ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 440/1895/19
Провадження № 11-1024апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С.
розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31 травня 2019 року (суддя Шевяков І. С.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2019 року (судді Калиновський В. А., Кононенко З. О., Сіренко О. І.) у справі № 440/1895/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру), треті особи: Державне підприємство «Чутове» (далі - ДП «Чутове»), Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області (далі - Відділення Фонду, Фонд відповідно), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії та
ВСТАНОВИЛА:
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру, треті особи: ДП «Чутове», Відділення Фонду, у якій просив:
- визнати протиправною відмову ГУ Держгеокадастру в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки в розмірах середньої частки (паю) у власність внаслідок приватизації ДП «Чутове» із земель державної власності, розташованих на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області за межами населених пунктів, викладену в листі-відповіді від 10 квітня 2019 року за вх. № К-2883/0/25-19 щодо передачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонеру - інваліду праці та колишньому працівнику племзаводу «Чутове»;
- визнати за ОСОБА_1 , пенсіонером - інвалідом праці та колишнім працівником племзаводу «Чутове» право на безоплатне отримання в середніх розмірах земельної частки (паю) в процесі приватизації державного майна ДП «Чутове»;
- зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Полтавській області вчинити дії в порядку, установленому частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), та повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 11 березня 2019 року за вх. № К-2883/0/25-19 про передачу земельної ділянки в розмірах середньої частки (паю) у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з наданням дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки в розмірах середньої частки (паю) у власність внаслідок приватизації ДП «Чутове» із земель державної власності, розташованих на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області за межами населених пунктів.
2. Полтавський окружний адміністративний суд ухвалою від 31 травня 2019 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2019 року, у відкритті провадження у справі відмовив, оскільки цей позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суди виходили з того, що оцінка позовних вимог щодо визнання протиправною відмови ГУ Держгеокадастру в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та щодо зобов`язання повторно розглянути відповідне клопотання потребує вирішення питання про наявність у позивача права цивільного - права на земельну частку (пай) як колишнього працівника ДП «Чутове».
Вирішення судом позовної вимоги про наявність у позивача права цивільного характеру є в цьому спорі основною позовною вимогою, а решта позовних вимог є похідними, які передумовою свого вирішення передбачають урегулювання питання про наявність цивільного права (на земельний пай у процесі приватизації підприємства).
Юрисдикція адміністративного суду не поширюється на вирішення питань щодо наявності чи відсутності в особи цивільного права.
3. Передумовами цього рішення стали фактичні обставини, характер вимог, аргументація та обґрунтування, які були відображені в позовній заяві ОСОБА_1 .
Зокрема, зі змісту позовної заяви випливало, що 11 березня 2019 року ОСОБА_1 подав до Відділення Фонду заяву про включення його до списку осіб, які мають право на виготовлення проекту землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, до одного з виду яких відноситься ДП «Чутове». Прохання пояснював тим, що є колишнім працівником цього підприємства і натепер перебуває на пенсії як особа з інвалідністю.
22 березня 2019 року Відділення Фонду звістило позивача, що відповідно до вимог статті 25 ЗК України рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій не входить до компетенції Відділення Фонду, у зв`язку з чим заяву переслало до ДП «Чутове».
04 квітня 2019 року від Відділення Фонду надійшов лист, у якому зазначалося, що на підставі статті 25 ЗК України рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій, а також роз`яснено, що відповідно до частини третьої статті 118 цього Кодексу громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Із цієї відповіді позивач зрозумів, що земля, якою користується ДП «Чутове», є землею державної власності, розпорядником якої є відповідач. Із цього також зробив висновок, що ДП «Чутове» відмовило йому в наданні у власність земельної частки (паю).
11 березня 2019 року позивач подав клопотання до ГУ Держгеокадастру про передачу йому у власність земельної ділянки в розмірах середньої частки (паю), у відповіді на яке відповідач, серед іншого, зазначив, що вирішення питання про включення громадян - працівників державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерів з їх числа, зацікавлених в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, не відноситься до повноважень Держгеокадастру, та роз`яснив, що за статтею 1 Закону України від 05 червня 2003 року № 899-VI «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (далі - Закон № 899-VI) право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Відтак ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.
Підставами для звернення до суду стали такі обставини.
На території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області знаходилося господарство племзаводу «Чутове».
Згідно зі Статутом Державне підприємство «Військовий племзавод «Чутове» Міністерства оборони України було засноване на майні, що є загальнодержавною власністю.
Міністерство аграрної політики та продовольства України наказом № 151 від 04 квітня 2013 року затвердило в новій редакції Статут, за яким Державний військовий племзавод «Чутове» був перейменований у ДП «Чутове».
