01.05.2023

№ 461/3008/21

Постанова

Іменем України

26 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 461/3008/21

провадження № 61-20858св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус»,

треті особи: Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк», Державне підприємство «Національні інформаційні системи»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Конюшко Денис Борисович, на рішення Галицького районного суду м. Львова від 14 липня 2021 року у складі судді Радченка В. Є. та постанову Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Левика Я. А., Савуляка Р. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» (далі - ТОВ «ФК «Інвест Хаус»), треті особи: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (далі - ДП «Національні інформаційні системи»), про усунення перешкод у користуванні об`єктом права приватної власності шляхом зняття обтяження рухомого майна.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що 26 лютого 2020 року між ним та АТ КБ «ПриватБанк» укладено договір фінансового лізингу автомобіля № K55GA!00000282, відповідно до якого лізингодавець зобов`язується набути у власність транспортний засіб «Lexus RX 350», 2008 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 (предмет лізингу), і надати лізингоодержувачу це майно за плату в тимчасове користування, яке було передано лізингоодержувачу згідно з актом приймання-передачі.

Грошові зобов`язання за зазначеним договором ним виконані достроково, що підтверджує складений 01 березня 2021 року між ним та АТ КБ «ПриватБанк» акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності за договором фінансового лізингу № K55GA!00000282.

Також 01 березня 2021 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ним укладено договір № б/н купівлі-продажу предмета лізингу, за яким у зв`язку із повним розрахунком за предмет лізингу між сторонами до дати укладення цього договору шляхом виплати покупцем усієї вартості предмета лізингу за договором лізингу, продавець зобов`язується передати у власність покупцю предмет лізингу за договором лізингу, а покупець зобов`язується прийняти товар на умовах, визначених цим договором.

На підставі цього договору АТ КБ «ПриватБанк» видало наказ № K55GA!00000282 щодо перереєстрації транспортного засобу «Lexus RX 350», 2008 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 .

Крім того, 01 березня 2021 року між ним та АТ КБ «ПриватБанк» складено акт приймання-передачі транспортного засобу № K55GA!00000282, та банком видано довіреність на його ім`я для перереєстрації транспортного засобу.

04 березня 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» видало лист-довідку № 20.1.0.0.0/7-210301/10472 про підтвердження повного виконання зобов`язань із погашення предмета лізингу транспортного засобу «Lexus RX 350», 2008 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , за договором № НОМЕР_2 та надано йому пакет документів для переоформлення транспортного засобу.

Відповідно до довідки Соборного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України від 04 березня 2021 року № 575/126 транспортний засіб «Lexus RX 350» знятий з військового обліку в межах військово-транспортного обов`язку.

Однак здійснити державну реєстрацію права власності на транспортний засіб «Lexus RX 350», 2008 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , він не зміг у зв`язку із виявленням наявного обтяження речових прав на нього.

Територіальний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України № 8043 у відповідь на запит від 18 лютого 2021 року № 65 щодо надання інформації повідомив, що під час проведення перевірки за Державним реєстром обтяжень рухомого майна транспортний засіб «Lexus RX 350», 2008 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , є об`єктом обтяження в ТОВ «ФК «Інвест Хаус».

Згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 18 березня 2021 року № 71458819 транспортний засіб «Lexus RX 350», 2008 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , є об`єктом обтяження ТОВ «ФК «Інвест Хаус». Боржником (заставодавцем) є ОСОБА_2 , а стягувачем (заставодержателем) - ТОВ «ФК «Інвест Хаус» на підставі договору про відступлення права вимоги від 05 березня 2020 року № GL2N79735, укладеного з Публічний акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра»).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 транспортний засіб «Lexus RX 350», 2008 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , зареєстровано за АТ КБ «ПриватБанк» 28 лютого 2020 року.

ОСОБА_1 зазначає, що первісним заставодержателем ТОВ «ФК «Інвест Хаус» не було зареєстровано обтяжень на транспортний засіб «Lexus RX 350» під час переходу права власності на нього до АТ КБ «ПриватБанк».

Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що внаслідок накладеного та зареєстрованого обтяження ТОВ «ФК «Інвест Хаус» обмежуються його права, як лізингоодержувача, зокрема особи, що має право на реєстрацію права власності на транспортний засіб «Lexus RX 350», 2008 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , у зв`язку із виконанням умов договору зі сплати лізингових платежів.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , посилаючись на статті 316 317 321 391 572 574 576 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просив суд усунути йому перешкоди в користуванні транспортним засобом «Lexus RX 350», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , шляхом зняття обтяження у вигляді застави рухомого майна і виключення напису (запису) з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 14 липня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на дату укладення договору фінансового лізингу автомобіля (26 лютого 2020 року) обтяження рухомого майна на транспортний засіб зареєстровано не було. Але станом на 26 лютого 2020 року позивач не набув права власності на автомобіль на підставі договору фінансового лізингу, а отримав лише у платне володіння та користування транспортний засіб.

Таким чином, оскільки на момент укладення договору купівлі-продажу предмета лізингу від 01 березня 2021 року вже було обтяження указаного транспортного засобу, застосоване 10 червня 2020 року, тому це обтяження не може бути припиненим, оскільки застава зберігає чинність при переході права власності.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 14 липня 2021 року залишено без змін.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на момент укладення договору купівлі-продажу предмета лізингу від 01 березня 2021 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було наявне обтяження транспортного засобу «Lexus RX 350», реєстраційний номер НОМЕР_4 , номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , за яким на підставі договору про відступлення прав вимоги серії GL2N7935, виданого ПАТ «КБ «Надра», обтяжувачем є ТОВ «ФК «Інвест Хаус», боржником - ОСОБА_2 . На час розгляду справи зобов`язання ОСОБА_2 за кредитним договором не виконані, тому обтяження не може бути припиненим, оскільки застава зберігає чинність при переході права власності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Конюшко Д. Б., на рішення Галицького районного суду м. Львова від 14 липня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник вказує на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 333/6700/15-ц, від 18 березня 2020 року у справі № 202/5584/18, а також зазначає на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Крім того, вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права у зв`язку з недослідженням зібраних у справі доказів (пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Касаційну скаргу мотивовано тим, щосуди першої та апеляційної інстанцій не врахували того, що договір купівлі-продажу спірного транспортного засобу, який був предметом лізингу, укладено на виконання умов договору фінансового лізингу автомобіля від 26 лютого 2020 року, станом на дату укладання якого, жодного обтяження рухомого майна, зокрема автомобіля зареєстровано не було.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.

У серпні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2023 року справу № 461/3008/21 призначено до розгляду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У липні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ КБ «ПриватБанк» на касаційну скаргу, в якому зазначено, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

26 лютого 2020 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір фінансового лізингу автомобіля № K55GA!00000282, відповідно до якого лізингодавець зобов`язується набути у власність транспортний засіб «Lexus RX 350», номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , і надати лізингоодержувачу це майно за плату в тимчасове користування, яке було передано лізингоодержувачу, згідно з актом приймання-передачі від 28 лютого 2020 року (а. с. 11-18, 22).

28 лютого 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» зареєструвало право власності на транспортний засіб «Lexus RX 350», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , номер кузова (шасі) НОМЕР_1 (а. с. 23).

01 березня 2021 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» складено акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності за договором фінансового лізингу від 26 лютого 2020 року № K55GA!00000282 (а. с. 40).

Також 01 березня 2021 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу предмету лізингу, відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю товар (предмет лізингу за договором фінансового лізингу автомобіля від 26 лютого 2020 року № K55GA!00000282), а покупець зобов`язується прийняти товар на умовах, визначених цим договором (а. с. 37, 38).

Крім того, на виконання умов цього договору 01 березня 2021 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» складено акт приймання-передачі транспортного засобу № K55GA!00000282, а також АБ КБ «ПриватБанк» видало відповідну довіреність на ім`я ОСОБА_1 (а. с. 41, 42).

Відповідно до довідки Соборного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України від 04 березня 2021 року № 575/126 транспортний засіб «Lexus RX 350», номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , знятий з військового обліку в межах військово-транспортного обов`язку (а. с. 44).

Згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 18 березня 2021 року № 71458819 реєстратором Львівської регіональної філії Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Сліпець О. Я. 10 червня 2020 року за № 27850784 зареєстровано договір застави рухомого майна - легкового автомобіля «Lexus RX 350», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , на підставі договору про відступлення прав вимоги серії GL2N79735, виданого 05 березня 2020 року ПАТ «КБ «Надра», обтяжувачем є ТОВ «ФК «ІнвестХаус», боржником - ОСОБА_2 (а. с. 47, 48).

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Конюшко Д. Б., задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, і доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про заставу» та статтею 572 ЦК України застава є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною четвертою статті 577 ЦК України передбачено, що моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до частини другої статті 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Статтею 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є нечинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.

За таких обставин реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи.

Викладене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 463/3582/17, від 07 квітня 2020 року у справі № 761/48585/18, від 21 вересня 2022 року у справі № 761/2631/21, від 31 січня 2023 року у справі № 752/20187/20.

Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановивши, що на час відчуження транспортного засобу «Lexus RX 350», 2008 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , застава цього транспортного засобу була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, тому дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Аргументи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не врахували правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 333/6700/15-ц, від 18 березня 2020 року у справі № 202/5584/18 є безпідставними з огляду на наступне.

Так у справах № 333/6700/15-ц, № 202/5584/18 суди встановивши, що на час відчуження спірного автомобіля боржником, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості про обтяження, дійшли правильного висновку про відсутність підстав вважати збереження сили застави для нового власника майна.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Конюшко Денис Борисович, залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 14 липня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович