ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 460/1160/19
провадження № К/9901/9807/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України
на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 (головуючий суддя Недашківська К.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Іщука Л.П., суддів Обрізка І.М., Онишкевича Т.В.)
у справі №460/1160/19
за позовом Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот"
до Державної служби геології та надр України
про визнання протиправним та скасування припису.
I. РУХ СПРАВИ
1. Приватне акціонерне товариство «Рівнеазот» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просило визнати протиправним та скасувати припис відповідача від 21 березня 2019 року №473-14/06.
2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020, позов задоволено повністю.
3. У поданій касаційній скарзі Державна служба геології та надр України із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24 червня 2015 року ПАТ «Рівнеазот» видано спеціальний дозвіл на користування надрами № 6059 з метою видобування технічних підземних вод на ділянці «Рубче» Хотинського родовища (свердловина № 1ф).
5. На підставі наказів Державної служби геології та надр України від 28 листопада 2018 року «Про затвердження Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2019 рік» та від 06 лютого 2019 року «Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у березні 2019 року» та направлення на проведення перевірки від 07 березня 2019 року № 412-14/06 посадовими особами Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України у період 20-21 березня 2019 року проведено перевірку дотримання ПАТ «Рівнеазот» вимог законодавства у сфері видобування технічних підземних вод, за результатами якої складено акт від 21 березня 2019 року № 06-04/25/2019-12/п(63).
6. Вказаний акт перевірки містить висновок про такі порушення, допущені позивачем:
відсутній акт про передачу розвіданої ділянки «Рубче» Хотинського родовища для промислового освоєння відповідно до запасів, затверджених протоколом ДКЗ України від 06 травня 2014 року № 3173, чим порушено статтю 40 Кодексу України про надра та вимоги Порядку передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 1995 року №114 (далі - Порядок № 114);
не виконуються вимоги пункту 5.3 Угоди про умови користування надрами від 24 червня 2015 року № 6059 в частині дотримання стандартів, правил, норм виконання робіт, пов`язаних з користуванням надрами, забезпечення безпеки навколишнього природного середовищ, а саме: не проведено обов`язкової оцінки впливу на довкілля під час видобування корисних копалин (технічних підземних вод) ділянки «Рубче» Хотинського родовища, чим порушено статтю 24 Кодексу України про надра та вимоги Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (далі- Порядок № 615);
технологічна схема розробки технічних підземних вод ділянки «Рубче» (свердловина №1ф) Хотинського родовища, розроблена ТзОВ «ЕКОГЕОС» у 2015 році, не погоджена з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, чим порушено статтю 51 Кодексу України про надра;
межі зон санітарної охорони не встановлені органами місцевого самоврядування та не погоджені з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, чим порушено статтю 93 Водного кодексу України;
ПАТ «Рівнеазот», як надрокористувач, після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами не зупинив проведення на наданій йому в користування ділянці надр роботи, передбачені спеціальним дозволом на користування надрами від 24 червня 2015 року № 6059 (дія дозволу зупинена з 15 травня 2018 року відповідно до наказу Держгеонадр від 15 травня 2018 року №174 та поновлена з 02 серпня 2018 року відповідно до наказу Держгеонадр від 02 серпня 2018 року № 266). Відповідно до Звітного балансу використання підземних вод за 2018 рік (Звітність за формою 7-гр) та довідок про кількість видобутої технічної підземної води з артезіанської свердловини №1ф відвалу фосфогіпсу цеху СМД за травень, червень, липень, серпень 2018 року видобуток у період з 16 травня 2018 року по 01 серпня 2018 року становив 57,604 тис. куб.м, чим порушено статтю 24 Кодексу України про надра та пункт 22 Порядку № 615.
7. На підставі висновків акта перевірки, заступником начальника Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України Міщенко Р.В. винесено припис про усунення виявлених порушень від 21 березня 2019 року № 473-14/06, відповідно до якого ПАТ «Рівнеазот» зобов`язано у строк до 26 квітня 2019 року усунути виявлені порушення та подати в письмовій формі матеріали, що підтверджують факт усунення цих порушень.
8. Вважаючи зазначений припис незаконним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що висновки відповідача щодо вчинення позивачем порушень, зафіксованих в акті перевірки, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, відтак, припис про усунення таких порушень є протиправним.
10. Держгеонадра у своїй касаційній скарзі (з урахуванням заяви про усунення недоліків скарги) стверджує, що Верховний Суд до цього не надавав оцінки того, чи зобов`язаний надрокористувач, обов`язковою умовою спецдозволу якого є проведення екологічної експертизи, здійснювати оцінку впливу на довкілля після внесення відповідних змін у законодавство (з 18.12.2017, дня набрання чинності Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 №2059-VIII, далі - Закон України «Про оцінку впливу на довкілля»).
11. На переконання відповідача, безпідставним є висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у позивача обов`язку проводити оцінку впливу на довкілля під час видобування корисних копалин (в цьому випадку - підземних вод), оскільки такий обов`язок прямо передбачений Законом України «Про оцінку впливу на довкілля». Зазначає, що відсутність судової практики Верховного Суду щодо зазначених правовідносин є підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, вважає за необхідне зазначити наступне.
13. За змістом статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
14. Колегія суддів звертає увагу, що вперше подана Держгеонадра касаційна скарга містила загальні твердження про невірне застосування судами релевантної практики Верховного Суду та посилання на той факт, що щодо певних правовідносин у справі немає висновку Верховного Суду.
15. Ухвалою Верховного Суду від 23.04.2020 касаційну скаргу відповідача було залишено без руху з мотивів не зазначення скаржником, які саме правові висновки Верховного Суду невірно застосовані судами першої та апеляційної інстанції та щодо яких саме "певних" правовідносин немає висновку Верховного Суду.
16. При цьому, колегія суддів встановила, що касаційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 330 КАС України, оскільки заявник у касаційній скарзі не конкретизував жодної з передбачених статтею 328 КАС України підстав, на яких подається касаційна скарга.
17. На виконання зазначеної ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху Держгеонадра подано заяву, за змістом якої скаржник вказує на наявність в цьому випадку підстав, визначених пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України, а саме: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Заявник стверджує, що Верховний Суд до цього не надавав оцінки щодо того, чи зобов`язаний надрокористувач, обов`язковою умовою спецдозволу якого є проведення екологічної експертизи, здійснювати оцінку впливу на довкілля після введення відповідних змін у законодавство.
18. Ухвалою Верховного Суду від 22.06.2020 відкрито касаційне провадження у цій справі з метою перевірки наявності обставин, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
19. За змістом статті 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Таким чином, в цьому випадку оцінці Верховним Судом підлягають лише висновки судів попередніх інстанцій щодо застосування норм законодавства, що регулюють засади оцінки впливу певної господарської діяльності на довкілля.
21. Правові та організаційні засади оцінки впливу господарської діяльності на довкілля встановлені Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23 травня 2017 року №2059-VIII, який введений в дію 18 грудня 2017 року (далі - Закон України «Про оцінку впливу на довкілля»).
22. Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
23. Пунктом 3 частини третьої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» передбачено, що видобування корисних копалин належить до другої категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля.
24. Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.
25. Відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону.
26. Цією ж статтею визначено, що висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.
27. Таким чином, здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності з видобування корисних копалин, а у разі, якщо таке рішення було отримано до набрання чинності Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» - лише при розширенні та зміні, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності з видобування корисних копалин (пункт 22 частини другої та пункт 14 частини третьої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»).
28. Як встановлено судами, спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування технічних підземних вод був виданий ПАТ «Рівнеазот» 24 червня 2015 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
29. Враховуючи викладене, а також відсутність доказів розширення та зміни умов провадження позивачем планованої діяльності з видобування корисних копалин, в останнього був відсутній обов`язок здійснювати оцінку впливу на довкілля, що свідчить про протиправність відображення вказаного положення як порушення.
30. Посилання заявника касаційної скарги на факт недотримання ПАТ «Рівнеазот» вимог законодавства при отриманні дозволу на користування надрами колегія суддів до уваги не приймає, оскільки в цьому випадку спір виник щодо припису відповідача, а зазначені питання можуть бути підставою окремого спору.
31. В іншій частині касаційна скарга зводиться до цитування норм законодавства та висновків акта перевірки, без зазначення у чому саме полягає незаконність висновків судів попередніх інстанцій.
32. Відповідно до статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
33. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
34. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
35. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав задоволення позову.
36. Відповідно до статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
37. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 350 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 у справі №460/1160/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Н.В. Коваленко
Суддя О.П. Стародуб