ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 461/5197/22
провадження № 61-9846св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - Фермерське господарство Бурки Віталія Володимировича,
відповідачі - Львівська обласна прокуратура,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 23 листопада 2022 року у складі судді Романюка В. Ф. та постанову Львівського апеляційного суду від 02 травня 2023 року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У жовтні 2022 року Фермерське господарство Бурки В. В. (далі - ФГ Бурки В. В.) звернулося до суду з позовом Львівської обласної прокуратури про відшкодування шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що діями Львівської обласної прокуратури господарству заподіяно моральної шкоди в результаті незаконного звинувачення представника даного фермерського господарства у скоєнні злочину, передбаченого частиною першою статті 249 КК України, адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 85 КУпАП, незаконного закриття кримінальної справи (кримінального провадження), тривалого та неефективного проведення розслідування шляхом прийняття незаконних рішень щодо державних інспекторів Львівсько-Закарпатської міжобласної інспекції по охороні та відтворенню водних живих ресурсів та врегулюванню рибальства у водоймах України.
Зазначав, що в результаті неправомірних дій відповідача фермерське господарство несе матеріальні збитки, а саме - згідно з бізнес-планом фермерського господарства по використанню інвестицій фермерське господарство не отримало чистого прибутку у 2005 році у розмірі 0,098 млн грн, у 2006 році - 0,182 млн грн, у 2007 році - 1,12 млн грн, у 2008 році - 1,75 млн грн, у 2009 році - 2,52 млн грн, у 2010 році - 3,99 млн грн, у 2011 році - 5,88 млн грн, у 2012 році - 6,86 млн грн.
Надавши відповідний розрахунок позивач посилався на те, що у зв`язку з неправомірними діями Львівської обласної прокуратури щодо відмови в порушенні кримінальної справи відносно працівників інспекції рибоохорони та спецпідрозділу «Беркут» під час проведення перевірки ставка в с. Поториця Сокальського району Львівської області, всього за період з 01 січня 2006 року до 01 січня 2020 року фермерському господарству нанесено шкоду (недоотримано доходу) на суму 97 165 957,00 грн.
Ураховуючи наведене, ФГ Бурки В. В. просило суд:
- стягнути з Львівської обласної прокуратури на його користь кошти в сумі 100 000 000 гривень на відшкодування майнової та моральної шкоди: 97 000 000 гривень майнової шкоди (не доодержаних доходів); 3 000 000 гривень моральної шкоди в результаті приниження честі, гідності, ділової репутації.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 23 листопада 2022 року клопотання представника Львівської обласної прокуратури про закриття провадження у справі задоволено.
Провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Роз`яснено позивачу, що розгляд справи відноситься до юрисдикції господарського суду.
Закриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції - виходив з того, що позовні вимоги ФГ Бурки В. В. до Львівської обласної прокуратури про відшкодування майнової та моральної шкоди не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинні розглядатись в порядку господарського судочинства.
Районний суд послався на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 15 березня 2018 року у справі № 461/1930/16-ц (провадження № 14-60цс18), у якій зазначено, що господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, пов`язані, зокрема, з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод, інтересів суб`єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об`єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадають під дію статті 4 ГПК України. Майнові відносини (у розумінні статті 4 ГК України) суб`єктів господарювання з юридичними особами, у тому числі тими, що не є суб`єктами господарювання (органами державної влади), регулюються ГК та ГПК України.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 02 травня 2023 року апеляційну скаргу ФГ Бурки В. В. залишено без задоволення.
Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 23 листопада 2022 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про закриття провадження в даній справі на тій підставі, що спір підвідомчий судам господарської юрисдикції. При цьому апеляційний суд зазначив, що ФГ Бурки В. В. заявило вимогу до прокуратури Львівської області про відшкодування шкоди, заподіяної діями суб`єкта владних повноважень, така вимога не об`єднана з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадає під дію статті 4 ГПК України, а тому зазначений спір підвідомчий господарському суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ФГ Бурки В. В., посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 23 листопада 2022 року, постанову Львівського апеляційного суду від 02 травня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У липні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У серпні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ФГ Бурки В. В. мотивована тим, що вказаний спір є цивільним, оскільки Львівська обласна прокуратура не є суб`єктом, наділеним господарською компетенцією та не здійснює організаційно-господарські повноваження відносного фермерського господарства.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ФГ Бурки В. В. вказує те, що висновки судів попередніх інстанцій не відповідають обставинам справи. Зазначає, що суди дійшли передчасного висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки Львівська обласна прокуратура, як орган державної влади, не є суб`єктом, наділеним господарською компетенцією та не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо фермерського господарства, тому положеннями статті 4 Господарського кодексу України не регулюється, не відноситься до господарської діяльності і не може розглядатися господарськими судами. Вважає, що закриття провадження у справі обмежує право заявника на доступ до правосуддя, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Конституцією України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2023 року Львівська обласна прокуратура подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ФГ Бурки В. В. задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Разом з тим відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.
Згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 461/1930/16-ц (провадження № 14-60цс18) зроблено висновок, що «ФГ «Бурки В. В.» заявило вимогу до прокуратури Львівської області та держави України в особі Державної казначейської служби України лише про відшкодування моральної шкоди, заподіяної діями суб`єкта владних повноважень, така вимога не об`єднана з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадає під дію статті 4 ГПК України, а тому зазначений спір підвідомчий господарському суду».
Такий правовий висновок викладений і у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року у справі № 454/1668/17 (провадження № 61-15046сво18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 454/1008/16-ц (провадження № 14-494цс19) вказано, що «Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи (частина перша статті 1 Закону України «Про фермерське господарство»). Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що ФГ «Бурки В. В.» заявило вимогу до держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, такі вимоги не об`єднані з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадають під дію статті 4 ГПК України, а тому зазначений спір підвідомчий господарському суду. Аналогічна правова позиція вже висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 15 березня 2018 року у справі № 461/1930/16-ц (провадження № 14-60цс18), від 17 жовтня 2018 року у справі № 464/1874/17 (провадження № 14-395цс18), від 05 червня 2019 року у справі № 454/1690/16 (провадження № 14-152цс19), від 05 червня 2019 року у справі № 454/2181/16 (провадження № 14-226цс19), від 03 липня 2019 року у справі № 454/3304/14 (провадження № 14-272цс19), від 18 вересня 2019 року у справі № 757/37226/17 (провадження № 14-452цс19), і підстав для відступу від такої правової позиції не вбачається».
Крім того, аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 461/3186/16-ц (провадження № 61-14931св19), від 13 вересня 2022 року у справі № 454/2182/16-ц (провадження № 61-4291св19).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, закриваючи провадження у справі зробив правильний висновок, що справа за позовом ФГ «Бурки В. В.» до Львівської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки зазначений спір підвідомчий господарському суду.
Доводи заявника про те, що між учасниками справи не укладалися господарські договори і позивач не заявляв вимоги щодо вирішення спору при укладенні, зміні, розірванні і виконанні цих договорів, що Львівська обласна прокуратура, як орган державної влади не є суб`єктом, наділеним господарською компетенцією і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо фермерського господарства відхиляються Верховним Судом, оскільки позивач заявив вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої діями юридичної особи, такі вимоги не об`єднані з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадає під дію статті 4 ГПК України, тому зазначений спір підвідомчий господарському суду.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
З огляду на те, що касаційна скарга залишається без задоволення, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича залишити без задоволення.
Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 23 листопада 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 02 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник