ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №440/17558/23
адміністративне провадження № К/990/19453/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №440/17558/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року (суддя-доповідач Присяжнюк О.В., судді - Любчич Л.В., Спаскін О.А.),
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , у якій просила:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року зі встановленням базового (місяця підвищення доходів) січень 2008 року;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця, місяця підвищення грошових доходів).
2. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року позовні вимоги задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року;
- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
3. Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції Військовою частиною НОМЕР_1 25 березня 2024 року подано апеляційну скаргу.
4. Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року: - визнано неповажними, зазначені в клопотанні причини пропуску відповідачем строку звернення з апеляційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року та відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження;
- відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги;
- апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку та доказів на підтвердження цих причин та оригіналу квитанції про сплату судового збору.
5. Визнаючи неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження суд установив, що повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції доставлено в Електронний кабінет відповідача 30 січня 2024 року о 20:48, що підтверджується довідкою Полтавського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа (а.с.28), а тому рішення суду вважається врученим 31 січня 2024 року.
6. Зазначив, що із апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду лише 25 березня 2024 року, тобто, з порушенням тридцятиденного строку звернення до суду, та не зазначив непереборних або таких, що не залежали від його волі обставин, що перешкоджали б йому звернутись до суду із апеляційною скаргою у період з 01 лютого 2024 року по 25 березня 2024 року.
7. Зауважив, що недоліки в організації роботи відповідача, відсутність фінансування та несвоєчасна сплата судового збору не можуть бути визнані такими обставинами, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
8. Копії указаних ухвал доставлено до Електронного кабінету відповідача 02 квітня 2024 року о 19:09 год, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, які містяться у матеріалах справи (а.с.59-61).
9. На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху Військова частина НОМЕР_1 подала до суду додаткові пояснення, платіжну інструкцію №479 від 18 березня 2024 року про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване підставами, аналогічними викладеним у тексті апеляційної скарги.
10. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
11. Суд апеляційної інстанції зауважив, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року надано оцінку аналогічним доводам апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнано їх неповажними, а інших доказів, які б підтвердили поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідачем до суду не надано.
12. Зазначив, що скаржник не надав належних доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення відповідача до виконання процесуального обов`язку.
13. Із врахуванням вищевикладеного суд повторно наголосив на тому, що недоліки в організації роботи відповідача, відсутність фінансування та несвоєчасна сплата судового збору не можуть бути визнані такими обставинами, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
14. Не погоджуючись із такою ухвалою суду апеляційної інстанції Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року та направити справу №440/17558/23 до цього ж суду для продовження розгляду.
15. Обґрунтовуючи необхідність скасування оскаржуваного судового рішення відповідач зазначає, що суд не вжив всіх належних заходів для перевірки та підтвердження обставин, з якими відповідач пов`язував поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження.
16. Стверджує, що до 23 лютого 2024 року не отримував рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року з огляду на відсутність вхідного повідомлення про надходження цього рішення до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».
17. Окрім викладеного, посилається на значну кількість судових справ, у яких Військова частина НОМЕР_1 є учасником - близько 400, недостатність кадрів з юридичних питань та надмірне навантаження на них. Указує, що в Україні діє воєнний стан, а Військова частина НОМЕР_1 та особовий склад, починаючи з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року і до сьогодення здійснює передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
18. Від ОСОБА_1 відзиву на касаційну скаргу відповідача не надійшло, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду ухвали суду апеляційної інстанції у касаційному порядку.
ІІІ. Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
19. 20 травня 2024 року до касаційного суду надійшла скарга Військової частини НОМЕР_1 .
20. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 травня 2024 року для розгляду справи №440/17558/23 визначено колегію суддів у складі головуючого - Жука А.В., суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
21. Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2024 року касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху.
22. Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2024 року відкрито касаційне провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі №440/17558/23.
23. Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2024 року призначено справу №440/17558/23 до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
IV. Позиція Верховного Суду
24. За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі установлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
25. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
26. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
27. За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
28. Право на апеляційне оскарження визначено положеннями статті 293 КАС України.
29. Частиною другою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
30. За загальним правилом строк на апеляційне оскарження регламентований статтею 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
31. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
32. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
- на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
- на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
33. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
34. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
35. За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
36. Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
37. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, установлені законом.
38. Як свідчать матеріали справи, Військова частина НОМЕР_1 була обізнана про наявність судового провадження у цій справі, оскільки нею був поданий відзив на позовну заяву ОСОБА_1 (а.с.16-22).
39. Рішення суду першої інстанції постановлено у порядку письмового провадження 30 січня 2024 року (а.с.25-27), а його копію доставлено до Електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд» 30 січня 2024 року о 20:48 год, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа, наявною у матеріалах справи та підписаною відповідальним працівником ОСОБА_2 . (а.с.28).
