24.12.2023

№ 459/3054/18

Постанова

Іменем України

17 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 459/3054/18

провадження № 61-14276св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - Виконавчий комітет Червоноградської міської ради Львівської області,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

третя особа - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, ОСОБА_7 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 , в інтересах якої діє адвокат Пащук Артем Ігорович, на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02 грудня 2019 року у складі судді Жураковського А. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Крайник Н. П., Мельничук О. Я.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року Виконавчий комітет Червоноградської міської ради Львівської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, ОСОБА_7 , про зобов`язання знести самочинно збудовані балкони.

Позовна заява мотивована тим, що 16 липня 2018 року ОСОБА_7 звернулася до міського голови міста Червонограда із заявою, в якій просила вжити заходи щодо знесення незаконно збудованих балконів у будинку АДРЕСА_1 , оскільки ці споруди є самочинним будівництвом, збудовані без відповідних документів, які дають право на будівництво таких споруд.

17 липня та 01 жовтня 2018 року працівниками Червоноградської міської ради Львівської області складено акт перевірки самочинного будівництва прибудов балконів до квартир АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , згідно з яким власники квартир: ОСОБА_3 (квартира АДРЕСА_2 ), ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 (квартира АДРЕСА_5 ), ОСОБА_2 (квартира АДРЕСА_6 ), здійснили самочинне будівництво, а саме реконструкцію квартир шляхом прибудови до них балконів.

31 серпня 2018 року Виконавчий комітет Червоноградської міської ради Львівської області надіслав на адреси відповідачів листи в яких просив надати підтверджуючі документи законності проведення реконструкції квартир шляхом прибудови до них балконів, та зазначив, що в разі відсутності таких документів в термін до 30 вересня 2018 року самочинно збудовані балкони підлягають знесенню.

Проте, відповідачами не надано позивачу дозвільних документів на проведення реконструкції квартир шляхом прибудови до них балконів.

26 лютого 2019 року працівниками Червоноградської міської ради Львівської області складено акт перевірки самочинного будівництва прибудов балконів до квартири АДРЕСА_7 , яким зафіксовано те, що власник квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_4 здійснив самочинне будівництво, а саме провів реконструкцію своєї квартири шляхом влаштування двох прибудов балконів.

На підставі викладеного та з урахуванням збільшених позовних вимог, Виконавчий комітет Червоноградської міської ради Львівської області просив зобов`язати: ОСОБА_1 знести самочинно збудований балкон до квартири АДРЕСА_8 ; ОСОБА_2 знести самочинно збудований балкон до квартири АДРЕСА_3 ; ОСОБА_3 знести самочинно збудований балкон до квартири АДРЕСА_9 ; ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 знести два самочинно збудовані балкони до квартири АДРЕСА_7 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 02 грудня 2019 року позов задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_1 знести самочинно збудований балкон до квартири АДРЕСА_8 .

Зобов`язано ОСОБА_2 знести самочинно збудований балкон до квартири АДРЕСА_3 .

Зобов`язано ОСОБА_3 знести самочинно збудований балкон до квартири АДРЕСА_9 .

Зобов`язано ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 знести два самочинно збудовані балкони до квартири АДРЕСА_7 .

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на підставі належних та допустимих доказів позивачем доведено здійснення відповідачами реконструкції квартир, які належать їм на праві власності, шляхом прибудови до них балконів без відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи, та з істотними порушеннями будівельних норм і правил, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», тому ці споруди є самочинним будівництвом, порушують права позивача і підлягають знесенню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 залишено без задоволення, рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02 грудня 2019 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що балкони, прибудовані до квартир, власниками яких є відповідачі, до експлуатації не приймалися, документи, які підтверджують прийняття реконструйованих квартир до експлуатації в установленому законодавством порядку, в матеріалах справи відсутні і такі документи не надані до апеляційного суду.

Також в матеріалах справи відсутня проєктна документація на проведення реконструкції квартир та дозволи на проведення такої реконструкції.

Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що спір є публічно-правовим, проте не стосується захисту прав, свобод чи інтересів Виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області у сфері публічно-правових відносин, речового права відповідачів, правомірності здійснення ними правомочностей власника жилого приміщення, а виник із цивільних, житлових правовідносин, тому справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а доводи апеляційних скарг ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в цій частині є безпідставними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_6 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_8 , просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення про відмову Виконавчому комітету Червоноградської міської ради Львівської області у задоволенні його позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій розглянули справу за правилами цивільного судочинства, хоча спір є публічно-правовим та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Суд апеляційної інстанції, визнаючи безпідставними доводи апеляційних скарг ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що спір є публічно-правовим та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, не врахував висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 1519/2-787/11 (провадження № 14-48цс18), що справа за позовом суб`єкта владних повноважень, який реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно усунення виявлених порушень шляхом знесення самочинного будівництва, належить до компетенції адміністративних судів, та не навів мотивів відступу від правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у вказаній постанові.

Також суди попередніх інстанцій не урахували висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 914/1092/18 (провадження № 12-31гс19) та від 05 лютого 2020 року у справі № 464/5497/13-ц (провадження № 14-544цс19).

Крім того, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що знесення самочинного будівництва, у тому числі зведеного без проекту, є крайнім заходом і можливе лише тоді, коли використані усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності, а також коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення перебудови.

На підставі статей 376 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник може вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права власності, в тому числі і шляхом знесення самочинного будівництва, при доведеності факту порушення його права таким будівництвом.

Проте, позивачем не доведено, що відповідачі своїми діями порушили його права.

Доводи інших учасників справи

У грудні 2020 року Виконавчий комітет Червоноградської міської ради Львівської області подав до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

21 грудня 2020 року ОСОБА_7 до касаційного суду подано відзив на касаційну скаргу та відповідь на відзив Виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області, в якому зазначено, що доводи касаційної скарги ОСОБА_6 не вказують на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Доводи Виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області, викладені у відзиві на касаційну скаргу, є такими, що ґрунтуються на матеріалах справи.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.

У грудні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2021 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 16 липня 2018 року ОСОБА_7 звернулася до міського голови міста Червонограда із заявою, в якій просила вжити заходи щодо знесення незаконно збудованих балконів у будинку АДРЕСА_1 , оскільки ці споруди є самочинним будівництвом, збудовані без відповідних документів, які дають право на будівництво таких споруд.

Право ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_9 підтверджується технічним паспортом на квартиру, виготовленим станом на 05 червня 2018 року.

ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_8 на підставі свідоцтва про право власності від 16 жовтня 1996 року.

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є співвласниками квартири АДРЕСА_7 на підставі свідоцтва про право власності, виданого бюро приватизації комунального підприємства «Червонограджитлокомунсервіс» згідно з рішенням від 29 березня 2007 року.

ОСОБА_2 - власник квартири АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 22 березня 1996 року.

Згідно з технічним висновком № 18, складеним 22 березня 2019 року фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_9 , за результатами візуального обстеження квартири АДРЕСА_7 встановлено, що несучі конструкції знаходяться у задовільному стані. Приміщення квартири у подальшому можуть надійно та безпечно експлуатуватися. Виконати демонтаж двох прибудованих балконів до квартири АДРЕСА_5 без нанесення шкоди її приміщенням неможливо.

Аналогічні за змістом висновки містяться у технічних висновках № 15, 16, 17, складених ФОП ОСОБА_9 за результатами візуального обстеження квартир АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 75 відповідно.

Факт прибудови відповідачами спірних балконів до своїх квартир ними не заперечується.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абзацем десятим статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - це органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Підпунктом 5 пункту «б» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, зокрема, належать повноваження зі здійснення обліку відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, у тому числі, і здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу підпункт 3 пункт «б» статті 31Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 15, частиною першою статті 30 ЖК УРСР виконавчі органи міських рад у межах і в порядку, встановлених законодавством, на території міста, району в місті здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду та керують житловим господарством.

Державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду має своїм завданням забезпечити додержання всіма міністерствами, державними комітетами, відомствами, державними, кооперативними та іншими громадськими підприємствами, установами, організаціями, житлово-будівельними кооперативами, службовими особами та громадянами порядку розподілу жилої площі і надання громадянам жилих приміщень, правил користування житловим фондом і утримання його в технічно справному стані (стаття 29 ЖК УРСР).

За змістом пункту 12 частини першої статті 15 і статті 154 ЖК УРСР виконавчі комітети міських рад здійснюють контроль за утриманням будинків, що належать громадянам.

З огляду на наведені приписи Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про основи містобудування» та ЖК УРСР Виконавчий комітет Червоноградської міської ради Львівської області, як орган місцевого самоврядування, має право розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією України, ЗакономУкраїни «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами до її відання.

Для виконання цих повноважень Виконавчий комітет Червоноградської міської ради Львівської області наділений правом звернення до суду з позовом до фізичних осіб, які допустили порушення публічних інтересів у сферах благоустрою та містобудування, а спірні правовідносини обумовлені реалізацією позивачем делегованих повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Саме такі інтереси захищає позивач у цьому спорі, і саме на їх реалізацію спрямовані його контрольні повноваження.

Більше того, за змістом правовідносин позивача з відповідачами спір не має ознак приватно-правового, оскільки жодні майнові чи особисті немайнові права позивача відповідачі, живучи у будинку, який не належить до комунального житлового фонду, не порушують і не оспорюють.

Таким чином, спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції в частині контролю за утриманням житлових будинків.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге, суб`єктний склад такого спору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Пунктом 2 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України, у редакції, на час виникнення спірних правовідносин).

Повноваження зі здійснення контролю за використанням, схоронністю і станом благоустрою житлового фонду, а також за утриманням будинків і квартир, що належать громадянам, передбачають не лише виявлення факту правопорушення, притягнення винуватої особи до юридичної відповідальності, а й припинення цього правопорушення та усунення його негативних наслідків, зокрема на виконання владного управлінського припису.

Тобто, публічні правовідносини не завершуються фіксацією факту адміністративного правопорушення та притягненням винуватої особи до юридичної відповідальності, а продовжують існувати до моменту припинення правопорушення, усунення його негативних наслідків, виконання владного припису або визнання його незаконним і скасування.

Оскільки відповідачі добровільно не виконали вимоги Виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області щодо надання підтверджуючих документів законності проведення реконструкції квартир шляхом будівництва балконів, а у разі відсутності таких документів знесення самочинно збудованих балконів, не усунули допущених порушень, позивач як суб`єкт владних повноважень на виконання управлінських функцій з контролю за технічним станом, використанням, утриманням і схоронністю об`єктів житлового фонду будь-якої форми власності звернувся до суду з позовом про зобов`язання знести самочинно збудовані балкони.

Отже, спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а доводи касаційної скарги є обґрунтованими.

Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово викладала висновки, що спори за аналогічних правовідносин є публічно-правовими, і їх слід вирішувати за правилами адміністративного судочинства, зокрема у постановах:від 10 квітня 2018 року у справі № 1519/2-787/11 (провадження №14-48цс18), від25 червня 2019 року у справі № 914/1092/18 (провадження № 12-31гс19) та від 05 лютого 2020 року у справі № 464/5497/13-ц (провадження № 14-544цс19).

Аналогічний підхід щодо адміністративної юрисдикції суду Велика Палата Верховного Суду застосовує і в справах за позовами органів архітектурно-будівельного контролю про знесення об`єктів самочинного будівництва, коли цей суб`єкт владних повноважень реалізовує надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва й усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованих об`єктів містобудування (постанови: від 11 квітня 2018 року у справі № 161/14920/16-а (провадження № 11-25апп18), від 10 квітня 2019 року у справі № 826/8743/15 (провадження № 11-1520апп18), від 18 грудня 2019 року у справі № 579/968/17 (провадження № 14-395цс19)).

Отже, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що справа, яка переглядається, підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, помилково розглянули спір в порядку цивільного судочинства, тому рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

Згідно з частиною першою та другою статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню

в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження

у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині

з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Однією з підстав для закриття провадження у справі є те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Частиною третьою статті 400 ЦПК України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України») суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Колегія суддів вважає, що суди першої й апеляційної інстанцій порушили правила юрисдикції, а тому касаційну скаргу слід задовольнити частково, рішенняЧервоноградського міського суду Львівської області від 02 грудня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року скасувати, провадження у справі - закрити.

На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України Верховний Суд роз`яснює позивачу про віднесення розгляду справи до юрисдикції адміністративного суду та наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК Ураїни у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною п`ятою статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Враховуючи незаявлення відповідачем ОСОБА_6 вимоги про компенсацію здійснених нею витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, новий розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 255 256 400 409 414 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 , в інтересах якої діє адвокат Пащук Артем Ігорович, задовольнити частково.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02 грудня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року скасувати.

Провадження у справі за позовом Виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, ОСОБА_7 , про зобов`язання знести самочинно збудовані балкони закрити.

Повідомити Виконавчий комітет Червоноградської міської ради Львівської області, що розгляд справи за його позовом віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Роз`яснити Виконавчому комітету Червоноградської міської ради Львівської області право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутись до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська

Судді В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук