24.05.2025

№ 486/106/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2025 року

м. Київ

справа № 486/106/24

провадження № 61-3441св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватне сільськогосподарське підприємства «Едем»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Мураль Ольга Миколаївна, на ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області у складі судді Далматової Г. А. від 24 грудня 2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду у складі колегії суддів: Коломієць В. В., Самчишиної Н. В., Серебрякової Т. В., від 10 лютого 2025 року, і ухвалив таку постанову.

Зміст позовних вимог

1. У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ПСП «ЕДЕМ» про зобов`язання вчинити дії, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, грошової компенсації за дні невикористаної відпустки та моральної шкоди.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

2. Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 24 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України.

3. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки позивачка та її представник були повідомлені належним чином про судові засідання, які були призначені на 11 квітня, 02 травня, 23 травня, 03 червня, 17 червня, 29 серпня, 23 вересня, 22 жовтня, 20 листопада та 24 грудня 2024 року, однак у судові засідання не з`явилися, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали, поважних обставин для відкладення розгляду справи не встановлено, а тому наявні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі пункту 3 частин першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

4. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 10 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 24 грудня 2024 року залишено без змін.

5. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що встановивши, що належним чином повідомлені про судове засідання позивачка та її представник неодноразово не з`являлися в судові засідання, заяву про розгляд справи за їх відсутності не подали, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Узагальнені доводи касаційної скарги

6. У березні 2025 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Мураль О. М., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 24 грудня 2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 лютого 2025 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

7. Підставою касаційного оскарження ухвали Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 24 грудня 2024 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 10 лютого 2025 року зазначає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

8. У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, для залишення її позову без розгляду.

9. Посилається на те, що суди виходили з того, що вона та її представник неодноразово не з`являлися у судові засідання, однак це не відповідає дійсності, оскільки у матеріалах справи наявні клопотання представника позивачки, в яких вказані причини неявки у судові засідання (перебування на лікарняному, відпустка, повторне витребування доказів). Окрім того, суддя неодноразово відкладала судові засідання через перебування у відпустці, на навчанні, відсутність електроенергії та за клопотанням представника відповідача.

10. Зауважувала, що суд першої інстанції не врахував підстави неявки у судові засідання, наявність клопотань її представника і дійшов неправильного висновку, порушивши її право на доступ до суду, яке гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

11. Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 486/106/24, витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

12. У поданому відзиві на касаційну скаргу ПСП «Едем» посилається на те, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки позивачка та її представник неодноразово не з`являлися в судові засідання з різних підстав. Суди правильно виходили із того, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивачки до суду. Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивачки. Позивачка та її представник отримували всі судові повістки про виклик у судові засідання.

Фактичні обставини справи

13. У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ПСП «ЕДЕМ» про зобов`язання вчинити дії, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, грошової компенсації за дні невикористаної відпустки та моральної шкоди.

14. Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області

від 29 січня 2024 року було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду на 28 лютого 2024 року на 15:15 год., про що ОСОБА_1 повідомлено шляхом надсилання судової повістки засобами поштового зв`язку.

15. 28 лютого 2024 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 21 березня 2024 року 11:30 год, про що ОСОБА_1 повідомлена під розписку.

16. 21 березня 2024 року у зв`язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні розгляд справи призначено на 11 квітня 2024 року на 09:15 год, про що ОСОБА_1 повідомлена шляхом направлення судової повістки на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку вона вказала в поданій до суду заяві про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, а її представник - адвокат Мураль О. М. - шляхом відправлення судової повістки до її електронного кабінету.

17. 11 квітня 2024 року в судове засідання позивачка та її представник не з`явились, в цей же день до суду надійшла заява представника позивачки - адвоката Мураль О. М. - про відкладення судового засідання у зв`язку з перебуванням за межами міста. Доказів на підтвердження вказаних обставин до заяви не долучено.

18. 11 квітня 2024 року судове засідання відкладено на 02 травня 2024 року на 09:00 год., про що позивач ОСОБА_2 повідомлена шляхом направлення судової повістки на електронну пошту, а адвокат Мураль О. М. - шляхом відправлення судової повістки до її електронного кабінету.

19. 02 травня 2024 року в судове засідання позивачка та її представник не з`явились, в цей же день від представника позивачки - адвоката Мураль О. М. надійшла заява про відкладення судового засідання у зв`язку з перебуванням за межами міста. Доказів на підтвердження вказаних обставин до заяви не долучено.

20. 02 травня 2024 року судове засідання відкладено на 23 травня 2024 року на 09:00 год.

21. 22 травня 2024 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Мураль О. М. надійшла заява про відкладення судового засідання у зв`язку з перебуванням на лікарняному з дитиною. Доказів на підтвердження вказаних обставин не долучено.

22. Від відповідача також надійшла заява про відкладення розгляду справи.

23. 23 травня 2024 року в судове засідання позивачка та її представник не з`явились, розгляд справи відкладено на 03 червня 2024 року, про що ОСОБА_2 повідомлена шляхом направлення судової повістки на електронну пошту, а адвокат Мураль О. М. шляхом відправлення судової повістки до її електронного кабінету.

24. 03 червня 2024 року в судове засідання позивачка та її представник не з`явились, в цей же день від адвоката Мураль О. М. надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням у відпустці з 03 червня до 07 червня 2024 року. Доказів на підтвердження вказаних обставин не долучено.

25. 03 червня 2024 року розгляд справи відкладено на 17 червня 2024 року.

26. 17 червня 2024 року в судове засідання позивачка та її представник не з`явились, від адвоката Мураль О. М. надійшла заява про проведення судового засідання за її відсутності, розгляд справи відкладено на 29 серпня 2024 року на 10:00 год, про що ОСОБА_2 повідомлена шляхом направлення судової повістки на електронну пошту, а адвокат Мураль О. М. - шляхом відправлення судової повістки до її електронного кабінету.

27. 29 серпня 2024 року в судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, від представника позивачки - адвоката Мураль О. М. надійшла заява про проведення судового засідання за її відсутності та відсутності позивачки та про витребування у відповідача документів.

28. Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 29 серпня 2024 року клопотання представника позивачки було задоволено. Повторно витребувано у ПСП «Едем» довідку про доходи ОСОБА_1 за останні шість місяців перед звільненням та довідку про її середній заробіток, розгляд справи відкладено на 23 вересня 2024 року, про що позивачка повідомлена шляхом направлення судової повістки з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

29. 23 вересня 2024 року в судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, представником позивачки - адвокатом Мураль О. М. подано клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату з посиланням на те, що представник відповідача повідомив її в телефонному режимі, що він перебуває у відпустці до 25 вересня включно та що ухвала суду від 29 серпня 2024 року ще не виконана.

30. 23 вересня 2024 року розгляд справи відкладено на 22 жовтня 2024 року, про що позивачка повідомлена шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв`язку та на електронну пошту, а адвокат Мураль О. М. - шляхом відправлення судової повістки до її електронного кабінету.

31. 21 жовтня 2024 року від представника позивача - адвоката Мураль О. М. надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням за межами міста з 22 по 28 жовтня 2024 року. Доказів на підтвердження вказаних обставин не долучено.

32. 22 жовтня 2024 року в судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, розгляд справи відкладено на 20 листопада 2024 року на 11:00 год, про що позивачка ОСОБА_1 повідомлена шляхом направлення судової повістки на електронну пошту, а адвокат Мураль О. М. шляхом відправлення судової повістки до її електронного кабінету.

33. 20 листопада 2024 року в судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, від представника позивачки - адвоката Мураль О. М. надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням її за межами міста. Доказів на підтвердження вказаних обставин не долучено.

34. Розгляд справи відкладено на 24 грудня 2024 року, про що ОСОБА_1 повідомлена шляхом направлення судової повістки на електронну пошту, а адвокат Мураль О. М. шляхом відправлення судової повістки до її електронного кабінету.

35. 24 грудня 2024 року в судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, від представника ОСОБА_1 - адвоката Мураль О. М. надійшла заява про відкладення судового засідання у зв`язку з перебуванням на лікарняному з дитиною. Доказів на підтвердження вказаних обставин не долучено.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

36. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

37. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

38. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

39. Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

40. Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

41. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України, яким встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.

42. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

43. Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

44. Відповідно до частин першої та другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

45. Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

46. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

47. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

48. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі

№ 643/856/15-ц, від 18 січня 2022 року у справі № 369/3184/19).

49. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

50. Відповідно до правового висновку, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

51. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

52. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

53. Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності.

54. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду

від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, від 16 серпня 2022 року у справі

№ 128/2557/19, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня

2024 року у справі № 686/15042/20,від 10 січня 2024 року у справі № 456/1278/20, 24 травня 2024 року у справі № 1340/3738/18, від 27 червня 2024 рок у справі

№ 450/2265/19, від 03 липня 2024 року у справі № 459/550/23.

55. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права чи інтересу, має бути активним учасником судового провадження безпосередньо чи опосередковано (через представника). Правила статті 223 ЦПК України спрямовані на те, щоб унеможливити свавільне обмеження права особи на судовий розгляд її справи. Зокрема вони встановлюють наслідки, які можуть настати для особи, яка не дотримуєтьмя правил судового провадження. Так, частина п`ята статті 223 ЦПК України дає суду можливість повернути позовну заяву без розгляду, тобто застосувати до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідну форму відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду (близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19, від 16 листопада 2023 року у справі № 9901/221/21 та від 08 лютого 2024 року

у справі № 990/89/23).

56. Правом на залишення позовної заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час і місце судового засідання; повторної поспіль неявки позивача на судове засідання; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності; нез`явлення позивача перешкоджає розгляду справи (постанова Верховного Суду від 06 червня 2024 року у справі № 756/7038/15-ц).

57. Суд зобов`язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання (див. постанову Верховного Суду від 07 липня 2023 року в справі № 522/2301/19).

58. Залишаючи без розгляду позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно застосувавши положення статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку, що позивачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, повторно (декілька разів) не з`явилася в судове засідання і від неї та/або її представника не надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності. Суд надав правильну оцінку повторній неявці належним чином повідомленої позивачки, як підставі для залишення позову без розгляду.

59. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду, оскільки неявка позивачки у судове засідання, призначене на 24 грудня 2024 року, є повторною, а про попередні судові засідання, позивачка та її представник були повідомлені належним чином.

60. Встановлено, що належним чином повідомлена позивачка та її представник не з`явилася в судові засідання, призначені на 11 квітня, 02 травня, 23 травня, 03 червня, 17 червня, 29 серпня, 23 вересня, 22 жовтня, 20 листопада, 24 грудня 2024 року, та від неї не надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Справа перебувала у провадженні суду першої інстанції з січня 2024 року.

61. Також позивачкою не порушувалося клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

62. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що процесуальна поведінка ОСОБА_1 свідчить про недобросовісність реалізації нею своїх процесуальних прав. Неодноразово подаючи заяви про відкладення розгляду справи, позивачка та її представник не надавали належних доказів на підтвердження викладених у заявах обставин.

63. Колегія суддів зауважує, що дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

64. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, належним чином виконав вимоги процесуального закону з метою надання

ОСОБА_1 належного доступу до правосуддя та з огляду на процесуальну поведінку позивачки, керуючись завданнями цивільного судочинства та його основними засадами (стаття 2 ЦПК України), які превалюють над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, дійшов правильного висновку про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України

65. Колегія суддів зауважує, що відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення такої заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

66. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

67. З урахуванням доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Мураль Ольга Миколаївна, залишити без задоволення.

2. Ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 24 грудня 2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 лютого 2025 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович