ПОСТАНОВА
Іменем України
17 лютого 2020 року
Київ
справа №456/2356/16-а
адміністративне провадження №К/9901/44432/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 456/2356/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Стрийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційними скаргами Стрийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області, прийняту 11 жовтня 2016 року у складі судді Саса С.С., постанову Львівського апеляційного адміністративного суду, прийняту 10 травня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Гуляка В.В., суддів: Довгополова О.М., Коваля Р.Й. та на додаткову постанову Львівського апеляційного адміністративного суду, прийняту 15 листопада 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Гуляка В.В., суддів: Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась в суд із адміністративним позовом до відповідача Стрийського об`єднаного УПФ України Львівської області, в якому просила: 1) визнати неправомірними дії відповідача про відмову від перерахунку розміру пенсії за вислугу років; 2) зобов`язати відповідача врахувати період проходження інтернатури по стоматології до роботи яка дає право на пенсію за вислугою років та провести виплату одноразової грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій.
Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 жовтня 2016 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії Стрийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку розміру пенсії за вислугу років. Зобов`язано Стрийське об`єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області врахувати ОСОБА_1 період проходження інтернатури по стоматології до роботи, яка дає право на пенсію за вислугою років та провести виплату одноразової грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року вирішено:
Постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 жовтня 2016 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Стрийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії - скасувати і прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Стрийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій при призначенні їй пенсії за віком.
Зобов`язати Стрийське об`єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, яка виплачується при призначенні пенсії за віком, згідно пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши ОСОБА_1 до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії зі вислугу років період проходження інтернатури із 03 серпня 1983 року до 01 серпня 1984 року на посаді лікаря-інтерна у Стрийській стоматологічній поліклініці.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Додатковою постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року ухвалено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Стрийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на користь позивачки судові витрати в сумі 367,47 грн.
Як встановлено, ОСОБА_1 із 05 вересня 2015 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Позивачка перебуває на пенсійному обліку у Стрийському ОУПФ України Львівської області і отримує пенсію за віком із розрахунку 37 років 2 місяці 12 днів загального страхованого стажу для обчислення пенсії та 29 років 3 місяці 3 дні стажу на посаді лікаря-стоматолога терапевтичного відділення Стрийської стоматологічної поліклініки Львівської області.
Позивачка не зверталась до відповідача із заявою про зміну виду пенсії чи про перерахунок розміру пенсії.
Відповідачем не вчинялись дії (бездіяльність) і не приймались рішення щодо відмови позивачу в перерахунку розміру пенсії.
Також встановлено, що при призначенні позивачці пенсії за віком їй не було виплачено відповідачем грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсії згідно п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Це обумовлено висновком відповідача про відсутність у позивача необхідного 30-ти річного спеціального страхового стажу, у зв`язку із не зарахуванням до такого стажу періоду проходження позивачем інтернатури із 03 серпня 1983 року до 01 серпня 1984 року в Стрийській стоматологічній поліклініці.
Протягом 2016 року позивачка звернулась до відповідача із заявами щодо виплати їй одноразової грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій. Однак, такі звернення не отримали для позивача позитивного вирішення, оскільки відповідач дійшов висновку, що стаж роботи позивача, який дає право на пенсію за вислугу років є недостатнім для виплати грошової допомоги
У касаційних скаргах відповідач заявив вимогу про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, а також додаткового судового рішення.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
У запереченні на касаційну скаргу на додаткове судове рішення позивачка не погодилась з її доводами, вважає скаргу необґрунтованою та просить залишити її без задоволення.
Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, дійшов висновку про залишення касаційних скарг без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін, оскільки відсутні підстави для їх скасування.
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, було затверджено постановою КМ України від 23 листопада 2011 року № 1191. Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».
Згідно пунктів 5, 6, 7 вказаного Порядку від 23 листопада 2011 року № 1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Розділом 2 «Охорона здоров`я» Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою КМ України від 04 листопада 1993 року № 909, передбачено, що посади лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) у лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, санітарно-епідеміологічних закладах, діагностичних центрах, належать до таких, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.
Матеріалами розглядуваної адміністративної справи підтверджується, що позивач ОСОБА_1 у 1983 році закінчила Львівський державний медичний інститут за спеціальністю «стоматологія», їй присвоєно кваліфікацію «лікар-стоматолог» і 28 червня 1983 року вона отримала відповідний Диплом.
Як встановлено, протягом розглядуваного (спірного) періоду із 03 серпня 1983 року по 01 серпня 1984 року в період проходження післядипломної інтернатури по стоматології позивачка працювала у Стрийській стоматологічній поліклініці лікарем-інтерном і виконувала обов`язки лікаря стоматолога, що підтверджується: наказом Львівського обласного відділу охорони здоров`я від 28 липня 1983 року № 916-к про скерування для проходження інтернатури по стоматології терміном на 1 рік з оплатою по місцю проходження; наказом від 03 серпня 1983 року № 54 про прийняття на посаду лікаря-інтерна; записами № 9 і № 10 трудової книжки позивачки; довідкою Департаменту охорони здоров`я Львівської ОДА від 13 квітня 2016 року № 01-12-11/1078/01/17; листом Стрийської міської стоматологічної поліклініки від 30 травня 2016 року № 173; листом Стрийської центральної міської лікарні від 23 червня 2016 року № 574; Актом зустрічної звірки стажу роботи позивача від 01 березня 2016 року.
Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 385 від 28 жовтня 2002 року затверджено Перелік лікарських посад у закладах охорони здоров`я. Відповідно до розділу 3 цього Переліку, посада «лікаря-інтерна» (пункт 35) належить до «лікарів-спеціалістів» за відповідною спеціальністю.
Крім цього, відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 78 Охорона здоров`я, затвердженого та впроваджено в дію наказом Міністерства охорони здоров`я України від 29 березня 2002 року № 117, посада «лікаря-інтерна» (пункт 16) належить до посад «Фахівців».
Цим довідником також визначено, що до «фахівців» належать професії, які потребують від працівника кваліфікації за дипломом про вищу освіту, яка відповідає рівню молодшого спеціаліста, бакалавра або спеціаліста, що проходить післядипломну підготовку (стажування або інтернатуру). Характеризується Лікар-інтерн тим, що виконує навчальний план і програму інтернатури за відповідною спеціальністю, набуває, поглиблює і удосконалює професійні знання, вміння та навики, бере активну участь у виконанні всіх видів лікарської діяльності, передбачених вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики, проходить піврічний (річний) та підсумковий контроль професійної практичної підготовки згідно з планом і програмою, по закінченні терміну підготовки в інтернатурі проходить атестацію на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням звання «лікар-спеціаліст», дотримується принципів медичної деонтології, веде лікарську документацію, та інше.
Вказані обставини дають колегії суддів підстави погодитись із висновком апеляційного суду відносно наявності права позивачки на зарахування періоду роботи на посаді лікаря-інтерна у Стрийській стоматологічній поліклініці до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У зв`язку із додаванням вказаного страхового стажу позивача до визначеного відповідачем спеціального страхового стажу 29 років 3 місяці 3 дні, страховий стаж позивачки на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», становить більше 30 років.
Це означає, що в силу положень пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивачка має право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
Отже, дії відповідача щодо невиплати позивачці грошової допомоги при призначенні їй пенсії за віком є протиправними.
Разом з цим, як встановлено, позивачка не зверталась до відповідача із заявою про зміну виду пенсії чи про перерахунок розміру пенсії, а відповідачем не вчинялись дії (бездіяльність) і не приймались рішення щодо відмови позивачу в перерахунку розміру пенсії.
Отже, позовна вимога щодо неправомірності дій відповідача Стрийського ОУПФ України Львівської області про відмову в перерахунку розміру пенсії за вислугу років є необґрунтованою.
Висновок апеляційного суду про часткове задоволення позовних вимог є обґрунтованим.
У касаційній скарзі заявник вказує, що у трудовій книжці позивачки дані про його роботу відрізняються від даних довідки Департаменту охорони здоров`я Львівської ОДА від 13 квітня 2016 року № 01-12-11/1078/01/17, відносно того, чи працювала позивачка під час інтернатури саме лікарем-інтерном.
З цього приводу, колегія суддів зауважує, що судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка була зарахована для проходження інтернатури саме лікарем-інтерном, про що також було додатково внесені дані до трудової книжки.
Обґрунтовуючи свої вимоги про скасування додаткового судового рішення, відповідач вказує, що позивачка пропустила строк звернення із заявою про винесення додаткового судового рішення, а тому у задоволенні цієї заяви суд повинен був відмовити.
З вказаними доводами не можливо погодитись з таких підстав.
Відповідно до частини 2 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час прийняття додаткового рішення) питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.
Строки пред`явлення виконавчих документів до виконання встановлено статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Матеріали справи свідчать, що постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року набрала законної сили 10 травня 2017 року, заяву по ухвалення додаткової постанови позивачкою подано 04 жовтня 2017 року, тобто в межах трирічного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Посилання відповідача на те, що ним добровільно виконано судове рішення не спростовує того факту, що строк на виконання судового рішення не закінчився станом на час звернення позивачки із заявою про винесення додаткового рішення.
Суд апеляційної інстанції у цій справі ухвалив судові рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, тому касаційні скарги належить залишити без задоволення.
Керуючись статтями 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Касаційні скарги Стрийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області залишити без задоволення.
Постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 жовтня 2016 року, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року та додаткову постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі № 456/2356/16-а залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик
А.І. Рибачук ,
Судді Верховного Суду