23.01.2024

№ 441/60/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року

м. Київ

справа № 441/60/23

провадження № 61-15754 св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи: служба у справах дітей Городоцької міської ради Львівського району Львівської області, служба у справах дітей Рівненської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей Городоцької міської ради Львівського району Львівської області, служба у справах дітей Рівненської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.

Позовна заява мотивована тим, що він та ОСОБА_2 з 25 січня 2017 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, у провадженні Городоцького районного суду Львівської області перебуває справа про розірвання шлюбу між ними.

Від шлюбу вони мають малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із матір`ю - ОСОБА_2 у квартирі

АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 перешкоджає йому у побаченнях та спілкуванні з сином, подарований дитині мобільний телефон постійно вимкнений чи розряджений, що позбавляє його можливості подзвонити і узгодити дату приїзду, так як він проживає у іншому місті, а саме у м. Рівному.

Малолітня дитина хоче бачитися та спілкуватися з ним, між ними склалися гарні та довірливі відносини, дитина хоче поїхати з батьком до нього додому, проте відповідачка чинить перешкоди цьому, мотивуючи це воєнним станом в Україні. Його представник зверталася в орган опіки та піклування за місцем проживання дитини із заявою про визначення способу участі у вихованні дитини, проте така заява залишилася нерозглянутою.

З врахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд визначити спосіб його участі

у вихованні його малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спілкування з ним, встановивши наступний графік перебування сина з батьком: кожні вихідні місяця з 15.00 год п`ятниці по 18.00 год неділі з ночівлею у батька за місцем його проживання, у день народження дитини

з 11.00 год 03 липня по 12.00 год 04 липня з ночівлею у батька за місцем його проживання, у день народження батька дитини щороку з 14.00 год 17 травня по 12.00 год 18 травня з ночівлею у батька за місцем його проживання, у день народження бабусі дитини щороку з 14.00 год 16 листопада по 12.00 год

17 листопада з ночівлею у батька за місцем його проживання, у день народження дідуся дитини щороку з 14.00 год 02 січня по 18.00 год 03 січня з ночівлею у батька за місцем його проживання, у день народження хресного батька дитини щороку з 14.00 год 03 травня по 12.00 год 04 травня з ночівлею у батька за місцем його проживання, на новий рік кожного року з 15.00 год 31 грудня по 12.00 год 02 січня, на Різдво Христове з 15.00 год 06 січня по 12.00 год 08 січня, на Великдень в перший день свята з 12.00 год по 12.00 год другого дня свята з ночівлею за місцем проживання батька, на два тижні у період відпустки батька у літні місяці з постійним перебуванням за місцем проживання батька, у випадку хвороби дитини під час вказаних днів побачень із батьком ці дні переносяться на іншу дату, але не менше загальної кількості днів побачень на місяць, у дні побачень батько зобов`язується забирати сина у визначений час біля будинку проживання сина і повернути його у визначений час до цього самого будинку та передати матері.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 18 травня

2023 року у складі судді Ференц О. І.позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визначено спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні його сина - ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши наступний графік перебування сина з батьком: - у перший та третій тижні місяця з 17.00 год п`ятниці по 18.00 год неділі за місцем проживання батька ОСОБА_1 ;

- святкові дні (Різдво, Великдень, Трійця, Новий Рік, день народження

ОСОБА_4 та інші) почергово за домовленістю обох батьків;

- у день народження ОСОБА_1 (17 травня), день народження бабусі

(16 листопада) та дідуся (02 січня) дитини щороку з 14.00 год вказаної дати до 18.00 год наступного дня за місцем проживання батька за умови відсутності навчання дитини у ці дні;

- на два тижні у період відпустки батька у літні місяці з постійним перебуванням за місцем проживання батька, у випадку хвороби дитини під час вказаних днів побачень із батьком ці дні переносяться на іншу дату, але не менше загальної кількості днів побачень на місяць.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачка перешкоджає позивачу у спілкуванні з малолітньою дитиною, рішення виконавчого комітету Городоцької міської ради Львівської області від 23 лютого 2023 року № 34, яким визначено порядок участі позивача у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною, ОСОБА_2 не виконується.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішенням виконавчого комітету Городоцької міської ради Львівської області від 23 лютого 2023 року № 34 визначено ОСОБА_1 порядок участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною - ОСОБА_4 , цей порядок практично у повній мірі відповідає інтересам дитини та вимогам закону. Суд першої інстанції не погодився з часом побачень батька з сином по п`ятницях з 15.00 год, оскільки

зі слів матері син у цей час знаходиться у садочку, після сну, який триває

до 16.00 год, у нього планові заняття з підготовки до школи, тому можливим є визначити такий час не з 15.00 год, а з 17.00 год.

Святкування днів народжень членів родини позивача, які проживають

у м. Рівному, можливі лише за умови відсутності навчання у дитини у ці дні.

Районний суд, враховуючи вищевказані обставини та ухвалюючи рішення в інтересах дитини, не позбавляючи позивача можливості здійснювати свої права і обов`язки по вихованню та утриманню сина, дійшов висновку про те, що слід встановити спосіб участі позивача у спілкуванні з сином шляхом встановлення графіку побачень із дитиною, який запропонований службою у справах дітей у вищевказаному рішенні з уточненнями, про які зазначено вище.

При цьому суд погодився з запереченнями відповідачки про те, що проведення усіх вихідних та святкових днів за місцем проживання батька у м. Рівному порушуватиме рівноправність батьків на участь у проведенні дозвілля з дитиною, матір не може бути ізольована від святкування усіх днів народжень дитини та інших свят, тому суд вважав правильним висновок служби у справах дітей про почерговий спосіб проведення свят з дитиною.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 18 травня 2023 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що в судове засідання апеляційного суду відповідач та треті особи не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи вони були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, тому справу розглянуто апеляційним судом відповідно до вимог частини другої статті 372 ЦПК України

у їх відсутності.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що визначений судом графік побачень батька із сином відповідатиме якнайкращим інтересам дитини і забезпечить баланс між правами та обов`язками обох батьків по відношенню до своєї дитини.

