№ 464/7773/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року

м. Київ

справа № 464/7773/16-а

адміністративне провадження № К/9901/11230/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в касаційній інстанції адміністративну справу № 464/7773/16-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ-СІТІ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЗВИТОК НЕРУХОМОСТІ», про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 21.09.2017 (головуючий суддя Рудаков І.П.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 (головуючий суддя Макарик В.Я., судді: Большакова О.О., Глушко І.В.),

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ-СІТІ» (далі також - позивач) звернулося до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі також - відповідач, Інспекція ДАБК у м. Львові), як виконавчого органу Львівської міської ради, який займається архітектурно-будівельним контролем та удосконаленням містобудівництва, про визнання протиправною та скасування постанови № 07-вих-2351/36 від 10.10.2016, винесеної заступником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Гарасюк С.Б. про визнання винним Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Сіті» у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 65 250 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, була проведена з істотними порушеннями порядку проведення позапланової перевірки, зокрема, без виклику представників сторін, без повідомлення їх про час та місце проведення перевірки, без представлення відповідних документів на проведення перевірки, без витребування будь-яких документів та без надання забудовнику або підряднику можливості надати пояснення з приводу суми виявлених порушень. Постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в свою чергу, була винесена з грубим порушенням чинного законодавства, оскільки справа була розглянута без виклику позивача та у його відсутності.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 21.09.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017, адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправною та скасовано постанову № 07-вих-2351/36 від 10.10.2016, винесену заступником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Гарасюк С.Б. про визнання винним Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Сіті» у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладення адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 65 250 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не було надано суду першої та апеляційної інстанції доказів того, що перевірка проводилась у присутності позивача, адже як видно зі змісту припису, протоколу про адміністративне правопорушення та акту перевірки, остання проведена взагалі без виклику позивача, без повідомлення його про час та місце проведення перевірки, без представлення відповідних документів на проведення перевірки, без витребування будь-яких документів та без надання позивачу можливості надати пояснення по суті виявлених порушень, що підтверджено матеріалами справи.

З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач та звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що, по-перше, в разі будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. Струмок-Т. Масарика, 7, у м. Львові буде порушено норми інсоляції дитячого садочку № 167; по-друге, представники суб`єкта містобудування допустили посадових осіб інспекції до перевірки об`єкта «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Струмок - Т. Масарика, 7 у м. Львові», про що свідчать відображені в акті перевірки документи, що були надані посадовим особам, які проводили перевірку; по-третє, представники позивача не з`явились на розгляд оскаржуваної постанови, тим самим не скористалися своїм правом на участь в процесі розгляду та надання пояснень, документів з метою спростування акту перевірки та встановлених порушень; по-четверте, продовження строку проведення перевірки шляхом подання службової записки та проставлення резолюції не може розцінюватися як порушення законодавства, оскільки останнім спеціальних вимог до цієї процедури взагалі не прописано.

Позивач правом подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.

Верховний Суд, перевіривши та обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги відповідача з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.03.2016 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано замовнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Розвиток нерухомості» дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ114160751893 на «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Струмок - Т. Масарика, 7 у м. Львові», категорія складності - IV, генеральний підрядник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Сіті».

Відповідно до направлення для проведення позапланової перевірки від 15.09.2016 на підставі звернення мешканців вул. Т. Масарика. вул. Струмок та вул. Т. Окуневського від 29.08.2016 Інспекцією було здійснено виїзд за місцем виконання будівельних робіт із будівництва вказаного об`єкта.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21.09.2016 щодо ТОВ «Розвиток Нерухомості», яким встановлено, що відповідно до висновків про інсоляційний режим, дошкільного навчального закладу № 167, що на вул. Т. Масарика, 7 у м. Львові, розроблених ПГІ «Івер» в 2014 році, проектований чотирнадцятиповерховий житловий будинок порушує норми інсоляції дитячого садочку № 167. Відповідно до плану зонування території Шевченківського району м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 4657 від 21.05.2015 «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території м. Львова (зонінг). Том 1. Частина 4, 5. Залізничний та Шевченківський райони», земельна ділянка, на якій ведеться будівництво, належить до території сельбищної забудови (зона Ж-1). Таким чином порушено частину 2 статті 5, частини 2, 4 статті 26, статтю 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абзаци 2, 3 частини 1 статті 26, абзаци 5, 7 частини 1 статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», ДБН 360-92-К «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень», Державні санітарні правила 173-96.-К «Планування та забудова.* населених пунктів», ДБН В.2.2-9-99-К «Будинки та споруди» та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 21.09.2016, яким зобов`язано ТОВ «Розвиток Нерухомості» негайно зупинити проведення будівельних робіт на об`єкті до моменту усунення порушень вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

На підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 15.09.2016 та службової записки «Про продовження терміну перевірки» від 21.09.2016 Інспекцією знову було здійснено виїзд за місцем виконання будівельних робіт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Струмок - Т. Масарика, 7 у м. Львові».

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29.09.2016 щодо ТОВ «Девелопмент-Сіті», яким встановлено, крім порушень, відображених в попередньому акті перевірки, також і ту обставину, що 04.05.2016 ухвалою Галицького районного суду м. Львова у справі № 461/2935/16-а, було зупинено дію наказу Департаменту містобудування Львівської міської ради № 420 від 26.12.2014 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ «Розвиток нерухомості» багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Струмок - Т. Масарика, 7»; припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 29.09.2016, яким зобов`язано ТОВ «Девелопмент-Сіті» негайно зупинити проведення будівельних робіт на об`єкті до моменту усунення порушень вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.09.2016 щодо ТОВ «Девелопмент-Сіті» за фактом виконання будівельних робіт з порушенням вимог державних будівельних норм, державних стандартів і правил, а також затверджених проектних рішень.

Постановою № 07-вих-2351/36 від 10.10.2016, винесеною заступником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Гарасюк С.Б., Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Сіті» притягнуто до адміністративної відповідальності за пунктом 8 частини 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 65 250 грн.

Крім того, судами встановлено, що ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2017 залишено без змін постанову Сихівського районного суду м. Львова від 29.11.2016 у справі № 464/7747/16а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗВИТОК НЕРУХОМОСТІ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, якою визнано протиправним та скасовано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, виданий 21.09.2016 ІДАБК у м. Львові Львівської міської ради на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Розвиток нерухомості» та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, виданий 29.09.2016 ІДАБК у м. Львові Львівської міської ради на адресу Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Сіті».

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Правове регулювання спірних правовідносин унормовується Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та прийнятим на його виконання Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету міністрів України № 553 від 23.05.2011 (далі також - Порядок № 553).

Так, відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з пунктом 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Статтею 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», в свою чергу, визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу, зокрема, зазначається дата початку та дата закінчення заходу.

Відповідні положення кореспондуються з пунктом 7 Порядку № 553, згідно якого під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

При цьому строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні (пункт 7 Порядку № 553).

Водночас, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (пункт 9 Порядку № 553). Право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю закріплено також в абзаці четвертому пункту 13 Порядку № 553.

Реалізація права суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю безпосередньо залежить від обізнаності (повідомлення) останнього про намір відповідного органу або його посадових осіб щодо проведення перевірки і з`ясування цього питання як необхідної передумови для притягнення особи до відповідальності.

Приписи Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 533 не визначають чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності суб`єкта містобудування або уповноваженого ним представника під час проведення такої, відповідач, здійснюючи підготовку до проведення позапланової перевірки, повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення. Це дає можливість реалізувати наявне у суб`єкта містобудування право бути присутнім під час проведення перевірки (висновок щодо застосування норм права, наведений у постановах Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 822/680/16, від 31.10.2019 у справі № 822/681/16 та від 07.07.2022 у справі № 280/1736/19).

Так, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки (постанова Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 208/6557/16-а (2-а/208/219/16).

Факт проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил без присутності уповноваженої суб`єктом містобудування особи свідчить про допущення грубого, а не формального порушення ДАБІ України порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (постанова Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 822/716/16).

В той же час, за правилами пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право:

1) безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом;

3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

8) отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

9) вимагати у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

Крім того, пунктами 16-20 Порядку № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі також - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (пункт 22 Порядку № 553).

Таким чином, наведеними вище положеннями законодавства визначено права посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення позапланового заходу, строк проведення та обов`язки посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та (або) зупинення підготовчих та будівельних робіт. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника. При цьому, підставами для проведення позапланової перевірки є, серед іншого, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

При цьому колегія суддів зауважує, що лише дотримання норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 553, які встановлюють баланс публічних і приватних інтересів, а також умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю, може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 826/7847/17.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає слушним і обґрунтованим висновок суду першої інстанції, який підтримав апеляційний суд, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову з підстав не доведення відповідачем виконання вимог законодавства щодо повноти, об`єктивності та неупередженості здійснення архітектурно-будівельного контролю, оскільки з матеріалів справи встановлено, що відповідачем не було надано суду першої та апеляційної інстанції доказів того, що перевірка проводилась у присутності позивача; як видно зі змісту припису, протоколу про адміністративне правопорушення та акту перевірки, остання проведена взагалі без виклику позивача, без повідомлення його про час та місце проведення перевірки, без представлення відповідних документів на проведення перевірки, без витребування будь-яких документів та без надання позивачу можливості надати пояснення по суті виявлених порушень.

Посилання скаржника на не з`явлення позивача на розгляд оскаржуваної постанови спростовується наданими самим відповідачем листом від 04.10.2016, адресованому директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Сіті», в якому зазначається про дату, час та місце розгляду відповідної справи, та конвертом з роздруківкою трекінгу поштового відправлення, з яких вбачається, що відповідний лист вручено адресату 11.10.2016, в той час, коли розгляд справи було призначено на 10.10.2016 о 12 год. 00 хв.

Щодо посилання судами попередніх інстанцій на рішення судів у справі № 464/7747/16-а, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що постановою Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 464/7747/16-а постанову Сихівського районного суду м. Львова від 29.11.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2017 у частині визнання протиправним та скасування припису провідного спеціаліста відділу інспекційної роботи Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 29.09.2016 щодо зупинення проведення Товариством з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Сіті» будівельних робіт зі спорудження багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Струмок - Т. Масарика, 7 у м. Львові - скасовано; ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні зазначеної позовної вимоги з підстав оскарження до суду не суб`єктом містобудування, щодо якого прийнято індивідуальний акт. В частині задоволення позовних вимог щодо оскарження припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 21.09.2016 судові рішення попередніх інстанцій Верховним Судом залишено без змін, але з підстав відсутності виявлених під час позапланового заходу контролю порушень.

Наведене в контексті змісту встановлених фактичних обставин у цій справі свідчить про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права й необґрунтованість вимог касаційної скарги.

Відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові залишити без задоволення.

Постанову Сихівського районного суду м. Львова від 21.09.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 у справі № 464/7773/16-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук