ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2020 року
м. Київ
справа №500/2972/17
адміністративне провадження №К/9901/48162/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за адміністративним позовом Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області
до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області
про визнання дій неправомірними та скасування постанов державного виконавця, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 (прийняту у складі колегії суддів: головуючий суддя - Косцова І.П., судді - Турецька І.О., Стас Л.В.)
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2017 року Ізмаїльське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області звернулося до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якому, з урахуванням уточнень, просило суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ВП №50718505 від 16.05.2017 про стягнення виконавчого збору в розмірі 12 800 грн;
- визнати протиправною та скасувати постанову ВП №50718505 від 16.05.2017 про стягнення з боржника витрат на виконавче провадження в розмірі 230,20 грн;
- визнати протиправною та скасувати постанову ВП №53963718 від 17.05.2017 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови ВП №50718505 від 16.05.2017 про стягнення з Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області виконавчого збору в розмірі 12 800 грн;
- визнати протиправною та скасувати постанову ВП №53963649 від 17.05.2017 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови ВП №50718505 від 16.05.2017 про стягнення з Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області витрат на проведення виконавчих дій у сумі 230,20 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у справі №2-а-4892/11 в частині виплати нарахованої пенсії, з виконання якої відкрито виконавче провадження №50718505, не виконується з поважних причин, а саме через відсутність фінансування. Позивач вказував, що ним неодноразово повідомлялося державного виконавця про те, що в жовтні 2015 року рішення суду по справі № 2-а-4892/11 виконано, а саме здійснено нарахування пенсії по інвалідності з 04.10.2010 на умовах, визначених у постанові суду. На листопад 2015 року ОСОБА_1 на виконання рішення суду нараховано 50 840,23 грн, але виплатити вказану суму Управління не може у зв`язку з відсутністю фінансування.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.10.2017 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ВП №50718505 від 16.05.2017 про стягнення виконавчого збору в розмірі 12 800 грн.
Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ВП №50718505 від 16.05.2017 про стягнення з боржника витрат на виконавче провадження в розмірі 230,20 грн.
Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ВП №53963718 від 17.05.2017 про відкриття виконавчого провадження з виконанням постанови ВП №50718505 від 16.05.2017 про стягнення з Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області виконавчого збору в розмірі 12 800 грн.
Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ВП №53963649 від 17.05.2017 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови ВП №50718505 від 16.05.2017 про стягнення з Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області витрат на проведення виконавчих дій у сумі 230,20 грн.
4. Суд першої інстанції вказував на те, що позивач судове рішення у частині, яку він повинен був і міг виконати, виконав, провівши ОСОБА_1 відповідні перерахунки пенсії. Суд дійшов висновку про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку виконати судове рішення в цій частині; списання коштів з рахунків державного органу на виконання судових рішень проводиться лише за умови наявності таких коштів.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 постанову суду першої інстанції скасовано. Ухвалено нову постанову, якою у задоволені позову Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області відмовлено.
6. Судом апеляційної інстанції зазначено, що належним відповідачем у даному спорі є орган державної виконавчої служби - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області. Оскільки Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області не є належним відповідачем у справі, та суд апеляційної інстанції позбавлений можливості провести його заміну, або залучити співвідповідача, апеляційний суд дійшов висновку про те, що у даному випадку доцільно відмовити Ізмаїльському об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України Одеської області у задоволенні позову про скасування оскаржуваних постанов.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
7. Ізмаїльським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області подано касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018.
8. У касаційній скарзі позивач, зазначаючи про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018, а постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.10.2017 залишити в силі.
9. Позивач посилається на ст. 87 Бюджетного кодексу України та п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» і стверджує, що відсутність фінансування Пенсійного фонду України з бюджету для виконання рішень суду є поважною причиною, з якої рішення суду не виконується, а тому спірні постанови прийняті державним виконавцем протиправно. Крім того, позивач зазначає, що Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області є належним відповідачем, оскільки є органом державної виконавчої служби в розумінні ст. 287 КАС України.
10. Відзиву на касаційну скаргу не подано, що у відповідності до ч. 4 ст. 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
11. Ухвалою Верховного Суду від 06.06.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
12. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2019 для розгляду справи №500/2972/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
13. Ухвалою Верховного Суду від 25.08.2020 адміністративну справу прийнято до провадження вказаною колегією суддів та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
14. На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебувало виконавче провадження №50718505 з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-4892/11, виданого 18.11.2015 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області про зобов`язання управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, що передбачені ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій, та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, з 04.10.2010.
15. Листом від 13.04.2016 начальником Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області було повідомлено начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про те, що Управлінням було виконано рішення суду розпорядженням від 23.10.2015. Сума доплати по перерахунку нарахована у листопаді 2015 року. За період з 04.10.2010 по 23.07.2011 доплата по перерахунку пенсійної справи складає 50 840,23 грн. У зв`язку з відсутністю коштів у Державному бюджеті на виплату коштів за рішеннями суду виплата тимчасово призупинена, та у разі надходження коштів Державного бюджету виплату буде проведено.
16. 16 травня 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гортолум В.С. було винесено постанову ВП №50718505 про стягнення з Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області витрат виконавчого провадження. Зазначеною постановою з Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області було стягнуто витрати на проведення виконавчих дій в сумі 230,20 грн.
17. Також, 16.05.2017 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гортолум В.С. було винесено постанову ВП №50718505 про стягнення з Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області виконавчого збору в розмірі 12 800 грн.
18. 17 травня 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гортолум В.С. було винесено постанову ВП №53963718 про відкриття виконавчого провадження з виконанням постанови ВП №50718505 від 16.05.2017 про стягнення з Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області виконавчого збору в розмірі 12 800 грн.
19. Також, 17.05.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гортолум В.С. було винесено постанову ВП №53963649 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови ВП №50718505 від 16.05.2017 про стягнення з Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області витрат на проведення виконавчих дій у сумі 230,20 грн.
ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
20.1. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Кодекс адміністративного судочинства України
21.1. Згідно з ч. 3 ст. 48 КАС України (в редакції, чинній з 15.12.2017) якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
21.2. За приписами ч.ч. 6, 7 ст. 48 КАС України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
21.3. Відповідно до ч.3 ст. 181 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017) відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
22. Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»
22.1. Згідно статті 6 Закону систему органів примусового виконання рішень становлять:
1) Міністерство юстиції України;
2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
23. Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012
(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)
23.1. Згідно з п. 3 Інструкції органами державної виконавчої служби є:
- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;
- Управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;
- районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).
24. Типове положення про управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затверджене наказом Міністерства юстиції №1183/5 від 20.04.2016
24.1. Відповідно до пункту 1 Типового положення управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України, підпорядковується Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та є структурним підрозділом головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі. До складу Управління входить відділ примусового виконання рішень.
IV. Позиція Верховного Суду
25. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
26. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
27. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанцій виходив з того, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби, зокрема, відділи примусового виконання рішень не є органами державної виконавчої служби. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що позов Ізмаїльським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області було пред`явлено до неналежного відповідача, та належним відповідачем у справі, виходячи зі змісту позовних вимог, має бути Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області. Верховний Суд погоджується з наведеними висновками, виходячи з наступного.
28. За змістом пункту 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідачами у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби можуть бути лише: 1) Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень; 2) Управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; 3) районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції.
29. У зв`язку з тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; відділи примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі не визначені як самостійні органи державної виконавчої служби (на час виникнення спірних правовідносин), це виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.
30. Отже, відділи примусового виконання рішень є структурними підрозділами управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які, в свою чергу, входять до системи органів державної виконавчої служби. Таким чином, в розумінні приписів КАС України, вказані структурні підрозділи не можуть бути відповідачами в адміністративних справах щодо оскарження дій, рішень та бездіяльності державних виконавців.
31. Враховуючи те, що наведений перелік органів державної виконавчої служби є вичерпним, у разі подання позовної заяви до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, необхідно за правилами положень Кодексу адміністративного судочинства України здійснювати заміну неналежного відповідача на належного. Вказана правова позиція вже була висловлена Верховним Судом у постановах від 07.04.2020 у справі №501/1397/17, від 26.06.2019 у справі №754/3679/17, та колегія суддів Верховного Суду не знаходить підстав для відступлення від цієї позиції.
32. Підставою для скасування постанови суду першої інстанції апеляційний суд визначив участь у справі неналежного відповідача та відсутність повноважень суду апеляційної інстанції здійснити заміну неналежного відповідача на належного - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
33. Частиною 1 статті 52 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) передбачено, що суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первісного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
34. Частиною 3 статті 48 КАС України (в редакції, чинній на час перегляду справи судом апеляційної інстанції) встановлено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Згідно з ч. 6 цієї ж статті, після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції (частина 7 статті 48 КАС України).
35. З аналізу статті 48 КАС України слідує, що заміна первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції, оскільки як наслідок заміни неналежного відповідача справа має розглядатися спочатку.
36. Особа, яка залучається до участі у справі у процесуальному статусі відповідача, має процесуальні права та процесуальні обов`язки, визначені КАС України. Залучення ж такої особи на стадії апеляційного чи касаційного розгляду справи позбавляє залученого відповідача можливості користуватися своїми процесуальними правами, гарантованими КАС України в суді першої та апеляційної інстанції, що є порушенням принципу рівності сторін.
37. Таким чином, в силу наведених вище приписів процесуального законодавства суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження, був позбавлений можливості в межах наданих йому КАС України процесуальних повноважень виправити вказаний процесуальний недолік суду першої інстанції та здійснити заміну первинного відповідача належним відповідачем. Так само в силу приписів статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями направляти справу на новий розгляд, у разі виявлення порушень норм процесуального права, які є безумовною підставою до скасування судового рішення.
38. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позову, заявленого до неналежного відповідача, та не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права. Аналогічна правова позиція була неодноразово викладена Верховним Судом зокрема у постановах від 07.04.2020 (справа №200/9346/16-а), від 07.04.2020 (справа №501/1397/17), від 28.11.2019 (справа №826/12172/18) та від 24.09.2019 (справа №344/19007/18).
39. Інші доводи касаційної скарги безпосередньо стосуються законності прийняття державним виконавцем постанов про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на виконавче провадження, які не були предметом перегляду в апеляційному провадженні і не підлягають перевірці судом касаційної інстанції.
40. При цьому, колегія суддів Верховного Суду зауважує, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом до належного відповідача.
41. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
42. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
43. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області залишити без задоволення.
2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року у справі 500/2972/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко