Постанова
Іменем України
17 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 463/3828/15-ц
провадження № 61-19695св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Головне управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області, Львівська обласна прокуратура,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 23 червня 2021 року у складі судді Павліва А. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 25 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Ванівського О. М., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної казначейської служби України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органів досудового розслідування.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 23 червня 2021 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 25 жовтня 2021 року, підготовче засідання у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області, Львівської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органів досудового розслідування, вирішено проводити без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про залучення її правонаступником позивача ОСОБА_1 у цивільній справі №463/3828/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області, Львівської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органів досудового розслідування.
Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області, Львівської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органів досудового розслідування.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції зробив висновок, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що спірні правовідносини (відшкодування моральної шкоди) не допускають правонаступництва, оскільки право на відшкодування моральної шкоди відноситься до особистих немайнових прав, нерозривно пов`язаних з фізичною особою (в даному випадку - з особою спадкодавця як позивача по справі), а відтак не входить до складу спадщини після смерті цієї особи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2021 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 23 червня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 25 жовтня 2021 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржені судові рішення не ґрунтуються на повному з`ясуванні обставин справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Суди зробили хибний висновок, що спірні правовідносини стосуються прав позивача, які нерозривно з ним пов`язані, тому не допускають правонаступництва. Як вбачається з поданої позовної заяви правовою підставою позову є стаття 1176 ЦК України та Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», предметом позову є моральна шкода (від якої позивач ОСОБА_1 мав право відмовитись), визначена матеріально згідно висновку судово-психологічної експертизи № 3573 від 08 лютого 2017 року у розмірі 11 797 920,00 грн (має економічний зміст), може бути предметом спадкування та не є тісно пов`язаною з особою позивача, тому допускає правонаступництво. Суди неправильно застосували та витлумачили статті 23 190 269-280 1176 ЦК України, статтю 3 СК України, відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України відступній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Оскаржені судові рішення порушують право власності позивачки, визначене статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 23 ЦК України не забороняє відшкодування моральної шкоди дружині позивачі, не відносить таку шкоду виключно до особистих немайнових прав, а навпаки допускає таку шкоду у грошовому - матеріальному економічному вигляді, тобто у майновому, оскільки грошові кошти є майном - об`єктом майнових неособистих прав.
Позиція інших учасників справи
У грудні 2021 року Львівська обласна прокуратура подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, оскаржені судові рішення залишити без змін.
Відзив мотивований тим що померлий ОСОБА_1 був позивачем у даній цивільній справі про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органів досудового розслідування. Після смерті позивача відкрилася спадщина. Пунктом 1 частини першої статті 1219 ЦК України встановлено, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема особисті немайнові права, які (у відповідності до частини другої, третьої статті 269 ЦК України) не мають економічного змісту та нерозривно пов`язані з фізичною особою. Суд першої інстанції правомірно закрив провадження у справи.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 463/3828/15-ц та витребувано справу з суду першої інстанції.
У грудні 2021 року матеріали цивільної справи № 463/3828/15-ц надійшли до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 08 грудня 2021 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи касаційної скарги з таких підстав.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України).
Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 , з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з Державного бюджету України на його користь 18 434 250,00 грн завданої йому моральної шкоди.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер.
Представник Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області та представник Львівської обласної прокуратури подали заяви про закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України.
Дружина позивача ОСОБА_2 подала клопотання про визнання її правонаступником ОСОБА_1 , в обґрунтування якого зазначила, що притягнення її чоловіка до кримінальної відповідальності відобразилося і на її житті. Їхня сім`я за 15 років несла не лише моральний тягар, але і великі матеріальні витрати на послуги юристів та транспортні витрати.
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (пункт 7 частини першої статті 255 ЦПК України).
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.
Згідно статті 5Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» у разі смерті громадянина право на відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3 і 4 статті 3 цього Закону, у встановленому законодавством порядку переходить до його спадкоємців.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій зробили вірний висновок про закриття провадження у цій справі, оскільки спірні правовідносини нерозривно пов`язані із особою померлого ОСОБА_1 та не допускають правонаступництва.
Висновки Верховного Суду
Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення увалені з порушенням норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись статями 400, 401, 409, 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 23 червня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 25 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Н. О. Антоненко
М. М. Русинчук