ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2025 року
м. Київ
справа №480/11373/23
адміністративне провадження № К/990/19896/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 480/11373/23
за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , про скасування постанови про накладення штрафу,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року, ухвалену у складі колегії суддів: судді-доповідача - Чалого І.С., суддів Катунова В.В., Ральченка І.М.,
УСТАНОВИВ:
Суть спору
1. До Сумського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Сумській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Сумській області) з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), третя особа - ОСОБА_1 , в якому просило суд скасувати постанову відповідача про накладення штрафу від 02.10.2023, винесену у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.
1.1. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірна постанова була винесена з порушенням Закону України «Про виконавче провадження», оскільки позивачем було вжито всіх дій щодо виконання рішення суду. Також зазначає, що у позивача були наявні поважні причини тимчасового невиконання рішення суду.
Установлені судами обставини справи
2. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 у справі № 480/406/22 зобов`язано позивача повернути ОСОБА_1 надмірно сплачений єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі половини суми спадкових коштів 87616,21 грн. 29.09.2022 судом було видано виконавчий лист.
2.1. 13.10.2022 до відповідача надійшла заява ОСОБА_1 про примусове виконання рішення та виконавчий лист. Цього ж дня державний виконавець відкрив виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання рішення суду.
2.2. 03.11.2022 позивач направив державному виконавцю лист, в якому зазначив, що рішення суду боржником не виконано з мотивів оскарження його до суду.
2.3. За невиконання рішення суду 28.12.2023 державний виконавець виніс постанову про накладення на боржника штрафу в сумі 5100 грн. Постанова позивачем не оскаржувалась.
2.4. 16.01.2023 до державного виконавця надійшла заява позивача від 13.01.2023 про зупинення виконавчого провадження.
2.5. 19.01.2023 Другим апеляційним адміністративним судом було відкрито апеляційне провадження у справі № 480/406/22.
2.6. 24.01.2023 державний виконавець ухвалив постанову про зупинення виконавчого провадження.
2.7. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2023 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 у справі № 480/406/22 залишено без змін.
2.8. 29.06.2023 до державного виконавця надійшла заява стягувача про поновлення виконавчого провадження. Державним виконавцем було винесено постанову від 18.07.2023 про поновлення виконавчого провадження та направлено позивачу вимогу про надання інформації про хід виконання такого провадження.
2.9. 07.08.2023 до державного виконавця надійшла заява позивача від 03.08.2023, в якій повідомлено, що позивач звернувся до суду із заявою про роз`яснення судового рішення.
2.10. 25.09.2023 до державного виконавця надійшла заява ОСОБА_1 про невиконання боржником рішення суду станом на 21.09.2023.
2.11. 27.09.2023 державний виконавець направив позивачу вимогу про надання інформації про хід виконавчого провадження.
2.12. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 судом відмовлено у роз`ясненні судового рішення у справі № 480/406/22.
2.13. 02.10.2023 державний виконавець виніс постанову про накладення на боржника штрафу у сумі 10200 грн за повторне невиконання рішення суду без поважних причин та направив повідомлення до Сумського районного управління Головного управління Національної поліції України в Сумській області про вчинення посадовими особами позивача кримінального правопорушення.
2.14. Позивач не зазначав, що оскаржував дії чи рішення відносно вказаного повідомлення.
2.15. 26.10.2023 до державного виконавця надійшли заяви позивача, в яких повідомлено, що з метою виконання рішення суду ОСОБА_1 було направлено лист щодо надання реквізитів діючого банківського рахунку.
2.16. Вважаючи постанову про накладення штрафу від 02.10.2023 неправомірною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 у задоволенні позову ГУ ДПС у Сумській області відмовлено.
3.1. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи немає доказів поважності причин невиконання позивачем рішення суду до 02.10.2023, а таке рішення виконано відповідачем тільки 13.12.2023, під час розгляду цієї справи, що додатково підтверджує можливість його реального виконання відповідачем, як добровільно до відкриття виконавчого провадження, так і до 02.10.2023.
4. 05.01.2024 Головне управління ДПС у Сумській області подало апеляційну скаргу на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 (апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції 09.01.2024).
5. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2023.
6. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 закрито апеляційне провадження у справі № 480/11373/23 за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Сумській області на підставі пункту 2 частини першої статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки апеляційну скаргу подано особою, якою до апеляційної скарги не долучено документів, що підтверджують її право на вчинення таких дій і не надано доказів наявності повноважень діяти в порядку самопредставництва.
7. 26.03.2024 ГУ ДПС у Сумській області повторно подало апеляційну скаргу на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтоване тим, що первинна апеляційна скарга подана у межах строку та що право повторного звернення до суду з апеляційною скаргою позивач реалізував у найкоротший строк.
8. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024 відмовлено апелянту в поновленні строку на апеляційне оскарження вказаного вище судового рішення. Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для визначення поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а зазначені скаржником обставини визнав не об`єктивними і не пов`язаними з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій у цій справі.
9. Ухвалою від 08.04.2024 Другий апеляційний адміністративний суд залишив без руху апеляційну скаргу через пропуск строку на звернення з апеляційною скаргою та надав строк для усунення її недоліків шляхом направлення до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та надання доказів в їх обґрунтування протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
10. Копії зазначених вище ухвал від 08.04.2024 позивач отримав 10.04.2024 (з урахуванням приписів абзацу 2 пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в підсистемі «Електронний суд».
11. На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, скаржник 19.04.2024 через підсистему «Електронний суд» подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
12. В обґрунтування клопотання про поновлення строку та поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення заявник посилався на те, що ГУ ДПС у Сумській області подало апеляційну скаргу 04.01.2024. Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 29.02.2024, а ухвалою цього суду від 29.02.2024 закрито апеляційне провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 305 КАС України.
13. У зв`язку з цим, 26.03.2024 позивач повторно подав апеляційну скаргу але ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та залишено апеляційну скаргу без руху.
14. На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху позивач подав уточнену апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження у якому вказав, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час. Апелянт просив врахувати, що введення воєнного стану відобразилося на роботі усіх державних органів, оскільки регулярне оголошення повітряних тривог, пошкодження інфраструктурних об`єктів, та особливо - постійні загрози власному життю та здоров`ю, не можуть не відображатися на моральній складовій службовців органів державної влади, оскільки відчуття тривоги, страху і пригнічення в період таких невизначених часів як війна, є невідворотними. Зазначав, що у строк повторного звернення ГУ ДПС у Сумській області з апеляційною скаргою, у період з 01.03.2024 по 26.03.2024 в Сумській області було оголошено 190 повітряних тривог, 287 повідомлень про вибухи, в результаті обстрілів є влучання та поранені, на підтвердження чого надав скріншоти з інформаційних джерел. Також просив врахувати, що відбуваються періодичні збої різних електронних підсистем та інтернету, якими користується Державна податкова служба України та її територіальні підрозділи у своїй роботі, що суттєво уповільнює, а подекуди й унеможливлює роботу працівників державних установ.
15. Ухвалою від 24.04.2024 Другий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження та на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України відмовив ГУ ДПС у Сумській області у відкритті апеляційного провадження з апеляційною скаргою на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 у справі № 480/11373/23.
16. Оцінюючи наведені апелянтом причини поважності пропуску такого строку звернення, суд апеляційної інстанції, посилаючись на висновки Верховного Суду викладені у постановах від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі № 620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20, зауважив, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження.
17. Апеляційний суд зазначив, що після отримання копії ухвали про закриття апеляційного провадження в електронному вигляді в підсистемі «Електронний суд» 29.02.2024 о 19 год. 49 хв. (з урахуванням приписів абзацу 2 пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України датою отримання є - 01.03.2024), повторно апеляційну скаргу подано лише 26.03.2024, тобто через 25 днів.
18. Суд апеляційної інстанції констатував, що жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв`язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, які мали місце протягом всього періоду з 01.03.2024 (дата отримання копії ухвали про закриття апеляційного провадження) і до 26.03.2024 (дата подання апеляційної скарги вдруге) ГУ ДПС у Сумській області не зазначило.
19. Цей суд дійшов висновку, що скаржник не навів належних обґрунтувань щодо неможливості у найкоротші терміни та за відсутності обставин, які пов`язані з оголошенням повітряної тривоги у період з 01.03.2024 по 26.03.2024 (перебування в укритті, тощо), вчинити дії щодо подання апеляційної скарги, з урахуванням того, що підставою для закриття провадження було виключно те, що апеляційна скарга від імені ГУ ДПС у Сумській області підписана особою, яка не надала належних доказів на підтвердження того, що має право діяти від імені цього органу в порядку самопредставництва.
20. Також апеляційний суд відхилив посилання апелянта на збої в роботі інформаційних систем, що завадили вчасно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, оскільки до клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження не надано відповідних актів (щодо збою в роботі інформаційних систем, відсутності електроенергії, відсутності доступу до мережі Інтернет, тощо).
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
21. Не погодившись з ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024, ГУ ДПС у Сумській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить її скасувати та передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
21.1. Ця касаційна скарга подана на підставі частини третьої статті 328 КАС України, яка визначає перелік ухвал суду апеляційної інстанції, що підлягають касаційному оскарженню, серед яких, зокрема ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
21.2. Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, без урахування висновків Верховного Суду, які викладені у постановах від 22.07.2021 у справі №640/18290/19, від 27.09.2022 у справі №160/21862/21, від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 та від 09.11.2022 у справі № 160/24842/21, зокрема про те, що якщо дні перебігу процесуального строку на подання апеляційної скарги припали на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, то ця обставина, унеможливила виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
21.3. В касаційній скарзі скаржник наводить доводи, аналогічні доводам клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та зазначає, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, введенням воєнного стану, оголошенням в Сумській області повітряних тривог, повідомленнями про вибухи, періодичних збоїв у роботі різних електронних підсистем та інтернету, якими користується позивач, що суттєво уповільнює, а подекуди, і унеможливлює роботу працівників державних установ та штучно скорочує усі строки, встановлені процесуальними нормами та судом, позивач з об`єктивних причин пропустив строк звернення до суду із апеляційною скаргою.
21.4. Також скаржник звертає увагу на те, що вперше апеляційну скаргу було подано у строк, що, на думку ГУ ДПС у Сумській області, свідчить про сумлінне, добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов`язків, встановлених законом або судом та що скаржником вчинено усі можливі та залежні від нього дії для вчасного подання апеляційної скарги.
21.5. Підсумовуючи зазначене, касатор зауважує, що суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв до уваги зазначені обставини, позбавивши можливості ГУ ДПС у Сумській області права на апеляційне оскарження рішення суду.
22. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.06.2024 відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.
23. Правом подати відзив на касаційну скаргу в порядку статті 338 КАС України інші учасники справи не скористалися, що відповідно до вказаної статті не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.
24. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 10.04.2025 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Оцінка Верховного Суду
Джерела права, оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів скаржника
25. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.
26. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
27. За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
28. Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
29. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору.
30. Відповідно до приписів статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
30.1. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
30.2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
30.3. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
31. Частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
32. Таким чином, процесуальне законодавство встановлює порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
33. Якщо скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
34. Отже, встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
35. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
36. Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.
37. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, зокрема, і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
38. Колегія суддів зазначає, що поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частини другої статті 295 КАС України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.
39. Вирішення питання щодо поновлення строків на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі суд має перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judikata, особливо коли законодавство не обмежує дискриційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків.
40. Отже, при поданні апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.
41. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин пропуску такого строку чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
42. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
43. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
44. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документа повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
45. За частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
46. Обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.
47. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
48. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
49. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
50. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Строк звернення до суду, як одна зі складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
51. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій - гарантія забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку (пункт 49 постанови Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19).
52. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
53. Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
54. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду.
55. За обставинами цієї справи, апеляційний суд в ухвалі від 24.04.2024 при аналізі зазначених ГУ ДПС у Сумській області підстав для поновлення строку підкреслив, що попереднє звернення з апеляційною скаргою - не підстава для поновити строк її подання, адже право на повторне звернення не звільняє від дотримання строків.
56.Так, суд апеляційної інстанції зауважив, що ухвалою від 29.02.2024, копію якої скаржник отримав 01.03.2024, закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Сумській області поданою вперше саме через непідтвердження повноважень особи звертатись із апеляційною скаргою від імені ГУ ДПС у Сумській області. Повторне звернення з апеляційною скаргою лише 26.03.2024 - через 25 днів після отримання копії ухвали про закриття апеляційного провадження, не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
57. Аналізуючи підстави поновлення строку в оскаржуваній ухвалі, апеляційний суд також дійшов висновку, що скаржник, пославшись як на підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження на введення в Україні воєнного стану, оголошення у Сумській області повітряних тривог та ворожі обстріли, не навів належних обґрунтувань, щодо неможливості у найкоротші терміни вчинити дії щодо подання апеляційної скарги, з урахуванням того, що підставою для закриття провадження було виключно те, що апеляційна скарга підписана особою, яка не надала належних доказів на підтвердження наявності права діяти від імені позивача в порядку самопредставництва.
58. Щодо посилання апелянта на збої в роботі інформаційних систем апеляційний суд зауважив, що до клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження не долучено відповідних актів (щодо збою в роботі інформаційних систем, відсутності електроенергії, відсутності доступу до мережі Інтернет, тощо).
59. ГУ ДПС у Сумській області у касаційній скарзі повторює аргументи щодо пропуску строку подання апеляційної скарги, вважаючи оцінку апеляційного суду підстав формальною.
60. Верховний Суд погоджується, що введення в Україні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Водночас Суд уважає за необхідне зазначити, що введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
61. Натомість, суд визнає, що наведені обставини могли ускладнити подання апеляції, однак скаржник не довів їхнього реального впливу на неможливість своєчасного оскарження. Враховуючи, що ГУ ДПС у Сумській області загально посилається на введення в Україні воєнного стану, оголошення повітряних тривог, обстріли та збої в роботі інформаційних систем без конкретизації впливу цих обставин на виконання процесуальних обов`язків протягом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також без підтвердження таких обставин належними та допустимими доказами, Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про необґрунтованість підстав пропуску строку на апеляційне оскарження з цих причин.
62. Суд відхиляє покликання позивача на висновки Верховного Суду викладені у постановах від 22.07.2021 у справі №640/18290/19, від 27.09.2022 у справі №160/21862/21, від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 та від 09.11.2022 у справі № 160/24842/21, оскільки вони ухвалені за інших фактичних обставин.
63. Так, у справі №640/18290/19 встановлена добросовісна поведінка скаржника щодо намагання виконати процесуальний обов`язок та не допущення необ`єктивного зволікання при зверненні з апеляційною скаргою. У справі №160/21862/21 касаційний суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції взагалі не надав правової оцінки доводам скаржника про введення на території України воєнного стану, а також перебування ГУ ДПС у простої у період з 24.02.2022 по 10.03.2022 включно. У справі №500/1912/22 Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій про те, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків. У справі № 160/24842/21 касаційний суд зазначив, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.
64. Отже, питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві. Тож, висновок у зазначених справах не суперечить висновкам у справі, що переглядається.
65. За таких обставин і правового регулювання, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив доводи ГУ ДПС у Сумській області та дійшов правильного висновку, що скаржник подав апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне скарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2023.
66. Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги (постанови Верховного Суду від 26.09.2022 у справі № 560/403/22, 08.08.2024 у справі № 440/15583/23).
67. З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, за відсутності причин, які б свідчили про поважність пропуску такого строку, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
68. За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
69. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
70. Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
71. З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення.
2. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі № 480/11373/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк