Постанова
Іменем України
18 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 462/3643/19
провадження № 61-1785св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 , подану адвокатом Сидорук Оленою Олександрівною, на постанову Львівського апеляційного суду у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В. від 11 грудня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на їх користь по 100 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Залізничного районного суду міста Львова від 09 липня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди визнано неподаною та повернуто позивачеві.
Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , районний суд виходив із того, що станом на 09 липня
2019 року позивачами не усунуто недоліки позовної заяви, які були встановлені ухвалою Залізничного районного суду міста Львова
від 11 червня 2019 року, копія якої була отримана позивачами 19 червня
2019 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено.
Ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 09 липня 2019 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та направляючи справу для продовження розгляду до цього ж суду, апеляційний суд виходив із того, що посилання суду в ухвалі Залізничного районного суду міста Львова
від 11 червня 2019 року на те, що позивачами не надано належних доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення їх від сплати судового збору є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У січні 2020 року представник ОСОБА_3 - адвокат Сидорук О. О. подала до Верховного Суду касаційну скаргув якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції про те, що на момент подання позовної заяви до суду позивачі належали до категорії осіб, яких може бути звільнено від сплати судового збору відповідно до частини першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» є безпідставними, оскільки не підтверджені належними доказами.
Крім того, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено не обов`язок, а право суду, який вирішує питання відкриття провадження у справі, звільнити особу від сплати судового збору за подання позовної заяви за наявності підстав, визначених даною нормою.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано з суду першої інстанції матеріали справи № 462/3643/19.
У серпні 2020 року матеріали справи № 462/3643/19 надійшли до Верховного Суду.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з пунктом четвертим частиною першою статті 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Апеляційний суд встановив, що на момент звернення з позовом позивачі належали до категорії осіб, яких може бути звільнено від сплати судового збору відповідно до частини першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Встановивши, що судом першої інстанції під час винесення ухвали про визнання неподаною та повернення позовної заяви було допущено порушення норм процесуального права, оскільки наведені заявником доводи та надані докази надавали достатні підстави для звільнення від сплати судового збору у справі, апеляційний суд відповідно до наданих йому повноважень, зробив правильний висновок про скасування такого судового рішення із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_3 , подану адвокатом Сидорук О. О., залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року - без змін.
Судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 , подану адвокатом Сидорук Оленою Олександрівною, залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Є. Червинська
С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун