№ 460/23895/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 460/23895/23

адміністративне провадження № К/990/40797/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 460/23895/23

за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_2 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування припису, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Арбітражного керуючого ОСОБА_2 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року (головуючий суддя - Глушко І.В., судді: Довга О.І., Запотічний І.І.),

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

Арбітражний керуючий ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Міжрегіональне управління, відповідач) про визнання протиправним та скасування припису відповідача від 01 вересня 2023 року № 9 «Про недопущення повторних порушень».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позапланова невиїзна перевірка ліквідатора Відкритого акціонерного товариства «Бистрицька сільськогосподарська машинно-технологічна станція» (надалі - ВАТ «Бистрицька СМТС») ОСОБА_2., за результатами якої винесено оскаржуваний припис, проведена відповідачем із суттєвими порушеннями встановленої законом процедури, упереджено, необ`єктивно та на підставі неналежних документів. Зокрема, позивач вказує, що скарга ОСОБА_1 та звернення слідчого ГУНП у Рівненській області Миронця Р.П. не могли слугувати підставою для проведення позапланової перевірки, оскільки скарга не містила обґрунтувань порушення прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 діями чи бездіяльністю арбітражного керуючого, а подання слідчим звернення про проведення перевірки не передбачено кримінально-процесуальним законом.

Порушення процедури проведення перевірки ОСОБА_2. вбачає у тому, що матеріали скарги та звернення не були надані йому для ознайомлення у повному обсязі, що унеможливило подання ним до комісії з проведення позапланової перевірки обґрунтованих пояснень за фактами та обставинами, які були предметом перевірки. Окрім того, позапланова перевірка під час виконання позивачем повноважень у справі № 5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС» проведена лише на підставі документів, що приєднані ОСОБА_1 до скарги та документів наданих слідчим Миронцем Р.П. до звернення, достовірність яких комісією не встановлювалась. У повному обсязі матеріали справи №5019/104/11 про банкрутство комісією не досліджувались та не перевірялись, що на думку позивача, зумовило неповне з`ясування обставин та фактів, порушення яких наведені в оскаржуваному приписі. Також позивач уважає, що комісією з проведення позапланової перевірки порушено принцип обов`язковості судового рішення, оскільки не враховано висновки Господарського суду Рівненської області в ухвалі від 08 серпня 2017 року у справі № 5019/104/11, яка ніким не оскаржувалась та набрала законної сили. Позивач стверджує, що господарський суд, затверджуючи звіт ліквідатора про його роботу та ліквідаційний баланс, надавав правову оцінку усім обставинам у справі про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС», у тому числі, здійснив перевірку повноти та законності виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора. Позивач зауважує, що господарським судом при розгляді справи про банкрутство не встановлено порушень у діях арбітражного керуючого при ліквідації ВАТ «Бистрицька СМТС», що мало б бути враховано відповідачем при проведенні позапланової перевірки.

Істотними порушеннями правової процедури перевірки діяльності арбітражного керуючого позивач уважає незалучення до проведення заходу контролю найбільш досвідчених та висококваліфікованих арбітражних керуючих, що стало наслідком порушення його права на законність, повноту та об`єктивність проведення перевірки. Також відповідачем порушено заборону щодо недопустимості повторної перевірки дій арбітражного керуючого з питань, що вже були предметом перевірки. Так, з цього приводу позивач вказує, що у травні 2016 року його діяльність як арбітражного керуючого у справі № 5019/104/11 уже була предметом перевірки, що виключає можливість повторного здійснення заходу контролю з аналогічних питань.

ОСОБА_2. не погоджується з висновками комісії про допущення ним порушень при здійсненні діяльності арбітражного керуючого у справі № 5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС», адже переконаний, що не допускав порушень закону при ліквідації боржника, здійснював добросовісно та розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки йому були надані.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано припис Міжрегіонального управління від 01 вересня 2023 року № 9 про недопущення повторних порушень. Стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Міжрегіонального управління судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, під час розгляду справи встановлено істотні порушення правової процедури проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2., зокрема:

- частини першої, пункту 1 частини другої статті 13, частини третьої статті 20 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КузПБ) та пункту 6 розділу ІІ Порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 06 грудня 2019 року № 3928/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 грудня 2019 року за №1228/34199 (надалі - Порядок № 3928/5) у частині невстановлення відповідачем законодавчо визначених підстав для проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого;

- абзацу другого пункту 25 розділу ІІ Порядку № 3928/5 у частині ненадіслання арбітражному керуючому копій документів (скарги ОСОБА_1 та звернення ГУНП у Рівненській області) у повному обсязі;

- пункту 15 розділу ІІ, абзацу шостого, пункту 1, абзацу шостого пункту 3 розділу ІІІ та пункту 6 розділу ІV Порядку № 3928/5, а саме: проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого за відсутності найбільш досвідчених та висококваліфікованих арбітражних керуючих з причин, що залежали від відповідача у справі;

- пункту 8 розділу ІІ Порядку № 3928/5 щодо недопущення повторної перевірки з питань, що вже були предметом перевірки арбітражного керуючого.

Ці порушення, на переконання суду, не можна вважати формальним порушенням встановленої процедури та, відповідно, «правовим пуризмом».

Також суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про те, що припис не може бути самостійним предметом оскарження, оскільки виноситься органом контролю як спосіб реагування на вже встановлені порушення, зафіксовані в акті перевірки, який не був оскаржений позивачем. Суд зазначив, що складання акту перевірки є частиною процесу реалізації суб`єктом владних повноважень наданих йому чинним законодавством повноважень, а результатом реалізації цих повноважень, у разі виявлення порушень, є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для особи. Отже, у контексті спірних правовідносин таким рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України є спірний припис, який породжує правові наслідки для арбітражного керуючого та є предметом судового контролю.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року залучено до участі у справі ОСОБА_1 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року скасовано рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року та відмовлено в задоволенні позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд керувався тим, що позапланова перевірка арбітражного керуючого ОСОБА_2. призначена на підставі скарги ОСОБА_1 та звернення ГУНП в Рівненській області, а також за ініціативи Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, а отже, за наявності підстав визначених пунктом 6 розділу ІІ Порядку № 3928/5 та за погодження Міністерства юстиції.

За висновком апеляційного суду, саме по собі звернення як фізичних, так і юридичних осіб щодо невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим покладених на нього повноважень, є достатньою підставою для проведення перевірки органом контролю такого арбітражного керуючого. Лише у подальшому абзац третій пункту 6 розділу II Порядку № 3928/5 був викладений у редакції наказу Міністерства юстиції № 3736/5 від 24 жовтня 2023 року, відповідно до якого звернення фізичних та юридичних осіб, права, свободи, інтереси яких порушено діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого, з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність здійснення контролю.

Також судом апеляційної інстанції зроблено висновок про дотримання відповідачем процедури залучення найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих до проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2. під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі №5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицький СМТС», а те, що жоден із осіб, включених до переліку найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих Львівської області, не взяв участі у триваючому заході контролю не може вказувати на протиправність дій територіального органу контролю, оскільки такі обставини не залежали від відповідача. Суд зауважив, що положення Порядку передбачають лише можливість, а не обов`язок залучення найбільш досвідчених та висококваліфікованих арбітражних керуючих до заходу контролю.

Окрім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позаплановий захід контролю діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2. у період з 26 червня по 30 червня 2023 року є саме додатковим заходом контролю, оскільки питання, порушені у скарзі ОСОБА_1 та листах ГУНП у Рівненській області, не могли слугувати підставами для проведення планового заходу контролю у травні 2016 року.

Суд апеляційної інстанції погодився з доводами відповідача, що арбітражний керуючий усупереч пункту 6 частини другої статті 12 КУзПБ не сприяв комісії з перевірки щодо проведення заходу контролю, натомість вчиняв дії, спрямовані на уникнення проведення будь-яких заходів контролю, де предметом перевірки було б виконання ним повноважень у справі №5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС».

Одночасно з цим, Восьмий апеляційний адміністративний суд зауважив, що порушення процедури прийняття акта може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення. Водночас, під час розгляду цієї справи судом не встановлено порушень процедури, які б могли вплинути на правомірність оскаржуваного припису.

За наведених мотивів апеляційний суд у підсумку констатував, що при призначенні та проведенні позапланової невиїзної перевірки позивача відповідач діяв відповідно до норм Порядку № 3928/5, а тому оскаржуваний припис є правомірним та не підлягає скасуванню, а такий дефект процедури прийняття акта, як ненадіслання додатків до скарги ОСОБА_1 та листа ГУНП в Рівненській області, не може свідчити про порушення всієї правової процедури проведення перевірки та слугувати самостійною підставою для скасування оскаржуваного припису.

ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

Не погодившись з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та залишити в силі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року.

У касаційній скарзі арбітражний керуючий ОСОБА_2. посилається на наявність підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, що визначені пунктами 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Так, скаржник уважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував пункт 15 розділу ІІ, пункти 1, 2, 3 розділу ІІІ, пункт 6 розділу IV, пункти 6, 7 розділу VI Порядку № 3928/5 щодо реалізації права арбітражного керуючого та виконання органом контролю обов`язку в частині залучення до участі в проведенні перевірки найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих з моменту висловлення такої вимоги арбітражним керуючим (в розглядуваному спорі на етапі проведення перевірки), законності проведення перевірки у зв`язку з недотриманням вказаної умови, а також пункт 25 Порядку № 3928/5 в аспекті законності проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого за умови ненадання арбітражному керуючому матеріалів скарги (звернення) у повному обсязі, в тому числі, за наявності права в арбітражного керуючого на ознайомлення з матеріалами скарги.

Окрім того, касатор посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, зазначаючи про порушення апеляційним судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд установив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою арбітражного керуючого ОСОБА_2. на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року з підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України. При цьому Суд відхилив через недостатню обґрунтованість посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Міжрегіональне управління та ОСОБА_1 подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просять залишити скаргу позивача без задоволення, а оскаржувану постанову без змін, оскільки вважають правильним висновок суду апеляційної інстанції про дотримання процедури проведення позапланової перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_2.

ОСОБА_2. подав доповнення до касаційної скарги, в яких посилається на наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, просить поновити строк на подання цих доповнень та врахувати їх під час касаційного перегляду справи.

Ухвалою від 28 березня 2025 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

IV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

ОСОБА_2. має право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі свідоцтва №247, виданого Міністерством юстиції України 02 квітня 2013 року.

Постановою Господарського суду Рівненської області від 24 грудня 2013 року у справі № 5019/104/11 ВАТ «Бистрицька СМТС» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого ОСОБА_2.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08 серпня 2017 року у справі № 5019/104/11 затверджено звіт ліквідатора про роботу та ліквідаційний баланс ВАТ «Бистрицька СМТС». Затверджено звіт ліквідатора про нарахування та виплату йому грошової винагороди. Ліквідовано юридичну особу ВАТ «Бистрицька СМТС». Вимоги усіх кредиторів визнано погашеними. Виконавчі документи визнано такими, що не підлягають виконанню. Провадження у справі № 5019/104/11 припинено.

13 лютого 2023 року на адресу Міністерства юстиції України надійшла скарга громадянина ОСОБА_1 щодо дій арбітражного керуючого ОСОБА_2. при здійсненні діяльності у справі № 5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС». У поданій скарзі ОСОБА_1 вказав, що арбітражний керуючий незаконно провів відчуження державного майна банкрута ВАТ «Бистрицька СМТС», а також майна його матері ОСОБА_3

17 лютого 2023 року ГУНП у Рівненській області звернулося з листом № 1627/24-2023 до Міжрегіонального управління з проханням провести перевірку дій та прийнятих рішень арбітражним керуючим ОСОБА_2. при здійсненні діяльності у справі № 5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС».

Листом від 01 березня 2023 року № 24829/М-4122/21.1 Міністерство юстиції зобов`язало відповідача провести позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2. під час виконання ним повноважень у справі №5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС» з питань порушених у скарзі. Додатково листом від 10 березня 2023 року № 28908/33825-32-23/21.1 Міністерство юстиції погодило відповідачу включення до предмету позапланової невиїзної перевірки питання, викладені у листі ГУНП у Рівненській області від 17 лютого 2023 року № 1627/24-2023.

Також листом Міністерства юстиції від 06 квітня 2023 року № 42219/47992-32-23/21.1 запропоновано відповідачу включити до предмету перевірки додаткові матеріали, направлені ГУНП у Рівненській області згідно листа від 23 березня 2023 року № 3238/24-23.

11 квітня 2023 року відповідачем видано заступнику начальника відділу з питань банкрутства Коваль Ю.Я. та головному спеціалісту Лотвіній А.В. доручення № 19 на проведення позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого у строк з 03 по 09 травня 2023 року.

Листом відповідача від 11 квітня 2023 року № 1225/11-23/1076 надіслало арбітражному керуючому ОСОБА_2. повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки № 17 та копію посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 11 квітня 2023 року № 17. У повідомленні зазначено, що для проведення перевірки арбітражному керуючому необхідно надати комісії ґрунтовні пояснення з предмета перевірки.

03 травня 2023 року управлінням складено акт № 1 про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки. В акті зазначено, що арбітражний керуючий будучи повідомленим належним чином про проведення перевірки, документів визначених у повідомленні від 11 квітня 2023 року № 19 не надав. Пояснення арбітражного керуючого по суті перевірки відсутні.

Листом від 04 травня 2023 року № 1911/11-23/1344 Міжрегіональне управління звернулося до Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції з пропозицією про внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності.

Листом від 31 травня 2023 року № 68985/21.1/32-23 Міністерство юстиції повідомило відповідача про відхилення подання від 05 травня 2023 року № 1658 про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності. Водночас, оскільки перевірка проведена не була і з подання про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності вбачається необхідність проведення заходу контролю, дисциплінарною комісією вирішено ініціювати проведення територіальним органом Мін`юсту перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2. з питань, викладених у скарзі ОСОБА_1 від 13 лютого 2023 року та листах ГУНП у Рівненській області від 17 лютого 2023 року та від 23 березня 2023 року. Також погоджено відповідачу провести перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2. під час виконання ним повноважень у справі №5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС» з питань викладених у зверненнях.

07 червня 2023 року відповідачем видано заступнику начальника відділу з питань банкрутства Коваль Ю.Я. та головним спеціалістам Лотвіній А.В. , Пержило І.В. доручення № 23 на проведення позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого у строк з 26 по 30 червня 2023 року.

Повідомленням про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 07 червня 2023 року № 23 повідомлено ОСОБА_2 про проведення перевірки та запропоновано йому надати письмові пояснення з предмета перевірки та копії відповідних документів.

22 червня 2023 року позивач надав письмові пояснення з предмету перевірки, які мотивував тим, що уже повідомляв орган контролю про неможливість надання обґрунтованих пояснень з підтверджуючими документами, оскільки термін зберігання документів, що стосуються перевірки закінчився, а документи були знищені у встановленому законом порядку. Позивач також заперечив належність скарги ОСОБА_1 та звернення слідчого ГУНП у Рівненській області Миронця Р.П., а також повідомив управління про необхідність залучення до участі у проведенні перевірки найбільш досвідчених та висококваліфікованих арбітражних керуючих.

Заступником начальника відділу з питань банкрутства управління Коваль Ю.Я. та головними спеціалістами сектору з питань банкрутства управління Лотвійною А.В., Пержило І.В. проведено перевірку, за результатом якої складено Довідку від 30 червня 2023 року № 23, з якої вбачається, що в ході заходу контролю встановлено порушення вимог закону, які не підлягають усуненню.

07 липня 2023 року позивачем подано заперечення щодо довідки про результати позапланової перевірки. У своїх запереченнях позивач вказав, що на його думку позапланова невиїзна перевірка проведена безпідставно, з порушенням вимоги щодо недопустимості проведення повторної перевірки та використанням неналежних і недопустимих доказів; з порушенням комісією його прав як арбітражного керуючого, зокрема в частині незалучення найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих; з порушенням вимог щодо повного, об`єктивного, неупередженого проведення перевірки в межах повноважень, передбачених Порядком, а також вимог щодо конкретизації суті порушень та нормативно-правового обґрунтування.

За результатами проведеної перевірки Міжрегіональним управлінням складено Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 23 від 11 липня 2023 року, відповідно до якого за результатами проведеної перевірки комісією виявлено порушення, що є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності, а саме за порушення арбітражним керуючим при здійсненні своєї діяльності у справі №5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС» вимог статті 26, абзацу 13 частини першої, абзацу 15 частини другої статті 41, статті 43, статті 46, частини третьої статті 49, статті 65, частини дванадцятої статті 96 та пункту 1 частини другої, частини третьої статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», частини вісімнадцятої статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та пунктів 6, 11 Порядку організації проведення аукціонів у провадженні у справах про банкрутство та вимог їх організаторів стосовно майна державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п`ятдесят відсотків, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 грудня 2013 року № 759.

На думку комісії вищезазначені порушення у своїй сукупності є грубим порушенням арбітражним керуючим вимог законодавства під час виконання ним повноважень ліквідатора, що призвело до порушень прав та законних інтересів боржника, кредиторів, оскільки, арбітражним керуючим ОСОБА_2. вчинено дії (заходи), в тому числі спрямовані на реалізацію активів ВАТ «Бистрицька СМТС» без погодження ліквідаційної маси з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об`єктами державної власності - Міністерством аграрної політики України, що відповідно до абзацу 5 пункту 1 розділу VI Порядку здійснення контролю, є підставою для внесення до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих подання до притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.

В акті також зазначено, що припис арбітражному керуючому ОСОБА_2 про недопущення повторних порушень Міжрегіональним управлінням не виноситиметься до моменту прийняття Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих рішення за результатами розгляду подання про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.

Листом від 13 липня 2023 року № 3196/11-23/2364 відповідач звернувся до Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції з пропозицією щодо внесення до дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності.

Листом від 28 серпня 2023 року № 113411/21.1/32-23 Міністерство юстиції повідомило відповідача, що дисциплінарною комісією було знято з розгляду подання від 18 липня 2023 року № 1665 про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у зв`язку зі спливом строку для його розгляду та прийняття комісією рішення щодо застосування дисциплінарного стягнення.

01 вересня 2023 року Міжрегіональним управлінням винесено припис № 9 про недопущення повторних порушень арбітражним керуючим ОСОБА_2 вимог статті 26, абзацу 13 частини першої, абзацу 15 частини другої статті 41, статті 43, статті 46, частини третьої статті 49, статті 65, частини дванадцятої статті 96 та пункту 1 частини другої, частини третьої статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», частини вісімнадцятої статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та пунктів 6, 11 Порядку організації проведення аукціонів у провадженні у справах про банкрутство та вимог їх організаторів стосовно майна державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п`ятдесят відсотків, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 грудня 2013 року № 759.

Позивач з приписом не погодився, уважає його протиправним і таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся до суду з цим позовом.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21 жовтня 2019 року введено у дію КУзПБ від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII, який замінив собою Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Цей кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Згідно з частинами першою, третьою статті 20 КУзПБ (тут і далі - у редакції на час виникнення спірних правовідносин) контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється державним органом з питань банкрутства та саморегулівною організацією арбітражних керуючих. Державний орган з питань банкрутства здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих шляхом проведення планових і позапланових перевірок у встановленому ним порядку.

Позапланові виїзні та невиїзні перевірки проводяться за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, права, свободи, інтереси яких порушено діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого, якщо з таких звернень випливає необхідність здійснення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений у запиті строк арбітражний керуючий надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.

Відповідно до абзацу сьомого частини першої статті 3, статей 20 21 23 КУзПБ, підпункту 1 пункту 3, пункту 10 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року №228, затверджено Порядок № 3928/5, який, зокрема, встановлює процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих (далі - перевірка); повноваження осіб, які здійснюють перевірки; права й обов`язки арбітражних керуючих під час проведення перевірок; порядок оформлення результатів перевірки.

За змістом пункту 2 розділу І Порядку № 3928/5 (тут і далі - у редакції на час виникнення спірних правовідносин) контроль за діяльністю арбітражних керуючих відповідно до цього Порядку здійснюють Мін`юст як державний орган з питань банкрутства та міжрегіональні управління Мін`юсту (далі - територіальні органи Мін`юсту) за згодою Мін`юсту.

Відповідно до пунктів 1- 3, 6 розділу ІІ Порядку № 3928/5 контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється щодо дотримання ними вимог Конституції України Господарського процесуального кодексу України Кодексу України з процедур банкрутства, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці.

Здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів:

проведення перевірки;

складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка);

надання арбітражним керуючим комісії з перевірки пояснень, зауважень, заперечень до Довідки та/або усунення зазначених у Довідці порушень;

складання акта перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Акт перевірки) з урахуванням Довідки, пояснень, зауважень, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема:

- звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність здійснення контролю;

- ініціювання Дисциплінарною комісією здійснення органами контролю додаткового контролю на підставі звернень фізичних та юридичних осіб, які надійшли на розгляд Дисциплінарної комісії.

Як передбачено пунктами 7- 9 розділу ІІ Порядку № 3928/5, предметом позапланової перевірки є додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України Господарського процесуального кодексу України Кодексу України з процедур банкрутства, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці з питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такої перевірки.

Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається, крім випадку, передбаченого абзацом шостим пункту 6 цього розділу.

Позапланову перевірку проводить територіальний орган Мін`юсту за наявності згоди Мін`юсту на її проведення, крім випадків проведення позапланової перевірки з підстав, передбачених абзацами четвертим, п`ятим пункту 6 цього розділу.

Згідно з пунктом 10 розділу ІІ Порядку № 3928/5 у разі надходження на адресу територіального органу Мін`юсту звернення фізичної чи юридичної особи щодо невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим покладених на нього повноважень територіальний орган Мін`юсту надсилає відповідне звернення до Мін`юсту для вирішення питання щодо надання згоди на проведення позапланової перевірки.

Мін`юст аналізує звернення, які надійшли на його адресу, та, якщо з таких звернень вбачається необхідність здійснення додаткового контролю з боку органу контролю, проводить позапланову перевірку або погоджує проведення позапланової перевірки територіальному органу Мін`юсту (пункт 11).

Згода Мін`юсту на проведення позапланової перевірки надається територіальному органу Мін`юсту листом структурного підрозділу Мін`юсту, що забезпечує реалізацію повноважень державного органу з питань банкрутства (далі - структурний підрозділ Мін`юсту), за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки (пункт 12).

Пунктом 15 розділу ІІ Порядку № 3928/5 передбачено, що для проведення перевірки орган контролю формує комісію з перевірки (далі - комісія) у складі від однієї до трьох осіб. До складу комісії входять виключно представники органу контролю. До проведення перевірки можуть залучатися найбільш досвідчені та висококваліфіковані арбітражні керуючі не більше двох осіб у порядку, встановленому пунктом 6 розділу IV цього Порядку.

Відповідно до пунктів 25- 26 розділу ІІ Порядку № 3928/5 повідомлення про проведення перевірки надсилається арбітражному керуючому електронною поштою на адресу, зазначену в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих України, та цього ж дня надсилається рекомендованим поштовим відправленням за рахунок коштів органу контролю на адресу контори (офісу) арбітражного керуючого або вручається особисто арбітражному керуючому чи його представнику за довіреністю, що посвідчується особистим підписом арбітражного керуючого чи його представника.

До повідомлення про проведення позапланової перевірки додається копія документа (заява, скарга тощо), який став підставою для її проведення (за наявності).

У повідомленні про проведення перевірки визначаються питання, які будуть перевірені в межах предмета перевірки, місце та час проведення перевірки, перелік документів, які арбітражний керуючий зобов`язаний надати комісії для перевірки, строк, до якого арбітражний керуючий зобов`язаний надати комісії пояснення та копії визначених у повідомленні документів, місце та спосіб їх надання.

У розділі ІІІ Порядку № 3928/5 визначено права і обов`язки комісії та арбітражного керуючого під час проведення перевірки.

Так, згідно з пунктом 1 цього розділу голова та члени комісії під час проведення перевірки мають право, серед іншого: отримувати від арбітражного керуючого, інших фізичних та юридичних осіб необхідні для проведення перевірки документи; одержувати від арбітражного керуючого письмові пояснення з питань, що виникають під час перевірки; залучати до участі у проведенні перевірки найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих у порядку, встановленому пунктом 6 розділу IV цього Порядку; звертатись до відповідного територіального органу Мін`юсту для здійснення ним відповідних заходів за потреби з`ясування питань, які входять до предмета перевірки та з`ясування яких потребує вжиття заходів (обстеження території боржника або знаходження його майна, отримання додаткових документів тощо) на території іншої, ніж місце проведення перевірки, територіально-адміністративної одиниці.

Пунктом 2 вказаного розділу передбачено, що голова та члени комісії під час проведення перевірки зобов`язані, зокрема: керуватись у своїй роботі нормами законодавства України; проводити перевірку повно, об`єктивно, неупереджено в межах повноважень, передбачених цим Порядком; залучати до участі в проведенні перевірки найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих у порядку, встановленому пунктом 6 розділу IV цього Порядку, за ініціативою арбітражного керуючого.

У свою чергу, арбітражний керуючий під час проведення перевірки має право, зокрема ініціювати залучення до участі в проведенні перевірки найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих у порядку, встановленому пунктом 6 розділу IV цього Порядку (пункт 3).

Арбітражний керуючий під час проведення перевірки зобов`язаний: допускати комісію до контори (офісу) арбітражного керуючого; забезпечувати у випадках, передбачених цим Порядком, доступ комісії для здійснення заходів контролю на територію боржника - юридичної особи або територію знаходження майна боржників юридичних та фізичних осіб; надавати на вимогу комісії потрібні документи та їх копії, засвідчені в установленому порядку, пояснення, довідки, відомості та інші матеріали з питань, що виникають під час перевірки; виконувати вимоги органу контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства (пункт 4).

Пунктом 5 розділу V Порядку № 3928/5 передбачено, що в останній день перевірки орган контролю складає та підписує довідку про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (додаток 7) у двох примірниках. Один примірник Довідки надається арбітражному керуючому, діяльність якого перевіряється, або його представнику, інший зберігається в органі контролю.

За змістом пунктів 3, 9 розділу VІ Порядку № 3928/5 комісія готує акт перевірки діяльності арбітражного керуючого (додаток 8) протягом:

двох робочих днів з дня підписання Довідки, якщо арбітражний керуючий підписав Довідку без зауважень і заперечень;

двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим пояснень, зауважень, заперечень до Довідки.

У разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі Акта перевірки виносить припис про недопущення повторних порушень (далі - Припис) (додаток 9) - щодо порушень, які не можуть бути усунені арбітражним керуючим.

VІ. Позиція Верховного Суду

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Касаційне провадження у цій справі відкрито з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

У цьому зв`язку автор касаційної скарги посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, які, на його думку, неправильно застосовані судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, а саме:

- положень пункту 15 розділу ІІ, пунктів 1, 2, 3 розділу ІІІ, пункту 6 розділу IV, пункті 6, 7 розділу VI Порядку № 3928/5 - щодо реалізації права арбітражного керуючого та виконання органом контролю обов`язку в частині залучення до участі в проведенні перевірки найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих з моменту висловлення такої вимоги арбітражним керуючим (в розглядуваному спорі на етапі проведення перевірки), законності проведення перевірки у зв`язку з недотриманням вказаної умови;

- пункту 25 розділу ІІ Порядку № 3928/5 в аспекті законності проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого за умови ненадання арбітражному керуючому матеріалів скарги (звернення) у повному обсязі, в тому числі, за наявності права в арбітражного керуючого на ознайомлення з матеріалами скарги.

Переглянувши оскаржуване судове рішення у визначених статтею 341 КАС України межах, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до встановлених судами обставин, арбітражний керуючий ОСОБА_2 здійснював повноваження ліквідатора у справі № 5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС».

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08 серпня 2017 року у справі № 5019/104/11 було, з-поміж іншого, затверджено звіт ліквідатора про роботу та ліквідаційний баланс ВАТ «Бистрицька СМТС».

У період з 26 по 30 червня 2023 року комісією у складі посадових осіб Міжрегіонального управління проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2. під час виконання повноважень у справі № 5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС». Перевірку призначено на підставі скарги громадянина ОСОБА_1 від 13 лютого 2023 року, листів ГУНП у Рівненській області від 17 лютого 2023 року № 1627/24-2023 та від 23 березня 2023 року № 3238/24-23, а також за ініціативи Дисциплінарної комісії.

Як зазначалося вище, повідомленням про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 07 червня 2023 року № 23 повідомлено ОСОБА_2 про проведення перевірки та запропоновано йому надати письмові пояснення з предмета перевірки та копії відповідних документів.

22 червня 2023 року позивач надав письмові пояснення з предмету перевірки, які мотивував тим, що уже повідомляв орган контролю про неможливість надання обґрунтованих пояснень з підтверджуючими документами, оскільки термін зберігання документів, що стосуються перевірки закінчився, а документи були знищені у встановленому законом порядку. Позивач також заперечив належність скарги ОСОБА_1 та звернення слідчого ГУНП у Рівненській області Миронця Р.П., а також повідомив Міжрегіональне управління про необхідність залучення до участі у проведенні перевірки найбільш досвідчених та висококваліфікованих арбітражних керуючих.

Отже, ще до початку проведення перевірки арбітражний керуючий ОСОБА_2. висловив ініціативу щодо залучення до участі у проведенні перевірки найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих.

В подальшому, після проведення перевірки та складення Довідки від 30 червня 2023 року № 23, арбітражний керуючий ОСОБА_2 у своїх запереченнях від 07 липня 2023 року зазначив про порушення комісією його прав, зокрема в частині незалучення до участі у проведенні перевірки найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих.

В указаному аспекті зауважимо, що пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 3928/5 закріплено право арбітражного керуючого під час проведення перевірки ініціювати залучення до участі в проведенні перевірки найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих, а пунктом 2 - обов`язок голови та членів комісії під час проведення перевірки залучати до участі в проведенні перевірки найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих у порядку, встановленому пунктом 6 розділу IV цього Порядку, за ініціативою арбітражного керуючого.

Згідно з пунктом 6 розділу IV Порядку № 3928/5 до проведення перевірки можуть бути залучені найбільш досвідчені та висококваліфіковані арбітражні керуючі.

Участь найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих у проведенні перевірки полягає у наданні власної правової позиції з питань, що виникають під час проведення перевірки, комісії та арбітражному керуючому, діяльність якого перевіряється.

Залучення найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих можливе за погодженням із Радою арбітражних керуючих України або радою арбітражних керуючих регіону. Перелік таких осіб Рада арбітражних керуючих України або рада арбітражних керуючих регіону подає до Мін`юсту до відома.

Залучення найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих можливе в будь-який момент проведення перевірки до дня складання Акта перевірки після надходження до органу контролю відповідного погодження Радою арбітражних керуючих України або радою арбітражних керуючих регіону. Відсутність таких арбітражних керуючих під час проведення перевірки з причин, що не залежать від органу контролю, не перешкоджає проведенню перевірки без їх участі.

Про залучення найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих обов`язково зазначається в Довідці та Акті перевірки.

Залучені до проведення перевірки найбільш досвідчені та висококваліфіковані арбітражні керуючі під час проведення перевірки мають право:

ознайомлюватися з усіма документами, Довідкою, запереченнями арбітражного керуючого та Актом перевірки;

надавати свої письмові пояснення з питань, що перевіряються, та/або письмові пояснення, зауваження, заперечення до Довідки у строки, визначені пунктом 1 розділу VI цього Порядку, які підлягають обов`язковому включенню до Акта перевірки;

підписати Довідку та/або Акт перевірки, відмовитись від їх підписання, письмово викласти окрему думку до Акта перевірки.

З конструкції указаної норми Порядку № 3928/5 слідує, що основною метою залучення найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих є надання ними власної правової позиції з питань, що виникають під час проведення перевірки, які підлягають обов`язковому включенню до Акта перевірки. Залучення таких осіб можливе в будь-який момент проведення перевірки до дня складання Акта перевірки, а їхня відсутність під час проведення перевірки з причин, що не залежать від органу контролю, не перешкоджає проведенню перевірки без їх участі.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 10 липня 2023 року відповідач звернувся до Ради арбітражних керуючих Львівської області з листом № 3196/11-23/2315 з проханням надати перелік найбільш досвідчених та висококваліфікованих арбітражних керуючих Львівської області, яких можна залучити до проведення перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_2.

Листом від 10 липня 2023 року № 58/07/2023 Рада арбітражних керуючих Львівської області надала Міжрегіональному управлінню перелік найбільш досвідчених та висококваліфікованих арбітражних керуючих регіону.

10 липня 2023 року листом № 3196/11-23/2318 відповідач звернувся до вказаних арбітражних керуючих із пропозицією взяти участь 11 липня 2023 року о 09 годині в проведенні перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2.

У відповідь на цей лист арбітражні керуючі Пурій Р.П., Білоусова Т.Д., Москва Ю.О., Сольський В.С. повідомили відповідача про неможливість участі в проведенні перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_2. 11 липня 2023 року у зв`язку з перебуванням у відрядженні, а Чорній М.В. , Гупало Т.В. через сімейні обставини. Інші арбітражні керуючі не повідомили про можливість прийняти участь у проведенні заходу контролю та не прибули у визначений час і дату.

Таким чином відповідач вчинив дії щодо залучення найбільш досвідчених та висококваліфікованих арбітражних керуючих регіону до проведення заходу контролю за день до підписання Акта перевірки.

На думку Суду, такі дії свідчать про формальний підхід Міжрегіонального управління до забезпечення реалізації права арбітражного керуючого ОСОБА_2., передбаченого пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 3928/5, та до виконання обов`язку, передбаченого пунктом 2 цього розділу.

Так, формально, відповідач дотримався порядку залучення найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих, визначеного пунктом 6 розділу IV Порядку № 3928/5, оскільки за день до підписання Акта перевірки запропонував найбільш досвідченим та висококваліфікованим арбітражним керуючим регіону взяти участь у проведенні перевірки позивача.

Проте враховуючи роль та мету участі таких арбітражних керуючих у проведенні перевірки, а також висловлену позивачем ще до початку проведення заходу контролю ініціативу щодо цього, Суд уважає, що запрошення вказаних осіб до участі в проведенні перевірки не заздалегідь, а 10 липня 2023 року на 11 липня 2023 року о 09 годині, є формальним виконанням вимог Порядку № 3928/5, адже можна було припустити неможливість їхньої участі у перевірці, враховуючи зайнятість, графік роботи, особисті обставини тощо. При цьому, відповідач не пояснив неможливості залучити найбільш досвідчених та висококваліфікованих арбітражних керуючих раніше.

Тож зважаючи на завчасну обізнаність відповідача про ініціювання арбітражним керуючим ОСОБА_2. залучення до участі в проведенні перевірки найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих, що є його правом під час проведення перевірки, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції про те, що дії відповідача не є належним виконанням вимог пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 3928/5.

Як слушно зауважив окружний суд, виконання відповідачем такої вимоги є важливою гарантією дотримання правової (справедливої) процедури проведення перевірки, недопущення зловживань з боку суб`єкта контролю під час прийняття рішення та вчиненні дій, які повинні забезпечувати, передусім, справедливе ставлення до осіб, діяльність якої перевіряється. Такі гарантії особи, діяльність якої перевіряється, забезпечуються правом залучених арбітражних керуючих знайомитися з матеріалами перевірки, надавати свої письмові пояснення з питань, що перевіряються, правом висловлювати зауваження, заперечення до довідки щодо проведеної перевірки, правом письмово викласти окрему думку до акта перевірки тощо.

Із цих підстав висновок суду апеляційної інстанції про те, що вчинені відповідачем дії свідчать про дотримання процедури залучення найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих до проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2., не є беззаперечним, оскільки з відповідей таких арбітражних керуючих на лист відповідача слідує, що на неможливість їхньої участі у перевірці вплинуло те, що відповідач завчасно не запропонував їм долучитися до перевірки.

Критично Суд оцінює й твердження апеляційного суду про те, що положення Порядку № 3928/5 передбачають лише можливість, а не обов`язок залучення найбільш досвідчених та висококваліфікованих арбітражних керуючих до заходу контролю, адже згідно з положеннями пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 3928/5 голова та члени комісії під час проведення перевірки зобов`язані залучати до участі в проведенні перевірки найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих у порядку, встановленому пунктом 6 розділу IV цього Порядку, за ініціативою арбітражного керуючого.

Досить важливо відзначити, що позапланова невиїзна перевірка арбітражного керуючого ОСОБА_2. була проведена у 2023 році вже після того, як Господарський суд Рівненської області ухвалою від 08 серпня 2017 року у справі №5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС» визнав задовільною роботу позивача, затвердивши звіт про роботу ліквідатора та ліквідаційний баланс ВАТ «Бистрицька СМТС».

При цьому не є спірним те, що перевірка проводилася комісією виключно за документами, які були додані до скарги ОСОБА_1. та звернення ГУНП у Рівненській області, адже позивач повідомляв орган контролю про неможливість надання обґрунтованих пояснень з підтверджуючими документами, оскільки термін зберігання документів, що стосуються перевірки закінчився і вони були знищені у встановленому законом порядку.

З уваги на це колегія суддів уважає, що своєчасна реалізація відповідачем права позивача на залучення до участі в перевірці найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих могла б забезпечити повне, об`єктивне та всебічне проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2. під час виконання повноважень у справі про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС», однак цього зроблено не було.

На підставі зазначеного Верховний Суд убачає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм Порядку № 3928/5, які регулюють питання залучення до участі в проведенні перевірки арбітражного керуючого найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих, а саме, пункту 15 розділу ІІ, пунктів 1, 2, 3 розділу ІІІ, пункту 6 розділу IV, пункті 6, 7 розділу VI Порядку № 3928/5, - які повинні застосовуватися комплексно, а тому погоджується з позицією суду першої інстанції у цій частині.

У вимірі другого питання, на яке Верховний Суд повинен надати відповідь у межах даного касаційного провадження, принагідно вказати про таке.

Висловлюючи свою позицію з приводу висновку суду першої інстанції про порушення відповідачем пункту 25 розділу ІІ Порядку № 3928/5, апеляційний суд зазначив, що такий дефект процедури прийняття акта, як ненадіслання додатків до скарги ОСОБА_1 та листа ГУНП в Рівненській області, не може свідчити про порушення всієї правової процедури проведення перевірки та слугувати самостійною підставою для скасування оскаржуваного припису.

Як установив суд першої інстанції, скарга ОСОБА_1 від 13 лютого 2023 року виконана на 37 арк. з додатками на понад 300 документів. Лист ГУНП у Рівненській області від 17 лютого 2023 року № 1627/24-2023 на 18 арк. з додатками на понад 60 документів та електронним носієм інформації «GOODRAM FLASH DRIVE USB 2.0» із сканованими матеріалами кримінального провадження за №12021180000000392 від 15 грудня 2021 року. Лист ГУНП у Рівненській області від 23 березня 2023 року № 3238/24-23 виконаний на 1 арк. з додатками на 12 арк.

Окрім того, Міністерство юстиції листом від 06 березня 2023 року № 1146/11-23 надіслав відповідачу скаргу ОСОБА_8 на 914 арк. в 1 прим.

Відтак, із досліджених судом доказів установлено, що відповідач надіслав арбітражному керуючому повідомлення про проведення перевірки, скаргу ОСОБА_1 від 13 лютого 2023 року без додатків та листи ГУНП у Рівненській області від 17 лютого 2023 року № 1627/24-2023 та від 23 березня 2023 року №3238/24-23 також без додатків.

У розрізі цих обставин відповідач надав пояснення, що скарга ОСОБА_8 та звернення ГУНП у Рівненській області містили значний обсяг документів, а тому додатки позивачу не надсилалися. Водночас відповідач зауважив, що під час проведення перевірки арбітражний керуючий мав право бути присутнім під час проведення перевірки, надавати додаткові документи та пояснення, а отже, ознайомлюватися з матеріалами перевірки.

Таким чином факт ненадіслання позивачеві всіх матеріалів скарги ОСОБА_8 та звернень ГУНП у Рівненській області сторонами не заперечується і судом апеляційної інстанції не спростований.

У цьому зв`язку колегія суддів зауважує, що арбітражний керуючий ОСОБА_2. відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку №3928/5 мав право надавати письмові пояснення з питань, які досліджувалися під час позапланової перевірки. Проте скористатися цим правом у повній мірі позивач не мав можливості з огляду на те, що документи, які стосувалися банкрутства ВАТ «Бистрицька СМТС» не знаходилися у його розпорядженні, позаяк були знищені зі спливом строку.

Колегія суддів звертає увагу, що право арбітражного керуючого бути присутнім під час перевірки не відміняє обов`язку відповідача, який є суб`єктом владних повноважень, надсилати арбітражному керуючому, діяльність якого перевіряється, усі матеріали, на підставі яких призначено перевірку. Навпаки, з метою проведення повної та всебічної перевірки діяльності арбітражного керуючого, відповідач повинен був вчинити дії задля забезпечення рівності всіх учасників перевірки.

Однією із фундаментальних складових принципу верховенства права є право особи брати участь у процесі прийняття рішення щодо неї. Усвідомлюючи важливість такої складової принципу верховенства права, законодавець імплементував її у пункт 9 частини другої статті 2 КАС України в якості критерію перевірки правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Право бути вислуханим є одним із фундаментальних принципів справедливої процедури й означає забезпечення особі можливості надавати адміністративному органу факти й аргументи у справі. Право бути вислуханим має бути забезпечене насамперед у справах, де передбачається прийняття «несприятливих» адміністративних актів, тобто таких, які негативно впливають на права, свободи та законні інтереси відповідної особи.

Натомість, у даному випадку має місце ситуація, у якій арбітражний керуючий ОСОБА_2. був побавлений можливості надати обґрунтовані пояснення з питань, які стосувалися перевірки його діяльності, оскільки документів, які б він міг надати відповідачеві, у його особистому розпорядженні не було, а ті, що були надані скаржниками відповідач йому не надіслав.

Такі дії відповідача дають підстави вважати, що спірний акт суб`єкта владних повноважень прийнятий без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, що є одним із критеріїв правомірності рішення суб`єкта владних повноважень та невід`ємною складовою принципу верховенства права.

Суд касаційної інстанції уважає безпідставними твердження апеляційного суду про те, що арбітражний керуючий ОСОБА_2. всупереч пункту 6 частини другої статті 12 КУзПБ, яким закріплено обов`язок арбітражного керуючого створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим вимог законодавства, не сприяв комісії з перевірки щодо проведення заходу контролю, натомість вчиняв дії, спрямовані на уникнення проведення будь-яких заходів контролю.

Жодних конкретних обставин на підтвердження цих тверджень судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не наведено.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення відповідачем пункту 25 розділу ІІ Порядку № 3928/5.

У світлі спірних правовідносин Верховний Суд наголошує, що при вирішення справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ця норма Основного Закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Колегія суддів наголошує, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка вже неодноразово викладена та застосована у його постановах, зокрема, але не виключно, від 22 травня 2020 року у справі №825/2328/16, від 23 квітня 2020 року у справі №813/1790/18, від 13 жовтня 2020 року у справі №815/2503/16, від 16 березня 2023 року у справі №400/4409/21, певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним) або допущене порушення не впливає на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття».

Так, в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що порушення процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення. Водночас під час розгляду справи судом не встановлено порушень процедури, які б могли вплинути на правомірність оскаржуваного припису.

Однак із таким висновком колегія суддів не погоджується, позаяк уважає, що встановлені судом першої інстанції та підтверджені судом касаційної інстанції у цій постанові порушення процедури проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2. безумовно впливають на правомірність оспорюваного припису.

Суд уважає, що ненадіслання позивачеві документів, які є додатками до скарги ОСОБА_1 від 13 лютого 2023 року та листів ГУНП у Рівненській області від 17 лютого 2023 року № 1627/24-2023 та від 23 березня 2023 року № 3238/24-23, позбавили арбітражного керуючого можливості надати комісії з перевірки ґрунтовні пояснення щодо порушених питань. Це мало наслідком проведення перевірки позивача, за наслідками якої внесено спірний припис, лише на підставі документів скаржників, які очевидно висвітлювали лише їхню позицію, що не може вказувати на рівність усіх учасників у наданні пояснень та доведеності правильності власних позицій. У такому разі об`єктивну позицію могли б висловити найбільш досвідчені та висококваліфіковані арбітражні керуючі, проте відповідач не вчинив належних дій для їхнього залучення до заходу контролю.

У підсумку можна зробити висновок, що фактично участь позивача в перевірці його діяльності під час виконання повноважень ліквідатора ВАТ «Бистрицька СМТС» бла знівельована, про що він зазначив у запереченнях на довідку про результати позапланової перевірки.

Такі порушення не можуть вважатися формальними, оскільки вони призвели до порушення вимог пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 3928/5, за змістом якого комісія зобов`язана проводити перевірку повно, об`єктивно, неупереджено в межах повноважень, передбачених цим Порядком.

Суд касаційної інстанції зауважує, що оскаржуване судове рішення переглядається в межах підстав і доводів, що стали підставою для відкриття касаційного провадження. Правильність висновків апеляційного суду в частині, яка знаходиться поза вказаними межами перегляду, Суд не перевіряє.

Водночас висновки, до яких дійшов Верховний Суд, є достатніми для того, щоб погодитися з позицією суду першої інстанції про те, що допущені відповідачем порушення є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування припису Міжрегіонального управління від 01 вересня 2023 року № 9 «Про недопущення повторних порушень», як такого, що не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Підсумовуючи наведене Суд констатує, що доводи скаржника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, знайшли підтвердження під час касаційного розгляду справи.

Реагуючи на подані позивачем доповнення до касаційної скарги, колегія суддів керується тим, що за приписами частини першої статті 337 КАС України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.

Ураховуючи, що строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції сплинув у жовтні 2024 року, а доповнення до касаційної скарги направлені та надійшли до Суду в грудні 2024 року, то скаржник пропустив строк, установлений статтею 337 КАС України. При цьому підстави пропуску строку на подання цих доповнень скаржник належним чином не обґрунтував.

За таких обставин, доповнення до касаційної скарги не підлягають урахуванню судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Зважаючи на те, що при ухваленні оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, існують підстави для скасування постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року та залишення в силі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року.

VІІ. СУДОВІ ВИТРАТИ

З огляду на результат касаційного розгляду справи, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341 345 349 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Арбітражного керуючого ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року у справі № 460/23895/23 скасувати, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.М. Соколов А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько