судовому кабінеті" 22 березня 2024 року, що підтверджується відміткою реєстрації на рішенні (Вх. № 376 від 22 березня 2024 року).

Також скаржник зазначає, що військова частина НОМЕР_1 та особовий склад, починаючи з 24 лютого 2022 року і по цей час, здійснює передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. На цей час, у провадженні судів різних інстанцій, стороною в яких є військова частина НОМЕР_1 , перебуває близько 400 судових справ. Незважаючи на велике навантаження, поряд з виконанням бойових завдань, посадовими особами військової частини НОМЕР_1 докладається максимум зусиль з метою забезпечення якісного та належного представництва військової частини НОМЕР_1 в судах різної юрисдикції.

Ухвалою від 25 липня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.

IV. Джерела права й акти їх застосування

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

V. Висновки Верховного Суду

Згідно з ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2024 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, що є підставою касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України.

Надаючи оцінку оскаржуваному судовому рішенню у межах, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд виходить з такого.

Системний аналіз положень КАС України дає підстави для висновку, що право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги.

Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 293 КАС України, а також дотримання термінів її подачі, обов`язкове подання переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, у тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.

Статтею 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

За приписами частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга).

Окрім того, за змістом частини третьої цієї статті апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 298 КАС України).

Отже, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання наведених у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

Суд зауважує, що залишення апеляційної скарги без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.

Проте пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

При цьому, у разі подання апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними. Отже, поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частиною другою статті 295 КАС України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від установлених обставин, доводів і доказів сторін.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Як випливає із матеріалів справи №440/17243/23, військова частина НОМЕР_1 була обізнана про наявність судового провадження у цій справі, нею був поданий відзив на позовну заяву ОСОБА_1 .

Справу №440/17243/23 Полтавський окружний адміністративний суд розглянув 02 лютого 2024 року за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.

Копію рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року у справі №440/17243/23 військовій частині НОМЕР_1 було надіслано в її електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 02 лютого 2024 року об 19 год 44 хв, що підтверджується довідкою відповідального працівника Полтавського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року в справі №440/17243/23 надіслано для оприлюднення 02 лютого 2024 року, зареєстровано 03 лютого 2024 року та забезпечено надання загального доступу 05 лютого 2024 року.

05 лютого 2024 року військова частина НОМЕР_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про видачу копії рішення від 02 лютого 2024 року у справі №440/17243/23.

Відповідно до довідки секретаря судового засідання Полтавського окружного адміністративного суду, наявної у матеріалах справи №440/17243/23, згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 05 лютого 2024 року №3/19 «Про призупинення надсилання поштових відправлень» з 05 лютого 2024 року тимчасово призупинено надсилання поштовими відправленнями копій рішень суду та ухвал, якими завершується судовий розгляд справ, - учасникам судового процесу, та копій ухвал про прийняття позовної заяви до розгляду і відкриття провадження в адміністративній справі (про відкриття провадження) у справах, розгляд яких ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), - позивачам та їх представникам.

16 квітня 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року, в якій заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

На обґрунтування клопотання вказала, що копію оскаржуваного рішення в підсистемі "Електронний суд" не отримувала, рішення від 02 лютого 2024 року отримала лише 22 березня 2024 року, що підтверджується копією "Журналу обліку позовних заяв та інших документів пред`явлених до військової частини НОМЕР_1 ".

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року визнано наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення від 02 лютого 2024 року підстави пропуску строку неповажними, апеляційна скарга залишена без руху, наданий 10 денний строк для усунення її недоліків шляхом направлення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав такого пропуску.

На вимогу суду військова частина НОМЕР_1 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та зазначила про наявність електронного кабінету.

На обґрунтування клопотання військова частина НОМЕР_1 вказала, що копію оскаржуваного рішення в підсистемі "Електронний суд" не отримувала, рішення від 02 лютого 2024 року отримала лише 22 березня 2024 року, строк на апеляційне оскарження припав на дію в країні воєнного стану, апелянт є військовим формуванням, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, особовий склад скаржника залучається до участі в бойових завданнях. Посилається на часті повітряні тривоги, віднесення військової частини НОМЕР_1 до об`єктів критичної інфраструктури, значного навантаження на юридичний відділ, що унеможливило вчасне подання апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку вказаному клопотанню відповідача, дійшов висновку, що наведені відповідачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження не свідчать про їх поважність. Суд зазначив, що запровадження воєнного стану може бути підставою, яка, відповідно до частини першої статті 121 КАС України, повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами. При цьому, питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

Суд звернув увагу, що місцезнаходженням відповідача є Полтавська область. Оскільки Полтавська міська територіальна громада не входить до Переліку територіальних громад, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22 грудня 2022 року (зі змінами), відповідач мав безперешкодну можливість отримувати від суду кореспонденцію та, відповідно, направляти до суду заяви та скарги. Крім того, доказів на підтвердження великої навантаженості на юридичний відділ та обмеженої кількості працівників апелянтом до суду не надано.

Також суд зауважив, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатися отримати вигоду від організаційних складнощів, які склалися у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах. Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII (у редакції, чинній на 24 лютого 2022 року) в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України. Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року у справі №440/17243/23. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року у справі №440/17243/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, Суд виходить із такого.

Згідно із частиною першою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).

Вища рада правосуддя 17 серпня 2021 року затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС (Електронний кабінет, Електронний суд, відеоконференцзв`язок). З 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку.

У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Пунктом 17 підрозділу 2 розділу ІІІ "Підсистема «Електронний кабінет" Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства випливає, що день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення, або довідки про доставку в електронному вигляді рішення суду до Електронного кабінету із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом.

Положеннями частин п`ятої, шостої статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.

Днем вручення судового рішення є, зокрема: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржуване рішення Полтавського окружного адміністративного суду було ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження 02 лютого 2024 року. Копія рішення суду надіслана військовій частині НОМЕР_1 через систему "Електронний суд" та доставлена до електронного кабінету відповідача 02 лютого 2024 року об 19 год 44 хв (тобто пізніше 17 години), а тому, ураховуючи положення пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення, а саме - 03 лютого 2024 року.

Відповідно до частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, у випадку цієї справи, перебіг процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, визначений статтею 295 КАС України, розпочався з 04 лютого 2024 року, тобто наступного дня, з дня вручення оскаржуваного рішення суду першої інстанції (03 лютого 2024 року). Отже, останнім днем для подання апеляційної скарги є 04 березня 2024 року (03 березня 2024 року вихідний день), що свідчить про пропуск відповідачем строку на апеляційне оскарження.

Надаючи оцінку доводам апелянта щодо введення воєнного стану на території України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зауважив, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Водночас судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, що перешкоджали відповідачу через запровадження в Україні воєнного стану звернутися до суду із апеляційною скаргою вчасно, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк.

Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов, зокрема, у постановах від 07 серпня 2024 року у справі №440/17566/23 та від 08 серпня 2024 року у справі №440/15583/23.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Верховний Суд не встановив неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали і погоджується з його висновками.

Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 341 345 350 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2024 року у справі №440/17243/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.Б. Прокопенко

Судді: А.Г. Загороднюк

О.Р. Радишевська