03 березня 2015 року Відділення Фонду наказом № 521 прийняло рішення про приватизацію ДП «Чутове» шляхом перетворення його на колективне сільськогосподарське підприємство.
26 вересня 2018 року ГУ Держгеокадастру надало ДП «Чутове» дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо приватизації земель сільськогосподарського призначення, розташованих на території Чутівської селищної ради, за рахунок аналогічних земель державної власності.
На підтвердження права на одержання безоплатно у власність земельної частки (паю) із земель, що перебувають у користуванні ДП «Чутове», позивач послався на відомості та документи, які засвідчують факт і час його роботи в ДП «Чутове» від 12 квітня 1950 року до 02 липня 1981 року, коли, як зазначає позивач, на вимогу адміністрації підприємства подав заяву про звільнення за власним бажанням.
Після звільнення, 22 лютого 1983 року, лікарсько-трудова експертна комісія виявила в позивача причинний зв`язок між тяжким фізичним навантаженнями на роботі, яку він виконував в ДП «Чутове», та погіршенням стану його здоров`я. За результатами обстеження ОСОБА_1 була встановлена інвалідність 3-ої групи.
Правовими підставами для одержання безоплатно у власність земельної частки (паю) із земель ДП «Чутове» позивач називає положення статей 22 25 79 81 116 118 122 124 152 ЗК України, статтю 1 Закону України від 5 червня 2003 року № 899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10 листопада 1994 року № 666/94 та інші, які, з погляду позивача, дають йому право на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розмірах середньої частки (паю) у власність внаслідок приватизації ДП «Чутове» із земель державної власності, розташованих на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області за межами населених пунктів.
4. Із рішеннями судів попередніх інстанцій про відмову у відкритті позовного провадження позивач не примирився і подав касаційну скаргу.
Серед іншого, ОСОБА_1 указує на порушенням судами попередніх інстанцій правил предметної юрисдикції з огляду на суб`єктний склад спірних відносин, у яких відповідачем є суб`єкт владних повноважень. Обраний ним спосіб захисту порушеного права передбачений положеннями Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
5. Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду ухвалою від 12 серпня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Цей же суд ухвалою від 18 вересня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України.
6. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 20 січня 2020 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи згідно з пунктом 3 частини першої статті 345 КАС України.
7. 02 березня 2020 року від представника позивача - адвоката Новицького В. В. надійшла заява, у якій він просить в якості представника ОСОБА_2 допустити заміну первісного позивача в цій справі на його правонаступника ОСОБА_2, яка є спадкоємцем позивача.
За положеннями статті 52 КАС України в разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Однак при дослідженні доданих до цієї заяви документів, зокрема листа приватного нотаріуса Новицької О. В., було встановлено, що свідоцтво про право на спадщину на ім`я ОСОБА_2. як спадкоємиці ще не видавалось. З огляду на це підстав для задоволення клопотання останньої немає.
8. Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
Справою адміністративної юрисдикції в розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС Україниє переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.
9. З обсягу обґрунтування, наведеного позивачем на підтвердження стверджуваного порушення права, з характеру, суті та спрямованості заявлених вимог видно, що позивач, попри звернення до адміністративного суду з позовом до ГУ Держгеокадастру з огляду на відмову останнього в наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розмірах середньої частки (паю) у зв`язку з відсутністю встановленого в передбаченому чинним законодавством порядку права такої особи на земельну частку (пай), насправді заявив вимогу про право на земельну частку (пай), про визнання за ним як пенсіонером - особою з інвалідністю від праці та колишнім працівником племзаводу «Чутове» права на безоплатне отримання в середніх розмірах земельної частки (паю) в процесі приватизації державного майна ДП «Чутове».
Отже, хоч спірні відносини стосуються оскарження відмови державного органу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, проте в основі спору лежить питання щодо прийняття рішення про приватизацію землі державного підприємства, про що зазначає і сам позивач.
Викладене дає підстави для висновку, що оскільки вимоги позивача стосуються приватизації державного майна і цей спір не є публічно-правовим, то в силу наведених приписів пункту 2 частини першої статті 20 ГПК Українимає вирішуватися судами за правилами господарського судочинства.
10. Ураховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, Велика Палата Верховного Суду підсумувала, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому висновок суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі є обґрунтованим, оскільки ця справа має вирішуватися в порядку господарського судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349, статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31 травня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. І. Гриців
Судді: Н. О. Антонюк О. Р. Кібенко
Т. О. Анцупова В. С. Князєв
С. В. Бакуліна Л. М. Лобойко
В. В. Британчук Н. П. Лященко
Ю. Л. Власов В. В. Пророк
Д. А. Гудима О. М. Ситнік
О. С. Золотніков О. С. Ткачук