Крім того, визначений районним судом графік побачень батька із сином у повній мірі відповідає висновку органу опіки та піклування щодо ночівлі дитини у батька за місцем його проживання у перший та третій тижні місяця з п`ятниці до неділі.

Належних доказів на підтвердження тієї обставини, що переїзд та ночівля у батька суперечать інтересам та/або здоров`ю дитини, відповідачкою не надано, а навпаки, наявними у справі доказами підтверджено факт створення батьком для дитини усіх умов для повноцінного проживання і розвитку у належній йому квартирі. Разом з тим згідно з встановленим судом графіком побачень переїзд дитини до батька передбачено двічі на місяць і лише у вихідні дні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 441/60/23 з Городоцького районного суду Львівської області.

У листопаді 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не було належним чином повідомлено відповідачку про дату, час та місце розгляду справи. Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням положень статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Невиконання, неналежне виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасника справи про місце, дату і час її розгляду призводить до порушення не лише прав останнього, а й основних принципів цивільного судочинства.

Посилалася на відповідні постанови Верховного Суду та рішення Європейського суду з прав людини.

У листопаді 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подав заперечення проти відкриття касаційного провадження, яке мотивовано тим, що ухвала Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року про призначення справи до розгляду в апеляційному порядку оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 26 червня 2023 року, тобто за три місяці до дати судового засідання. Таким чином, відповідачка не була позбавлена можливості ознайомитися з вказаною ухвалою апеляційного суду та з`явитися до апеляційного суду для участі у судовому засіданні.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій

статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_6 вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме постанова апеляційного суду оскаржується з підстав, передбачених частиною першою статті 411 ЦПК України, оскільки справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, що передбачено пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних

або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права,

що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд із прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див., mutatis mutandis, рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).

ЄСПЛ, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, наданих сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу

те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ

до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Україна, як учасниця зазначеної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Частиною другою статті 129 Конституції України регламентовано, що основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом

і судом.

Вказане положення кореспондується з вимогами частини другої статті 12

ЦПК України, відповідно до якої учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Статтею 43 ЦПК України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з частиною третьою статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 366 ЦПК України про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно

до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.

Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи (частина перша статті 8 ЦПК України).

Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) чи будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Положеннями статті 128 ЦПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком,

щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки

до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 16 червня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 18 травня 2023 року (а.с. 114).

Відповідно до довідок про доставку електронного листа ОСОБА_1 та його представнику - ОСОБА_5 , службі у справах дітей Городоцької міської ради Львівського району Львівської області, службі у справах дітей Рівненської міської ради направлено на електронні адреси в електронному вигляді вищевказану ухвалу про відкриття апеляційного провадження (а.с. 116-118).

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року

проведення підготовчих дій по справі закінчено. Справу призначено до розгляду

на 14 год 30 хв 26 вересня 2023 року у приміщенні Львівського апеляційного суду (а.с. 118).

Згідно з довідками про доставку електронного листа ОСОБА_1 та його представнику - ОСОБА_5 , службі у справах дітей Городоцької міської ради Львівського району Львівської області, службі у справах дітей Рівненської міської ради направлено 23 червня 2023 року на електронні адреси в електронному вигляді судові повістки-повідомлення від 23 червня 2023 року, відповідно

до яких судове засідання апеляційним судом призначено на 26 вересня 2023 року на 14 год 30 хв (а.с. 125-128).

Відповідно до протоколу судового засідання в режимі конференції Львівського апеляційного суду № 1948570 у судовому засіданні 26 вересня 2023 року приймали участь ОСОБА_1 та його представник - ОСОБА_5 (а.с. 136-141).

Отже, Верховним Судом встановлено, що суд апеляційної інстанції не повідомив

ОСОБА_2 чи її представника про розгляд справи 26 вересня2023 року, в якому було ухвалено оскаржуване судове рішення, а матеріали справи не містять інформації про таке повідомлення чи доказів направлення відповідного повідомлення.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Згідно із частиною першою статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, апеляційний суд на зазначені вимоги процесуального законодавства уваги не звернув, розглянув справу без повідомлення ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи

26 вересня 2023 року, її розгляд не відклав, причин неявки відповідача до суду не з`ясував, чим порушив вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції не дотримався вимог цивільного процесуального законодавства щодо належного повідомлення учасника справи - ОСОБА_2 , не забезпечив останній можливості реалізувати надані їй законом права.

Зазначене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 618/398/20 (провадження

№ №61-4457 св 21), від 22 грудня 2023 року у справі № 346/1892/22 (провадження № 61-14496 св 23).

Безпідставними є заперечення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 проти відкриття касаційного провадження, оскільки Верховним Судом не встановлено правових підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Доводи представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про те, що ухвала апеляційного суду про призначення справи до розгляду в апеляційному порядку оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових за три місяці до дати судового засідання, на увагу не заслуговують, оскільки вказана обставина не звільняє суд від обов`язку щодо належного повідомлення учасника справи про час, дату та місце її розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Оскільки ОСОБА_2 обґрунтовує свою касаційну скаргу тим, що апеляційний суд не повідомив її про розгляд справи та ця обставина підтверджується матеріалами справи, то оскаржуване судове рішення підлягає обов`язковому скасування з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При цьому, оскільки справа направляється на новий розгляд, то Верховний Суд

не вирішує питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400-402 409 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Д. Д. Луспеник