ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2021 року
м. Київ
справа №461/1810/17
адміністративне провадження № К/9901/45757/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №461/1810/17 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання неправомірною, скасування постанови та закриття провадження, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017 (головуючий суддя Хобор Р.Б., судді: Попко Я.С., Сеник Р.П.),
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови заступника начальника Львівської митниці ДФС України від 24.02.2017 у справі № 0371/209000015/17, якою ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні порушення митних правил та накладено стягнення у виді штрафу, закриття провадження по адміністративній справі.
Постановою Галицького районного суду м.Львова від 22.03.2017 позовні вимоги в частині визнання неправомірною та скасування постанови у справі про порушення митних правил задоволено. Визнано неправомірною та скасовано постанову в справі про порушення митних правил. Провадження в частині позовної вимоги про закриття провадження у справі про порушення митних правил закрито.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017 постанову Галицького районного суду м.Львова від 22.03.2017 в частині задоволення позовних вимог скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. У іншій частині постанову Галицького районного суду м.Львова від 22.03.2017 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.07.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача у справі №461/1810/17.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №461/1810/17 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього кодексу.
За результатами автоматизованого розподілу справ суддею-доповідачем для розгляду цієї справи у Касаційному адміністративному суді визначено суддю Хохуляка В.В.
Ухвалою Верховного Суду від 18.10.2021 призначено касаційний розгляд справи у попередньому судовому засіданні на 19.10.2021.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, до касаційної скарги позивач додає документи, що на її думку підтверджують правомірність позовних вимог. Позивач наполягає, що згідно декларації рік випуску автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter 313», VIN№ НОМЕР_1 - 2010 рік. Крім того, позивач посилається на висновок експертного автотоварознавчого дослідження оцінки транспортного засобу за заявою ОСОБА_2 від 24.06.2015. Також, позивачу на момент купівлі автомобіля було відомо, що такий вперше був зареєстрований 22.07.2010. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційний суд вважає, що доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи, з урахуванням наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.10.2016 доповідною запискою в.о. директора Департаменту боротьби з митними правопорушеннями повідомив Львівську митницю ДФС про те, що Департаментом боротьби з митними правопорушеннями проведено аналіз митних оформлень протягом 2015 - 2016 років вантажних транспортних засобів марки "Mercedes-Benz" моделі "Sprinter". За інформацією, наданою Департаментом боротьби з митними правопорушеннями щодо транспортних засобів, які в зоні діяльності Львівської митниці ДФС було розмитнено з порушенням митного законодавства, серед таких є автомобіль марки "Mercedes-Benz Sprinter 313", VIN НОМЕР_2 , який згідно з митною декларацією ІМ 40 ДЕ №209150000/2015005843 від 24.06.2015 та інших товаросупровідних документів вироблено в 2010 році.
Відповідно до граф 8, 9 митної декларації ІМ 40 ДЕ №209150000/2015005843 від 24.06.2015 одержувачем та особою відповідальною за фінансове врегулювання даного транспортного засобу є громадянка України ОСОБА_1 , а загальна сума сплачених митних платежів за вказаною митною декларацією становить 58061,04грн.
Згідно з вказаною декларацією та висновком судової автотоварознавчої експертизи №12603 від 24.06.2015 рік випуску автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter 313», VIN НОМЕР_1 , зазначено 2010 рік.
На запит Львівської митниці ДФС до офіційного дилера Даймлер АГ у Львові та Львівській області, отримано відповідь, згідно з якою автомобіль марки "Mercedes-Benz Sprinter 313", VIN НОМЕР_1 , виготовлений 06.10.2009, а його перша реєстрація відбулась 22.10.2009.
Відповідно до службової записки УАМП Львівської митниці ДФС від 06.12.2016 сума митних платежів, які мали б бути сплачені при ввезенні на митну територію України автомобіля марки "Mercedes-Benz Sprinter 313", виготовленого 22.10.2009, з урахуванням різниці вже сплачених ОСОБА_1 митних платежів станом на дату розмитнення 24.06.2015 становить 48375,88грн.
Постановою заступника начальника Львівської митниці ДФС України від 24.02.2017 у справі №0371/209000015/17 позивача було визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 145127,64грн.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не в повному обсязі з`ясовано всі істотні обставини справи, які б слугували підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил, а тому постанова у справі про порушення митних правил є неправомірною, а відтак таку необхідно скасувати.
Апеляційний суд з висновками суду першої інстанції не погодився. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд посилався на те, що не вірне зазначення декларантом дати первинної реєстрації транспортного засобу призвело до заниження розміру податку через незастосування коефіцієнта при його розрахунку, як для автомобіля, що використовувався понад 5 років. На підставі матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 невірно задекларувала дату первинної реєстрації автомобіля, що призвело до зменшення митних платежів.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 54 МК України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю і митного оформлення.
З метою здійснення митного контролю органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати інформацію, щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України. Для підготовки висновків можуть бути використані матеріали, отримані від суб`єктів зовнішньоекономічної на запит органу доходів і зборів в порядку статті 334 МК України.
Відповідно до положень статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За приписами частини другої статті 270 МК України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 215.3.5-2 пункту 215.3 статті 215 ПК України з моторних транспортних засобів для перевезення вантажів з повною масою транспортного засобу не бiльш як 5т, з робочим об`ємом цилiндрів двигуна не бiльш як 2500 куб. см, що використовувалися (код 8704 21 99 00 згідно УКТ ЗЕД) акцизний податок сплачується в розмірі 0,02 євро за 1 куб. см об`єму циліндрів двигуна.
Ставки податку для транспортних засобів, що відповідають коду 8704 згідно з УКТ ЗЕД, застосовуються для автомобілів, що використовувалися з 5 до 8 років з коефіцієнтом 40 для автомобілів, що використовувалися понад 8 років з коефіцієнтом - 50.
Згідно зі статтею 289 МК України обов`язок із сплати митних платежів виникає, зокрема, після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки орган доходів і зборів самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання; в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.
Відповідно до службової записки УАМП Львівської митниці ДФС сума митних платежів, які мали б бути сплачені при ввезенні на митну територію України автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter 313», VIN НОМЕР_1 , виготовленого у 2009 році, з урахуванням різниці вже сплачених ОСОБА_1 митних платежів станом на дату розмитнення становить 48375,88грн.
У свою чергу, позивач посилається на висновок експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу, яким встановлено, що вартість на кордоні України - без врахування митних платежів та зборів, нерозмитненого та незареєстрованого в Україні автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter 313», VIN НОМЕР_1 2010 року виготовлення, станом на момент виконання даного дослідження становить 6150,00 €.
При цьому, на підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України відповідачем надано інформацію офіційного дилера Даймлер АГ ТОВ "Західно - Український автомобільний дім" від 01.12.2016 (витяг з бази виробника у вигляді копії карти даних та vihicle information), згідно із якою дата першої реєстрації автомобіля марки Мерседес - Бенц WDB9066351S421329 - 22.10.2009.
Згідно з частиною першою статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Провадження у справах про порушення митних правил, згідно положень статті 487 МК України здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини другої статті 529 МК України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому КАС.
За змістом статті 530 МК України перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому КАС.
Статтею 531 МК України передбачені підстави для скасування або зміни постанови про накладення адміністративного правопорушення. Частиною другою вказаної статті передбачено, що підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.
Положеннями статті 531 МК України встановлені підстави для скасування або зміни постанови про накладення адміністративного правопорушення:
1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил;
2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду;
3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;
4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду;
5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення;
6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.
За таких обставин, апеляційний суд правомірно вважав, що оскаржувана постанова відповідає нормам чинного законодавства, вина ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого статті 485 МК України доведена належними та допустимими доказами, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Згідно положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 341 344 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017 у справі №461/1810/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Р.Ф. Ханова
Судді Верховного Суду