ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 460/65/24
адміністративне провадження № К/990/34004/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2024 року, постановлену колегією суддів у складі Коваля Р. Й. (суддя-доповідач), Гуляка В. В., Ільчишин Н. В., у справі № 460/65/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАМБ ГРУБ" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАМБ ГРУБ" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України, у якому просило суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення від 19 грудня 2023 року № 10192701/43847790;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАМБ ГРУБ" податкову накладну від 30 жовтня 2023 року № 4 датою її подання на реєстрацію.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Рівненській області направило до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині сплати судового збору.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліку, апеляційну скаргу повернуто заявникові у зв`язку з неусуненням недоліків.
07 червня 2024 року ГУ ДПС у Рівненській області втретє направило до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 КАС України в частині дотримання строку на апеляційне оскарження та сплати судового збору.
На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржник подав заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка обґрунтована тим, що апеляційна скарга подається повторно, оскільки попередня апеляційна скарга поверталася у зв`язку з відсутністю фінансування на сплату судового збору. Як на поважність пропуску строку зазначає, що податковий орган сумлінно дотримувався своїх обов`язків і в найкоротший час без зайвих зволікань подавав апеляційні скарги. Указує на те, що кожен має право на апеляційне оскарження рішення суду та доступ до правосуддя.
Ухвалою від 26 липня 2024 року Восьмий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Головного управління ДПС у Рівненській області, відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Не погодившись з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2024 року, Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, податковий орган стверджує, що вперше апеляційна скарга була подана із дотриманням строку на апеляційне оскарження, встановленого статтею 295 КАС України. При цьому повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення з такою скарго в порядку, встановленому законом. Скаржник звертає увагу на те, що право суб`єкта владних повноважень на повторне звернення з апеляційною скаргою має темпоральні межі, встановлені нормою частини другої статті 299 КАС України. Наголошує, що внаслідок введення воєнного стану рахунок орган державної влади фінансується в недостатньому обсязі. Також, як вказує контролюючий орган, в умовах введення воєнного стану, відсутності коштів для сплати судового збору, звільнення працівників, карантинних обмежень та значного навантаження на працівників, посадові особи Головного управління ДПС у Рівненській області вживають усіх заходів для своєчасного оскарження судових рішень, прийнятих не на користь держави.
Також скаржник зазначає про те, що апеляційний суд не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28 жовтня 2021 року у справі № 822/6302/15, від 15 травня 2020 року у справі №820/1212/17, від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, практику Європейського суду з прав людини, а також опубліковані 02 березня 2022 року Радою суддів України рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану.
Верховний Суд ухвалою від 15 жовтня 2024 року відкрив касаційне провадження за указаною касаційною скаргою.
Позивач правом подачі відзиву на касаційну скаргу не скористався. Про відкриття касаційного провадження у справі повідомлений належним чином.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.
Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.
Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).
За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення вчасно поданої вперше апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
У постановах від 24 липня 2023 року (справа №200/3692/21), від 07 вересня 2023 року (справа №120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
З матеріалів справи вбачається, що вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції Головного управління ДПС у Рівненській області подало у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України.
Проте, документ про сплату судового збору до вказаної скарги апелянт не долучив, про причини, які зумовили невиконання пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України не повідомив, що обґрунтовано слугувало підставою для залишення без руху первинної апеляційної скарги. Надалі, повернення поданої апеляційної скарги було зумовлене невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору.
07 червня 2024 року скаржник повторно звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, але вимоги КАС України щодо сплати судового збору так і не були виконані.
Тому ухвалою від 28 червня 2024 року суд апеляційної інстанції надав податковому органу строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги у спосіб надання доказів сплати судового збору, а також обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням поважних причин пропуску такого строку й поданням належних та допустимих доказів на їх підтвердження.
Натомість, скаржник не виконав вимогу ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, у зв`язку з чим Восьмий апеляційний адміністративний суд оскаржуваною ухвалою від 26 липня 2024 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області.
Стосовно доводів відповідача про введення воєнного стану, Верховний Суд зазначає, що це безумовно є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній та прямий причинний зв`язок. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку суд не може не враховувати, зокрема, яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою. Проте скаржником не наведено доводів та доказів, яким саме чином введення воєнного стану вплинуло на його обов`язок своєчасно подати апеляційну скаргу.
Долучена скаржником виписка з рахунка від 14 червня 2024 року жодним чином не підтверджує відсутність відповідних коштів на рахунку для сплати судового збору у весь період з дати ухвалення рішення суду першої інстанції до подання повторної апеляційної скарги. Не надано скаржником і доказів того, що у вказаний період він вживав залежних від нього заходів для сплати судового збору. Суд касаційної інстанції вважає, що сама лише вказівка у скарзі чи клопотанні про обставини неналежного фінансування не може бути доказом дійсної відсутності у скаржника коштів на сплату судового збору.
Така поведінка суб`єкта владних повноважень не може бути визнаною сумлінною, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення відповідачу пропущеного строку звернення на апеляційне оскарження.
Наведений підхід узгоджується із усталеною практикою Верховного Суду щодо тлумачення норм статті 44 КАС України та кореспондується із правовою позицією, що приписами вказаної статті чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження. Відповідно податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен забезпечувати неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги, дотримання встановленого строку її подання, й вчинити для цього залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.
Верховний Суд звертає увагу, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Суд касаційної інстанції зазначає, що питання поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вирішується на підставі тих доказів, які можуть об`єктивно свідчити про відсутність в апелянта можливості оформити апеляційну скаргу відповідно до вимог статті 296 КАС України у встановлені законом строки.
Посилання скаржника на існування судової практики Верховного Суду щодо оцінки мотивів для поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження до уваги не приймається, оскільки висновки, щодо строків звернення з апеляційними скаргами, які містяться у наведених скаржником ухвалах Верховного Суду, слід застосовувати з урахуванням обставин, які наявні у конкретній справі.
З огляду на викладене, ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2024 року ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, судом не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстави для скасування ухваленого судового рішення та задоволення касаційної скарги відсутні.
Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення.
Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2024 року у справі № 460/65/24 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Суддя-доповідач І. В. Дашутін
Судді О. О. Шишов
М. М. Яковенко