02.02.2023

№ 495/7116/16-ц

Постанова

Іменем України

07 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 495/7116/16-ц

провадження № 61-847св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»,

відповідачі: Затоківська селищна рада, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Богданцевої Ірини Володимирівни на постанову Одеського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Гірняк Л. А., Сегеди С. М., Цюри Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (далі - ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця») звернулось до суду з позовом до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання незаконними рішення Затоківської селищної ради, недійсними правочинів і скасування записів про право власності.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 листопада 2016 року залучено до участі у справі в якості співвідповідачів: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Позовна заява мотивована тим, що позивач набув первісне право користування спірною земельною ділянкою у 1959 році на підставі Постанови Ради Міністрів УРСР № 1642 від 23 жовтня 1959 року.

Відповідно до матеріалів інвентаризації земель, що стали підставою для прийняття рішення Затоківської селищної ради від 21 травня 2004 року №1014, загальна площа земельної ділянки, яка використовується для експлуатації та обслуговування санаторію «Золоті піски» Санаторно-курортного об`єднання «Кароліно-Бугаз», складала 8,7371 га, а може бути надана в оренду лише площа 5,9325 га.

ПАТ «Укрпрофоздоровниця» листом від 04 жовтня 2004 року № 05-21/1731 погодила вилучення земельної ділянки площею 2,805 га Затоківською селищною радою і 22 березня 2006 року було прийняте рішення № 1930 про надання згоди ПАТ «Укрпрофоздоровниця» на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею

5,9325 га в довгострокову оренду терміном на 25 років для експлуатації та обслуговування санаторію «Золоті піски».

Висновком виконавчого комітету управління містобудування та архітектури Білгород-Дністровської міської ради про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель рекреаційного призначення у довгострокову оренду терміном 25 років від 03 липня 2013 року, проведеного на підставі рішення Затоківської селищної ради № 783 від 29 березня

2012 року «Про внесення змін в рішення Затоківської селищної ради № 1930 від 22 березня 2006 року», «Про розгляд листа ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», погоджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель рекреаційного призначення площею 5,7001 га Закритому акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» у довгострокову оренду терміном на 25 років для експлуатації та обслуговування санаторію «Золоті піски», за адресою: АДРЕСА_1 .

Також позивач вказував, що він є власником будівель та споруд санаторію «Золоті піски» по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно та інформаційної довідки із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Загальна площа цілісного майнового комплексу «Золоті піски» становить 7270,7 кв. м.

При цьому, земельні ділянки під об`єктами ДП СКО «Кароліно Бугаз» за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , за своїм цільовим призначенням відносяться до земель оздоровчого призначення.

Проте, рішеннями від 29 вересня 2015 року за № 3535, 3521, 3528, 3529, 3530, 3526, 3532, 3524, 3534, 3525, 3531, 3522, 3527, 3523 та від 06 березня

2015 року № 2839 Затоківська селищна рада незаконно змінила цільове призначення землі та провела відчуження в порядку безоплатної приватизації фізичним особам - громадянам України земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, на яких розташований цілісний майновий комплекс санаторій «Золоті Піски».

Генеральним планом смт. Затока, затвердженим рішенням Затоківської селищної ради від 06 березня 2015 року за № 2832, не передбачено відведення земель під будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд (присадибних ділянках) на території санаторію «Золотих пісків» смт. Затока, м. Білгород-Дністровського Одеської області.

З листа відділу Держземагентства у м. Білгороді-Дністровському Одеської області від 11 листопада 2014 року № 01-08/4653 вбачається, що згідно звіту про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності

(форма 6-ЗЕМ), земельна ділянка за адресою

АДРЕСА_4 відноситься до земель підприємств оздоровчого призначення (рядок 85), вид угідь - забудовані землі у тому числі землі громадського призначення

(графа 43).

Посилаючись на те, що фізичним особам було надано у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд (присадибних ділянках), які за цільовим призначенням відносяться до земель оздоровчого признання, проте прийняттям зазначених вище рішень Затоківською сільською радою було протиправно змінено цільове призначення земель оздоровчого призначення на громадську забудову без урахування діючого Генерального плану смт. Затока, а також, зазначаючи, що спірні земельні ділянки розташовані у межах двокілометрової прибережної захисної смуги від урізу води Чорного моря та мають оздоровче призначення, позивач просив позов задовольнити .

12 грудня 2016 року представник позивача ОСОБА_28 подала до суду заяву про внесення змін до прохальної частини позовної заяви з врахуванням зміни суб`єктного складу учасників справи, а саме залучення співвідповідачів, та повторного відчуження деяких спірних ділянок. Відповідно до внесених змін, остаточно просила:

Визнати незаконним та скасувати рішення Затоківської селищної ради Білгород - Дністровської міської Одеської області LXVI сесії VI скликання від 29 вересня 2015 року за:

- № 3521 про надання гр. ОСОБА_15 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0179), площею 0,0992 га за адресою: АДРЕСА_5 ;

-№ 3522 про надання гр. ОСОБА_25 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0184), площею 0,1034 га за адресою:

АДРЕСА_5 ;

- № 3523 про надання гр. ОСОБА_13 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0183), площею 0,0950 га за адресою:

АДРЕСА_5 ;

-№ 3524 про надання гр. ОСОБА_21 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0189), площею 0,1051 га за адресою:

АДРЕСА_5 ;

-№ 3525 про надання гр. ОСОБА_23 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0187), площею 0,1083 га за адресою: АДРЕСА_6 ;

-№ 3526 про надання гр. ОСОБА_19 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0190), площею 0,1090 га за адресою:

АДРЕСА_6 ;

-№ 3527 про надання гр. ОСОБА_26 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0182), площею 0,0640 га за адресою:

АДРЕСА_6 ;

-№ 3528 про надання гр. ОСОБА_29 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0191), площею 0,1074 га за адресою:

АДРЕСА_6 ;

-№ 3529 про надання гр. ОСОБА_17 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0181), площею 0,0611 га за адресою: АДРЕСА_6 ;

-№ 3530 про надання гр. ОСОБА_18 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0185), площею 0,0600 га за адресою:

АДРЕСА_6 ;

-№ 3531 про надання гр. ОСОБА_24 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0188), площею 0,1005 га за адресою:

АДРЕСА_6 ;

-№ 3532 про надання гр. ОСОБА_20 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0186), площею 0,1074 га за адресою:

АДРЕСА_6 ;

-№ 3534 про надання гр. ОСОБА_22 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0180), площею 0,1005 га за адресою:

АДРЕСА_6 ;

- № 3535 про надання гр. ОСОБА_14 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0192), площею 0,1245 га за адресою:

АДРЕСА_7 ;

- визнати незаконним та скасувати рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про надання гр. ОСОБА_8 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0193), площею 0,027 га за адресою:

АДРЕСА_8 ;

- визнати незаконним та скасувати рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області LХ сесії VI скликання від 06 березня 2015 року за № 2839 про надання гр. ОСОБА_27 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0168), площею 0,1038 га за адресою: АДРЕСА_8 .

Посилаючись також на те, що після прийняття рішень Затоківською селищною радою щодо передачі у власність громадянам спірних земельних ділянок, вони за відплатними договорами були відчужені, позивач просив суд визнати недійсними з моменту укладення:

- договір купівлі-продажу земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0183), площею 0,0950 га за адресою: АДРЕСА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу 02 лютого 2016 року, зареєстровано в реєстрі за № 112, укладений між ОСОБА_30 та ОСОБА_7 ;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0192), площею 0,1245 га за адресою:

АДРЕСА_7 , посвідченийприватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу 26 жовтня 2015 року, зареєстровано в реєстрі за

№ 1785, укладений між ОСОБА_31 та ОСОБА_1 ;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0179), площею 0,0992 га за адресою: АДРЕСА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу 02 лютого 2016 року, зареєстровано за № 100, укладений між ОСОБА_30 та ОСОБА_2 ;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0191), площею 0,1074 га. за адресою: АДРЕСА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу 29 січня 2016 року, зареєстровано в реєстрі за № 95, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 ;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0181), площею 0,0611 га, за адресою: АДРЕСА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу 30 травня 2016 року, зареєстровано за № 578, укладений між ОСОБА_32 та ОСОБА_4 ;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0190), площею 0,1090 га, за адресою: АДРЕСА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу 28 грудня 2015 року, зареєстрований за

№ 2305, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 ;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0186), площею 0,1074 га, за адресою: АДРЕСА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу 12 лютого 2016 року, зареєстровано за № 194, укладеного між ОСОБА_33 та ОСОБА_5 ;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0189), площею 0,1051 га, за адресою: АДРЕСА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу 29 січня 2016 року, зареєстровано за № 94, укладений між ОСОБА_34 та ОСОБА_3 ;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0187), площею 0,1083 га, за адресою: АДРЕСА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського нотаріального міського округу 28 грудня 2015 року, зареєстрований в реєстрі за № 2303, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 ;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0184), площею 0,1034 га, за адресою: АДРЕСА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу 02 лютого 2016 року, зареєстровано в реєстрі за № 106, укладений між ОСОБА_30 та ОСОБА_2 ;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0168), площею 0,1038 га, за адресою: АДРЕСА_8 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 20 травня 2016 року, зареєстровано за № 492, укладений між ОСОБА_27 та ОСОБА_6 ;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки (із кадастровим номером 511030000:02:028:0185). площею 0,0600 га, за адресою: АДРЕСА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу 30 листопада 2015 року, зареєстрований за

№ 2101;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0180) площею 0,1005 га, за адресою: АДРЕСА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу 30 листопада 2015 року, зареєстрований в реєстрі за № 2097;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0188) площею 0,1005 га, за адресою: АДРЕСА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу 30 листопада 2015 року, зареєстрований за

№ 2096;

- договір дарування земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0182) площею 0,0640 га, за адресою: АДРЕСА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу 30 листопада 2015 року, зареєстрований в реєстрі за № 2099;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0186), площею 0,1074 га, за адресою: АДРЕСА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Чухрай Т. Ю. 01 вересня 2016 року, зареєстрований в реєстрі за № 1406, згідно з яким власником ділянки став ОСОБА_12 ;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0218), площею 0,0606 га, за адресою: АДРЕСА_8 , посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Чухрай Т. Ю. 01 листопада 2016 року, зареєстрований в реєстрі за № 1802, згідно з яким власником ділянки став ОСОБА_9 ;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0217), площею 0,0432 га, за адресою: АДРЕСА_8 , посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Чухрай Т. Ю. 01 листопада 2016 року, зареєстрований в реєстрі за № 1800, згідно з яким власником ділянки став ОСОБА_9 ;

- свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 , видане Білгород-Дністровським міськрайонним управлінням юстиції Одеської області

05 жовтня 2015 року, на земельну ділянку (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0193), площею 0,027 га на ім`я ОСОБА_8 ;

Скасувати:

- Запис про право власності 13140184 на земельну ділянку (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0183), площею 0,0950 га, за адресою:

АДРЕСА_5 ;

- Запис про право власності 13136816 на земельну ділянку (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0179), площею 0,0992 га, за адресою:

АДРЕСА_5 ;

- Запис про право власності 13080567 на земельну ділянку (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0191), площею 0,1074 га, за адресою:

АДРЕСА_6 ;

- Запис про право власності 14773561 на земельну ділянку (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0181), площею 0,0611 га, за адресою:

АДРЕСА_6 ;

- Запис про право власності 12815313 на земельну ділянку (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0190), площею 0,1090 га, за адресою:

АДРЕСА_6 ;

- Запис про право власності 16239624 на земельну ділянку (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0186), площею 0,1074 га, за адресою:

АДРЕСА_6 ;

- Запис про право власності 13080716 на земельну ділянку (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0189), площею 0,1051 га, за адресою:

АДРЕСА_5 ;

- Запис про право власності 12815024 на земельну ділянку (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0187), площею 0,1083 га, за адресою:

АДРЕСА_6 ;

- Запис про право власності 13137719 на земельну ділянку (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0184), площею 0,1034 га, за адресою:

АДРЕСА_5 ;

- Запис про право власності 9505878 на земельну ділянку (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0168), площею 0,1038 га, за адресою:

АДРЕСА_8 ;

- Запис про право власності 12291153 на земельну ділянку (із кадастровим номером 511030000:02:028:0185) площею 0,0600 га, за адресою:

АДРЕСА_6 ;

- Запис про право власності 12290483 на земельну ділянку (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0180) площею 0,1005 га, за адресою:

АДРЕСА_6 ;

- Запис право власності 12290178 на земельну ділянку (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0188) площею 0,1005 га, за адресою:

АДРЕСА_6 ;

- Запис про право власності 12290706 на земельну ділянку (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0182) площею 0,0640 га, за адресою:

АДРЕСА_6 ;

- Запис про право власності 11475025 на земельну ділянку (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0193) площею 0,027 га, за адресою:

АДРЕСА_8 ;

- Запис про право власності 11756861 на земельну ділянку (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0192) площею 0,1245 га, за адресою:

АДРЕСА_7 ;

- Запис про право власності 17281553 на земельну ділянку (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0218) площею 0,0606 га, за адресою:

АДРЕСА_8 ;

- Запис про право власності 17281711 на земельну ділянку (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0217) площею 0,0432 га, за адресою:

АДРЕСА_8 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 квітня 2017 року у складі судді Гайда-Герасименко О. Д. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано до суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту набуття Українським Республіканським курортним управлінням профспілок, правонаступником якого вважає себе позивач, в установленому порядку прав на земельну ділянку, на якій розташований санаторій «Золоті піски». Визнання судом недійсним державного акту на право постійного користування землею, що був виданий на ім`я позивача, підтверджує факт відсутності прав останнього, як землекористувача.

Що стосується рішення Затоківської селищної ради «Про розгляд листа ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» № 1930 від 22 березня 2006 року, яким позивачу надано згоду на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 5,9325 га в довгострокову оренду терміном

на 25 років для експлуатації та обслуговування санаторію «Золоті піски», суд дійшов висновку, що таке рішення не може породжувати право позивача на отримання в оренду земельної ділянки, оскільки це рішення наділило позивача виключно правом на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок. В свою чергу, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття особою права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом, спрямованим на набуття, зміну або припинення прав та обов`язків сторін

При цьому свідоцтво про право власності на будівлі та споруди санаторію «Золоті піски», яке видане на ім`я ЗAT «Укрпрофоздоровниця», відповідно до Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» №1540-ХІІ та Постанови Верховної Ради України від 10 квітня 1992 року №2268-ХІІ «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу PCP, розташовані на території України» не є належним доказом, оскільки майнові комплекси, які перебували у віданні Української республіканської ради профспілок по управлінню курортами профспілок є власністю держави України і на законодавчому рівні форма власності на них не змінювалось, у зв`язку з чим будь-які документи про зворотне (в даному випадку - свідоцтво про право власності) не можуть прийматися судом як належний та допустимий доказ.

Оскаржувані цивільно-правові договори жодним чином не порушують права та законні інтереси позивача з огляду на відсутність у нього будь-яких прав на земельні ділянки, що виступили предметом цих договорів, уявлення позивача про невідповідність оспорюваних договорів нормам чинного законодавства за відсутності при цьому порушень його прав та інтересів, не є підставою для визнання їх недійсним.

Додатковим рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 травня 2019 року у складі судді Боярського О. О. доповнено мотивувальну частину рішення цього ж суду від 21 квітня

2017 року.

Також суд зазначив, що відповідачами у справі позивач визначив фізичних осіб, які на підставі укладених угод набули право власності на спірні земельні ділянки, тобто які не мають жодного відношення до рішень Затоківської селищної ради від 29 вересня 2015 року, прав позивача не порушували і не оспорювали, та є добросовісними набувачами, тому суд дійшов висновку, що заявляти до них позовні вимоги можливо лише в порядку статті 387 ЦК України. Заявлення позовних вимог до неналежних відповідачів є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року апеляційну скаргу акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» задоволено частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 квітня 2017 року та додаткове рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 травня 2019 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення Затоківської селищної ради Білгород -Дністровської міської Одеської області LXVI сесії VI скликання від :

- 29 вересня 2015 року № 3523 про надання гр. ОСОБА_13 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0183), площею 0,0950 га, за адресою: АДРЕСА_9 ;

- 29 вересня 2015 року № 3535 про надання гр. ОСОБА_14 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0192), площею 0,1245 га, за адресою АДРЕСА_7 ;

-29 вересня 2015 року № 3521 про надання гр. ОСОБА_15 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0179), площею 0,0992 га, за адресою АДРЕСА_5 ;

-29 вересня 2015 року № 3528 про надання гр. ОСОБА_29 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0191), площею 0,1074 га, за адресою АДРЕСА_6 ;

-29 вересня 2015 року № 3529 про надання гр. ОСОБА_17 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0181), площею 0,0611 га, за адресою АДРЕСА_6 ;

-29 вересня 2015 року № 3530 про надання гр. ОСОБА_18 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0185), площею 0,0600 га, за адресою АДРЕСА_6 ;

-29 вересня 2015 року № 3526 про надання гр. ОСОБА_19 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0190), площею 0,1090 га, за адресою АДРЕСА_6 ;

-29 вересня 2015 № 3532 про надання гр. ОСОБА_20 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0186), площею 0,1074 га, за адресою АДРЕСА_6 ;

-29 вересня 2015 року № 3524 про надання гр. ОСОБА_21 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0189), площею 0,1051 га, за адресою АДРЕСА_5 ;

-29 вересня 2015 року № 3534 про надання гр. ОСОБА_22 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0180), площею 0,1005 га, за адресою АДРЕСА_6 ;

-29 вересня 2015 року № 3525 про надання гр. ОСОБА_23 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0187), площею 0,1083 га, за адресою АДРЕСА_6 ;

- 29 вересня 2015 року № 3531 про надання гр. ОСОБА_24 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0188), площею 0,1005 га, за адресою АДРЕСА_6 ;

- 29 вересня 2015 року № 3522 про надання гр. ОСОБА_25 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0184), площею 0,1034 га, за адресою АДРЕСА_5 ;

-29 вересня 2015 року № 3527 про надання гр. ОСОБА_26 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0182), площею 0,0640 га, за адресою АДРЕСА_10 .

Визнано незаконними рішення Затоківської селищної ради Білгород- Дністровської міської ради Одеської області LХ сесії VI скликання

від 06 березня 2015 року за № 2839 про надання гр. ОСОБА_27 у власність земельної ділянки (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0168), площею 0,1038 га, за адресою: АДРЕСА_8 .

Позовну заяву в частині визнання недійсними правочинів та скасування записів про право власності залишено без задоволення. Вирішено питання про розподіл судових рішень.

Частково задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що відповідно до Генерального плану смт. Затока, затвердженого рішенням Затоківської селищної ради № 2832 від 06 березня 2015 року, листа Затоківської селищної ради № 2040/01-29/4 від 13 грудня 2014 року та листа Відділу Держземагентства у м. Білгород-Дністровському № 01-08/4653

від 11 листопада 2014 року, спірні земельні ділянки, які були безоплатно надані Затоківською селищною радою в приватну власність як землі житлової та громадської забудови, належали до земель оздоровчого призначення.

Проте Затоківською селищною радою не надано доказів, що підтверджують законність зміни цільового призначення земель.

Також апеляційним судом враховано, що спірні землі, які знаходяться в межах двокілометрової прибережної захисної смуги від урізу води Чорного моря та відносяться до земель оздоровчого призначення, не передаються в приватну власність громадянам для цілей, не пов`язаних з охороною природних лікувальних властивостей і відпочинком населення.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, щоспірні земельні ділянки відноситься до земель оздоровчого призначення і при передачі частини цих земель у власність громадянам для будівництва та обслуговування господарчих будівель, мала місце зміна цільового виду використання землі з порушенням порядку встановлення та зміни цільового призначення.

Враховуючи, що об`єкти нерухомого майна, які належать позивачу, є частиною єдиного майнового комплексу санаторію «Золоті піски», проте 17 земельних ділянок, які виділені у власність громадянам для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, розташовані на земельній ділянці, на якій розташований санаторій «Золоті піски», та яка була надана ПАТ «Укрпрофздравниця» на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 5,7001 га у довгострокову оренду для експлуатації та обслуговування санаторію і відноситься за основним цільовим призначенням до категорії земель оздоровчого призначення, суд дійшов висновку про порушення прав позивачата наявність підстав для задоволення позову в частині визнання незаконними та скасування рішень Затоківської селищної ради про передачу їх у власність фізичним особам.

Також з огляду на характер спірних правовідносин, установлені судом обставини та застосовані правові норми, суд не вбачав невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідачів критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

З врахуванням того, що до участі в справі при розгляді позовних вимог щодо визнання правочинів недійсними та скасування записів про реєстрацію права власності не залучені співвідповідачі, які відчужили спірні земельні ділянки, а апеляційний суд позбавлений таких повноважень, заявлені позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню з підстав суб`єктного складу сторін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У січні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_4 - адвоката

Богданцевої І. В. на постанову Одеського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - адвокат Богданцева І. В., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та передати справу на новий апеляційний розгляд.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування судами норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду

від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц, провадження № 14?301цс18, від 24 квітня 2019 року у справі № 826/13358/17, провадження К/9901/1164/19, від 26 травня 2020 року у справі № 750/11932/16-а, провадження К/9901/34895/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Крім того, підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Рішення Затоківської селищної ради від 22 березня 2006 року №1930 не засвідчує права позивача як належного землекористувача ділянки площею 5,9325 га на правах оренди для експлуатації та обслуговування санаторію «Золоті піски», тим більше, що воно не було реалізовано у строки, встановленні рішенням Затоківської селищної ради №783 ХХІІ сесії скликання від 29 березня 2012 року (щодо внесення змін до рішення

від 22 березня 2006 року), а саме до 01 серпня 2013 року.

Посилання суду на рішення Виконкому Одеської обласної ради депутатів трудящих №1239 від 04 січня 1959 року та копії протоколу засідання виконкому Білгород-Дністровської районної ради №2 від 29 січня 1960 року в с. Затока, якими було виділено земельну ділянку площею 4 га для будівництва бази відпочинку трудящих на 350 місць, а також на копію рішення виконкому Білгород-Дністровської міської ради депутатів трудящих №571 від 19 листопада 1969 року про виділення земельної ділянки площею

5 га для будівництва дитячого оздоровчого комплексу не є правовстановлюючими документами на ділянку, щодо якої заявляє права позивач, адже не ідентифіковано стосовно санаторію «Золоті піски» певних меж, певної адреси розташування.

Навіть якщо врахувати, що відповідна земельна ділянка була надана для будівництва санаторію «Золоті піски», то надана вона була закладу Українська республіканська рада по управлінню курортами, що згодом був ліквідований в 1991 році, а відповідно з урахуванням вимог

пункту 5 Постанови Верховної ради Української РСР «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР» від 18 грудня 1990 року, право землекористування не перейшло до іншої новоствореної юридичної особи, а саме до Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профсоюзів України «Укрпрофоздоровниця», згодом реорганізованого в ПрАТ «Укрпрофоздоровниця».

Таким чином вважав, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про наявність прав землекористування у позивача на ділянку площею 5,9325 га для обслуговування та експлуатації санаторію «Золоті піски».

Також зазначає, що ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» представлена наступними санаторіями: клінічний санаторій «ім. Пирогова», клінічний санаторій «Зелений мис», клінічний санаторій «Лермонтовський», санаторій «ім. О. М. Горького», санаторій «Затока» СКО «Кароліно-бугаз». Отже, ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» не має у своїй структурі санаторію «Золоті піски» як єдиного майнового комплексу з відповідною господарською направленістю та у організаційно-правовій формі, передбаченій діючим законодавством.

Таким чином, позивач не є користувачем земельної ділянки площею

5,9325 га на відповідній первинній правовій підставі; видане рішення Затоківської селищної ради про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки зі спливом відповідного строку вичерпало свою дію, а наявне право власності на будівлі та споруди по АДРЕСА_4 надає право лише на оформлення ділянки під такими забудовами у межах, необхідних для їх обслуговування.

При цьому, матеріали справи не містять ані копії, ані витягу (викопіювання) з Генерального плану смт Затока з відомостями щодо розподілу земель за категоріями. Висновком Управління містобудування та архітектури Білгород-Дністровської міської ради №456 від 11 вересня 2015 року проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_6 погоджено та визначено, що розміщення земельної ділянки відповідає Генеральному плану смт Затока, затвердженому рішенням Затоківської селищної ради №2832 від 06 березня 2015 року, що доводить, що за Генеральним планом смт Затока від 06 березня 2015 року землі, що були безоплатно надані відповідачам в приватну власність згідно рішень Затоківської селищної ради №№ 3521-3535 від 29 березня 2015 року та №2839 від 06 березня 2015 року визначені як землі житлової та громадської забудови.

Таким чином, вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про певні обставини на підставі недостовірних та неналежних доказів (листи

від 13 грудня 2014 року та від 11 листопада 2014 року), навіть не перевіривши відповідні положення Генерального плану смт Затока, допустивши припущення, що спірні ділянки віднесені до земель оздоровчого призначення.

Крім того, матеріали справи не містять документів із землеустрою щодо визначення меж прибережної захисної смуги смт Затока або схематичного плану з визначенням розмірів таких меж та накладенням спірних ділянок, виділених відповідачам, на прибережну захисну смугу смт Затока.

Земельні ділянки, виділені відповідачам, не знаходяться в межах двокілометрової прибережної захисної смуги від урізу води Чорного моря.

З огляду на вказане вище у сукупності та враховуючи, що інші відповідачі у цій справі є окремими учасниками справи і могли самостійно оскаржити постанову апеляційного суду в касаційному порядку у випадку незгоди з нею, а ОСОБА_4 не надано доказів надання йому останніми повноважень представляти їх інтереси, тому постанова апеляційного суду переглядається судом касаційної інстанції тільки в частині вирішення позовних вимог, що стосуються прав та обов`язків ОСОБА_4 .

Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не подано.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить нерухоме майно, а саме:

за адресою:

АДРЕСА_2 , загальною площею 573,8 кв. м, що підтверджується свідоцтвом про паво власності серії НОМЕР_2 , виданим 05 лютого

2008 року;

за адресою:

АДРЕСА_3 , загальною площею 7270,7 кв. м, що підтверджується свідоцтвом про паво власності серії НОМЕР_3 , виданим 14 грудня

2009 року;

за адресою:

АДРЕСА_11 , загальною площею 313,1 кв. м, що підтверджується свідоцтвом про паво власності № НОМЕР_4 , виданим 18 лютого 2015 року;

за адресою:

АДРЕСА_12 , загальною площею 10,6 кв. м, що підтверджується свідоцтвом про паво власності № НОМЕР_5 , виданим 18 лютого 2015 року.

Згідно з копією рішення Виконкому Одеської обласної ради депутатів трудящих № 1239 від 04 грудня 1959 року та копією протоколу засідання виконкому Білгород-Дністровської районної ради № 2 від 29 січня 1960 року в с. Затока було виділено земельну ділянку площею 4 га для будівництва бази відпочинку трудящих на 350 місць.

Рішенням виконкому Одеської обласної ради депутаті трудящих від 26 травня 1962 року № 452 передано бази відпочинку трудящих в с. Затока Білгород-Дністровського району, що будується, Українському Республіканському курортної управлінню профспілок.

Рішенням виконкому Білгород-Дністровської міськради від 19 листопада 1969 року № 571 (архівна копія від 23 лютого 2000 року № 20) в якому зазначено, що земельні ділянки, на яких розташовані піонерський табір міста і табір відпочинку дитячої будинку відводяться Одеському територіальному курортному управлінню для розширення пансіонату «Золоті піски», відведено земельну ділянку площею 5 га для будівництва дитячого оздоровчого комплексу.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно 14 грудня 2009 року Закритому акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» належать на праві приватної власності наступні будівлі та споруди санаторію «Золоті піски» за адресою:

АДРЕСА_3 :

адміністративний корпус, А; медпункт-реєстратура, Б; каналізаційна-насосна станція, В; артезіанська свердловина, Г; пожежне депо, Д; майстерня, Е; майстерня, Є; трансформаторна підстанція, Ж; котельна, 3; санітарний блок, І; прохідна, И; спальний корпус, Щ; адміністративний корпус, Ш; їдальня, Я; павільйон їдальні, 1-А; спальний корпус, 1-В; вбиральня, 1-Г; спальний корпус, 1-Д; спальний корпус, 1-Е; вбиральня, 1-Є; спальний корпус, 1-Ж; насосна, 1-І; свердловина, 1-Ш; насосна, 1-Щ, спальний корпус, 1-3; спальний корпус, І-К; спальний корпус, 1-Й; спальний корпус, ї; спальний корпус, Й; спальний корпус, К; спальний корпус, Л; будинок відпочинку, М; будинок відпочинку, Н; будинок відпочинку, О; будинок відпочинку, П; будинок відпочинку, Р; будинок відпочинку, С; будинок відпочинку, Т; будинок відпочинку, У; склад, 2-Е; кінотеатр, 2-Д; бібліотека, 2-Е; вбиральня, 2-3; димова труба, №1; колодязь, №2; водонапірна башта, №3; резервуар для води, №4-8; огорожа, №9; огорожа, №10; ворота, №11-16; хвіртка, №17-22.

Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17 грудня

2009 року № 24830040 засвідчує, що Закритому акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» належать на праві приватної власності будівлі та споруди санаторію «Золоті піски» за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12 липня 2013 року загальна площа вказаних будівель та споруд санаторію «Золоті піски» становить 7270,7 кв. м.

Рішенням Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області № 1930 ХХХХІІ сесії IV скликання від 22 березня 2006 року «Про розгляд листа ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» надано згоду Закритому акціонерному товариству «Укрпрофоздоровниця» на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею

5,9325 га в довгострокову оренду терміном на 25 років для експлуатації та обслуговування санаторію «Золоті піски», розташованого по

вул. Приморській у Центральному районі смт Затока.

Рішенням Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №261 VIII сесії VI скликання від 19 квітня 2011 року «Про внесення змін в рішення Затоківської селищної ради № 1930 від 22 березня 2006 року «Про розгляд листа ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» надано згоду ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 5,7001 га в довгострокову оренду терміном на 25 років для експлуатації та обслуговування санаторію «Золоті піски» за адресою: вул. Приморська, смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області; ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» в термін до 01 лютого

2012 року надати матеріали проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 5,7001 га…».

Рішенням Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області № 783 XXII сесії VI скликання від 29 березня 2012 року продовжено до 01 серпня 2013 року термін дії рішення Затоківської селищної ради № 1930 від 22 березня 2006 року про розгляд листа ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».

Відповідно до листа Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 16 грудня 2014 року № 2040/01-29/4 земельні ділянки ДП СКО «Кароліно Бугаз» за адресами: вул. Приморська, 62 та вул. Приморська, 63 в смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області за основним цільовим призначенням відноситься до наступної категорії: землі оздоровчого призначення.

Відповідно до листа відділу Держземагентства у м. Білгороді-Дністровському Одеської області Головного управління Держземагентства в Одеській області від 11 листопада 2014 року №01-08/4653 земельна ділянка за адресою:

АДРЕСА_4 , належить до земель Затоківської селищної ради та враховуються як землі підприємств оздоровчого призначення (рядок 85), вид угідь - забудовані землі, у тому числі землі громадського призначення

(графа 43).

Рішенням Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради

№ 2866 LХ сесії VI скликання від 06 березня 2015 року «Про надання ПАТ «Укрпрофоздоровниця» ДП СКО «Кароліно Бугаз» земельної ділянки площею 0,7677 га в оренду терміном на 25 років для експлуатації та обслуговування будівель та споруд санаторію «Золоті піски» за адресою: АДРЕСА_2 » затверджено проєкт щодо відведення земельної ділянки із земель оздоровчою призначення ПАТ «Укрпрофоздоровниця» ДП СКО «Кароліно Бугаз» площею 0,7677 га у довгострокову оренду терміном на 25 років ПАТ «Укрпрофоздоровниця» ДП СКО «Кароліно Бугаз» у довгострокову оренду терміном на 25 років для експлуатації та обслуговування будівель та споруд санаторію «Золоті піски» за адресою:

АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5110300000:02:027:0150.

Рішенням Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області № 2867 LХ сесії VI скликання від 06 березня 2015 року «Про надання ПАТ «Укрпрофоздоровниця» ДП СКО «Кароліно Бугаз» земельної ділянки площею 0,1544 га в оренду терміном на 25 років для експлуатації та обслуговування будівель та споруд санаторію «Золоті піски» за адресою: АДРЕСА_3 затверджено проєкт щодо відведення земельної ділянки із земель оздоровчого призначення ПАТ «Укрпрофоздоровниця» ДП СКО «Кароліно Бугаз» площею 0,1544 га у довгострокову оренду терміном на 25 років ПАТ «Укрпрофоздоровниця» ДП СКО «Кароліно Бугаз» у довгострокову оренду терміном на 25 років для експлуатації та обслуговування будівель та споруд санаторію «Золоті піски» за адресою:

АДРЕСА_3 , кадастровий номер 5110300000:02:028:0155.

Згідно з довідкою ДП СКО «Кароліно Бугаз» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів «Укрпрофоздоровниця» від 16 червня 2017 року № 11 на балансі підприємства знаходиться незавершене будівництво спального корпусу №2 санаторію «Золоті піски», загальною площею 1273 кв. м, інвентаризаційний номер 19310974, яке розташоване в межах земельних ділянок, які незаконно виділено Затоківською селищною радою для передачі в приватну власність і на даний час право приватної власності зареєстровано за наступники особами: ОСОБА_2 - 0,0992 га (кадастровий номер 5110300000:02:028:0179), ОСОБА_2 - 1,1034 га (кадастровий номер 5110300000:02:028:0184), ОСОБА_7 - 0,095 га (кадастровий номер 5110300000:02:028:0183).

Також, згідно з довідкою ДП СКО «Кароліно Бугаз» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів «Укрпрофоздоровниця» від 16 червня 2017 року № 12 на балансі підприємства знаходиться спальний корпус № 6 санаторію «Золоті піски», загальною площею 188,2 кв. м, інвентаризаційний номер 103101107; даний одноповерховий спальний корпус незаконно виділено Затоківською селищною радою для передачі у приватну власність (земельні ділянки з кадастровими номерами: 5110300000:02:028:0180 ОСОБА_35 , площею 1,1005 га та 5110300000:02:028:0188 ОСОБА_11 , площею 0,1005 га.

Згідно з довідкою ДП СКО «Кароліно Бугаз» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів «Укрпрофоздоровниця» від 16 червня 2017 року № 13 на балансі підприємства знаходиться павільйон «Акваріум» літ. 1-Б, загальною площею 220,8 кв. м, інвентаризаційний номер 10310080, розташований в межах земельних ділянок, незаконно виділених Затоківською селищною радою для передачі у приватну власність (земельні ділянки з кадастровими номерами: 5110300000:02:028:0187 ОСОБА_5 , площею 0,1083 га, та 5110300000:02:028:0190 ОСОБА_5 , площею 0,1091 га).

Згідно з довідкою ДП СКО «Кароліно Бугаз» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів «Укрпрофоздоровниця» від 16 червня 2017 року № 14 на балансі підприємства знаходяться дерева та інші зелені насадження загальною площею 32240 кв. м, артезіанська свердловина літ. «А-1», площею 10,8 кв. м та санітарно-охоронна зона, розташовані на земельних ділянках, виділених Затоківською селищною радою для передачі у приватну власність (земельні ділянки з кадастровими номерами: 5110300000:02:028:0189 ОСОБА_3 , площею 0,1051 га, 5110300000:02:028:0193 ОСОБА_8 , площею 0,027 га, 5110300000:02:028:0186 ОСОБА_12 , площею 0,1074 га, 5110300000:02:028:0217 ОСОБА_9 , площею 0,0432 га, 5110300000:02:028:0218 ОСОБА_9 , площею 0,1038 га, 5110300000:02:028:0191 ОСОБА_36 , площею 0,1074 га, 5110300000:02:028:0181 ОСОБА_37 , площею 0,0611 га, 5110300000:02:028:0185 ОСОБА_12 , площею 0,0600 га).

Згідно з довідкою ДП СКО «Кароліно Бугаз» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів «Укрпрофоздоровниця» від 16 червня 2017 року № 15 на балансі підприємства знаходяться огорожа сітчаста та огорожа металева санаторію «Золоті піски», розташовані в межах земельних ділянок, виділених Затоківською селищною радою для передачі у і приватну власність (земельні ділянки з кадастровими номерами: 5110300000:02:028:0187 ОСОБА_5 , площею 0,1083 га, 5110300000:02:028:0190 ОСОБА_5 , площею

0,1091 га, 5110300000:02:028:0189 ОСОБА_3 , площею 0,1051 га, 5110300000:02:028:0181 ОСОБА_37 олги, площею 0,0611 га, 510300000:02:028:0188 ОСОБА_11 , площею 0,1005 га).

Згідно з довідкою ДП СКО «Кароліно Бугаз» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів «Укрпрофоздоровниця» від 16 червня 2017 року № 16 на балансі підприємства знаходиться мережа водопостачання санаторію «Золоті піски», розташована на земельних ділянках, виділених Затоківською селищною радою для передачі у приватну власність (земельні ділянки з кадастровими номерами: 5110300000:02:028:0190 ОСОБА_5 , площею 0,1091 га, 5110300000:02:028:0187 ОСОБА_5 , площею 0,1083 га, 5110300000:02:028:0185 ОСОБА_12 , площею 0,0600 га, 5110300000:02:028:0186 ОСОБА_12 , площею 0,1074 га, 5110300000:02:028:0191 ОСОБА_36 , площею 0,1074 га, 5110300000:02:028:0182 ОСОБА_10 , площею 0,0640 га).

Згідно з довідкою ДП СКО «Кароліно Бугаз» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів «Укрпрофоздоровниця» від 16 червня 2017 року № 17 на балансі підприємства знаходиться каналізація санаторію «Золоті піски», яка розташована на земельних ділянках, виділених Затоківською селищною радою для передачі у приватну власність з кадастровими номерами 5110300000:02:028:0190 ОСОБА_5 , площею 0,1091 га, 5110300000:02:028:0187 ОСОБА_5 , площею 0,1083 га, 5110300000:02:028:0185 ОСОБА_12 , площею 0,0600 га, 5110300000:02:028:0186 ОСОБА_12 , площею 0,1074 га, 5110300000:02:028:0182 ОСОБА_10 , площею 0,0640 га, 5110300000:02:028:0183 ОСОБА_7 , площею 0,0950 га, 5110300000:02:028:0191 ОСОБА_36 , площею 0,1074 га, 5110300000:02:028:0193 ОСОБА_8 , площею 0,027 га.

Згідно з довідкою ДП СКО «Кароліно Бугаз» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів «Укрпрофоздоровниця» від 16 червня 2017 року № 18 на балансі підприємства знаходиться ділянка з твердим покриттям санаторію «Золоті піски», загальною площею 14,167 кв. м, яка знаходиться на земельних ділянках, виділених Затоківською селищною радою для передачі у приватну власність з кадастровими номерами: 5110300000:02:028:0190

ОСОБА_5 , площею 0,1091 га, 5110300000:02:028:0187 ОСОБА_5 , площею 0,1083 га, 5110300000:02:028:0193 ОСОБА_8 , площею 0,027 га, 5110300000:02:028:0184 ОСОБА_2 , площею 0,1034 га, 5110300000:02:028:0183 ОСОБА_7 , площею 0,0950 га, 5110300000:02:028:0186 ОСОБА_12 , площею 0,1074 га, 5110300000:02:028:0180 ОСОБА_21 , площею 0,1005 га, 5110300000:02:028:0217 ОСОБА_9 , площею 0,0432 га, 5110300000:02:028:0182 ОСОБА_10 , площею 0,0640 га, 5110300000:02:028:0191 ОСОБА_36 , площею 0,1074 га, 5110300000:02:028:0185 ОСОБА_12 , площею 0,0600 га, 5110300000:02:028:0179 ОСОБА_2 , площею 0,0992 га.

Згідно з довідкою ДП СКО «Кароліно Бугаз» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів «Укрпрофоздоровниця» від 16 червня 2017 року № 19 на земельній ділянці знаходиться двоповерховий адміністративний корпус літ. «А» площею 157,61 кв. м та каналізаційна насосна станція літ. «В» площею

4,4 кв. м, яка виділена Затоківською селищною радою для передачі у приватну власність ОСОБА_8 , площею 0,027 га, кадастровий номер 5110300000:02:028:0193.

Листом ПП «Центр проектування і приватизації» від 27 червня 2017 року №130 повідомив позивача про неможливість продовження оформлення земельної ділянки загальною площею 5,7001 га із земель оздоровчого призначення ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» для експлуатації та обслуговування санаторію «Золоті піски», у зв`язку з тим, що на даній земельній ділянці зареєстрована та внесена земельна земельно-кадастрова інформація щодо земельних ділянок, переданих під будівництво житлових будинків з надвірними будівлями та спорудами.

Як вбачається з матеріалів справи, рішеннями Затоківської селищної ради Білгород - Дністровської міської Одеської області LXVI сесії VI скликання від 29 вересня 2015 року передано земельні ділянки у власність громадян, а саме:

АДРЕСА_5 ;

АДРЕСА_6 ;

АДРЕСА_7 ;

Рішенням Затоківської селищної ради Білгород- Дністровської міської ради Одеської області LХ сесії VI скликання від 06 березня 2015 року за № 2839 надано гр. ОСОБА_27 у власність земельну ділянку (із кадастровим номером 5110300000:02:028:0168), площею 0,1038 га за адресою: АДРЕСА_8 .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою та підстав для її скасування немає.

За змістом статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частинами першою, другою статті 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Відповідно до статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

За частинами першою, другою статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У статті 1 Закону України «Про землеустрій» зазначено, що цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Отже, основою для визначення цільового призначення земельної ділянки є її належність до відповідної категорії земель і відповідного способу використання.

Відповідно до абзаців першого, другого частини п`ятої статті 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19 відступила від висновку, викладеного: в постановах Верховного Суду України від 05 березня 2013 року у справі № 21-417а12, від 08 квітня 2015 року у справі № 6-32цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 712/10864/16-а та постановах Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року у справі

№ 701/902/17-ц, від 03 червня 2019 року у справі № 708/933/17, від 24 лютого 2020 року у справі № 701/473/17, про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.

Отже, земельним законодавством чітко встановлено, що за проєктами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури здійснюється зміна цільового призначення земельних ділянок.

Проте такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки без зміни її категорії цільового призначення чинним законодавством не передбачено.

Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо).

При цьому, встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок може здійснюватися виключно відповідно до вимог закону та у встановленому порядку. Порушення порядку зміни цільового призначення земельної ділянки (не дотримання процедури) має наслідком скасування розпоряджень, ухвалених без його дотримання (стаття 21 ЗК України).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 712/10864/16-а та

від 30 травня 2018 року у справі № 308/7923/16-ц.

Згідно з частиною третьою статті 20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється згідно з Порядком зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2008 року № 502 та за ініціативою власників.

Обов`язковою умовою дотримання встановленої процедури зміни цільового призначення земельної ділянки є складання або перепогодження (у випадку якщо зміні цільового призначення підлягає вся земельна ділянка, а не її частина) проекту відведення земельної ділянки з місцевими органами виконавчої влади (районним (міським) органом земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом містобудування й архітектури та охорони культурної спадщини), а також підлягає державній землевпорядній експертизі.

Апеляційним судом установлено, що позивачу на праві приватної власності належить нерухоме майно, що становить цілісний майновий комплекс, що підтверджується свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_2

від 05 лютого 2008 року, свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_3 від 14 грудня 2009 року, свідоцтвом про право власності № НОМЕР_4

від 18 лютого 2015 року, свідоцтвом про право власності № НОМЕР_5

від 18 лютого 2015 року, та «Укрпрофоздоровниці» у постійне користування виділено земельну ділянку площею 5,08 га для розміщення будівель і споруд.

Об`єкти нерухомого майна, які належать позивачу, є частиною санаторію «Золоті піски», який надає послуги з лікування та оздоровлення населення, і санаторій має автономні інженерні комунікації, систему енергопостачання. Кожен об`єкт нерухомого майна має індивідуальне вузько-направлене призначення. Для надання послуг з лікування та оздоровлення обов`язковою необхідністю є використання всіх об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до Генерального плану смт. Затока, затвердженого рішенням Затоківської селищної ради № 2832 від 06 березня 2015 року, землі, що були безоплатно надані в приватну власність, як землі житлової та громадської забудови, згідно рішень Затоківської селищної ради №№ 3521-3535

від 29 вересня 2015 року та №2839 від 06 березня 2015 року належали до земель оздоровчого призначення.

Вказані обставини підтверджені також листом Затоківської селищної ради

№ 2040/01-29/4 від 13 грудня 2014 року та листом Відділу Держземагентства у м. Білгород-Дністровському № 01-08/4653 від 11 листопада 2014 року.

Разом з тим, Затоківською селищною радою не надано будь-яких доказів, що підтверджують законність зміни цільового призначення спірних земель.

Крім того, відповідно до статті 48 ЗК України на землях-оздоровчого призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель.

На територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони.

У межах округу санітарної (гірничо-санітарної) охорони забороняються передача земельних ділянок у власність і надання у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам для діяльності, несумісної з охороною природних лікувальних властивості і відпочинком населення.

Судом апеляційної інстанції установлено, що вказані землі знаходяться у межах двокілометрової прибережної захисної смуги від урізу води Чорного моря, що не спростовано відповідачами.

Відповідно до статті 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Згідно зі статтею 88 Водного кодексу України, уздовж морів та навколо, морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Відповідно до статті 90 Водного кодексу України, прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об`єктів, об`єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об`єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов`язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд.

Такі ж обмеження на використання земель водного фонду встановлені і статтями 58 60 62 ЗК України.

З огляду на вказані обставини апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що спірні земельні ділянки, які знаходяться в межах двокілометрової прибережної захисної смуги від урізу води Чорного моря та відносяться до земель оздоровчого призначення, не могли передаватися в приватну власність громадянам, для цілей не пов`язаних з охороною природних лікувальних властивостей і відпочинком населення.

Також, апеляційним судом враховано, що всі земельні ділянки з зазначеними вище кадастровими номерами (17 ділянок, які виділені у власність громадянам для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд), розташовані на земельній ділянці, на якій розташований санаторій «Золоті піски», та яка була надана ПрАТ «Укрпрофздравниця» на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 5,7001 га у довгострокову оренду для експлуатації та обслуговування санаторію.

При цьому, як встановлено з геодезичних робіт, фактична площа даної земельної ділянки становить 4,2367 га, що на 0,4228 га менше, ніж передбачено рішенням Затоківської селищної ради № 1930 від 22 березня 2006 року (зі змінами, внесеними рішенням Затоківської селищної ради

№ 1728 від 25 грудня 2013 року) та має місце накладення земельних ділянок, виділених Затоківською селищною радою для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, наданих громадянам, на будівлі та елементи благоустрою ПрАТ «Укрпрофздравниця».

З огляду на вказане колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного суду, що земельна ділянка, на якій розташовані будівлі та споруди санаторію «Золоті піски», відноситься за основним цільовим призначенням до категорії земель оздоровчого призначення та знаходиться в межах прибережної зони Чорного моря, проте при передачі частини цих земель у власність громадянам для будівництва та обслуговування господарчих будівель, мало місце зміни цільового виду використання землі з порушенням порядку встановлення та зміни цільового призначення, у зв`язку із чим наявні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконними та скасування рішень Затоківської сільської ради №№ 3521-3535 від 29вересня 2015 року та №2839 від 06 березня 2015 року.

При цьому, апеляційним судом вмотивовано відхилено доводи відповідачів про те, що зазначені земельні ділянки не знаходяться в прибережній смузі Чорного моря, оскільки такі суперечать матеріалам справи, а саме збірному кадастровому плану цієї території, виготовленого Центром проектування та приватизації, з якого вбачається, що надані громадянам земельні ділянки знаходяться в межах прибережної зони Чорного моря та розташовані саме на території санаторію «Золоті піски» між будівлями, що належать на праві власності позивачеві.

Разом з тим, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з доводами касаційної скарги, що рішення Затоківської селищної ради

від 22 березня 2006 року №1930, яким надано згоду Закритому акціонерному товариству «Укрпрофоздоровниця» на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 5,9325 га в довгострокову оренду терміном на 25 років для експлуатації та обслуговування санаторію «Золоті піски», розташованого по вул. Приморській у Центральному районі смт Затока, не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Проте, як вбачається з рішень виконкому Одеської обласної ради депутатів трудящих від 04 грудня 1959 року № 1239 та від 26 травня 1962 року № 452, а також рішення виконкому Білгород-Дністровської міськради

від 19 листопада 1969 року № 571 (архівна копія від 23 лютого 2000 року

№ 20) земельні ділянки, на яких розташовані піонерський табір міста і табір відпочинку дитячого будинку, відводились Одеському територіальному курортному управлінню для розширення пансіонату «Золоті піски», а саме відведено земельну ділянку площею 5 га для будівництва дитячого оздоровчого комплексу.

Отже, приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» є належним власником будівель та споруд санаторію «Золоті піски» та користувачем земельної ділянки, що відводилась за вищевказаними рішеннями для будівництва та експлуатації вказаного санаторію, які приймались уповноваженими на те органами протягом 1959-1969 років, проте при прийнятті оскаржуваних рішень Затоківською селищною радою у 2015 році спірні земельні ділянки у нього не вилучались відповідно до вимог чинного на той час законодавства.

Таким чином, доводи касаційної скарги щодо відсутності у позивача прав землекористування на спірну земельну ділянку для обслуговування та експлуатації санаторію «Золоті піски» є помилковими.

Оцінюючи у цій справі наявність підстав для втручання у право відповідачів на мирне володіння майном, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, «Щокін проти України»), напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном гарантованого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: 1) чи є втручання законним; 2) чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; 3) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій «законності» означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків, що встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок може здійснюватися виключно відповідно до вимог закону та у встановленому порядку, порушення якого має наслідком скасування таких розпоряджень (стаття 21 ЗК України), а тому звернення з цим позовом відповідає критерію законності, з урахуванням також того, що набувачі земельних ділянок не мали перешкод у доступі до законодавства і могли передбачити негативні для них наслідки у зв`язку із набуття земель оздоровчого призначення в межах двокілометрової прибережної смуги Чорного моря.

Отже, за обставинами цієї справи, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати невиправданим втручання держави у право осіб, які набули земельні ділянки за вказаними рішеннями Затоківської сільської ради, оскільки таке втручання відповідає легітимній меті щодо задоволення суспільного та публічного інтересу.

При цьому, враховуючи, що до участі у справі при розгляді позовних вимог щодо визнання правочинів недійсними та скасування записів про реєстрацію права власності не залучені співвідповідачі, які відчужили спірні земельні ділянки, а апеляційний суд позбавлений таких повноважень, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявлені позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню з підстав суб`єктного складу сторін.

Висновки апеляційного суду не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі

№ 380/624/16-ц, провадження № 14?301цс18, від 24 квітня 2019 року у справі

№ 826/13358/17, провадження К/9901/1164/19, від 26 травня 2020 року у справі № 750/11932/16-а, провадження К/9901/34895/18, на які посилається заявник у касаційній скарзі.

Доводи касаційної скарги є безпідставними, так як зводяться до особистої незгоди заявника із оскаржуваним судовим рішенням, що не може бути підставою для його скасування, а також зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Однакове застосування законузабезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед закономта правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент (Проніна проти України, № 63566/00,

§ 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав.

Виходячи з меж доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що постанова апеляційного суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому її відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Богданцевої Ірини Володимирівни залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович