№ 463/1534/18

Постанова

Іменем України

12 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 463/1534/18

провадження № 61-8998св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - садівничий кооператив «Дружба-3»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - головне управління Держгеокадастру у Львівській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу садівничого кооперативу «Дружба», до якої приєдналась ОСОБА_2 , на постанову Львівського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року,у складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., Савуляка Р. В., від 02 квітня 2019 року.

Короткий зміст позовних вимог

26 березня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про встановлення земельного сервітуту.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що йому належить на праві власності земельна ділянка АДРЕСА_3 , площею 0,0516 га, кадастровий номер 4610137200:07:007:0303, яка знаходиться на території Садівничого кооперативу «Дружба-3» (далі СК «Дружба-3), за адресою АДРЕСА_3. Право власності підтверджується договором купівлі-продажу від 22 грудня 2016 року. Земельна ділянка межує із земельною ділянкою відповідача площею 0,1568 га кадастровий номер 4610137200:07:007:0001, яка передана СК «Дружба-3» у власність на підставі ухвали Львівської міської ради № 652 від 26 червня 2003 року, видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛВ № 9097155. Вказані земельні ділянки розташовані таким чином, що через земельну ділянку садівничого кооперативу пролягає прохід до земельної ділянки позивача. Будь-яким іншим чином позивач не може потрапити до своєї ділянки, доступ до неї можливий тільки через в`їзд по АДРЕСА_3, однак вхід зачинено металевими воротами. Позивачем було надіслано садівничому кооперативу заяву з пропозицією укласти договір про встановлення земельного сервітуту з долученим проектом договору, однак садівничий кооператив не надав згоди на його укладення, натомість на загальних зборах членів кооперативу від 19 серпня 2017 року був затверджений проект договору про встановлення земельного сервітуту на зовсім інших умовах, що порушує права позивача на користування своїм майном. Іншого способу доступу до своєї ділянки як встановлення земельного сервітуту він не має.

Із урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив встановити на його користь земельні сервітути на викладених ним умовах.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова у складі судді Нора Н. В. від 12 листопада 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до СК «Дружба-3», третя особа ГУ Держгеокадастру у Львівській області, про встановлення земельного сервітуту відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не представлено доказів на підтвердження того, що повноцінне використання його земельної ділянки неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Встановлено на користь ОСОБА_1 (сервітуарій) щодо земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 », площею 0,1568 га (кадастровий номер 4610137200:07:007:0001) відповідно до плану меж земельної ділянки, встановленого державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЛВ №907155 наступні земельні сервітути:

- право проходу та проїзду на велосипеді, транспортному засобі по наявному шляху (дороги), згідно плану меж земельної ділянки встановленого, державним актом на право власності на земельну ділянку Серія ЛВ №907155;

- право прокладання на свою земельну ділянку (кадастровий номер 4610137200:07:007:0303) нових ліній електропередачі при наявності технічної документації та експлуатації наявних ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів;

- право прокладати на свою земельну ділянку (кадастровий номер 4610137200:07:007:0303) водопровід через наявний шлях, згідно плану меж земельної ділянки, встановленого державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЛВ № 907155, право приєднання до наявних мереж водопостачання, які перебувають у власності СК «Дружба-3» відповідно до технічних умов та технічної документації;

- право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою будівництва/ремонту будівель та споруд на земельній ділянці сервітуарія (кадастровий номер 4610137200:07:007:0303);

- земельні сервітути встановлено відносно земельної ділянки: площею 0,1568 га, кадастровий номер 4610137200:07:007:0001, сільськогосподарського призначення, яка знаходиться у власності СК «Дружба-3» для загального користування (проїзди) (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЛВ №9097155, зареєстрований 27 січня 2004 року у Книзі записів реєстрацій державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02:04:438:00017), яка передана у власність СК «Дружба- 3» на підставі ухвали Львівської міської ради № 652 від 26 червня 2003 року;

- сервітути встановлюються для забезпечення можливості функціонування земельної ділянки сервітуарія (кадастровий номер 4610137200:07:007:0303);

- сервітути зберігають чинність у разі переходу до інших осіб права власності, користування чи володіння земельною ділянкою, щодо якої вони встановлені, та/або земельної ділянки сервітуарія;

- встановлення земельних сервітутів не призводить до позбавлення власника земельної ділянки прав володіння, користування та розпорядження нею;

- власник зобов`язується шляхом встановлення земельного сервітуту, забезпечити сервітуарію (членам його сім`ї, виконавцям послуг, робіт, особам, які відпочивають у сервітуарія) можливість проходити та проїжджати на велосипеді або на транспортному засобі по наявному шляху (дорозі) в будь-який час доби та року;

- сервітуарій зобов`язується здійснювати речові права на користування чужою річчю (земельний сервітут) на засадах добросовісності та добросусідства;

- земельні сервітути не можуть бути самостійним предметом купівлі-продажу, застави, інших правочинів, та не можуть передаватися будь-яким іншим способом особам, які не є власником земельної ділянки;

- земельні сервітути є речовим правом сервітуарія, мають абсолютний характер і підлягають захисту від неправомірних дій невизначеного кола осіб, у тому числі і від власника майна;

- користування земельними сервітутами є безоплатним.

Визначено, що власник земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут, має право:

- вимагати від сервітуарія дотримання вимог земельного, цивільного і іншого законодавства України стосовно користування земельною ділянкою;

- вимагати від сервітуарія використання земельної ділянки відповідно до цілей встановлення сервітутів.

Власник земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут, зобов`язаний:

- не перешкоджати використанню земельної ділянки в межах встановлених сервітутів;

- гарантувати, що виконавчі державні органи та органи місцевого самоврядування, санітарні, протипожежні, землевпорядні органи, а також органи екологічної безпеки та архітектури не будуть обмежуватись стосовно доступу до земельної ділянки для виконання їх обов`язків в межах їх повноважень;

Сервітуарій має право:

- приступати до використання земельної ділянки після державної реєстрації сервітутів;

- вимагати усунення перешкод, які виникають при використанні земельної ділянки, на яку встановлено земельний сервітут;

- користуватися безоплатно та у відповідності з діючим порядком інженерними комунікаціями власника (володільця) земельної ділянки згідно технічних умов та технічної документації.

Сервітуарій зобов`язаний:

- не чинити дій, що можуть привести до погіршення якісних характеристик екологічного стану землі.

Сторони зобов`язані дотримуватися правил добросусідства.

Покращення стану земельної ділянки, проведені сервітуарієм, підлягають відшкодуванню згідно норм цивільного законодавства.

Встановлюється безстроковий земельний сервітут, дію земельного сервітуту може бути припинено за згодою сторін, відмовою від нього сервітуарію, або в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Перехід права на земельну ділянку (її частину) до іншої особи та/або реорганізація сторони не є підставою для зміни умов та припинення дії встановленого земельного сервітуту.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач довів, що не може задовольнити свої потреби щодо користування земельної ділянкою у інших спосіб, аніж шляхом встановлення земельного сервітуту щодо суміжної земельної ділянки, намагався вирішити питання земельного сервітуту на договірній основі, однак його пропозиції відхилялися, підтверджень розміру витрат по утриманню проїзду та його освітлення не надано. Прокладення мереж є можливим при виготовленні технічної документації на виконання певних робіт та сприятиме власнику у повноцінному володінні, користуванні та розпорядженні його земельною ділянкою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі СК «Дружба-3» просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки правовідносинам сторін, сервітут встановлено у спосіб, який є надмірно обтяжливим для власника земельної ділянки, оскільки встановлений на безоплатній основі й передбачає право на прокладення сервітуарієм лінії електропостачання, водопроводу та складування будівельних матеріалів, що може позбавити інших землевласників можливості проїзду. Заявник вважає, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги положення статуту садівничого кооперативу.

У заяві про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_2 зазначила, що встановлення земельного сервітуту може негативно вплинути на порядок користування нею земельною ділянкою, на якій розміщений будинок, який належить їй на праві власності, а також на можливість членів кооперативу використовувати проїзд.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі. Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2019 року прийнято заяву ОСОБА_3 про приєднання до касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_4 посилається на те, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, а доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті висновків суду апеляційної інстанції.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка АДРЕСА_3 площею 0,0516 га, кадастровий номер 4610137200:07:007:0303, яка знаходиться на території СК «Дружба-3» за адресою: м. Львів вул. Низова.

Право власності позивача на земельну ділянку підтверджується договором купівлі-продажу від 22 грудня 2016 року та витягом із Державного земельного кадастру. У договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 22 грудня 2016 року зазначено її цільове призначення - для колективного садівництва.

Земельна ділянка позивача межує із земельною ділянкою відповідача площею 0,1568 га, кадастровий номер 4610137200:07:007:0001, яка передана СК «Дружба-3» у власність на підставі ухвали Львівської міської ради № 652 від 26 червня 2003 року та щодо якої видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛВ № 9097155.

Відповідно до ухвали Львівської міської ради № 652 від 26 червня 2003року «Про надання у власність садівничому кооперативу «Дружба-3» земельної ділянки на вул. Низовій у м. Львові » земельна ділянка передається у власність для загального користування (проїзди). Згідно пункту 2.3 ухвали кооператив зобов`язаний забезпечити цілодобовий доступ до існуючих на території ділянок інженерних мереж для їх ремонту та обслуговування, дотримуватись правил використання земель в охоронній зоні згідно із вимогами інженерних служб міста і не чинити перешкод при будівництві нових.

Вказані земельні ділянки розміщені таким чином, що через земельну ділянку СК «Дружба-3» влаштований прохід, проїзд до земельної ділянки позивача по АДРЕСА_3 .

Позивач надсилав СК «Дружба-3» пропозицію щодо укладення договору про встановлення земельного сервітуту, однак такої згоди не отримав. Основною умовою згідно пояснень представників відповідача було висунуто вступ позивача ОСОБА_1 до садівничого кооперативу, чого останній не бажав.

У відповідності до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеного ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 07 лютого 2018 року № 76-ДК/1015/АП/09/01/-18, земельна ділянка, кадастровий номер 4610137200:07:007:0001, площею 0,1568 га на праві власності належить СК «Дружба-3», цільове призначення - для загального користування (проїзди), фактично являє собою Y-подібну систему проїзду (проходу) до земельних ділянок, розміщених на території СК «Дружба-3», та має один вхід на ділянці між будинками по АДРЕСА_3 . На момент перевірки вхід зачинено металевими воротами. Периметр території СК «Дружба-3» обмежено суміжними землекористувачами, огорожею та урвистим рельєфом в південній частині масиву. Отже, із зазначеного вище встановлено, що доступ до земельної ділянки ОСОБА_1 можливий лише через проїзд земельної ділянки, кадастровий номер якої 4610137200:07:007:0001. Іншого проходу, проїзду, крім в`їзду по АДРЕСА_3 , до земельної ділянки ОСОБА_1 немає.

Пояснення представника відповідача ОСОБА_5 , який є головою садівничого кооперативу, про наявність ключів до брами у всіх власників земельних ділянок заперечувалось позивачем.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (тут і далі у редакції, чинній станом на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Подібні положення містяться й у статті 321 Цивільного кодексу України.

Статтею 98 Земельного кодексу Українивизначено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Згідно із положеннями статей 91 96 ЗК України власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Земельний сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (стаття 100 ЗК України).

Відповідно до положень статті 401 ЦК Україниправо користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій особі, конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом.

Згідно зі статтею 402 ЦК Українисервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Статтею 404 ЦК Українита статтею 99 ЗК України (у редакції станом на час виникнення спірних відносин) визначено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

У пункті 22-2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»роз`яснено, що види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені рішенням суду, визначені статтею 99 ЗК України і цей перелік не є вичерпним. Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Отже, закон вимагає від позивача надання суду доказів на підтвердження того, що нормальне використання своєї власності неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому слід довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити яким-небудь іншим способом.

Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Згідно з частиною п`ятою статті 35 ЗК України до земель загального користування садівничого товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами першою-другою статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, апеляційний суд, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, врахувавши вказані норми матеріального права, обґрунтовано виходив із того, що позивачем доведено неможливість забезпечення іншого проходу, проїзду до земельної ділянки, яка належить йому на праві власності, крім в`їзду через земельну ділянку загального користування між будинками по АДРЕСА_3 .

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що потреби власника земельної ділянки АДРЕСА_3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 », площею 0,0516 га, кадастровий номер 4610137200:07:007:0303, не можуть бути задоволені в будь-який інший спосіб, аніж користування частиною земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 », площею 0,1568 га (кадастровий номер 4610137200:07:007:0001; цільове призначення - для загального користування (проїзди)), з метою проходу та проїзду, прокладення комунікацій до земельної ділянки у зв`язку із відсутністю іншого шляху доступу до земельної ділянки позивача.

Апеляційним судом встановлено, що позивачем вживалися заходи для встановлення сервітуту у позасудовому порядку, зокрема, ОСОБА_1 надсилав СК «Дружба-3» пропозицію укласти договір про встановлення земельного сервітуту та до заяви було додано проект договору в трьох примірниках від 06 червня 2017 року, однак згоди між сторонами не було досягнуто, про що свідчить лист-відповідь голови правління СК «Дружба-3» № 13-17 від 16 червня 2017 року.

Доводи касаційної скарги та заяви про приєднання до неї щодо порушення внаслідок встановлення земельного сервітуту прав СК «Дружба-3» або його членів є недоведеними.

Визначаючи право сервітуарія на прокладання на свою земельну ділянку нових ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, суд апеляційної інстанції зазначив, що такі діють мають вчинятись у відповідності до технічної документації щодо прокладення та експлуатації мереж.

Судом апеляційної інстанції не здобуто доказів, які б могли свідчити, що встановлення безоплатного земельного сервітуту відносно земельної ділянки загального користування буде надмірно обтяжливим для СК «Дружба-3» або його членів.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги та заяви про приєднання до неї є такими, що не спростовують правильних по суті висновків суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки суд апеляційної інстанції правильно застосував до правовідносин сторін нормиматеріального права, які регулюють спірні правовідносини, об`єктивно встановивши обставини справи, дійшов цілком обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Статтею 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400 402 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу садівничого кооперативу «Дружба», до якої приєдналась ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович