№ 480/1226/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2023 року

м. Київ

справа №480/1226/19

адміністративне провадження № К/9901/3246/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрпроммонтаж» на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року (головуючий суддя Сіренко О.І., судді: Кононенко З.О., Калиновський В.А.) у справі № 480/1226/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрпроммонтаж» до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

03 квітня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрпроммонтаж" (далі також позивач, ТОВ «БК «Укрпроммонтаж» або товариство) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Сумській області (далі також відповідач), у якому просило визнати протиправною і скасувати постанову від 11 лютого 2019 року № СМ 20/660/Н/СП-ФС про накладення штрафу у розмірі 12 519 гривень.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року позов задоволено.

11 червня 2019 року позивач звернувся з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року заяву задоволено частково, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області на користь позивача 9 000,00 гривень в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 04 грудня 2019 року рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року скасував. Прийняв нову постанову, якою в позові відмовив.

Також Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 24 грудня 2019 року додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року скасував. У задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу відмовив.

28 січня 2020 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суд надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року та додаткове рішення від 25 червня 2019 року залишити в силі.

Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

03 березня 2020 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 04 січня 2019 року начальником Управління Держпраці у Сумській області виданий наказ № 27 про проведення інспекційного відвідування ТОВ "Будівельна компанія "Укрпроммонтаж" з питань дотримання строків виплати заробітної плати, дотримання порядку та строків розрахунків при звільненні.

Підставою для перевірки стало звернення ОСОБА_1 від 26 грудня 2018 року.

На виконання наказу видане направлення на проведення інспекційного відвідування ТОВ "Будівельна компанія "Укрпроммонтаж" у період з 21 січня 2019 по 22 січня 2019 року.

21 січня 2019 року об 11 год. 05 хв. директору ТОВ "Будівельна компанія "Укрпроммонтаж" ОСОБА_2 за адресою: м.Суми, вул..Козацький Вал, 2Б, офіс 112 вручена вимога про надання документів № СМ/660/НД за підписом головного державного інспектора Тимченко Ю.О. Зокрема інспектор вимагав надати у строк до 15-30 год. 21 січня 2019 року такі документи: виписку з ЄДРПОУ, наказ про призначення керівника, штатні розписи за листопад-грудень 2018 року, січень 2019, табелі обліку робочого часу за листопад-грудень 2018 року, відомості про нарахування та виплату заробітної плати та єдиного соціального внеску за листопад-грудень 2018 року, накази та заяви працівників про звільнення.

У відповідь на вимогу позивачем надані пояснення, в яких він повідомляв серед іншого, що товариство здійснює свою господарську діяльність та зареєстроване за своєю юридичною адресою в м.Київ, відповідно і перевірку має проводити Управління Держпраці м.Київ.

Також зазначив, що всі документи щодо діяльності позивача знаходяться в м.Києві.

Цього ж дня, головним державним інспектором Тимченко Ю.О. об 11-30 год. складений акт про неможливість проведення інспекційного відвідування.

11 лютого 2019 року відповідачем прийнята постанова № СМ 20/660/Н/СП-ФС про накладення на позивача штрафу у розмірі 12 519,00 грн. за перешкоджання у проведенні перевірки на підставі акта від 21 січня 2019 року.

Не погодившись із таким рішенням Управління Держпраці у Сумській області, позивач звернувся до суду з даним позовом.

IIІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

Позивач просить визнати протиправною і скасувати постанову, зазначаючи, що позивач здійснює свою господарську діяльність в м.Київ, юридична адреса: вул.Петра Курінного, 2А офіс 4, де знаходиться вся документація бухгалтерського та кадрового обліку. Адреса, за якою проводилася перевірка м.Суми, вул. Козацький Вал, 2Б, офіс 112, є адресою для листування. 21 січня 2019 року об 11 годині за адресою м.Суми, вул. Козацький Вал, 2Б, офіс 112 прибула посадова особа Управління Держпраці у Сумській області та вручила директору товариства ОСОБА_2, котрий тимчасово знаходився у м.Суми, вимогу, якою зобов`язала у строк до 15-30 год 21 січня 2019 року надати документи, необхідні для інспекційного відвідування, а саме: виписку з ЄДРПОУ, наказ про призначення керівника, штатні розписи за листопад-грудень 2018 року, січень 2019, табелі обліку робочого часу за листопад-грудень 2018 року, відомості про нарахування та виплату заробітної плати та єдиного соціального внеску за листопад-грудень 2018 року, накази та заяви працівників про звільнення. Проте керівником були надані письмові пояснення про неможливість проведення інспекційного відвідування, оскільки товариство не знаходиться та не здійснює свою господарську діяльність у м.Суми, відповідно і виконати вимоги про надання документів до 15-30 цього ж дня об`єктивно неможливо.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що інспекційне відвідування ТОВ «Будівельна компанія «Укрпроммонтаж» 21 січня 2019 року проводилося з метою дотримання вимог трудового законодавства в частині дотримання строків виплати заробітної плати, порядку і строків розрахунку при звільненні. Перевірка здійснювалася за адресою фактичного здійснення господарської діяльності позивача: м.Суми, вул. Козацький Вал, 2Б, офіс 112. Позивачу 21 січня 2019 року було вручено вимогу про надання необхідних документів у строк до 15-30 год. 21 січня 2019 року. Проте, у визначений строк позивач документів не надав. Стверджує, що позивачем були створені перешкоди у діяльності інспектора, що стало підставою для притягнення його до відповідальності на підставі абзацу шостого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України (далі також КЗпП України).

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що місцем знаходження позивача є м.Київ, будь-яких відокремлених підрозділів він не має. Ці відомості вбачаються також і з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Доказів на спростування вказаної інформації відповідач не подав.

За позицією суду першої інстанції, при здійсненні даного контрольного заходу відповідач вийшов за межі своїх повноважень.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції встановив, що відповідачем здійснено вихід за фактичною адресою здійснення господарської діяльності позивача: м.Суми, вул.Козацький Вал, б.2 Б, офіс 112.

З покликання на частину 1 статті 4 Закону України від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі також Закон № 877-V), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Управління Держпраці у Сумській області має право проводити заходи контролю за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання, а отже доводи позивача з приводу незаконності витребування документів з огляду на місцем знаходження позивача в м. Київ є безпідставними.

З огляду на встановлені у справі обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем були створені перешкоди у діяльності інспектора Управління шляхом ненадання інформації, документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування, зокрема документів та їх завірених копій, вказаних у вимозі, за що відносно позивача були застосовані фінансові санкції, передбачені абзацу 6 частини 2 статті 265 КЗпП України.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

У відзиві на касаційну скаргу позивач погоджується з рішення суду першої інстанції, вважає таке рішення законним та обґрунтованим. Наполягає на тому, що місцезнаходженням товариства є м.Київ, вул.Петра Курінного,2А, офіс 4 та стверджує, що відповідачем складено акт з перевищенням повноважень.

Акцентує увагу на тому, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 58976141 від 02 травня 2019 року була направлена на виконання Святошинському районному відділу державної виконавчої служби м. Києва, чим додатково підтверджується факт знаходження позивача в м. Києві.

Вважає, що судом в порушення норм процесуального права взято до уваги пояснення свідка ОСОБА_1 , яка не була присутня при перевірці, не надавала нікому жодних пояснень, не була присутня та опитана при прийнятті оскаржуваного рішення.

Скаржник звертає увагу, що сам відповідач направляє всю кореспонденцію за місце реєстрації позивача.

В свою чергу відповідач у відзиві зазначає, що судом апеляційної інстанції правильно дослідженні матеріали справи та враховані всі фактичні обставини справи.

Відповідач акцентує увагу на тому, що Управлінням Держпраці було здійснено вихід за фактичною адресою здійснення господарської діяльності позивача: м.Суми, вул.Козацький Вал, б.2 Б, офіс 112 .

Зауважує, що у період часу з 16 жовтня 2018 року по 20 грудня 2018 року, тобто вже після перереєстрації позивача за іншою адресою, ОСОБА_1 працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ "Будівельна компанія "Укрпроммонтаж" і її фактичне робоче місце знаходилося за адресою: м.Суми, вул. Козацький Вал 2-Б . Директор ОСОБА_2 також знаходиться і працює за цією ж адресою, оскільки під час спроби проведенні інспекційного відвідування саме він здійснив недопуск.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності з положеннями частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп. 6 п. 4 Положення № 96).

Відповідач, Управління Держпраці у Сумській області, є суб`єктом владних повноважень - територіальним органом Державної служби України з питань праці, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України № 877-V.

Так, за приписами статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з цим Законом орган державного нагляду має право здійснювати планові, позапланові заходи здійснення державного нагляду. Підстави, порядок їх здійснення та необхідні розпорядчі документи органу державного нагляду, визначені статтями 5, 6, 7 цього Закону № 877-V.

У відповідності до частини 1 статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема:

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Конструкція частини першої статті 6 Закону № 877-V свідчить про те, що наведений у ній перелік підстав для здійснення позапланових заходів (у даному випадку інспекційного відвідування) є вичерпним.

В той же час, частина друга названої правової норми передбачає можливість, у випадках, визначених частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V, здійснювати проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених статтею 6 цього Закону.

Варто зауважити й те, що питання стосовно підстав для здійснення позапланових заходів не охоплюється положеннями статті 4 Закону № 877-V, яка визначає загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) й, у її частині четвертій, наводить вичерпний перелік питань, які встановлюються виключно законами.

Згідно із частиною 1 статті 259 КЗпП державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено ПКМУ від 26.04.2017 № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі також Порядок № 295).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі проведення інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

За змістом пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що інспекційне відвідування ТОВ "Будівельна компанія "Укрпроммонтаж" проводилось за зверненням працівника ОСОБА_1 , з метою перевірки дотримання вимог трудового законодавства щодо додержання вимог законодавства про працю в частині дотримання строків виплати заробітної плати, порядку та строків розрахунку при звільненні відповідно до підпункту 1 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Звернення громадянки ОСОБА_1 стосувалось невиплати їй заробітної плати.

Як правильно зауважено судом апеляційної інстанції, винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин.

Згідно із пунктом 19 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Пукти 27, 28, 29 Порядку № 295 передбачають, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Отже, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного контролю видає наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного контролю (із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові) і засвідчується печаткою.

За змістом направлення зазначено, що юридична адреса товариства: 03148, м. Київ, вул. Петра Курінного, буд 2А, офіс 4; фактична адреса: м. Суми, вул. Казацький Вал, буд 2Б, офіс 112.

Судами попередніх інстанцій всановлено, що відповідачем здійснено вихід за фактичною адресою здійснення господарської діяльності позивача: м. Суми, вул. Козацький Вал, б.2 Б, офіс 112 .

У відповідності до частини 1 статті 4 Закону № 877 державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

За змістом вищезазначеної норми, Управління Держпраці у Сумській області має право проводити заходи контролю за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання, отже доводи позивача з приводу незаконності витребування документів з огляду на місцем знаходження позивача в м. Київ, Верховний Суд вважає безпідставними.

Водночас Верховним Судом взято до уваги, що позивач в особі директора був ознайомлений із направленням (з підставою і предметом інспекційного відвідування) саме за адресою в м. Суми, вул. Козацький вал, буд 2Б, офіс 112.

Також 21 січня 2019 року позивачу вручена вимогу про надання документів № СМ 20/660/НД від 21 січня 2019 року із зазначенням переліку документів та строком для надання завірених копій документів до 15 год. 30 хв. 21 січня 2019 року.

У вищезазначеній вимозі про надання документів було заявлено вимоги надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, а саме:

копія виписки/витягу з ЄДР;

наказ про призначення керівника ТОВ "Будівельна компанія "Укрпроммонтаж"

колективний договір ТОВ"Будівельна компанія "Укрпроммонтаж"

штатні розписи за листопад - грудень 20198 року, січень 2019 року;

табелі обліку використання робочого часу за листопад-грудень 2018 року;

відомості нарахування та виплату заробітної плати та єдиного соціального внеску за листопад-грудень 2018 року;

накази та заяви працівників про звільнення.

Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем інспектору праці не були надані витребувані оригінали документів або їх завірені копії.

Пунктом 12 Порядку № 295 передбачено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 295 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

У зв`язку з ненаданням уповноваженою особою підприємства інформації необхідної для проведення інспекційного відвідування; ненадання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію /відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів, вказаних у вимозі про надання документів № СМ 20/660/НД від 21 січня 2019 року інспектором Управління складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № СМ 20/660//НП від 21 січня 2019 року. Дані документи мають суттєве значення для об`єктивного дослідження предмету інспекційного відвідування.

Створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування - це активна протидія, або бездіяльність об`єкта відвідування, яка полягає саме у ненаданні необхідної інформації.

Відповідно до частини четвертої статті 265 Кодексу законів про працю України та частини дев`ятої статті 53 Закону України «Про зайнятість населення», Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок № 509).

У зв`язку з ненаданням ТОВ "Будівельна компанія "Укрпроммонтаж" інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, заступником начальника Управління було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № СМ20/660/НП/СП-ФС від 11 лютого 2019 року у розмірі 12 519,00 гривень на підставі абзацу шостого частини другої статті 265 КЗпП України.

Вищезазначена постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами була відправлена позивачу з супровідним листом від 12 лютого 2019 року №18- 28/04/1262/2019.

За змістом статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, надані належні докази на обґрунтування правомірності винесення постанови № СМ 20/660/Н/СП-ФС від 11 лютого 2019 року.

В свою чергу позивачем не зазначено жодного обґрунтованого доводу та доказів неможливості виконання вимоги про надання документів за місцем інспекційного відвідування, беручи до уваги знаходження директора товариства під час виходу уповноважених осіб відповідача саме за адресою у м. Суми, вул. Козацький Вал,буд.2Б, офіс 112.

З огляду на зазначене, судом апеляційної інстанції також слушно взято до уваги пояснення свідка ОСОБА_1 , яка в суді апеляційної інстанції зазначила, що протягом листопада та грудня 2018 року працювала у позивача головним бухгалтером. Робоче місце останньої знаходилось за адресою, за якою здійснювалась перевірка м. Суми, вул. вул. Козацький Вал, 2 Б., офіс 112, де знаходиться офіс позивача, який займає три кімнати. В офісі перебуває директор, головний бухгалтер та ще один працівник.

В свою чергу представник позивача зазначив, що підприємство надає посередницькі послуги з підприємствами, які здійснюють будівельні роботи по всій Україні. Доказів того, що позивач має якісь виробничі потужності ані до перевірки, ані до суду не надав.

Верховний Суд зазначає, що факт надсилання кореспонденції за адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстрі не є підтвердженням фактичного здійснення господарської діяльності за цією адресою. Фактично позивачем помилково ототожнюється порядок проведенні інспекційного відвідування з порядок направлення поштової кореспонденції за юридичною адресою товариства.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, Верховний Суд вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивачем були створені перешкоди у діяльності інспектора Управління шляхом ненадання інформації, документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування, зокрема документів та їх завірених копій, вказаних у вимозі, за що відносно позивача правомірно були застосовані фінансові санкції, передбачені абзацом 6 частини 2 статті 265 КЗпП України.

За змістом статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка. Об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Водночас доводи касаційної скарги не містять належних та об`єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки судів попередніх інстанцій, фактично зводяться до переоцінки доказів.

За змістом статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.

Рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Беручи до уваги, що відсутні підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції по суті позовних вимог, яким скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове про відмову у задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для залишення в силі додаткового рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року, яким вирішувалося питання судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрпроммонтаж» залишити без задоволення.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року у справі № 480/1226/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С.М. Чиркін

А.А. Єзеров

В.М. Шарапа