№ 500/2468/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 500/2468/19

адміністративне провадження № К/9901/5449/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Єресько Л.О., Соколов В.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року (суд у складі: головуючого судді: Шевчук С.М., судді: Кухтея Р.В., Сеника Р.П.) у справі №500/2468/19

І. Суть спору

1. У жовтні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Тернопільської обласної ради (далі - відповідач, Рада), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 (далі - третя особа, ОСОБА_2 ), в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення конкурсної комісії Тернопільської обласної ради з проведення конкурсу на заміщення вакантної посади генерального директора (головного лікаря) комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр служби крові» Тернопільської обласної ради від 24 липня 2019 року (протокол №2 та №3; далі - Рішення).

1.1. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що Рішенням визначено переможцем вказаного конкурсу ОСОБА_2 , однак, оскаржуване рішення є незаконним, прийнято з грубим порушенням діючого законодавства, прийнято шляхом таємного голосування бюлетенями, чим порушено принцип прозорості, справедливого процесу відбору, а отже і принцип законності.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Рішенням Тернопільської обласної ради від 06 листопада 2018 року №1251 припинено юридичну особу - Тернопільський обласний центр служби крові шляхом перетворення в комунальне некомерційне підприємство "Тернопільський обласний центр служби крові" Тернопільської обласної ради, утворено комісію з припинення юридичної особи Тернопільського обласного центру служби крові та рекомендовано Комісії провести процедуру реорганізації.

3. 04 червня 2019 року Тернопільська обласна рада прийняла рішення №1379 про порядок проведення конкурсу на посаду керівника комунального некомерційного підприємства - закладу охорони здоров`я Тернопільської обласної ради та укладення контракту з керівником за результатами конкурсу. У вказаному рішенні зазначено, що процедура проведення конкурсу буде здійснюватися відповідно до вимог Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року №1094.

4. Головою Тернопільської обласної ради 04 червня 2019 року видано розпорядження №123 «Про припинення трудових відносин з ОСОБА_1 ». Пунктом 2 цього розпорядження передбачено, що до призначення за результатами конкурсу кандидатури на вакантну посаду генерального директора (головного лікаря) комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр служби крові» Тернопільської обласної ради ОСОБА_1 призначено з 06 червня 2019 року виконуючим обов`язки на посаді генерального директора (головного лікаря) комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр служби крові» Тернопільської обласної ради.

5. 11 червня 2019 року головою Тернопільської обласної ради видано розпорядженням № 138 «Про проведення у Тернопільській обласній раді конкурсу на заміщення посад керівників закладів охорони здоров`я, що є об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області», яким вирішено провести у Тернопільській обласній раді конкурс, зокрема, на заміщення вакантної посади генерального директора (головного лікаря) комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр служби крові» Тернопільської обласної ради.

6. На офіційному веб-сайті Тернопільської обласної ради 11 червня 2019 року оприлюднено текст оголошення про початок формування конкурсної комісії Тернопільської обласної ради з проведення конкурсу на заміщення вакантної посади керівника закладу - генерального директора (головного лікаря) комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр служби крові» Тернопільської обласної ради (далі - конкурсна комісія).

7. Розпорядженням голови Тернопільської обласної ради від 27 червня 2019 року № 160 «Про утворення конкурсної комісії Тернопільської обласної ради з проведення конкурсу на заміщення вакантної посади генерального директора (головного лікаря) комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр служби крові» Тернопільської обласної ради» утворено конкурсну комісію та затверджено її персональний склад.

8. Перше засідання вказаної конкурсної комісії відбулося 02 липня 2019 року, на якому оголошено конкурс на заміщення вакантної посади генерального директора (головного лікаря) комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр служби крові» Тернопільської обласної ради та затверджено текст оголошення про проведення цього конкурсу.

9. На офіційному веб-сайті Тернопільської обласної ради 02 липня 2019 року було розміщено оголошення про проведення конкурсу.

10. 24 липня 2019 року відбулися два засідання конкурсної комісії Тернопільської обласної ради з проведення конкурсу.

11. Відповідно до протоколу №2 від 24 липня 2019 року конкурсною комісією вирішено проводити голосування з обрання кандидатури генерального директора (головного лікаря) комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр служби крові» Тернопільської обласної ради бюлетенями, затверджено відповідний зразок бюлетеня для проведення голосування та встановлено, що повноваження лічильної комісії з організації та проведення голосування з визначення переможця конкурсу здійснює конкурсна комісія Тернопільської обласної ради з проведення конкурсу на заміщення вакантної посади генерального директора (головного лікаря) комунального некомерційного підприємства "Тернопільський обласний центр служби крові" Тернопільської обласної ради у складі присутніх членів конкурсної комісії на її засіданні та відображає їх у протоколі № 3.

12. Також цим протоколом допущено до конкурсу двох претендентів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

13. За результатами підрахунку голосів внаслідок таємного голосування, за обрання ОСОБА_1 на посаду генерального директора (головного лікаря) комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр служби крові» проголосувало - 3 від загального складу присутніх членів конкурсної комісії. За обрання ОСОБА_2 на посаду генерального директора (головного лікаря) комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр служби крові» проголосувало - 5 від загального складу присутніх членів конкурсної комісії. Не підтримую жодного кандидата -« 0».

14. Відповідно до протоколу № 3 засідання конкурсної комісії від 24 липня 2019 року за результатами заслуховування конкурсних пропозицій учасників конкурсу, проведення співбесіди з ними за наслідками голосування вирішено:

- визначено ОСОБА_2 переможцем конкурсу на заміщення вакантної посади генерального директора (головного лікаря) комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр служби крові» Тернопільської обласної ради за результатами конкурсу;

- внесено подання голові Тернопільської обласної ради ОСОБА_3 щодо призначення ОСОБА_2 на посаду генерального директора (головного лікаря) комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр служби крові» Тернопільської обласної ради за результатами конкурсу;

- рекомендовано голові Тернопільської обласної ради ОСОБА_3 протягом одного місяця з дня внесення конкурсною комісією подання здійснити призначення ОСОБА_2 на посаду генерального директора (головного лікаря) комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр служби крові» Тернопільської обласної ради та укласти з ним контракт за результатами конкурсу.

15. Вважаючи незаконним Рішення (протоколи №2, №3), позивач звернувся з даним позовом до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

16.1. Визнано протиправним та скасовано рішення конкурсної комісії Тернопільської обласної ради з проведення конкурсу на заміщення вакантної посади генерального директора (головного лікаря) комунального некомерційного підприємства "Тернопільський обласний центр служби крові" Тернопільської обласної ради від 24 липня 2019 року, що було оформлене протоколом №3, а саме:

- про визначення ОСОБА_2 переможцем конкурсу на заміщення вакантної посади генерального директора (головного лікаря) комунального некомерційного підприємства "Тернопільський обласний центр служби крові" Тернопільської обласної ради;

- про внесення подання голові Тернопільської обласної ради ОСОБА_3 щодо призначення ОСОБА_2 на посаду генерального директора (головного лікаря) комунального некомерційного підприємства "Тернопільський обласний центр служби крові" Тернопільської обласної ради за результатами конкурсу;

- про рекомендування голові Тернопільської обласної ради протягом одного місяця з дня внесення конкурсною комісією подання здійснити призначення ОСОБА_2 на посаду генерального директора (головного лікаря) комунального некомерційного підприємства "Тернопільський обласний центр служби крові" Тернопільської обласної ради за результатами конкурсу та укласти з ним контракт.

16.2 В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

17. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та в частині присудження судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 768 грн 40 коп. У цій частині прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

17.1. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

18. Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Рішення було скасовано лише внаслідок дрібного процедурного порушення під час прийняття такого рішення. Вказав, що суд першої інстанції вдався до такого явища, як «правовий пуризм», оскільки саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, що прямо передбачено законом. Дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків, разом з тим, не кожен дефект акту робить його неправомірним. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемності або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕННЯ)

19. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишивши в силі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року.

20. У касаційній скарзі вказано, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував принцип «правового пуризму» для оцінки рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки ЄСПЛ застосовує вказаний принцип виключно з метою забезпечення права доступу до правосуддя та права на справедливий суд.

21. На думку позивача, спірний конкурс був проведений з грубим порушенням процедури, оскільки було самовільно змінено порядок голосування - з відкритого на таємне. Однак, при таємному голосуванні не може бути поіменного голосування, а у разі рівного розподілу голосів неможливо встановити, який голос є голосом головуючого, а голос головуючого є вирішальним.

22. Вказано, що Рада змінила порядок голосування без прийняття інших правил для голосування, окрім того, приймаючи рішення про проведення таємного голосування, комісія порушила права учасників конкурсу, оскільки вони, ознайомлюючись з умовами та правилами проведення конкурсу, «справедливо очікували», що голосування відбуватиметься згідно з вимогами Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1094.

23. Також позивач в касаційній скарзі вказав на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, які полягають у не наведенні жодної підстави, передбаченої статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), для скасування судового рішення суду першої інстанції.

24. Рада подала відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просила залишити без змін постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без змін.

25. У відзиві вказано, що застосоване конкурсною комісією таємне голосування є одним із конституційних принципів виборчої системи і є гарантією вільного волевиявлення. Таємне голосування гарантує стаття 71 Конституції України, Закон України «Про всеукраїнський референдум», інше виборче законодавство України. Таємне голосування є тим видом голосування, який унеможливлює здійснення контролю над волевиявленням особи. І таке вільне волевиявлення забезпечує процедура голосування бюлетенями, яку і було застосовано конкурсною комісією.

26. На думку представника Ради, проведення голосування бюлетенями за кандидатуру переможця конкурсу на заміщення вакантної посади генерального директора (головного лікаря) комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр служби крові» Ради не є порушенням процедури проведення конкурсу, а є лише способом визначення переможця конкурсу, а визначення конкурсною комісією переможця конкурсу є виключною компетенцією конкурсної комісії.

V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

27. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28. Відповідно до частин сьомої-дев`ятої статті 16 Закону України від 19 листопада 1992 року N 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (далі - Закон N 2801-XII) керівником закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності може бути призначено лише особу, яка відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу охорони здоров`я здійснюються відповідно до законодавства.

Керівники державних та комунальних закладів охорони здоров`я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров`я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п`яти років. Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я та порядок укладання контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я, а також типова форма такого контракту затверджуються Кабінетом Міністрів України.

29. Механізм проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я (далі - конкурс) визначає Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року N 1094 (далі - Порядок N 1094).

30. Пунктом 3 Порядку № 1094 передбачено, що конкурс проводиться з дотриманням принципів:

1) забезпечення рівного доступу;

2) політичної неупередженості;

3) законності;

4) довіри суспільства;

5) недискримінації;

6) прозорості;

7) доброчесності;

8) ефективного і справедливого процесу відбору.

31. Відповідно до пунктів 22 та 23 Порядку №1094 рішення конкурсної комісії приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Пропозиція про включення питання до порядку денного може бути поставлена на голосування на вимогу будь-якого члена конкурсної комісії.

Рішення конкурсної комісії приймаються більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні.

У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні конкурсної комісії.

Рішення оформлюється протоколом не пізніше наступного робочого дня після проведення засідання та підписується усіма присутніми на засіданні членами конкурсної комісії. Кожен член конкурсної комісії має право додати до протоколу окрему думку щодо змісту та обставин засідання конкурсної комісії не пізніше наступного дня після ознайомлення з протоколом. Надана окрема думка до протоколу засідання конкурсної комісії є невід`ємною частиною такого протоколу.

Конкурсна комісія оприлюднює на офіційному веб-сайті органу управління інформацію про рішення конкурсної комісії не пізніше наступного робочого дня після підписання протоколу.

32. Згідно з пунктом 24 Порядку №1094 конкурсна комісія:

-оприлюднює оголошення про проведення конкурсу; встановлює вимоги до претендентів з урахуванням установлених законодавством вимог;

-встановлює вимоги до конкурсних пропозицій;

-оприлюднює результати засідань конкурсної комісії та результати конкурсу;

-перевіряє документи, подані претендентами щодо відповідності установленим вимогам;

-приймає рішення про допуск претендентів до конкурсу або відхилення їх кандидатур;

-забезпечує відкритість конкурсу відповідно до вимог цього Порядку;

-оцінює професійний досвід, знання, якості та конкурсні пропозиції учасників конкурсу;

-відбирає шляхом голосування з числа учасників одну кандидатуру на посаду керівника закладу, оформлює відповідне рішення конкурсної комісії та вносить подання керівникові органу управління, який призначає такого кандидата на посаду керівника закладу;

-здійснює інші повноваження, передбачені цим Порядком.

33. За рішенням конкурсної комісії претендент не допускається до участі в конкурсі у разі:

-неподання ним необхідних документів;

-його невідповідності встановленим комісією вимогам до претендентів та конкурсних пропозицій;

-наявності у претендента незнятої або непогашеної в установленому законом порядку судимості, заборони займати відповідні посади або провадити певні види діяльності;

-наявності судового рішення, яке набрало законної сили, за яким претендент визнаний винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Претенденти, допущені до участі в конкурсі, є його учасниками. Про прийняте конкурсною комісією рішення претенденти та учасники повідомляються секретарем конкурсної комісії протягом трьох робочих днів з дня проведення засідання з розгляду документів.

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

34. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).

35. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

36. Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 460-IX, та враховуючи, що касаційна скарга ОСОБА_1 подана до Верховного Суду 25 лютого 2020 року, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, передбаченому КАС України в редакції, що діє на момент прийняття рішення судом касаційної інстанції.

37. Частинами першою - третьою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4 - 7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

38. Відповідно до частин другої та третьої статті 242 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

39. Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

40. Пунктом 4 частини третьої статті 2 КАС України визначено, що одним із принципів адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі. Дотримання цього принципу вимагає від суду, який розглядає адміністративну справу, встановлення фактичних обставин справи, навіть якщо на них немає посилання сторін в їх доводах чи запереченнях, з витребуванням відповідних доказів в тому числі із власної ініціативи, що обумовлюється публічним характером спору в адміністративній справі.

41. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (стаття 244 КАС України).

42. Оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідає з огляду на наступне.

43. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 16 квітня 2020 року підставою для відкриття цього касаційного провадження стало те, що справа №500/2468/19 становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивача, який подає касаційну скаргу.

44. Предметом спору в справі, що розглядається, є рішення конкурсної комісії Тернопільської обласної ради з проведення конкурсу на заміщення вакантної посади генерального директора (головного лікаря) комунального некомерційного підприємства.

45. Суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, зазначив, що саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, а суд першої інстанції, скасовуючи частково Рішення, вдався до «правового пуризму», розцінивши факт дрібного процедурного порушення як підставу для його скасування.

46. Проте, колегія суддів Верховного Суду вважає такий висновок передчасним з огляду на наступне.

47. Судами попередніх інстанцій встановлено, що конкурсною комісією Тернопільської обласної ради було змінено порядку проведення конкурсу на заміщення вакантної посади генерального директора (головного лікаря) комунального некомерційного підприємства, а саме - замість відкритого поіменного голосування проведено таємне голосування за допомогою бюлетенів.

48. Відповідно до Порядку №1094 рішення конкурсної комісії приймається шляхом відкритого поіменного голосування, більшістю голосів, а вирішальним голосом є голос головуючого.

49. Як вже зазначалось, рішенням Тернопільської обласної ради від 04 червня 2019 року №1379 було визначено, що проведення вказаного конкурсу буде здійснюватися відповідно до вимог Порядку №1094.

50. Отже, приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції не встановив підстав/обставин за яких суб`єкт владних повноважень змінив форму голосування, порушивши вимоги Порядку №1094 та всупереч власно прийнятому рішенню №1379 від 04 червня 2019 року.

51. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстації не заперечував про порушення відповідачем процедури прийняття Рішення.

52. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

53. Певні дефекти адміністративного акту можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акту (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

54. Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

55. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

56. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

57. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

58. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

59. Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

60. Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

61. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №813/1790/18 та від 22 травня 2020 року у справі №825/2328/16.

62. Проте, Верховний Суд наголошує, що Рішення у цій справі, не приймалось суб`єктом владних повноважень на власний розсуд. Одним із етапів його прийняття було саме голосування за висунуті кандидатури на відповідну посаду, а вже за результатами голосування, здійснивши підрахунок голосів, було складено протокол № 3, що і оскаржує позивач в судовому порядку.

63. З огляду на вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що судом апеляційної інстанції не було досліджено та встановлено факту впливу вказаного процедурного порушення на кінцевий результат оскаржуваного рішення, враховуючи, що вирішальним голосом є голос саме головуючого, який неможливо виявити під час таємного голосування, та враховуючи неможливість встановлення наперед результатів голосування при їх відкритому поіменному здійсненню. В оскаржуваному рішенні суд апеляційної інстанції обмежився лише зазначенням, що вказане процедурне порушення є дрібним і не могло вплинути на кінцевий результат Рішення.

64. Наведене дає підстави стверджувати про невжиття судом апеляційної інстанції належних заходів щодо офіційного з`ясування обставин справи.

65. Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження суду апеляційної інстанції, тому з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити Верховним Судом правильність його висновків в цілому по суті спору.

66. Враховуючи, що суд касаційної інстанції відповідно до частини другої статті 341 КАС України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно положень частин другої-четвертої статті 353 КАС рішення судів попередніх інстанцій в цій справі необхідно скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

67. Під час нового розгляду справи суду слід дати юридичну оцінку вказаним обставинам та в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

VII. CУДОВІ ВИТРАТИ

68. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 344 349 350 353 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року скасувати, направити справу № 500/2468/19 на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді О.В. Калашнікова

Л.О. Єресько

В.М. Соколов