40. Апеляційну скаргу на зазначене рішення направлено до суду апеляційної інстанції 25 березня 2024 року [зареєстровано 27 березня 2024 року], тобто з пропуском строку, установленого пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України.
41. У тексті касаційної скарги відповідач переконує, що до 23 лютого 2024 року не отримував рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року з огляду на відсутність вхідного повідомлення про надходження цього рішення до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».
42. Зазначає, також, про значну кількість судових справ, у яких Військова частина НОМЕР_1 є учасником - близько 400, недостатність кадрів з юридичних питань та надмірне навантаження на них. Указує, що в Україні діє воєнний стан, а Військова частина НОМЕР_1 та особовий склад, починаючи з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року і до сьогодення здійснює передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
43. Перевіривши указані доводи колегія суддів зазначає таке.
44. Як зазначалось вище, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, що були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
45. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, суд виходить з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
46. При вирішенні питання про поновлення строку у межах кожної конкретної справи суд надає оцінку обставинам, що слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
47. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення установленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
48. За змістом частин п`ятої, шостої статті 251 КАС України, учасникам справи (їхнім представникам), які мають офіційні електронні адреси, судові рішення надсилаються (вручаються) в електронній формі.
49. Наведене кореспондує вимогами статті 18 КАС України, відповідно до якої у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС). Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку (частина перша, шоста статті 18 КАС України).
50. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 18 КАС України).
51. 17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).
52. У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: Електронний кабінет; Електронний суд; підсистема відеоконференцзв`язку.
53. У силу вимог абзацу 23 підпункту 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Таким чином, на час прийняття судом першої інстанції рішення від 10 травня 2023 року зазначені підсистеми (модулі) ЄСІТС уже розпочали функціонування.
54. Офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів (підпункт 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС).
55. Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, у яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
56. Отже, з 05 жовтня 2021 року почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС («Електронний кабінет», «Електронний суд», відеоконференцзв`язок), що дозволяє суду вчиняти окремі процесуальні дії з використанням цих підсистем, зокрема, вручати судове рішення в електронній формі шляхом його направлення на офіційну електронну адресу учасника справи, і лише у разі відсутності у особи такої адреси або за її заявою у паперовій формі шляхом видачі безпосередньо в суді або направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
57. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 06 квітня та 26 жовтня 2023 року у справах №500/3376/22, №160/14267/22, а також від 25 січня 2024 року у справі №560/3598/23.
58. Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції обґрунтовано керувався тим, що за змістом статті 251 КАС України, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року, яке доставлене до Електронного кабінету відповідача 30 січня 2024 року о 20:48 год, вважається врученим відповідачу 31 січня 2024 року.
59. Апеляційну скаргу на це рішення відповідач подав лише 25 березня 2024 року, пропустивши строк оскарження більше, ніж на місяць.
60. Доводи скаржника про неотримання ним повідомлення про рішення суду першої інстанції, а також стосовно того, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року він отримав лише 23 лютого2024 року, Верховний Суд відхиляє, оскільки вони не спростовують факту вручення відповідачеві рішення суду першої інстанції, відповідно до статті 251 КАС України, та не змінюють початок перебігу строку на апеляційне оскарження із цього моменту.
61. Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, який критично оцінив посилання скаржника на велику кількість судових справ за участі Військової частини НОМЕР_1 , що перебувають у провадженні судів різних інстанцій, оскільки ці обставини не є непереборними для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою. При цьому такі обставини є внутрішніми питаннями організації роботи відповідача та не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку.
62. У статті 8 КАС України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відповідно до якого, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
63. Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
64. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі жодним чином не впливає на неухильність виконання своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань.
65. Щодо посилання скаржника на введення в Україні воєнного стану колегія суддів зауважує, що Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
66. Саме посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, водночас, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
67. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, скаржник посилався на здійснення відповідачем заходів і повноважень, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
68. Проте Верховний Суд зауважує, що указані доводи скаржника є необґрунтованими, адже не містять жодного підтвердження доказами. Більше того, саме посилання на воєнний стан не може свідчити про неможливість виконувати процесуальні права та обов`язки вчасно.
69. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення.
70. Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також свідчили б про порушення апеляційним судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
71. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
72. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
73. Ураховуючи викладене, перевіривши за матеріалами адміністративної справи доводи та вимоги касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції не допущено порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, а тому підстави для задоволенні касаційної скарги відсутні.
V. Висновок щодо розподілу судових витрат
74. З огляду на результат касаційного розгляду, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341 345 350 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі №440/17558/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду