ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 464/148/17
адміністративне провадження № К/9901/2165/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 15.09.2017 (суддя - Бойко О.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 (судді - Большакова О.О., Макарик В.Я., Глушко І.В.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправною та скасування постанови,
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення №07 вих.-3937/170 від 09.12.2016 про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 100 грн.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.09.2016 Інспекцією ДАБК у м. Львові проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті по АДРЕСА_1 у присутності ОСОБА_1 .
За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 проводяться будівельні роботи з реконструкції житлового будинку.
21.09.2016 Інспекцією ДАБК у м. Львові було винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, відповідно до якого за результатами позапланової перевірки, проведеної на будівництві з реконструкції житлового будинку з прибудовою вхідного тамбура, переобладнання приміщень цокольного поверху під нежитлові комерційного призначення з влаштуванням дверного прорізу на місці віконного по АДРЕСА_1 , встановлено, що будівельні роботи з реконструкції житлового будинку проводяться без дозвільних документів, які надають право на виконання будівельних робіт, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466.
З метою усунення виявлених порушень, позивача зобов`язано зупинити виконання будівельних робіт та в тримісячний термін з дати отримання даного припису усунути виявлені порушення.
Відповідно до постанови №07-вих-3937/170 від 09.12.2016 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, ОСОБА_1 визнано винною у вчинені правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено штраф у сумі 5100 грн за невиконання припису від 21.09.2016.
Також судами встановлено, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 у справі №464/7984/16-а скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21.09.2016. При цьому судом встановлено, що будівельні роботи з реконструкції житлового будинку не передбачають втручання в несучі конструкції та позивачу не було необхідності отримання дозволу на виконання даних будівельних робіт.
Позивач вважаючи постанову відповідача від 09.12.2016 про накладення на неї штрафу протиправною, звернулась до суду з цим позовом.
В обгрунтування позовних вимог покликалась на те, що про проведення перевірки виконання припису та розгляд справи про адміністративне правопоуршення її не повідомляли, в зв?язку з чим пояснення та зауваження щодо виконання вимог припису вона не мала змоги надати.
Також покликалась на те, що оскаржувана постанова винесена до закінчення строку виконання припису.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Постановою Сихівського районного суду міста Львова від 15.09.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017, позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові по справі про адміністративне правопорушення від 09.12.2016 № 07 вих.-3937/170 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскаржувана постанова винесена Інспекцією на підставі припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21.09.2016, який скасовано постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017, що набрала законної сили, з тих підстав, що будівельні роботи з реконструкції житлового будинку не передбачають втручання в несучі конструкції та позивачу немає необхідності отримання дозволу на виконання даних будівельних робіт.
Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до відповідальності є необгрунтованим, прийняте за відсутності достатніх даних про вчинення правопорушення.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обгрунтування касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення судових рішень, які підлягають скасуванню.
Покликається на те, що оскаржувана постанова прийнята в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, що регулює порядок проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.
Крім того, покликається на те, що сам факт оскарження позивачем припису від 21.09.2016 не впливає на подальші заходи архітектурно-будівельного контролю, оскільки припис є актом індивідуальної дії та зобов`язує суб`єкта до вчинення дій. В свою чергу, станом на час звернення до суду з касаційною скаргою, відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, про скасування цього акта індивідуальної дії.
Просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Частиною 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Зокрема, частина 1 ст.188-42 КУпАП передбачає, що невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За наведеного правового регулювання, невиконання припису контролюючого органу ДАБІ є правовою підставою для притягнення суб`єкта, у відношенні якого його було винесено, до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в порядку ч. 1 ст. 188-42 КупАП.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивача було притягнуто до відповідальності за невиконання припису відповідача щодо усунення порушення проведення будівельних робіт без дозвільних документів. Враховуючи, що за наслідками оскарження зазначеного припису позивачем в судовому порядку, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 його було скасовано, суди дійшли висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Водночас в ході розгляду справи Судом встановлено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Верховного Суду від 25.03.2020 у справі №464/7984/16-а (2-а/464/21/17) касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові та ОСОБА_2 задоволено, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 скасовано, постанову Сихівського районного суду м. Львова від 16.02.2017, якою відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову про скасування припису відповідача від 21.09.2016, - залишено в силі.
У вказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що Інспекцією ДАБК у м. Львові дотримано встановленого порядку проведення перевірки та винесено припис у межах визначених законом повноважень. Крім того Верховний Суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що будівельні роботи з реконструкції житлового будинку передбачають втручання у несучі конструкції будинку, тому позивачу необхідно отримати дозвіл на виконання даних будівельних робіт.
Таким чином, вимоги припису, невиконання якого слугувало підставою про прийняття відповідачем оскаржуваної у цій справі постанови про адміністративне правопорушення №07 вих.-3937/170 від 09.12.2016, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 100 грн., є чинними.
Як було зазначено вище, підставою для притягнення суб`єкта, щодо якого було винесено припис, до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в порядку ч. 1 ст. 188-42 КупАП, є його невиконання.
В межах розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій питання виконання позивачем вимог припису відповідача у встановлений у ньому строк, не перевірялось, водночас вказане має ключове значення для правильного вирішення справи.
Крім того, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою посилання позивача в обгрунтування позовних вимог на допущені відповідачем процедурні порушення під час проведення перевірки. Зокрема на те, що копію акту перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення вона не отримувала, а про існування таких їй стало відомо з тексту оскаржуваної постанови, чим, на думку позивача, порушено приписи ст. 256 КупАП щодо її права, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, подати пояснення та зауваження щодо їх змісту.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Аналогічні приписи містила стаття 159 КАС України в редакції до 15.12.2017.
В порушення вимог статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судових рішень та статті 9 КАС України щодо офіційного з?ясування обставин справи, суди наведеного вище не перевірили, фактичні обставини та докази на їх підтвердження або ж спростування не дослідили.
Відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, касаційна скарга Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові підлягає частковому задоволенню, рішення судів першої та апеляційної інстанції - скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 345 349 353 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові задовольнити частково.
Постанову Сихівського районного суду міста Львова від 15.09.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук