ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2021 року
м. Київ
справа №487/5465/17
провадження №К/9901/13243/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Стрелець Т.Г.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року (головуючий суддя Скрипченко В.О., судді Косцова І.П., Осіпов Ю.В.)
у справі № 487/5465/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просив визнати незаконною бездіяльність відповідача з одночасним зобов`язанням перерахувати розмір його пенсії та стягнути суми недоотриманої пенсії.
2. Постановою Заводського районного суду міста Миколаєва від 20 листопада 2017 року, яка була залишена без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року, позов задоволено частково: визнано незаконною діяльність посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно наданої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахування пенсії ПС № 02517 за вислугу років з урахуванням грошового забезпечення поліцейських; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно довідки про розмір грошового забезпечення для перерахування пенсії ПС № 02517 за вислугу років з урахуванням грошового забезпечення поліцейських; зобов`язано відповідача в місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду подати суду звіт про його виконання. У решті позовних вимог відмовлено.
3. Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 16 квітня 2018 року, яка була залишена без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року, за результатом розгляду звіту Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про виконання рішення суду, отриманого судом першої інстанції 27 березня 2018 року, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про накладення штрафу за невиконання рішення суду; встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області новий строк для подання звіту про виконання постанови Заводського районного суду міста Миколаєва від 20 листопада 2017 року протягом 10 днів з дня набрання ухвалою законної сили.
4. На виконання вимог ухвали від 16 квітня 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області 14 вересня 2018 року подало до суду новий звіт про виконання рішення суду.
5. ОСОБА_1 27 вересня 2018 року подав до Заводського районного суду міста Миколаєва клопотання, в якому просив за невиконання рішення суду у встановлений повторно термін, накласти на в. о. Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області штраф та встановити новий строк для подання звіту про належне виконання рішення суду.
6. Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 19 жовтня 2018 року накладено на в. о. начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області Сичугову О.А. штраф у розмірі 36 820 грн, половину з якого стягнуто на користь ОСОБА_1 , а іншу половину штрафу - на користь Державного бюджету України; встановлено новий строк для подання звіту про виконання постанови Заводського районного суду міста Миколаєва від 20 листопада 2017 року протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.
7. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року ухвалу Заводського районного суду міста Миколаєва від 19 жовтня 2018 року скасовано, прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 14 вересня 2018 року про виконання постанови Заводського районного суду міста Миколаєва від 20 листопада 2017 року у справі № 487/5465/17.
8. 31 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій заявник просив переглянути за нововиявленими обставинами та скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 487/5465/17 й ухвалити нове судове рішення, яким апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення, а ухвалу Заводського районного суду міста Миколаєва від 19 жовтня 2018 року - без змін.
9. Ухвалою П`ятою апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 487/5465/17, а постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року залишено в силі.
10. Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу П`ятою апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року у справі №487/5465/17 за нововиявленими обставинами, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року скасувати повністю та залишити в силі ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 жовтня 2018 року.
ІІ. ЗМІСТ ЗАЯВИ ПРО ПЕРЕГЛЯД ЗА НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ
11. Заява ОСОБА_1 обґрунтована тим, що підставами для прийняття вказаного рішення судом апеляційної інстанції стали аргументи відповідача про виконання рішення суду в порядку, встановленому Постановами Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) та від 22 серпня 2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» (далі - Постанова №649).
12. У січні 2020 року під час ознайомлення з Постановою №103 на офіційному сайті законодавства України йому ОСОБА_1 стало відомо, що в результаті редакції документу від 01 січня 2020 року були виключені пункти №1-3 Постанови №103. З цього приводу, Постанова №103 має також посилання на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справах: №826/3858/18, №826/12704/18. Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 було визнано протиправними та нечинними пункт 1 і пункт 2 Постанови №103. Вказане рішення суду залишилося без змін за результатами його касаційного перегляду Верховним Судом України - постанова від 12 листопада 2019 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2019 року у справі №640/5248/19 визнано протиправною та скасовано Постанову Кабінету Міністрів від 22 серпня 2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».
13. Позивач вважає, що у зв`язку з нововиявленими обставинами (у тому числі встановленими рішеннями Окружного адміністративного суду м. Києва у справах №826/3858/18, №826/12704/18 та №640/5248/19, скасування пунктів №1-3 Постанови №103 та Постанови №649) постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року у справі №487/5465/17 підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.
14. Також, у своїх поясненнях від 14 квітня 2020 року ОСОБА_1 вказує про те, що у теперішній час у нього є доказ фактичної наявності у 2018 році фінансування ПФУ в достатньому обсязі для виконання рішення суду по справі №487/5465/17, яке не було використано відповідачем, що спростовує висновки П`ятого апеляційного адміністративного суду, викладені у постанові від 06 лютого 2019 року.
IІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
15. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, керувався тим, що факт скасування пунктів №1-3 Постанови №103 та Постанови №649, які діяли під час ухвалення постанови П`ятим апеляційним адміністративним судом від 06 лютого 2019 року, не може слугувати підставою для перегляду цього судового рішення за нововиявленими обставинами.
16. Заявник мотивує вимоги своєї касаційної скарги тим, що суд апеляційної інстанції під час ухвалення оскарженого судового рішення порушив норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення. Зокрема, скаржник стверджує, що в порушення частини 2 статті 366 КАС України судом апеляційної інстанції провадження за нововиявленими обставинами відкрито 03 березня 2020 року, тобто не протягом 5 днів як передбачено процесуальним законодавством, а через місяць, що є грубим порушенням процесуальних норм, яке в подальшому стало наслідком розгляду справи без участі позивача, у зв`язку з введенням на території держави карантинних обмежень, та призвело до незаконного прийняття судом рішення про відмову в задоволені заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року. Прийнята П`ятим апеляційним адміністративним судом ухвала від 03 лютого 2020 року про витребування із Заводського районного суду м. Миколаєва справи №487/5465/17 нормами статей 361- 366 КАС України не передбачена.
17. ОСОБА_1 вважає неправомірними висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставини, обґрунтовуючи це тим, що як в заяві від 29 січня 2020 року, так і в письмових поясненнях від 14 квітня 2020 року до цієї заяви, позивач роз`яснив та уточнив, що нововиявленими обставинами є не сам факт скасування пунктів №1-3 Постанови № 103, а визнання їх протиправними.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
19. Відповідно до статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
20. Частинами 4, 5 статті 368 КАС України визначено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
21. В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
22. Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
23. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
24. Аналіз наведених норм процесуального права свідчить, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
25. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
26. Істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази. Зокрема, ними можуть бути скасування рішення або вироку суду, що мали преюдиційне значення під час прийняття рішення судом; факти, встановлені вироком суду, що набрав законної сили; завідомо неправдиві показання свідка в судовій справі; завідомо неправильний висновок експерта; фальшиві документи або речові докази тощо.
27. Водночас, нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, що зазнали змін після прийняття судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення. Не можуть визнаватися нововиявленими обставинами і обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону. Надання правової оцінки аналогічним правовідносинам в іншому судовому рішенні також не може вважатися нововиявленими обставинами.
28. Заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення суду апеляційної інстанції від 06 лютого 2019 року мотивована визнанням протиправними і скасування положень пунктів №1-3 Постанови №103 та Постанови №649.
29. Колегія суддів враховує, що станом на дату ухвалення постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року, вказані вище положення постанов Кабінету Міністрів України були чинними.
30. Подальше їх скасування судовими рішеннями у інших справах не визначено процесуальним законодавством у якості підстав для перегляду справи за нововиявленими обставинами.
31. Натомість частина 3 статті 361 КАС України передбачає, що перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
32. Застосовуючи положення частини 3 статті 361 КАС України до обставин цієї справи, слід врахувати, що скасування положень постанов Кабінету Міністрів України судовими рішеннями в інших справах також не може бути підставою для перегляду судового рішення, ухваленого відповідно до норм законодавства, чинних на момент його прийняття.
33. Щодо посилання позивачем у своїх поясненнях від 14 квітня 2020 року на те, що у теперішній час у нього є доказ фактичної наявності у 2018 році фінансування ПФУ в достатньому обсязі для виконання рішення суду по справі №487/5465/17, Верховний Суд зазначає, що вказане є новим доказом, а не нововиявленою обставиною у розумінні процесуального законодавства.
34. За вказаних обставин, Верховний Суд констатує правильність висновку суду апеляційної інстанції про те, що обставини, на які посилається заявник, у розумінні положень КАС України, не є нововиявленими.
35. В контексті спірних правовідносин Верховний Суд також вважає необхідним звернути увагу на зміст висновків Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України», в пункті 41 якого йдеться про те, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії»).
36. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення у справі «Pravednaya v. Russia»).
37. З огляду на такі висновки Європейського суду з прав людини, а також те, що позивачем не наведено обставин, які б могли бути кваліфіковані судом як нововиявлені відповідно до статті 361 КАС України, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви позивача.
38. Доводи касаційної скарги про порушення норм процесуального права відхиляються Верховним Судом з огляду на таке.
39. Відповідно до пункту 15.3 Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.
40. Згідно з пунктом 15.10 Перехідних положень КАС України якщо на момент надходження заяви про внесення виправлень, ухвалення додаткового рішення, роз`яснення судового рішення справа у відповідному суді відсутня, суд витребовує справу з суду нижчої інстанції протягом п`яти днів з дня надходження відповідної заяви, а суд нижчої інстанції направляє справу до суду, який її витребував, не пізніше наступного дня з дня надходження відповідної вимоги суду. У такому випадку подана заява розглядається протягом десяти днів з дня надходження справи до суду, який має її розглядати.
41. У пункті 15.10 Перехідних положень КАС України не зазначено про заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами, але колегія суддів вважає, що вказаний пункт за аналогією має застосовуватися і до цих заяв, оскільки до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.
42. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не допустив процесуального порушення, витребувавши ухвалою матеріали справи №487/5465/17 у суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження за заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
43. Порушення строку розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не призвело до прийняття неправильного судового рішення, тому не може бути підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції.
44. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на те, що порушення строків розгляду заяви призвело до її розгляду без участі позивача, у зв`язку з введенням на території держави карантинних обмежень, та призвело до незаконного прийняття судом рішення про відмову в задоволені заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року, оскільки ухвалою від 03 березня 2020 року було призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 25 березня 2020 року.
45. Судове засідання у вказану дату не відбулося через запровадженням в Україні карантинних обмежень, про які суд апеляційної інстанції не міг знати при призначенні дати і часу розгляду заяви.
46. Крім того, матеріалами справи підтверджено, що 14 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про розгляд справи в порядку письмового провадження.
47. Отже, посилання позивача на таке порушення як розгляд справи без участі позивача не може вважатися процесуальним порушенням у контексті обставин цієї справи.
48. Підсумовуючи наведене, Верховний Суд вважає доводи касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення такими, що не спростовують висновки суду попередньої інстанції. Водночас, такі доводи касаційної скарги свідчать лише про власне тлумачення позивачем норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та вказують на наявність у нього власного бачення щодо результату вирішення цієї справи.
49. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених ст.341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
50. Таким чином, оскільки при постановленні ухвали судом апеляційної інстанції не допущено порушень норм процесуального права, які є підставами для скасування судових рішень, тому Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали апеляційного адміністративного суду - без змін.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року у справі № 487/5465/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Т.Г. Стрелець