16.03.2024

№ 489/3296/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 489/3296/16-а

провадження № К/9901/18415/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 (суддя Лебедєва Г.В.) і ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 (головуючий суддя Яковлєв О.В., судді Федусик А.Г., Танасогло Т.М.)

у справі №489/3296/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області

про визнання протиправними та скасування рішень.

І. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, в якій просила суд визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 24.05.2016 № 183; визнати протиправним та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 07.06.2016 № 128.

2. Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20.10.2016 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови та припису передано на розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду.

3. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 у справі №489/3296/16-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017, позов задоволено.

4. Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області з вищевказаними судовими рішеннями не погодилося, тому звернулося з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 і ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 у справі №489/3296/16-а та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

ІІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 24.05.2016 контролюючим проведено позапланову перевірку дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Торгівельна фірма "АГРО-ДІЛО" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті - "Будівництво зрошувальної мережі на ділянках Per№01а, Per№01b, Per№02, Per№03а, Per№03b на землях Первомайської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області".

6. За наслідком проведеної перевірки 24.05.2016 Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким встановлено, що будівельні роботи на об`єкті виконані підрядною організацією Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІК ТЕХНОЛОГІЇ", з порушенням ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", а саме: 1) не дотримана відстань від трубопроводу гідрантів до краю залізобетонних опор дощових машин, яка складає 0,7-0,8м (відповідно до листа 7 проекту 15/34-1-02.01.-ОС зазначена відстань складає 1,0 м); 2) засувки клинові влаштовані на рівні, що не відповідає затвердженим проектним рішенням та спираються на залізобетонні опори дощової машини (відповідно до листа 7 проекту 15/34-1-02.01.-ОС зазначені засувки слід влаштовувати на залізобетонному стовпчику розміром 0,4x0,4x0,45м з бетону класу В 12, 5; 3) відстань між колодязем спорожнення і мокрим колодязем біля гідранту Р-4 становить 2,5-3,0 м. (відповідно до листа 9 проекту 15/34-1-02.01.ОС зазначена відстань складає 5 м); 4) у мокрому колодязі та колодязі спорожнення біля гідранту Р-4 відсутні ходові скоби, що передбачено проектною документацією (лист 9 проекту 15/34-1-02.01.-ОС).

7. ОСОБА_1 при проведенні вказаних робіт була відповідальною особою за здійснення технічного нагляду.

Тому, внаслідок встановлення факту порушень держаних будівельних норм та відхилень від проектних рішень під час виконання будівельних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІК ТЕХНОЛОГІЇ" контролюючим органом встановлено, що особою відповідальною за здійснення технічного нагляду порушено вимоги п. 7 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903.

8. На підставі акта перевірки контролюючим органом видано припис від 24.05.2016 № 183 про вжиття заходів щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, шляхом приведення об`єкту будівництва у відповідність до вимог діючого містобудівного законодавства.

9. 07.06.2016 контролюючим органом прийнято постанову № 128 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу, на суму 8 500,00 грн.

10. Не погоджуючись зі вказаним приписом та постановою у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

11. Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанції керувалися тим, що позивачем не порушено вимог здійснення технічного нагляду на спірному об`єкті будівництва, так як судовим рішенням у справі №814/1275/16, що набрало законної сили, встановлено, що роботи на спірному об`єкті будівництва виконані у відповідності до затвердженого проекту.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням обставин справи. Зокрема, скаржник зазначає про те, що суд першої інстанції мав залишити позовну заяву без розгляду через порушення строків розгляду справи, а також посилається на те, що суди не з`ясували вчинених позивачем порушень.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

14. Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у редакції на час спірних правовідносин, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

15. Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 553).

16. Відповідно до п. 5, 6 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

17. Механізм здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств) визначає Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903 (далі - Порядок №903).

18. У цій справі на ОСОБА_1 було накладено штраф за здійснення технічного нагляду з порушенням вимог законодавства відповідно до ч. 7 ст. 96-1 КУпАП.

19. Своєю чергою, суди попередніх інстанцій при розгляді цієї справи керувалися тим, що судовим рішенням у справі №814/1275/16 встановлено, що роботи на спірному об`єкті будівництва виконані у відповідності до затвердженого проекту, а тому і немає підстав притягувати ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за здійснення технічного нагляду з порушенням вимог законодавства.

20. Верховний Суд звертає увагу на тому, що суди попередніх інстанцій посилалися на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 у справі №814/1275/16 як на преюдицію.

21. Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч. 1 ст. 72 КАС України у редакції, що діяла до 15.12.2017 (аналогічна за змістом норма міститься у ч.4 ст. 78 КАС України у чинній редакції), варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

22. Тобто, учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, судове рішення в якій набрало законної сили.

23. З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2017 відкрито апеляційне провадження у справі №814/1275/16.

Постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 у справі №814/1275/16 була скасована ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017.

Постановою Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №814/1275/16 скасовано постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Тобто судове рішення (постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 у справі №814/1275/16), преюдицією якого вмотивані оскаржувані судові рішення, на момент їх прийняття, перебувало в процесі апеляційного оскарження та в подальшому було скасовано.

24. Отже, відкриття апеляційного провадження у справі №814/1275/16 на момент прийняття судом апеляційної інстанції рішення у цій справі (№489/3296/16-а) свідчить про те, що суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок про те, що постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 набрала законної сили та мала преюдиційне значення для вирішення спору.

25. До того ж, відповідно до приписів КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Водночас, звільнення від доказування не має абсолютного характеру.

Для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами ст. 90 КАС України.

26. Слід відзначити, що у цій справі, де оскаржується постанова про накладення штрафу на посадову особу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК ТЕХНОЛОГІЇ" ОСОБА_1 за недотримання технічного нагляду на об`єкті - "Будівництво зрошувальної мережі на ділянках Per№01а, Per№01b, Per№02, Per№03а, Per№03b на землях Первомайської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області", обставини, встановлені у справі №814/1275/16 щодо відповідності здійснених будівельних робіт затвердженому проекту можуть мати преюдиційне значення.

Проте суди мали дослідити наявні матеріали справи та оцінити докази у їх сукупності.

27. Натомість судами першої та апеляційної інстанції взагалі не надавалася оцінка документам, що містяться у справі №489/3296/16-а, суди обмежилися тільки застосуванням преюдиції без дослідження наданих судам матеріалів, що призвело до передчасного і необґрунтованого рішення.

28. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

29. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Разом з тим, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалені у справі рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

30. Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про скасування судових рішень з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 242 345 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 і ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 у справі №489/3296/16-а - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя І.В. Желєзний