ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 456/2665/17
адміністративне провадження № К/9901/19618/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17.10.2017 (суддя Янів Н.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2017 (колегія у складі суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М., Онишкевича Т.В.)
у справі № 456/2665/17 (2-а/456/155/2017)
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради
про право на виплату допомоги на дітей одиноким матерям та визнання нечинним повідомлення.
І. РУХ СПРАВИ
1. 04.09.2017 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради, в якому просила:
- скасувати рішення - повідомлення від 14.08.2017 щодо призначення їй допомоги на дітей одиноким матерям з 01.08.2017 до 31.01.2018 та необхідності звернення для продовження виплати допомоги із заявою та комплектом документів в лютому 2018 року;
- визнати, що у разі призначення на кожну дитину допомоги на дітей одиноким матерям, вона має право на її виплату включно по місяць досягнення кожною дитиною 18-річного віку, а саме: у разі призначення допомоги для дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - по листопад 2020 року; у разі призначення допомоги для дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - по жовтень 2024 року, а у разі призначення допомоги для дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - по жовтень 2027 року.
2. Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17.10.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2017, у задоволенні позову відмовлено.
3. 09.02.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на зазначені судові рішення. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані рішення та направити справу на новий розгляд.
4. Ухвалою Верховного Суду від 19.02.2018 відкрито касаційне провадження у справі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПСЗН Стрийської міської ради з 01.03.2003 як одержувач допомоги одинокій матері на дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зокрема, їй призначено допомогу в розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідної вікової категорії (мінімальний гарантований розмір без врахування доходу) на період з 01.01.2003 по 20.11.2018, що підтверджується протоколом №403814 від 04.02.2003.
6. Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 отримувала таку допомогу (з урахуванням перерахунку, проведеного 01.10.2006) до 01.01.2016. У зв`язку із набранням законної сили Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VІІІ з 01.01.2016 допомогу в гарантованому розмірі скасовано та винесене відповідачем розпорядження про припинення допомоги одиноким матерям від 01.01.2016.
7. 14.08.2017 ОСОБА_1 звернулась до УПСЗН Стрийської міської ради за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям на трьох дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , але їй було відмовлено.
8. Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
9. В обґрунтування позовних вимог позивач покликалася на те, що допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця звернення та виплачується по місяць досягнення дитиною 18-річного віку включно, як без врахування доходів або гарантованому мінімальному розмірі (тобто, в розмірі не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) так і з урахуванням доходів (тобто, в розмірі, що дорівнює різниці між 50/100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім`ї). Строк шість місяців, на думку позивача, встановлений виключно для визначення середньомісячного сукупного доходу сім`ї, але не як обмежувальний строк для призначення і виплати допомоги.
10. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій щодо відмови у призначенні допомоги як одинокій матері на дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджували її право на отримання такої допомоги. Зазначав, також, що з 01.03.2003 позивач перебуває на обліку, як одержувач зазначеної допомоги на дочку ОСОБА_2 .
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - діти, народжені в шлюбі позивачки та ОСОБА_5 .. Останні зазначені батьками дітей, про що свідчать відповідні записи в свідоцтвах про їх народження, а згідно ст. 18-2 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», виплату передбачено лише на дітей, у яких немає батьків.
12. Крім того, строк виплати допомоги та порядок поновлення її виплати кожні шість місяців встановлений як Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» так і Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми.
13. За висновком суду першої інстанції, враховуючи прив`язку допомоги одиноким матерям до сукупного доходу сім`ї за попередні шість місяців, строку виплати даної допомоги, допомогу ОСОБА_1 на дитину ОСОБА_2 з врахуванням доходів та за її зверненням від 14.08.2017 призначено вірно до 31.01.2018.
14. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами норм матеріального права.
15. Скаржник зазначає про те, що суди помилково застосували абз. 2 п. 36 Порядку, оскільки зазначена редакція є нечинною.
16. Позивач посилається на необхідність застосування абз. 1 п. 36 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, яким передбачений період виплати допомоги до досягнення дитиною 18-річного віку.
17. Також зазначає про наявність колізій між чинними нормами абз. 1 і абз.2 Порядку, яка полягає в тому, що у двох абзацах п. 36 встановлені два різні строки виплати допомоги.
18. Проте, в силу норм ст. 8 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та ст. 6 КАС України ( в редакції, чинній після 15.12.2017), при вирішенні колізії суд зобов`язаний додержуватися принципу верховенства права, за якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Зокрема, діяльність держави має відповідати ч. 3 ст. 46, ч. 3 ст. 51 Конституції України, за яких соціальна допомога спрямована на охорону дитинства (розвитку людини до досягнення повноліття), з чим узгоджуються норми ст. 18-3 Закону № 2811-ХІІ та абз. 1 п. 36 Порядку, що визначають надання (призначення і виплату) допомоги на дітей одиноким матерям, які мають дітей віком до 18 років, до досягнення дітьми 18-річного віку включно (тобто, до досягнення повноліття).
19. Крім того, призначення допомоги на дитину ОСОБА_2 , в цілях продовження здійснення її виплати до 31.01.2018 ( на строк шість місяців), замість призначення допомоги до 30.11.2020 (на строк до досягнення дитиною 18-річного віку) має несприятливі наслідки, оскільки істотно скорочує строк призначення допомоги і реалізації права на перерахунок її розміру до закінчення цього строку.
20. 15.03.2018 від відповідача надійшли заперечення на касаційну скаргу. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
22. Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім`ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлює Закон України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» № 2811-XII від 21.11.1992.
23. Відповідно до статті 1 Закону № 2811-XII громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
24. Відповідно до Закону № 2811-XII призначаються такі види державної допомоги сім`ям з дітьми: 1) допомога у зв`язку з вагітністю та пологами; 2) допомога при народженні дитини; 2-1) допомога при усиновленні дитини; 4) допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 5) допомога на дітей одиноким матерям.
25. Статтею 18-1 Закону № 2811-XII встановлено, що право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.
26. Відповідно до статті 18-2 Закону № 2811-XII допомога на дітей одиноким матерям призначається за наявності витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документа про народження, виданого компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку.
27. Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 13.06.2019 у справі № 804/4050/18 Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для зобов`язання Управління призначити грошову допомогу для дитини одинокій матері, оскільки дитина позивачки народжена в шлюбі і державна реєстрація народження дитини проведена відповідно до статті 133 Сімейного кодексу України. Також зазначив про те, що лише зміни до статті 18-1 Закону № 2811-XII можуть бути підставою для отримання права на виплату допомоги для дітей одиноким матерям, у випадку народження дитини у шлюбі.
28. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається, та який, відповідно спростовує доводи скаржника.
29. У справі, що розглядається, суди зазначили про те, що діти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 народжені в шлюбі позивачки та ОСОБА_5 , які відповідно зазначені батьками дітей, а тому відсутні підстави для призначення допомоги на дітей. Документів, які підтверджували її право на отримання цієї допомоги, зокрема визначених ст. 18-2 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» позивачкою при поданні заяви надано не було.
30. Щодо доводів скаржника про неправомірність продовження здійснення її виплати до 31.01.2018 (на строк шість місяців), замість призначення допомоги до 30.11.2020 (на строк до досягнення дитиною 18-річного віку), Суд зазначає наступне.
31. Згідно ст. 18-3 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» № 2811-XII в редакції від 24.12.2015 № 911-VIII допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, а також вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
32. Середньомісячний сукупний дохід сім`ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім`ї з усіх джерел надходжень, крім допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (абз. 6 ст. 2 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми»).
33. Прожитковий мінімум для сім`ї - визначена для кожної сім`ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих і затверджених відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення ( абз. 5 ст. 2 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми»).
34. Згідно п. 34 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751, середньомісячний сукупний дохід сім`ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги на підставі довідки про доходи та декларації про доходи та майновий стан осіб, що звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги. Також цим пунктом визначається перелік осіб, що входять до складу сім`ї особи, що звертається за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям.
35. Види доходів, які враховуються до сукупного доходу сімей (одержувачів) соціальної допомоги, передбачено в п.5 цієї Методики.
36. Абз. 1 та абз. 2 пункту 36 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751 (чинного на момент звернення позивача із заявою), встановлено, що допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах I - IV рівня акредитації, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно. Допомога виплачується протягом шести календарних місяців.
37. Отже, абзацом першим пункту 36 Порядку № 1751 передбачено загальний період, протягом якого може здійснюватися виплата такої допомога, а абзац другий пункту 36 встановлює період виплати такої допомоги з врахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї.
38. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновкам судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині, оскільки допомога на дітей одиноким матерям із врахуванням доходів, призначається на підставі особистого звернення до управління із заявою із відповідним комплектом документів та виплачується протягом шести календарних місяців.
39. Враховуючи вищезазначене, Верховний Суд не встановив порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні судами оскаржуваних рішень і погоджується з їхніми висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.
40. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
41. Судові витрати покласти на позивача.
Керуючись статтями 341 343 350 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 жовтня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року у справі № 456/2665/17 (2-а/456/155/2017) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб