№ 460/2558/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 460/2558/24

адміністративне провадження № К/990/31395/24

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Коваленко Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 460/2558/24

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року (суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2024 року (колегія суддів у складі головуючого судді Шевчук С.М., суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П.) у справі № 460/2558/24

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2024 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Рівненській області), в якому просила:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити призначення та виплату пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 10 серпня 2023 року;

- зобов`язати ГУ ПФУ України в Рівненській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 10 серпня 2023 року.

На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що їй була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону № 1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії ніж Закон № 1058. У свою чергу, за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058 позивачка звернулась вперше, тому має право на призначення пенсії відповідно до Закону №1058, виходячи з показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії за віком.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення судів мотивовані тим, що пенсії на пільгових умовах згідно з пунктом «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначаються за нормами Закону № 1058.

Зважаючи на те, що пенсія за віком на пільгових умовах згідно з пунктом «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» обчислюється в тому ж порядку та розмірі, що і пенсія за віком відповідно до Закону №1058, то позивач звернувшись до територіального органу Пенсійного фонду України, фактично просив обчислити йому той самий вид пенсійного забезпечення, який йому виплачується (пенсію за віком).

Оскільки мало місце призначення одного й того самого виду пенсії (пенсії за віком), суди вважали, що показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком (у спірному випадку - пенсії за віком на пільгових умовах).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивачка направила до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить рішення судів скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Як підстави касаційного оскарження скаржник вказує підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої та пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обґрунтовуючи право на подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник посилається на те, що суди в оскаржуваних рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування положень Закону України від 05 листопада 1991 року за №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» та Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2020 року у справі № 528/196/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 334/917/17, від 17 червня 2021 року у справі № 336/7438/16-a щодо права особи на призначення пенсії за віком на загальних підставах, відповідно до статті 26 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, у випадку коли особі вже була призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до положень Закону України від 05 листопада 1991 року за №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».

Касаційна скарга містить посилання й на інші порушення норм матеріального та процесуального права судом апеляційної інстанції, які потребують ретельної перевірки.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 серпня 2024 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Коваленко Н.В., Стеценка С.Г.

Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2024 року у справі № 460/2558/24.

Верховний суд ухвалою від 25 листопада 2024 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в письмовому провадженні з 26 листопада 2024 року.

Відповідач відзиву на касаційну скаргу до суду не надав.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 з 14 серпня 2013 року призначена пенсія за віком по Списку №2 згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення», розмір якої обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

10 серпня 2023 року позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.

Листом ГУ ПФУ в Рівненській області від 07 вересня 2023 року № 31200-28516/Ф-02/8-1700/23 повідомило про відсутність правових підстав для призначення позивачу пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки при обрахунку пенсії позивача, оскільки при переведенні з одного виду пенсії на інший враховується заробітна плата із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а застосування середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (відповідно до статті 40 Закону), при перерахунку пенсії чинним законодавством не передбачено. З урахуванням цього, на думку відповідача, пенсія, призначена позивачу згідно із Законом №1058-IV, обчислена відповідно до вимог чинного пенсійного законодавства.

Вважаючи дії відповідача протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, позивач звернулася до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

У справі, яка розглядається, ключовим є питання про наявність у позивача, якому призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до Закону №1788-XII, права на призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням відповідно до приписів статті 40 Закону 1058-IV після досягнення пенсійного віку.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

З 01 січня 1992 року постановою Верховної Ради України від 06 грудня 1991 року №1931-XII введено в дію Закон №1788-XII в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01 квітня 1992 року - в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом «б» частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ передбачено право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема, для працівників, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон №1058-IV, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Отже, з 01 січня 2004 року Закон №1058-IV є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-XII.

Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Порядок переведення з одного виду пенсії на інший регламентовано статтею 45 Закону №1058-IV, частиною третьою якої визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні з одного виду пенсії, призначеної саме за Законом №1058-ІV, на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої зазначеним нормативно-правовим актом.

Водночас, на думку позивача, при зверненні із заявою до ГУ ПФУ після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, він набув право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону №1058-IV, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону № 1058-IV, оскільки за таким призначенням він звернувся вперше.

Колегія суддів КАС ВС зазначає, що статтею 13 Закону № 1788-ХІІ для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку. Пенсія за віком на пільгових умовах призначається та виплачується у порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV.

Враховуючи, що заява ОСОБА_1 до ГУ ПФУ стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була їй призначена, то така пенсія не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.

У постанові судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі № 300/5450/23 Суд дійшов висновку, що викладені у раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі №336/7438/16-а, від 13 лютого 2019 року у справі №334/917/17 та інших правові висновки про наявність у осіб, яким призначалась пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону 1788-XII, права на призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.

У зв`язку з наведеним, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступила від таких висновків та сформувала такі:

« 1) статтею 13 Закону 1788-XII для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку;

2) пільгова пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону 1788-XII, призначається та виплачується в порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV, а тому особи, які отримують таку пенсію, не мають права на перехід на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV після досягнення ними пенсійного віку».

Застосовуючи наведені вище правові висновки до спірних правовідносин колегія суддів дійшла висновку про те, що ОСОБА_1 як особа, якій вже було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, визначених статтею 13 Закону 1788-XII, не має права на повторне призначення того самого виду пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.

Помилковим є посилання позивача на необхідність застосування під час розгляду цієї справи висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постанові від 23 жовтня 2020 року у справі №528/196/17 з огляду на таке.

У справі №528/196/17 спірні правовідносини виникли щодо реалізації позивачем, який отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону 1788-XII, права на перехід на інший вид пенсії - пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV.

Натомість у справі, що розглядається позивачка, яка отримує пенсію за віком на пільгових умовах, призначену з урахуванням положень Закону 1788-XII, просить суд зобов`язати відповідача призначити їй пенсію за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV.

Зазначене виключає можливість застосування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23 жовтня 2020 року у справі №528/196/17, до справи, що розглядається, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними, а судові рішення ухвалені за інших фактичних обставин справи, що в свою чергу не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та відповідну правову позицію.

Підсумовуючи наведене, Верховний Суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про відсутність у позивачки права на повторне призначення пенсії за віком та, відповідно, з висновком про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 КАС України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2024 року в адміністративній справі № 460/2558/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Коваленко Н.В.

Стеценко С.Г.