ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 квітня 2020 року
Київ
справа №449/1453/14-а
адміністративне провадження №К/9901/36126/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Буської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2017 (суддя - Хома О.П.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 (головуючий суддя - Каралюс В. М., судді: Затолочний В. С., Матковська З. М.) у справі №449/1453/14-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Буської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2014 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Буської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган), в якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.06.2014 №5244-15, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем «орендна плата з фізичних осіб» на суму 16126,57грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, з урахуванням уточнення до позовної заяви, ОСОБА_1 вказує на те, що постановою Перемишлянського районного суду Львівської області у справі №449/1209/15-а, яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення Ушковицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області №293 від 28.05.2013 «Про затвердження технічних документацій з нормативної грошової оцінки земель с. Ушковичі, с. Чуперносів, с. Кимир, с. Неділиська Ушковицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області», на підставі якого контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.06.2014 №5244-15. Вказану обставину було враховано 17.10.2016 Львівським окружним адміністративним судом у постанові по справі №813/5684/15, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 у справі про оскарження ОСОБА_1 податкового повідомлення-рішення від 30.06.2015, а саме судом визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №10314-17 від 30.06.2015, яким позивачу визначено податкове зобов`язання за платежем «орендна плата з фізичних осіб» за 2015 рік в сумі 20288,27грн. З посиланням на положення частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України позивач вказує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки прийняте контролюючим органом на підставі визнаної незаконною та скасованої нормативної грошової оцінки землі, у тому числі земельної ділянки, яка передана ОСОБА_1 на підставі договору оренди.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.06.2014 №5244-15. Постановлено стягнути з Буської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 182,70грн судових витрат.
Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний адміністративний суд, обґрунтоване відсутністю правових підстав для визначення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем «орендна плата з фізичних осіб» згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 22.06.2014 №5244-15, оскільки останнє прийнято контролюючим органом на підставі визнаної незаконною та скасованої нормативної грошової оцінки землі, у тому числі і переданої позивачу на підставі договору оренди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Буська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 у справі №449/1453/14-а, прийняти нову постанову про відмову у задоволені позову.
5. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.11.2011 між Ушковицькою сільською радою Перемишлянського району Львівської області та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 462330004000050 площею 0,7882га, яка знаходиться на території с. Ушковичі Перемишлянського району Львівської області.
На час укладення договору оренди, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 77480,06грн, а розмір орендної плати - 2324,40грн.
У зв`язку з несплатою орендної плати, Буською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області 22.06.2014 прийнято податкове повідомлення-рішення №5244-15, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем «орендна плата з фізичних осіб» у сумі 16126,57грн.
Фактичною підставою для донарахування позивачу вказаної суми грошового зобов`язання стала наявна у контролюючого органу інформація Відділу Держземагенства у Перемишлянському районі про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка становить 537552,40грн, що зумовило визначення контролюючим органом розміру орендної плати у 16126,57грн (537552,40грн х 3% = 16126,57грн).
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. У доводах касаційної скарги Буська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області вказує, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального права, внаслідок чого судами передчасно задоволено позовні вимоги та скасоване правомірно прийняте податкове повідомлення-рішення від 22.06.2014 №5244-15.
8. В свою чергу ОСОБА_1 не скористався своїм правом та не подав заперечення на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її подальшому розгляду.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
9. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
9.1. Підпункти 14.1.125, 14.1.147 пункту 14.1 статті 14.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин;
плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
9.2. Підпункт 271.1.1 пункту 271.1 статті 271.
Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
9.3. Пункт 288.1 статті 288.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.
9.4. Пункт 288.2 статті 288.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
9.5. Пункт 288.3 статті 288.
Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
9.6. Підпункти 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки
9.7. Пункт 289.1 статті 289.
Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
10. Закон України «Про оренду землі» від 06.10.1998 №161-XIV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Стаття 21.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.
11. Закон України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 №1378-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Стаття 1.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
11.2. Частина друга статті 20.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
12. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
12.1. Частина перша статті 72.
Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
12.2. Стаття 255.
Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
13. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).
14. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченні на адміністративний позов, в апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанції вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).
15. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.06.2014 №5244-15, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем «орендна плата з фізичних осіб», на суму 16126,57грн, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.
16. Суд зазначає, що Податковим кодексом України встановлено обов`язок орендаря земельної ділянки сплачувати земельний податок у формі орендної плати. Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Частиною другою статті 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Отже, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка здійснюється у відповідності до вимог чинного законодавства.
У справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на час укладення ОСОБА_1 договору оренди, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 77480,06грн, а розмір орендної плати - 2324,40грн.
В той же час, рішенням Ушковицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області №293 від 28.05.2013 затверджено технічні документації з нормативної грошової оцінки земель с. Ушковичі, с. Чуперносів, с. Кимир, с. Неділиська Ушковицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області.
Виходячи із затвердженої рішенням №293 від 28.05.2013 технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Ушковичі, нормативна грошова оцінка орендованої ОСОБА_1 земельної ділянки становила 537552,40грн, а розмір орендної плати - 16126,57грн.
Постановою Перемишлянського районного суду Львівської області від 25.01.2016 у справі №449/1209/15-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2016, визнано протиправним та скасовано рішення Ушковицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області №293 від 28.05.2013 «Про затвердження технічних документацій з нормативної грошової оцінки земель с. Ушковичі, с. Чуперносів, с. Кимир, с. Неділиська Ушковицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області».
Таким чином, у зв`язку із скасуванням рішення Ушковицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області №293 від 28.05.2013 нормативна грошова оцінка земель с. Ушковичі Перемишлянського району Львівської області не може бути взята для визначення розміру податку та орендної плати.
Вказану обставину було враховано судами першої, апеляційної та касаційної інстанції при розгляді справи №813/5684/15 про оскарження ОСОБА_1 податкового повідомлення-рішення від 30.06.2015 №10314-17. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2016 у справі №813/5684/15, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 та постановою Верховного Суду від 14.08.2018, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №10314-17 від 30.06.2015, яким позивачу на підставі рішення Ушковицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області від 28.05.2013 №293, розраховано суму податкового зобов`язання за платежем «орендна плата з фізичних осіб» за 2015 рік у сумі 20288,27грн. У відповідності до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вказані рішення, які набрали законної сили, мають преюдиційне значення у даній справі.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що податкове повідомлення-рішення від 22.06.2014 №5244-15, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем «орендна плата з фізичних осіб» у сумі 16126,57грн є протиправним, оскільки прийняте контролюючим органом на підставі визнаної незаконною та скасованої нормативної грошової оцінки землі, в тому числі і переданої позивачу на підставі договору оренди.
17. До того ж, як встановлено судами, Ушковицькою сільською радою Перемишлянського району Львівської області враховано постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 25.01.2016 у справі №449/1209/15-а та вподальшому визначено ОСОБА_2 новий розмір орендної плати за землю за 2014-2016 роки, який останнім сплачено повністю, що підтверджується копією листа Ушковицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області № 28 від 15.06.2016 та копією квитанції №0.0.607262321.1 від 26.08.2016.
18. На підставі викладено Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених відповідачем у запереченні на адміністративний позов та в апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені контролюючим органом доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
19. Враховуючи викладене, зважаючи на встановлені обставини щодо відсутності в діях позивача порушення сплати орендної плати, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову та скасування неправомірно прийнятого податкового повідомлення-рішення від 22.06.2014 №5244-15, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем «орендна плата з фізичних осіб» на суму 16126,57грн.
20. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, враховуючи норми податкового законодавства, Верховний Суд дійшов висновку, що при постановленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для їх скасування, що свідчить про необхідність залишення касаційної скарги Буської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
21. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
22. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Буської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 у справі №449/1453/14-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова
Судді Верховного Суду