Постанова
Іменем України
03 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 442/6491/17
провадження № 61-14766св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія»,
суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Гненний Дмитро Анатолійович,
заінтересована особа - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Полєтаєв Ігор Олексійович, на постанову Львівського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Левика Я. А., Савуляка Р. В., Приколоти Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заявника
У листопаді 2019 року публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» (далі - ПАТ «Українська інноваційна компанія») звернулося до суду із скаргою, у якій просило визнати неправомірними дії приватного виконавця Гненного Д. А. та неправомірною оцінку нерухомого майна, проведену у процесі виконання судового рішення про стягнення з нього на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором вкладу, посилаючись на те, що оцінка майна, а саме нежитлової будівлі загальною площею 945,3 кв. м., розташованої на АДРЕСА_1 , яка належить товариству на праві власності, була проведена суб`єктом оціночної діяльності без візуального огляду приміщення та без доступу до нього та вартість приміщення є заниженою.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області
від 21 лютого 2020 року у складі судді Грицай М. М. у задоволенні скарги
ПАТ «Українська інноваційна компанія» відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявник не довів належними та допустимими доказами порушення приватним виконавцем норм законодавства та неправомірності його дій. При проведенні оцінки ринкової вартості нежитлового приміщення оцінювачем не було порушено норм чинного законодавства, огляд об`єкта оцінки було проведено.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 лютого
2020 року скасовано та прийнято судове рішення, яким скаргу задоволено частково.
Визнано дії приватного виконавця округу міста Києва Гненного Д. А. щодо проведення оцінки нерухомого майна, що належить ПАТ «Українська інноваційна компанія» та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в межах виконавчого провадження № 59680535 неправомірними.
Зобов`язано приватного виконавця округу міста Києва Гненного Д. А. в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження» та іншими нормативно-правовими актами провести повторну оцінку нерухомого майна, що належить ПАТ «Українська інноваційна компанія» та розташоване за вказаною вище адресою. В задоволенні решти скарги відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, щооцінювачем під час здійснення оцінки спірного нерухомого майна не було проведено належного огляду об`єкта оцінки - виключно зовнішній огляд. Доказів, що боржник, будучи повідомленим про день такого огляду, не забезпечив доступу до приміщення у матеріалах справи відсутні, а тому слід вважати дії приватного виконавця по проведенню оцінки майна протиправним та зобов`язати його провести повторну оцінку майна.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що заявник не довів належними та допустимими доказами протиправних дій приватного виконавця, які призвели до неправильної оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності. Крім того, чинним законодавством не передбачено безпосереднього огляду об`єкта оцінювання. Суд апеляційної інстанції у оскаржуваній постанові не обґрунтував, яку саме норму законодавства порушив суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання при складанні звіту про проведення оцінки майна. Заявник не скористався правом на подання запиту про проведення рецензування звіту про оцінку майна, однак лише у такий спосіб боржник може оспорити вартість арештованого майна.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
11 грудня 2020 року справу передано судді-доповідачу, а ухвалою від 26 січня 2021 року її призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Д. А. перебуває на виконанні виконавче провадження № 59680535 про стягнення з ПАТ «Українська інноваційна компанія» на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором вкладу у сумі 8 622, 83 євро, що еквівалентно 264 652, 53 грн, проценти за користування вкладом у період дії договору
915, 31 євро, що еквівалентно 27 940,52 грн, проценти за користування вкладом понад строк дії договору з 25 червня 2016 року по 03 вересня
2017 року 1 081,51 євро, що еквівалентно сумі 33 193,78 грн, суму 3% вартості послуги за кожен день прострочення з 25 червня 2016 року по 03 вересня 2017 року у сумі 112 786,61 євро, що еквівалентно сумі 3 461 654,98 грн, суму 3% річних за період з 25 червня по 31 серпня 2017 року у сумі 308,97 євро, що еквівалентно сумі 9 482,93 грн, 8 000 грн судового збору.
З постанови про опис та арешт майна боржника від 18 вересня 2019 року вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва
Гненним Д. А. описано та накладено арешт на майно, належне боржнику, а саме нежитлову будівлю загальною площею 945,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Майно знаходиться на земельній ділянці, площею
1,0 га, кадастровий номер якої 18224083400:03:000:0289.
Постановою приватного виконавця від 11 жовтня 2019 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання
ФОП ОСОБА_2 . Зобов`язано останнього надати звіт про визначення вартості вказаного майна боржника. ФОП ОСОБА_2 попереджено про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться у постанові.
Відповідно до копії звіту № 191011-М про проведення незалежної оцінки з визначення ринкової вартості об`єкту нерухомості, що належить ПАТ «Українська інноваційна компанія», а саме нежитлової будівлі загальною площею 945,3 кв. м., розташованої на АДРЕСА_1 , складеного 11 -
22 жовтня 2019 року ФОП ОСОБА_2 , ринкова вартість об`єкта оцінювання станом на 22 жовтня 2019 року становить 40 421 грн.
23 жовтня 2019 року приватний виконавець відправив на адресу боржника повідомлення про результати оцінки описаного та арештованого майна
(а. с. 107).
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Приписами частини першої статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності.
Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» обумовлено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.
У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.
Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.
У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.
У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Приписи вищенаведеної норми надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна, як процесуальної дії державного виконавця.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Згідно з частиною четвертою статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (частина перша статті 10 та частина перша статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Частиною першою статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.
За змістом статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.
В силу пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Відповідно до частин першої, третьої статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим.
Тобто, вищезазначеним Законом передбачено, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Отже, рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який в межах виконавчого провадження дозволяв швидко та ефективно захистити права боржника.
В свою чергу, Закон України «Про виконавче провадження» не містить обов`язку приватного виконавця здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб`єктом оціночної діяльності.
Вищезазначене узгоджується із правовим висновком викладеним, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 826/6706/18, від 01 липня 2020 року у справі № 2-1160/11, від 27 серпня 2020 року у справі № 295/11078/14-ц.
Установивши, що приватний виконавець при вчиненні виконавчих дій щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, зокрема, під час визначення суб`єкта оціночної діяльності, доручення йому подати звіт про оцінку майна та повідомлення сторін виконавчого провадження про вартість майна, діяв в межах наданих йому повноважень, в порядок та у спосіб, визначені діючим законодавством України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні скарги.
Боржник ПАТ «Українська інноваційна компанія» був достовірно обізнаний про арешт належного йому майна з метою його примусової реалізації для погашення боргу перед ОСОБА_1 , однак не запропонував свою вартість арештованого майна та не спрямував зусиль на досягнення згоди зі стягувачем щодо вартості арештованого майна.
При цьому заявник, отримавши повідомлення від приватного виконавця про результати оцінки описаного та арештованого майна, не скористався законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки - рецензування звіту з оцінки належної ПАТ «Українська інноваційна компанія» нерухомості.
На зазначені обставини справи і вимоги законодавства не звернув уваги суд апеляційної інстанції, скасувавши законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
Крім того, задовольняючи скаргу ПАТ «Українська інноваційна компанія», суд апеляційної інстанції пов`язував незаконність звіту з відсутністю даних про проведення належного огляду об`єкта оцінки - виключно зовнішній огляд, однак такий висновок суду ґрунтується на припущеннях, що заборонено в силу положення частини шостої статті 81 ЦПК України.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну діяльність в Україні» замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.
Пунктом 51 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (далі - Національний стандарт № 1), передбачено ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки.
Пунктом 56 зазначеного Національного стандарту № 1 передбачено, що звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити, зокрема, відомості про особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки).
Слід зазначити, що пункт 10.3 звіту містить дані про огляд суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 об`єкту оцінки - нежитлової будівлі загальною площею 945,3 кв. м., розташованої на АДРЕСА_1 , до звіту додані фотокартки, на яких зображений об`єкт оцінки (а. с. 10-18). Зворотного заявником не доведено.
Суд апеляційної інстанції, вказуючи на те, що підставою для задоволення скарги ПАТ «Українська інноваційна компанія» є проведення суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання ОСОБА_2 оцінки майна без візуального огляду приміщення, обґрунтував свій висновок на припущеннях та не зазначив, якою нормою законодавства це передбачено.
При цьому відсутність даних про огляд об`єкта оцінки не є тією обставиною, з якою законодавство пов`язує можливість визнання протиправним і скасування звіту про оцінку майна.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно зі статтею 413 ЦК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Оскільки під час дослідження доказів та встановлення фактів у справі судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, правильно застосовані норми матеріального закону, тому рішення суду є законним і обґрунтованим.
Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції відповідно до статті 413 ЦПК України.
Керуючись статтями 400 409 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Полєтаєв Ігор Олексійович, задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року скасувати та залишити в силі ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 лютого 2020 року.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович